Урок з математики в 5 класі "Звичайні дроби"

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку

 

Звичайні дроби

 

«Під час вивчення математики одним з прийомів виховання творчого характеру є самостійне складання задач та їх розв’язування»

В. О. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель математики

Сафошкіна І.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Звичайні дроби

«Насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними...»

 

„Хлібороб, як і будь-який фахівець, починається з школи, саме тут у юній душі формується свідомість, набуття обов'язку, поваги до хліба, до праці»

 

В.О.Сухомлинський

 

Мета:

• формування вмінь знаходження дробу від числа і числа за його дробом; застосування знань умінь навичок під час розв’язування текстових задач.;
• розвиток навичок мислення високого рівня: знання, розуміння, застосування;
• формування навичок роботи в групі;
• виховувати шанобливе ставлення до професії хлібороба та взагалі до хліба.

Обладнання: підручник, дидактичні матеріали (задачі в малюнках, картки із завданнями, моделі фігур), креслярські інструменти (циркуль, лінійка, олівець), кольорові олівці, плакат 1, сигнальні картки, презентація «Як  зернятко перетворилося на хліб»

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка Д/З.

3-є учнів біля дошки, всі інші – взаємоперевірка.

№ 654 – за готовим зразком (піднімають зошити),№ 656,№674 рис.160, №676

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.  

Учні за правильну відповідь ставлять +     

 

Математичний диктант з використанням сигнальних карток

1. у дроба , чисельник 19, знаменник 11. (ні – червона)
2. знаменник означає - на скільки рівних чисел поділили ціле (так – зелена)
3. чисельник - число записане під рискою (ні – червона)
4. число записане над рискою називається – чисельник (так – зелена)
5. риска дробу виконує роль ділення (так – зелена)
6. дріб показує, що ціле розділене на 7 частин (ні - червона)
7. 1 хв. у годинах це ( ні – червона)
8. 3 см  в метрах – це (так - зелена)
9. дріб показує, що взято від цілого 12 рівних частин (так – зелена)
10. ц і т рівні за масою (ні – червона).

 

 

ІV.Мотивація навчальної діяльності:

1. Перегляд презентації

2. Аналіз досліження «Який хліб полюбляють учні нашого класу?». 

Дані дослідження, подані в діаграмі. Яку частину складають учні , що полюбляють білий хліб?; а житній?

 

Діаграма: Який хліб полюбляють учні нашого класу?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чи варто цінувати хліб? А працю, завдяки якій хліб попадає до нас на стіл?

 

Восени 1933 р. зібрали хліб нового врожаю; пізніше Сухомлинський писав: “Не забуду того дня,  коди мати передала мені першу хлібину, випечену з нового зерна. Привіз передачу дід Матвій, візничий сільського споживчого товариства, який щотижня приїздив до міста за сіллю та керосином. Хлібина була в полотняній торбі - м’яка, духмяна, із хрумкою скориною...”.

 

V. Формування навчального досвіду

Розв’язування задач за готовими малюнками:

І) Знаходження дробу від числа

 

 пшениці - ? га

 

 

 

ІІ) Знаходження числа за його дробом

      

    жита – 30 га

 

 

 

 

 

Творче завдання:

 

 

 

Задача Ахмеса

 

 

Єгиптяни всі дроби намагалися записати як суми частин, тобто дробів виду  . Наприклад, замість вони писали + . Єдиним винятком був дріб  . Іноді це бувало зручно. У папірусі Ахмеса є завдання:

"

Розділити 7 хлібів між 8 людьми".

 

Запишіть відповідь у вигляді суми частин.

 

 Робота з підручником:

 

П+С:   №661, №663, №664, №668, №670.

Д+В:   №677, №79, №687,

 

V. Д/З.  §4, п. 22, с.159-162 – приклади

 П+С    №662, 667, 671

 Д+В    №671, 678, 688

Творче завдання придумати задачі в малюнках

Підготувати доповідь про дроби с.169 

 

VІ. Підсумки уроку

1. Які типи задач ми розв’язували на уроці?
2. Як зобразити схематично задачу на знаходження дробу від числа?
3. Як зобразити схематично задачу на знаходження числа за його дробом?
4. Чим відрізняються два типи задач?
5. Чи зможете ви отримані знання застосувати під час розв’язування задач?