Тема: «Знайомство з петриківським розписом. Основні елементи петриківського розпису.»
Мета: Формування знань про петриківський розпис, як один з видів декоративно-прикладного мистецтва. Ознайомити з поняттями та термінами «декоративно-прикладне мистецтво», «петриківський розпис», знайомство з народними майстрами та їх роботами.
Навчити учнів виконувати елементи петриківського розпису. Розвивати увагу, спостережливість, навчити аналізувати роботи народних майстрів. Формувати естетичний смак, розвивати спостережливість, охайність в роботі,
Виховувати інтерес до декоративно-прикладного мистецтва, повагу та бережливе ставлення до робіт майстрів.
Матеріали та інструменти:
фарби гуашеві, баночки з водою, палітри, пензлики білячі та з котячої шерсті, ганчірка, аркуш паперу – формат А-4.
Обладнання: навчальні таблиці «Елементи петриківського розпису», репродукції творів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, зразки дитячих робіт, картка з послідовністю виконання роботи.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці, готовність робочих місць до уроку.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Тема нашого уроку така: «Знайомство з петриківським розписом. Основні елементи розпису». Ви дізнаєтесь історію винекнення Петриківського розпису, матеріали, які використовують майстри та техніку виконання розпису.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Здавна Україна прославилася своїми майстрами з різних видів декоративно-прикладного мистецтва, їх роботи відомі всьому світу.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Декоративно-прикладне мистецтво – це мистецтво виготовлення побутових предметів, які мають художньо-естетичні якості і призначені не тільки для задоволення практичних потреб, а й для оздоблення житла, архітектурних споруд, парків тощо.
Петриківський розпис – один з видів декоративно-прикладного мистецтва, що передбачає сюжетні зображення й орнаменти, які створюються засобами живопису на стінах та інших частинах архітектурних споруд, а також на ужиткових предметах, але останнім часом його виконують на папері, картоні, полотні.
Декоративний розпис виник в селі Петриківка, Царичанського району, Дніпропетровської області, від нього й походить назва унікальної школи орнаментального мистецтва.
В основі розпису лежить рослинний орнамент. Народний декоративний розпис наноситься на стіни, кераміку, дерево, розписували печі, хати тощо. Але сьогодні ми бачимо станкові і ужиткові декоративні розписи на папері, полотні, металі, пластмасі, дереві, кераміці, порцеляні, фаянсі, склі.
Зверніть увагу на репродукції картин народних майстрів: Т. Пата «Зозуля на калині», Ф. Панко «Легенда про Петиківську вишню», В. Клименко «Квітка-ягода».
Скажіть, що зображено на цих роботах? (Т. Пата зобразила гарну калину, на якій сидять зозулі; Ф. Панко – квітучу, пишну вишню; В.Клименко – цікаву та незвичайнуквітку-ягоду).
А яка кольорова гама переважає у роботах кожного з майстрів? (У Ф. Панка– холодна; В. Клименко – тепла; Т. Пати – тепла).
Чим відрізняються всі ці роботи одна від іншої? (Відрізняється за тематикою).
Повторення правил техніки безпеки.
При користуванні фарбами потрібно бути обережними, щоб не забруднитися.
Обережно користуватися водою, щоб її не розлити.
V. Практична частина. ( Пояснення роботи)
Для того, щоб опанувати технологію петриківського розпису та його елементів спочатку потрібно виконати декілька вправ. Для роботи краще взяти цупкий папір. Провідне місце при виконанні цих вправ посідає пензлик. Для елементів, пов’язаних з виконанням «зернятка», «кривенького зернятка», тоненьких гілочок та «пітушіння», годиться звичайний акварельний пензлик з тоненьким гострим кінчиком. Але за традицією саме для виконання розпису, мазків використовувався саморобний котячий пензлик.
„Перехідний мазок” – це прийом нанесення багатоколірного елемента. При цьому на пензель набирають спочатку одну, потім іншу фарбу; при русі двоколірного пензля на папері залишаються різнокольоровий слід.(На пензлик наносять фарбу одного кольору, а потім на кінчик пензлика набираємо іншу фарбу яскравого кольору та проводимо пензлик по аркушу паперу так, щоб утворився перехідний мазок від одного до іншого кольору.)
„Зернятко” – це простий мазок. Він є одним з основних елементів петриківського розпису, за допомогою якого створюються всі орнаментальні мотиви.
Уздовж вертикальної лінії, проведеної олівцем, пензликом наносять мазки – „зернятка”. Тримати пензлик потрібно так, щоб вусик „зернятка” був перпендикулярний до лінії. При цьому корпусом пензлика натискають так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, треба намагатися отримати однакову відстань між мазками.
Далі мазки наносять під кутом відносно вертикальної лінії кінчиком угору, а потім – кінчиком униз, дотримуючись однакової проміжної відстані між мазками пензлика.
„Кривеньке зернятко” – дуже поширений елемент, за допомогою якого утворюють „пірчасте листя”, „пуп’янки”, пелюстки квіток.
Для того, щоб зробити „кривеньке зернятко” треба кінчик пензлика опустити на папір біля вертикальної лінії. Витягуючи тонку лінію вусика, роблять легкий поворот пензлика. Завершують цей мазок притискуванням пензлика до паперу. Далі мазки („кривенькі зернятка”) з видовженими вусиками наносять біля вертикальної лінії: перше „кривеньке зернятко” протягують найдовше, а друге, третє і четверте поступово вкорочують. З цих мазків утворюють майже однакові групи. Відстань між групами бажано робити теж однакову.
„Травичка” – з обох сторін вертикальної лінії під гострим кутом наносимо „зернятка”, розташовуючи мазок проти мазка. В результаті чого виходить „травичка”.
„Колосок” – з обох сторін вертикальної лінії наносять „кривенькі зернятка” з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска.
« Пірчасте листя» - обабіч вертикальної лінії наносять «кривенькі зернятка» з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити теж однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.
«Початок квітки пуп”янок» - сладається з двох мазків «кривеньке зернятко» роблять напіврозкриту квітку — «пуп'янок». Мазки сполучають округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Бажано розташовувати «пуп'янки» на однаковій відстані, повертаючи їх вусиками щоразу в протилежний бік. У цій вправі необхідно звернути більшу увагу на композицію, тобто розміщення зображення на папері даного формату, на розмір елементів.
«Бігуець з трипелюсткових квітів» - це завдання цієї вправи об'єднує в собі попередні. Треба намалювати новий «бігунець», що складається з трипелюсткових квіток. Квіти сполучають легкою хвилястою лінією, обабіч якої розташовують листки з довгими вусиками. Необхідно навчитись виконувати цю вправу легко, невимушено.
VІ. Практична робота вихованців.
Учні виконують вправи самостійно. Під час практичної роботи учнів, вчитель стежить за виконанням завдання, якщо потрібно здійснює індивідуальний підхід, надає допомогу.
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
(Обговорення з учнями виконання роботи, аналіз роботи). Ми з вами більш детально ознайомилися з народним декоративним розписом. Навчились малювати основні елементи розпису, за допмогою яких можна створювати різні композиції. Тому на наступному уроці ми створимо декоративну композицію з вивчених елементів. А сьогодні, ви-гарно попрацювали, урок закінчено.