Урок з основ християнської етики "Шануй батька свого і матір свою"

 

Тема. Пошана та любов до батьків

Мета уроку: ознайомити дітей з християнським ставленням до батьків; розвивати вміння аналізувати власні вчинки, щоб не завдавати рідним душевного болю; виховувати бажання бути гідними дітьми своїх батьків, турботу про них, шанобливе ставлення до їхніх настанов та порад, прагнення приносити щастя в свій дім.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Християнське привітання.

2. Актуалізація опорних знань

На попередніх уроках ми з вами дізнались…

1. Гра «Закінчи речення»

•          Заповідь – це…
•          Бог дав  заповіді для свого народу через …
•          Вони були проголошені на горі …
•          Божих Заповідей є …
•          Вони були записані на двох …
•          Перші три заповіді стосуються любові до …
•          Інші сім стосуються любові до …

Пригадайте заповіді, які вже вивчили, роз’єднавши їх, поясніть як ви їх розумієте.

2. Гра «Роз’єднай»

ЯГосподьБогтвій, нехайнебудевтебеіншихбогів, кріммене.

НевзивайдаремноіменіГосподаБогатвого.

Пам’ятайденьсвятийсвяткувати.

3. Повідомлення теми та мети уроку.

Про кого ми будемо сьогодні говорити на уроці, ви дізнаєтеся, прослухавши уривок пісні.

 

Слухання пісні А. Івашиної «Батькам».

-Отже сьогодні на уроці ми відправимося в мандрівку сторінками Слова Божого  й дізнаємося про деякі подій з життя Ісуса Христа , а саме – те , як Він виконував 5-ту заповідь  «Шануй свого батька і матір свою» а також будемо вчитися шанувати своїх батьків.

(Запис теми уроку)

1. Робота над біблійною історією «Дванацятирічний Ісус в Храмі »  

а) Читання біблійної історії вчителем.

Кожного року Йосип бере свою родину до Єрусалима на особливе свято, що називається Пасха. Подорож з Назаре́та до Єрусалима довга. У той час люди ще не мали автомашин і не було залізниць. Більшість людей ходили пішки, і до Єрусалима треба було йти три дні.

На цей час у Йосипа вже велика сім’я, тому треба доглядати молодших Ісусових братів і сестер. Цього року Йосип, Марія і діти вертаються з довгої подорожі додому в Назаре́т. Вони думають, що Ісус є з ними. Увечері, зупинившись на відпочинок, виявилось, що між ними Ісуса немає. Вони шукають між своїми родичами й друзями, але його серед них немає! Тому батьки вертаються назад в Єрусалим шукати Ісуса.

Зрештою його знаходятьу храмі, з учителями. Він слухає їх і ставить запитання. Всі люди дивуються Ісусовій мудрості. Але Марія каже: «Дитино, чому ти так зробив нам? Батько твій і я дуже журились, шукаючи тебе».

«Чого ж ви шукали мене? — відповідає Ісус.— Хіба ви не знали, що я повинен бути в домі мого Отця?»(Луки 2:41—52; Матві13:5356)

“І він пішов з ними й повернувся в Назарет і був їм слухняний”.

б)Бесіда за змістом.

-Чому батьки Ісуса пішли до Єрасалиму? ( На свято  Пасхи)

-Де батьки знайшли Ісуса ? (в храмі)

-Чому Він був у храмі ? (навчався: слухав вчителів, і розпитував)

-Отже Ісус завжди слухав Свого Небесного Отця і виконав Його волю.

-У Ісуса , як вам вже відомо були земні батьки.

-Як звали батьків ? (Марія і Йосип)

Батько  Ісуса був теслею (теслярем).

2.         Словникова робота.

Тесляр - робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів.

І він навчав свого Сина цього ремесла. В народі казали , що Він- « син теслі ».

Упродовж  усього Його земного життя  він був також слухняний і земним батькам.

 

Ісус Христос є прикладом для нас послуху своїм батькам: Діти, що слухають батьків своїх, слухаються Бога; коли виявляють непослух, противляться їхній волі – противляться волі Божій.

Кривда вчинена батькам вчинена Богові.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Постановка проблеми.

-Чи може вважатися доброю людина, яка недбало ставиться до батьків?

 Ні. Але  серед людей є такі, які зневажають  батьків, соромляться їх, як у казці Оскара Уайльда «Хлопчик-Зірка».

 

2. Інсценізація уривку з казки Оскара Уайльда “Хлопчик-Зірка”.

Заходить бідна жебрачка, одягнута в саме лахміття; з її брудних, зранених ніг сочиться кров. Вона, знеможена, сідає перепочити. В цей час забігає Хлопчик і, побачивши її, починає кидати камінням, сміятися.

Хлопчик Забирайся геть, брудна старчихо! Фу!.На тебе гидко навіть дивитися! (Продовжує кидати камінням).

Лісоруб. Що ти робиш, хлопче? Залиш нещасну!

Хлопчик Відчепись! Що хочу, те і роблю!

Лісоруб. У тебе кам’яне серце, і не маєш ти милосердя, бо що поганого заподіяла тобі ця сердешна жінка, що ти знущаєшся з неї?

Хлопчик (розгнівавшись і тупнувши ногою). А ти хто такий, щоб докоряти мені? Я тобі не син і не повинен коритися тобі.

Лісоруб (з жалем). Це правда,  не син. Але ж я пожалів тебе, коли знайшов у зимовому лісі.

Жебрачка Це правда, що ти знайшов його у лісі?

Лісоруб. Так, це було 10 років тому.

Жебрачка  Дитя було загорнуте у золотий плащ з вишитими зірками? А на шиї було бурштинове намисто?

Лісоруб. Саме так.

Жебрачка О! Це він, мій дорогий синочок! Я обійшла весь світ, шукаючи його!

Хлопчик (гнівно). Ти?! Ти збожеволіла! Ніякий я тобі не син. Забирайся геть, щоб я не бачив твого бридкого обличчя!

Жебрачка (благально, плачучи). Не кажи так, адже ти й справді мій синочок, котрого я народила у лісі, а грабіжники викрали тебе у мене. Благаю тебе: ходімо зі мною, мій синочку. (Плаче).

Хлопчик Я йду геть, щоб більше тебе ніколи не бачити.

Хлопчик заходить з обличчям жаби.

Хлопчик-Зірка (ридаючи). О, на кого я став схожий! Всі мене проганяють. Це кара, кара за мій гріх. Адже я відмовився від своєї рідної матері і прогнав її геть. Я піду шукати її по всьому світу і не спочину доти, аж поки не знайду її і не попрошу у неї прощення.

 

- Який гріх, по-вашому, вчинив Хлопчик-Зірка?

/Він насміхався зі своєї матері, кидав у неї камінням, ображав /.

- Чи правильно вчинив Хлопчик-Зірка і як він був за це покараний?

 

•          Я сподіваюсь, що серед вас нема таких дітей, як цей хлопчик, а всі ви чемні та слухняні.

 

Фізкультхвилинка.

3. Опрацювання оповідання Валентини Осєєвої «Сини»

 

Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим:

• Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.
• А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга.

А третя мовчить.

- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? – питають її жінки.

- Що казати? Нічого особливого в ньому немає.

Ось набрали жінки повні відра води й пішли. Хлюпає з відер вода. Ломить спину. Раптом назустріч три хлопчика. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, узяв у неї важкі відра й поніс додому.

Питають жінки у дідуся:

• Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини?
• А де ж вони, - питає старенький. – Я лише одного сина бачу.

 

- Як ви розумієте слова дідуся, чому він так відповів матерям? 
- У чому повинна виражатися любов до мами, тата? 

- Чого повчає нас це оповідання?

4. Робота в парах.

Гра »Розсипанка»

 

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Нема того краму, щоб купити маму.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Все купиш, лише тата й мами – ні.

Які мама й татко, таке й дитятко.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.

У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

Дитина плаче, а матері боляче.

У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

Добрі діти – батькам вінець, а лихі – кінець.

 

 

 

Підсумок уроку.

Вправа «Мікрофон»

 

 По-справжньому любити своїх батьків- це значить…

 

- Це значить піклуватися про них. 
- Не завдавати їм душевного болю. 
- Не засмучувати негідною поведінкою. 
- Трудитися, щоб полегшити їм життя. 
- Називати їх найніжнішими словами. 
- Учитися у них любити й поважати людей. 
 

Ось і підійшов до кінця наш урок. Маю надію, що ви обов’язково будете хорошими, слухняними дітьми, дітьми, котрі люблять і поважають своїх батьків. Хочу закінчити урок порадою.

 

Прийміть пораду мою, будь ласка,

На пам’ять декілька добрих слів,

Бо в них добробут і ваше щастя:

Шануйте, діти, своїх батьків.

Святим, сердечним теплом зігріте,

Творіть на ділі добро без слів.

Щоб не змовкали за вас молитви,

Шануйте, діти, своїх батьків.

Неждано прийде зима холодна

І скроні вкриє сріблястий сніг.

Така в майбутнім і ваша доля –

Шануйте, діти, своїх батьків.

Живіть для ближніх, себе забудьте, –

Це милосердя закон святий.

Хто щедро сіє, пожне з прибутком –

Шануйте, діти, своїх батьків.

 

Пісня «Батьки мої»