Лекція "Індустріалізація та колективізація в СРСР"

 

ТЕМА:  Індустріалізація та колективізація в СРСР

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

навчальна:вивчити про процес модернізації в СРСР;охарактеризувати процес завершення становлення сталінського режиму в СРСР; визначити причини згортання непу, пояснити, як відбувалося здійснення індустріалізації та колективізації в СРСР;

виховна: виховний аспект заняття реалізується на підставі формування в них негативного ставлення до політики тоталітарних режимів;

розвиваюча: розвивати у студентів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій.

МЕТОДИ:

Вивчення нового матеріалу; розповідь-характеристика; аналітична бесіда;

ПЛАН

1. Згортання НЕПу

2. Індустріалізація

3. Колективізація

ЛІТЕРАТУРА:

1.   Бердичевський  Я. Всесвітня історія. 10 клас. – К., 2004
2.   Полянський П. Всесвітня історія. 10 клас. – К., 2003

 

І. Організаційна частина (5 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тести:

1.               Вищий орган влади та управління в Росії з березня по жовтень 1917 р.

А) Державна Дума  Б)Центральна Рада   В) Тимчасовий уряд

2. Більшовицький уряд створений під час жовтневого перевороту отримав назву

А)ВРК    Б)РНК     В)ЦВК

3. Коли відбувся Жовтневий переворот в Росії

А) 25.10.17р.   Б) 07.11 17 р.    В) 25.12.17 р.

4. Як називалася соціально-економічна політика більшовиків у 1917-1920 рр.

А) червоний терор  Б)отаманщина    В)Воєнний комунізм.

5. Насильницьке вилучення «надлишків» продовольства у селян це

А)продподаток   Б)продрозкладка    В)декрет про землю

6. Які іноземні організації надавали допомогу голодуючим у 1921-1923 рр.

А) НРА, «Джойт» Б)НРА, «Форд»    В)»Джойт», «Форд»

7.НЕП базувалась на принципах

А) капіталізму   Б) планової економіки   В) ринкової економіки

8. Натуральний податок із селянських господарств це

А) продрозкладка  Б)продподаток    В)націоналізація

9. Процес передачі власності держави у приватну власність це

А)денаціоналізація  Б)націоналізація    В)спекуляція

10. Грошова одиниця, запроваджена в роки непу, що сприяла подоланню інфляції

А)карбованець   Б)рубль     В)червінець

11. Коли було прийнято Декларацію та договір про утворення СРСР

А) 25 жовтня 1917 р.  Б) 30 грудня 1922 р.   В) 23 грудня 1925 р

12. Коли було проголошено першу Конституцію СРСР

А) 31 січня 1924 р.  Б)21 січня 1924 р.   В) 23 грудня 1925 р.

ІІІ Вивчення нового матеріалу (відбувається на основі отриманих знань при вивченні ідентичних тем з курсу «Історія України»)

1. Причини згортання НЕПу:

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Індустріалізація.

У 20-ті рр. СРСР продовжував відставати в промисловому розвитку від країн Заходу. Назріла необхідність створення потужної важкої промисловості і технічної перебудови всього народного господарства.

Сталінська пропаганда нав’язливо повідомляла про те, що головною метою індустріалізації є піднесення добробуту і життєвого рівня трудящих. Насправді, для досягнення світової соціалістичної революції потрібні були могутні збройні сили, економічна незалежність СРСР. Країна повинна була забезпечити різними товарами своїх майбутніх союзників, створити матеріальну базу для поширення впливу Кремля в близьких і далеких країнах.

Грудень 1925 р на XIV з’їзді ВКП(б) – проголошення курсу на індустріалізацію

Причини проведення індустріалізації:

1.               Значне відставання СРСР від країн світу за основними економічними показниками.
2.               Неможливість з політичних мотивів інтегрувати економіку СРСР у світовий економічний процес, що об’єктивно вимагало створення ізольованої, самодостатньої економічної системи, яка могла б забезпечити обороноздатність країни.
3.               Відсталість сільського господарства вимагала забезпечення аграрного сектору економіки країни знаряддями і засобами виробництва.

Суть стратегії «форсованої індустріалізації» проголошена на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1928 р. Й. Сталіним.

Індустріалізація – процес формування комплексу важкої промисловості та машинобудування з метою зміцнення обороноздатності країни.

Імпортозамінна індустріалізація — створення промислової бази, що забезпечить умови для заміни імпортної промислової продукції продукцією власного виробництва.

П’ятирічки:   І – 1928 – 1932 рр.;

    ІІ – 1933 – 1937 рр.;

    ІІІ – 1938 – 1942 рр.(перервала війна)

Основні дискусії розгорнулися щодо темпів і масштабів індустріалізації: голова Раднаркому Риков виступав за збалансований розвиток промисловості і сільського господарства. Троцький відстоював необхідність здійснення „над індустріалізації”, що передбачало високі темпи розвитку промисловості на шкоду сільському господарству.

Сталін почав впроваджувати політику надзвичайних заходів стосовно селян і прискорених темпів індустріалізації. Успіхи першого року п’ятирічки на фоні глибокої економічної кризи в світі породили у керівництва СРСР ілюзію можливості різкого стрибка з економічної відсталості в розряд економічно розвинених країн.

Індустріалізація вимагала серйозних жертв від населення країни:

• Скорочення асигнувань на виробництво товарів широкого вжитку призвело до товарного голоду;

• В країні була введена карткова система, почалася інфляція;

• Зростання цін істотно випереджало заробітну плату, була запроваджена примусова підписка на позики;

• Через різке збільшення чисельності міського населення у містах загострилася житлова криза;

• Із села викачувалися величезні кошти.

Під час п’ятирічок їхні плани неодноразово змінювалися у бік підвищення показників. Причини невдач влада пояснювала протидією „шкідників” і „ворогів народу” (1928 р. – Шахтинський процес; 1930 р. – процес над „Промпартією”)

 

Результати індустріалізації:

1.               Збудовано нові потужні електростанції (Штерівська, Волховська, Дніпровська)
2.               Збудовано тракторні заводи (Харківський, Челябінський, Сталінградський)
3.               Підприємство машинобудівної промисловості (Уралмаш, Краматорськ, Керч, Ростов)
4.               Металургійні заводи (Магнітогорськ, Кузнецьк)

Велике значення відігравав ентузіазм трудящих мас. Масового поширення набув стаханівський рух. Широко використовувалась праця в’язнів ГУЛАГу.

Наприкінці другої п’ятирічки до ладу вступили 4,5 тис. нових підприємств, а валова продукція зросла у 2,5 р. На початку третьої п’ятирічки промисловість в цілому стала прибутковою, а СРСР за обсягами виробництва посів друге місце в світі після США, значно поступаючись західним країнам за рівнем життя людей. За всі ці успіхи було заплачено дорогу ціну, насамперед селом.

 

3. Колективізація сільського господарства.

Більшовики прийшли до влади в країні, де більшість населення становили селяни. Перед ними постало невідкладне завдання: повністю підкорити своїм цілям і завданням селянство, тому що вільний його розвиток, самостійна господарська діяльність виключали в принципі головні цінності нової влади, яка базувалась на суворій централізації і колективній відповідальності.

На проведення колективізації більшовики зважилися не відразу. У роки непу активно розвивались різні форми кооперації, до якої більшовики ставилися вкрай негативно. Принципи кооперації (добровільність, поступовість, самостійність) ніяк не збігалися з планами більшовиків у проведенні колективізації. Кооперація і радянська колективізація були антиподами і практично виключали одна одну.

2.               Колективізація – процес формування колективних сільських господарств (колгоспів) з усуспільненими знаряддями праці.

Основні завдання колективізації:

1.               Прискорення процесу індустріалізації за рахунок пограбування села.
2.               Забезпечення промисловості дешевою робочою силою.
3.               Вирішення продовольчої проблеми в країні.
4.               Ліквідація заможного селянства – „ворога радянської влади”.

Елементи політики колективізації:

1.               Примусове усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби.
2.               Позбавлення селян прав розпоряджатись вирощеною продукцією через обов’язкові поставки державі за значно нижчими цінами, ніж ринкові.
3.               Розкуркулення, тобто вилучення зі сфери сільськогосподарського виробництва, позбавлення громадянських прав і виселення в Сибір заможних селян, які чинили опір насильницькій колективізації.

Січень 1928 р. – під час поїздки Сталіна до Сибіру пролунали його пропозиції щодо прискорення темпів колективізації, які мали директивний характер: вимагати від куркулів негайної здачі всіх надлишків хліба за державними цінами, а у випадку відмови куркулів підкоритися, притягати їх до судової відповідальності і конфісковувати хлібні надлишки на користь держави.

5 січня 1930 р. була прийнята постанова ЦК ВКП(б) „Про темпи колективізації і про засоби допомоги держави колгоспному будівництву”. Для проведення колективізації на село направлялися понад 25 тисяч комуністів („двадцятип’ятитисячники”).

Ліквідація куркульства.

Порядок розкуркулювання розробила спеціальна комісія на чолі з В. Молотовим. З’являється постанова ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. „Про засоби у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації”.

Власники куркульських господарств поділялися на три категорії:

1.                Учасники антирадянських виступів і організатори терористичних актів – підлягали ізоляції в таборах і в’язницях.
2.                Ті, хто чинив менший опір колективізації – їх виселяли в північні райони країни.
3.                Ті, хто не чинив опору – їм давали ділянки землі поза колгоспами.

У переліку ознак куркульських господарств (1930_ визначалися наявність млина, крупорушки, олійниці та інших підприємств і пристроїв, де застосовувався механічний двигун; постійне здавання у найм складної сільськогосподарської техніки, зайняття торгівлею тощо.

1932 р. – „Закон про п’ять колосків”: 55 тисяч селян були засуджені до 10 років таборів або до смертної кари за спробу крадіжки зерна.

1932 – 1933 рр. – голодомор, що охопив Україну, Північний Кавказ, Поволжя, Казахстан, Західний Сибір, Урал. З осені 1932 по травень 1933 рр. населення країни скоротилося приблизно на 7,7 млн. чоловік. Органам ЗАГСів заборонялося в звітних документах вказувати голод як причину смерті людей.

На кінець 1933 р. було колективізовано 65% селянських господарств, а до 1937 р. – понад 90% (близько 20 млн.).

 

IV Закріплення набутих знань

Бесіда за запитаннями 

1. Коли відбулося встановлення сталінського режиму в СРСР?

2. Що таке індустріалізація?

3. Із якою метою в СРСР здійснювалася індустріалізація?

4. Назвіть основні джерела індустріалізації.

5. Коли розпочалася суцільна колективізація? Якими були її наслідки?

6. Що таке «політика розкуркулення»?

 

V Домашнє завдання: Полянський П.Б. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. § 19; Бердичевський/Ладиченко ст. 219-251; підготувати повідомлення за темами:

• «Судові процеси доби «Великого терору»;
• «Репресії в армії»4
• «Розстріляне відродження»

 

VI Підведення підсумків заняття