Урок з мистецтва в 11 класі на тему "Мистецтво Польсько-литовської доби"

  План уроку мистецтва

Тема  Мистецтво Польсько-литовської доби

Мета: ознайомлення учнів із зразками культури Польсько-литовської доби;

           формування чіткого уявлення про види мистецтва, які були поширені

           у той час;   розвиток навичок роботи в групах; виховання інтересу до

          мистецтва свого народу.

Обладнання: тести, картки  із текстами для роботи в групах; листи паперу,

          олівці, електронна презентація.

                             Хід уроку

Вступ.

Слово вчителя.

   Культура – це явище суспільства, яке не може бути сталим, воно розвивається, змінюється, поєднує у собі вже звичні національні форми із тим, що пропонує оточення. А оскільки Україна йшла до своєї державності через залежність від інших народів, то і українська культура поєднала у собі стилі, форми, техніки культур інших народів.

    Згадаємо, які ж народи та які культури вплинули на розвиток культури українців.

    Із заходу – візантійська культура, європейська (особливо німецька, польська, литовська,угорська). Зі сходу та з півдня – культура половців, сарматів, аланів, греків, турків, скіфів, татар.

• Що ви знаєте про культуру причорноморських греків?
• Що принесли із собою сармати та скіфи?
• Які види мистецтва існували у сарматів?
• Чим відомі сарматські жінки? Чому вважали, що сарматські жінки  походять від скіфів та амазонок?
• А що відомо вам про культуру Трипілля?
• Навіщо вони спалювали свої поселення? І як часто вони це робили?
• Хто пам’ятає, як будували трипільці свої міста? Що знаходилося усередині? Як розташовували вулиці із своїми будинками?

1. Завдання для класу.

    Уявіть, що перед вами будівля з 2 кімнат, у кожній кімнаті є піч, лежанка, сімейний вівтар –жертовник у вигляді хрестоподібного підвищення, розписаний кольоровими фарбами.

• Якому народові належить це приміщення? (трипільцям)

    А тепер перед вами шатер, напнутий на двоколісний або чотириколісний воз.

• Чиє це житло? (сарматів)

2. Завдання класу:

   Ось вам 3 малюнки із зображеннями. Розгадайте, культурі яких народів вони притаманні.

1. Буйвол (скіфам)
2. Жіноча статуетка (трипільцям)
3. Спис (сарматам)

3. Завдання. Об’єднатися у 3 групи.

Кожна група отримує листа та олівці, за допомогою відомих символів закодувати послання та пояснити його (що на ньому зображено)

4. Бліц-турнір

1. Що таке кераміка? (гончарне мистецтво, від гречеського слова керамос – глина)
2. Що ви знаєте про орнамент? ( від латинського слова, що означає «прикраса», це декоративна композиція, яка складається з елементів, що повторюються)
3. Чиїх жінок ховали у чоловічому одязі зі зброєю? (сарматських)
4. Чиї прикраси біли своєрідні, надзвичайно оригінальні за своїм стилем та мотивами тваринного світу? ( скіфів)
5. За допомогою чого трипільці розказували про своє життя? (за допомогою символів)
6. Що таке філігрань? (металева нитка, яку скручували та розчавлювали молотком)
7. Який столовий посуд був поширений у трипільців? (чаші, глечики, амфори)
8. Якими були кольори розписів трипільців? (білий, чорний, червоний, коричневий)
9. Які племена були кочовими, але займалися й землеробством, виділкою шкіри, ювелірним мистецтвом?( скіфи)

Слово вчителя.

    За часів Київської Русі культура народів зазнала великих змін. Починають активно розвиватися архітектура, образотворче мистецтво, ювелірне, з’являються графіка, іконопис.

    До наших днів збереглося кілька видатних пам’ятників тих часів. І перший із них, який ми шануємо, - це Свята Софія Київська.

    В основу плану Софійського собору покладено п’ятинефний тип хрестово-купольного храму. З 3-х боків його оточують відкриті галереї (аркади), собор увінчує 13 куполів пірамідальної композиції. Фасади увінчують пілястри пучкового профілю, декоративні ниши, узори із плінфи (обпеченої цегли). Усередині і зовні багато мозаїк, фресок. Мозаїки багатоколірні із золотими фонами, підлоги теж мозаїчні. Фрески виконані у різних стилях, а не в одному.

    У середині собору над вівтарем величезне мозаїчне зображення Богоматері, що молиться за збереження народу. Її ще називають Орантою (в перекладі з грецької це означає – Молитвениця.

    З далеких часів серед киян поширився переказ, що місто їхнє не загине доти, доки тримає над ним руки Божа Мати в Софійському соборі. Коли віра у людей послабла, прийшла покаранням на київські землі орда хана Батия, татари спалили Київ, осквернили Софійський собор, але стіна, на якій була мозаїка Божої Матері, залишилася неушкодженою. Так і простояла вона 9 віків – витримала все. Тому цей образ і стали називати «Нерушимою стіною».

    Цю мозаїку велів зробити князь Ярослав Мудрий, який дуже шанував Пречисту Діву.

    Один із мандрівників побував у цьому храмові і так описав мозаїку з Матір’ю Божою.

Учень зачитує спогади мандрівника

Слово вчителя.

    Зараз ми подивимося з вами невеличку презентацію, присвячену Софійському соборові у Києві.

         Презентація «Софія Київська»

• Як же надалі розвивалася культура України, якими шляхами?

Зараз кожна група отримає тексти з описом різних видів мистецтва в Україні  у 12-17 століттях. Уважно читайте і складайте план своєї розповіді. Ваша мета – розповісти всьому класові тему так, щоб члени інших груп запам’ятали почуте і змогли потім відповісти на запитання. Чим краще вони зможуть відповісти, тим вище буде ваша власна оцінка.

5. Робота в групах з текстами, подальше пояснення теми лідерами групи
6. Відповіді на запитання:

1. Яка форма надається вікнам і дверям в українських церквах 12-17 століття? (шестикутна)
2. Якою будується церква на Східній Україні? (дерев’яною)
3. Де, у якому місті була розташована найвелика церква-фортеця?(у Білгород-Дністровському)
4. Чому в Україні починають будувати кам’яні споруди? (вони не бояться пожеж)
5. Які фрески 14-го століття вважаються в Україні кращими?( фрески Кирилівської церкви Києва і Львівської Вірменської церкви)
6. Які сюжети були улюбленими? (Старашного суду й Юрія Змієборця)
7. Кому замовляли польські королі розписи своїх церков і палаців? («руським « майстрам)
8. Які кольори частіше використовувалися у книжковій мініатюрі? (чорні, червоні)
9. Які Євангеліє вважаються особливо цінними? (Галицьке, Пересопницьке)
10.                      Чому польська влада ввела обмеження для праці українських ювелірів?( бо наші ювеліри були кращі)
11. Як і чому виникло ливарне мистецтво? (бо заборонили українцям  працювати у золотих майстернях)
12. З якого металу робили свої вироби українські ювеліри? (із бронзи, срібла, олова, міді)
13. Чому українським ювелірам доводилося комбінувати у своїх виробах різні стилі мистецтва? ( на це був попит покупців)

7. Словникова робота

Апсид – напівкруглий виступ у стіні зі сходу;

Світлотній барабан – частина споруди, де розташовані вікна;

Пілон – стовпи, що підпирають хрестовину куполу;

Плінфи – стіни з каменю і широкою цеглою;

Аркада – відкрита галерея;

Анфілада – галерея вздовж церковної споруди;

Тринефне ядро – це склепіння у формі хреста, над яким підносилась баня (трикутна, п’ятикутна)

8. Невеличка довідка про те, що таке фреска та про її технологію.

           Презентація на закріплення теми

           Тестування учнів з нової та попередньої тем

Тести

1. Мозаїку Богородиці у Софійському соборі заказав зробити князь

А) Володимир;              Б) Олег;                       В) Ярослав.

2. Темпера – це

А) оздоблення фасаду церкви;   Б) фарба з емульсією з води та яєчного жовтка;      В) ювелірна прикраса.

3. В архітектурі доби Козаччини з’являються риси культури

А) візантійської;                Б) східної;       В) національної.

4. Будувати замки з баштами та бійницями починають через те, що

А) бояться татарського нашестя;   Б) з’явилася артилерія;

В) в країні тривала війна.

5. Церкви називають твердинями, тому що

А) вони стають неприступними;       Б) була твердою віра православна;

В) починають будувати їх з каменю.

6. Фреска витісняє мозаїку, тому що

А) вона дешевше і доступніше;      б) вона красивіша;

В) з’являється багато майстрів з фрески.

7. Українське ювелірне мистецтво перебувало під впливом культур:

А) східної;          б) німецької;              в) французької.

8. Ливарне мистецтво в Україні застосовувало

А) золото;    б) срібло;     в) бронзу.

9. Польська влада ввела обмеження на українських майстрів, тому що

А) вони були гірші за поляків;   б) тому що вони не були католиками;

В) тому що вони були кращими у ювелірному мистецтві.

10. Найкращими зразками фрески вважаються розписи у

А) Софійському соборі Києва;    б) Кирилівській церкві Києва;

В) Вірменській церкві Львова.

11. Найбільша фортеці в сучасному Білгород-Дністровському мала

А) 23 башти;       Б) 25 башт;       в) 26 башт.

12. Замки, виконані з елементами європейського ренесансу, є у містах:

А) Луцьк;      б) Дніпропетровськ;     в) Хотин;    г) Черкаси.

    9. Побудова «Собору єдності» (учні обирають заздалегідь підготовлені «деталі собору», на обороті яких запитання, відповідають на запитання та приєднують деталі до макету). В кінці роботи підходять до збудованого собору, роблять селфі, діляться своїми враженнями від уроку.