Урок з презентацією «Проблема влади грошей над людиною у п'єсі «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Засоби сатиричного змалювання»

Міністерство освіти і науки України

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект

уроку української літератури

у 8-му класі на тему:

«Проблема влади грошей над людиною у  п'єсі  «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Засоби сатиричного змалювання»

 

 

                      Учителя

   української мови та літератури

                                Ткаченко С.Д.

 

 

 

 

                               Харків

Проблема влади грошей над людиною у  п'єсі  «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Засоби сатиричного змалювання.

 

Мета: за текстом твору дослідити, як письменник розкриває проблему влади грошей над людиною,  простежити, які у п'єсі використані засоби сатири для змалювання героїв твору; розвивати навички аналізу драматичних творів;

виховувати загальнолюдські цінності:осмислити актуальність проблеми для сучасного життя; усвідомити те, що влада грошей над людиною породжує бездуховність, а бездуховність – це прояв зла у житті людини;

Тип уроку: урок узагальнення знань з елементами дослідження

Обладнання: ІКТ (презентація «Конспект уроку», відеоуривки вистави «Сто тисяч»)

Міжпредметні зв'язки: «Гобсек» Оноре де Бальзак, «Міщанин-шляхтич» Мольєр, «Мертві душі» М. Гоголь.

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

- Доброго дня, шановні друзі, сідайте, будь ласка, доброго дня, шановні гості.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

У людині закладено два начала: матеріальне і духовне. Важливо, щоб і матеріальний, і духовний світ у кожної особистості був розвинений. Так досягається справжня гармонія.

Що ж відбувається з людиною, у якої виникає дисбаланс між матеріальними та духовними  потребами?  До чого призводить жадоба грошей, бажання ще і ще більше розбагатіти? Що стає з людиною, коли гонитва за грошима стає єдиною ціллю її життя, витісняючи такі поняття як честь і мораль?

Саме на ці питання ми знайдемо сьогодні відповідь, досліджуючи проблему влади грошей, висвітлену у трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

ІІІ. Повідомлення теми, мети, навчальних завдань уроку.

Отже, тема нашого уроку: Проблема влади грошей над людиною у трагікомедії «Сто тисяч». (слайд №1)

 

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

 

Зверніть, будь ласка, увагу на епіграф сьогоднішнього уроку. Як ви його прокоментуєте?

(«Гроші або служать своєму власнику, або керують ним»). (Слайд № 2).

 

(відповіді учнів: Людина повинна вміти заробляти гроші, адже вони сьогодні є головним і чи не єдиним засобом для комфортного і повноцінного життя, але гроші повинні задовольняти матеріальні потреби людини: одяг, повноцінне харчування, житло, якісна освіта, добробут, а не ставати самоціллю, бо коли людина заробляє гроші тільки заради грошей, вона стає їх заручником, втрачає найкращі моральні якості, стає жадібною, жорстокою, егоїстичною).

 

В яких із прочитаних вами за програмою чи самостійно творах відображена згубна влада грошей над людиною?.

 

•  «Алібаба і сорок розбійників» арабська народна казка
• казка «Золотий ключик» Олексій Толстой
• Микола Гоголь «Мертві душі»
• Мольєр «Міщанин - шляхтич»
• Бальзак «Гопсек»

 

А завданнями сьогоднішнього нашого уроку буде за текстом п'єси «Сто тисяч» дослідити, як письменник розкриває проблему влади грошей над людиною,  простежити, які у трагікомедії використані засоби сатири для змалювання героїв твору; розвивати навички аналізу драматичних творів; осмислити актуальність проблеми для сучасного життя; усвідомити те, що влада грошей над людиною породжує бездуховність, а бездуховність – це прояв зла у житті людини. (Слайд №3-4)

 

V. (Перевірка домашнього завдання, коригування опорних знань, умінь, навичок).

 

Додому вам було задано опрацювати зміст двох останніх дій твору, знайти і виділити цитати, які б характеризували головного героя Герасима Калитку. Скажіть, будь ласка, чи всі виконали домашнє завдання? Якщо ви прочитали п'єсу, познаходили у тексті цитати, що характеризують головного героя, будемо вважати, що ви готові до наступної роботи.

 

VІ. Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій

Для того, щоб дослідити, як відображається влада грошей над людиною у п'єсі, ми з вами об'єднаємося у групи.

Об'єктом нашого дослідження є п'єса «Сто тисяч».

 

предметом нашого дослідження є влада грошей над людиною і згубні наслідки, відображені у цьому творі.

Пропоную  предмет дослідження розділити на три аспекти:

 

Шляхи збагачення Герасима Калитки

Стосунки  з близькими людьми

Засоби сатиричного змалювання героя у творі

 

Отже,  перша група досліджує шляхи збагачення Герасима Калитки

друга група досліджує і аналізує стосунки  головного героя твору з близькими людьми;

а третя визначає засоби сатиричного змалювання багатія у творі

 

Пояснення правил роботи в групах, інструктаж(слайд №5)

 

 

VІІ. Групове виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

VІІІ. Звіт про виконання роботи. Узагальнення і систематизація роботи

 

Приблизний звіт учнів:

 

І. Група.  

Герасим Калитка — сільський багатій, основою багатства якого є земля. Маючи «шматочок кругленький» в двісті десятин, він прагне більшого: «Всю землю навкруги скуплю, їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає …» Весь сенс життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі.  Саме придбання  землі є головним шляхом збагачення Герасима.

Але для цього потрібні гроші. Звичайно, добуває їх Герасим важкою працею: сам не доспить і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час. Батій не панує, не витрачає зароблених грошей, навпаки він заощаджує: «Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму».

Калитка знаходить можливість  заробляти  і на близьких друзях: з кума Савки, який просить позичити грошей, Калитка хоче взяти великий процент та ще й вимагає «запродажню запис» на воли.

Батій не панує, не витрачає зароблених грошей, навпаки він заощаджує: «Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму».

Не цурається багатій і злочинних шляхів збагачення: Заради грошей Герасим ладен чортові душу запродати, тому й захопила його перспектива вигідно придбати фальшивих сто тисяч.

Таким чином, досліджуючи текст твору, нашою групою були окреслені такі шляхи збагачення Калитки: придбання землі, тяжка щоденна праця його, членів його родини і наймитів, жадоба, заощадження на найнеобхіднішому, виужування матеріальної вигоди з нещастя близьких (кум Савка), а також шлях злочину – придбання фальшивих грошей.

(Уривок 1 з фільму-вистави  «Сто тисяч»)

 

Учитель:   Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині?

 Але питання це не лише у бажанні мати гроші, а й у тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень.

Досліджуючи взаємостосунки з членами родини і близькими до Калитки людьми представники другої групи проаналізують, яке місце бажання розбагатіти посідає у житті героя і як це впливає на його моральні якості.

 

ІІ. Група  Жадоба збагачення  повністю заволоділа Герасимом, засліпила його, зробила злим та деспотичним.  Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".

Заради достатку і збагачення Калитка здатний пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі. Посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. А сина хоче одружити з Пузирівною, заявляючи: «Мені треба невістку з приданим, з грішми».

Калитка — жадібний і скупий. Віддавши дочку заміж, Герасим відмовився сплатити зятеві обіцяний посаг - п'ять тисяч карбованців. І хоч під час бійки, яка виникла в зв'язку з цим, йому й нам'яли боки і вибили два зуби, Герасим все ж вважає, що він виграв, бо "п'ять тисяч карбованців зосталось у кишені - не дав-таки зятеві". 

Цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. «І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш...» Своїх робітників Калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: «...як би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать». Тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи і не з'їли нічого зайвого.

 Калитка заздрить багатшим Жолудеві та Пузиреві, не вірить, що вони досягли цього чесним шляхом. У гонитві за наживою, у бажанні взяти гору над іншими хазяями Калитка йде на злочинні махінації.

 І до власної дружини, яка теж день і ніч працює, «з діжі рук не виймає», він ставиться, як до наймички. На прохання жінки запрягти їй коней, щоб у неділю поїхати до церкви, пропонує їй іти пішки, незважаючи на те, що до церкви три версти. На докір дружини: «Що ж тобі, більше коней жаль, ніж жінки?» Калитка відповідає: «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи».

 

(Уривок 2 з фільму-вистави  «Сто тисяч»)

 

Отже, досліджуючи за текстом твору взаємостосунки Герасима Калитки і оточуючих його близьких людей, наша група дійшла до висновку, що ставлення багатія до членів родини, наймитів, друзів та сусідів базується на жадобі, черствості, цинічності, нездатності до співчуття, жорстокості, а значить повній бездуховності і аморальності.

 

Учитель: Так, і, безумовно, це трагедія, перед нами розкривається справжня трагедія життя людини, засліпленої тільки одним почуттям – почуттям наживи. Гроші повністю заволоділи особистістю Герасима Калитки, зробили його ницим, аморальним, бездуховним.  На вівтар своєї жадоби він ладен покласти щастя свого сина, здоров'я дружини, дружбу з кумом, отже, це трагедія життя родини, а оскільки ми знаємо з попередніх уроків, що події, описані у творі є реальними, а явище це не поодиноке, а навпаки типове, то це трагедія цілого суспільства кінця ХVІІІ століття.

А що ж комічного використав Карпенко-Карий для того, щоб показати негативні якості Герасима Калитки, які гумористичні чи сатиричні засоби простежуються у трагікомедії «Сто тисяч», досліджувала третя група.

 

ІІІ. Група

Досліджуючи сатиричні та гумористичні засоби розкриття характеру Герасима Калитки, наша група встановила, що у творі переважає сатира, адже не по доброму висміює, а гостро і жорстко засуджує письменник моральну деградацію сільського багатія.

Смішним і доволі символічним є прізвище героя. Не дарма його звуть Калитка, адже відомо, що слово «калитка» означає «гаманець», тобто мішечок з грішми. Автор ніби проводить незриму паралель між зображуваним героєм і тим омріяним мішком з фальшивими грошима, які врешті-решт виявилися звичайнісіньким, порожнім і нічого не вартим папером.

Моральне зубожіння Калитки розкривається через його монологи, де він марить тільки землею і грошима і ніяких інших потреб немає, у діалогах, коли, наприклад, Герасим з неймовірною гордістю розповідав копачеві Бонавентурі про весілля його дочки, на якому була справжня бійка через те, що він не дав за дочкою обіцяного приданого п'ять тисяч, і хоч під час бійки йому нам'яли боки і вибили два зуби, Герасим все ж вважає, що він виграв, бо грощі залишилися в його кишені. 

Засліпленість і інтелектуальна обмеженість героя висміюється у тих кумедних ситуаціях, в які він потрапляє. Наприклад, побачивши фальшиві гроші, він ніяк не може відрізнити їх від справжніх, звичайно, адже то були справжні гроші – тільки дурень міг не здогадатися, хіба це не смішно?

Вихваляючись, що він сам кого хочеш обдурить, він все ж таки залишився в дурнях. Купивши чистісінький папір, Герасим намагався повіситися і дуже шкодував, що його витягли з петлі. «Пропала земля Смоквинова, - говорить Калитка, - краще смерть, ніж така потеря!» Але ж насправді, яка потеря, Калитка хотів повіситися через втрату землі Смоквинова, якої навіть не мав!

Одним із засобів сатиричного увиразнення образу багатія є протилежний образ бідного копача.

 Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика - шукача скарбів Бонавентуру і, власне, самого Калитку. Ось приклад: копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних. Копач розповідає про своє захоплення так: "Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра - мільйон!.. Викопаємо - все пополам. Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік..."Мріючи про багатство, Бонавентура мріє про подорож до Франції, він хоче побачити світ, навіть французьку для того вивчив.

 Дуже поціновує свої знахідки, які матеріально нічого не варті, проте велику цінність мають для науки. У порівнянні з копачем Калитка здається ще більше ницим і обмеженим. 

Таким чином, досліджуючи сатиричні засоби розкриття характеру головного героя у п'єсі «Сто тисяч», наша група зробила висновки, що сліпе прагнення до наживи Герасима Калитки висміюється через його прізвище, монологи, діалоги, вчинки і взаємостосунки з оточуючими його людьми.

(Уривок 3 з фільму-вистави  «Сто тисяч»)

 

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка. Режисер: Гнат Юра, Віктор Іванов. Актори: Дмитро Мілютенко, Гнат Юра, Іван Маркевич
Сюжет:
Фільм-вистава за однойменною п'єсою І. Карпенка-Карого в постановці Київського Академічного Українського драматичного театру ім. І.Франка.

(слайд 6)

 

 

Учитель: Так як же ви оцінюєте Герасима Калитку, як позитивного героя чи негативного? 

• негативного
• негативного
• безумовно, негативного
• Я не можу однозначно стверджувати, що Герасим Калитка — негативний персонаж. У нього, як і у кожної людини, є й позитивні риси. Він любить землю, по-своєму дбає про дітей, хоче забезпечити їхнє майбутнє, є надзвичайно працьовитим та цілеспрямованим. Усі розрахунки та плани Калитки грунтуються на реальній основі. Примарливе прагнення Копача знайти скарб його не захоплює. Сам Бонавентура змушений констатувати тверезу заповзятливість таких, як Калитка, «хазяйственних мужиків», які поступово прибирають до своїх рук маєтки родовитих дворян. «Хазяйственний мужик, — каже він, — велике діло! Ворушіться, ворушіться! Крутіть головою: купили у Борща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини … Пани горять, а мужички з пожару таскають … Це не пустяк!.. Вони привикли омари там, шампанське — от грошики й ухнули, а там і іменія ахнули! А ви галушечки, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не щодня, а воно жирок і наростає …» 

Отже, як у кожної людини й у Герасима Калитки є добре начало, просто він занедбав його і майже повністю згубив.

 

 

Учитель

Таким чином, у п'єсі «Сто тисяч» драматург, ніби сміючись, а проте серйозно попереджає про небезпеку брудних грошей, які калічать душі, руйнують споконвічні уявлення про добро і зло, спотворюють моральні основи, від яких залежить здоров'я нації.

 

Скажіть, будь ласка, а чи позначився згубний вплив грошей на інших персонажах п'єси?

• Так,  Другим, хто прагне здобути гроші будь-якою ціною, є Савка - змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, Савка згоден продати дияволу власну душу: "Пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей". 
        Савка розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має "нечисті гроші", тобто, він вже скористався цією можливістю. Але наприкінці цієї ж яви Савка робить ще один висновок: "Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя". І у цих словах - уся суть конфлікту, тут заховано корінь зла. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продала душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти на себе руки, Савка кається. І його покаяння - це справжнє покаяння людини-християнина: "Буде здоров'я - будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає". 

 

• Також Роман уже йде шляхом батька і легко відмовляється від одруження з Мотрею. Він не має почуття власної гідності, тому спершу турбується, чи не обдурять їх з приданим, а потім, коли його не пустили і в хату до Пузиря, все ж залишається у нього на кухні купити свиней.

 

 

 

 

 

 

ІХ. Підсумки уроку.

Повертаючись до епіграфа …. (обговорюється актуальність проблеми влади грошей над людиною) (слайд№2)

 

Складання асоціативного грона за двома висловами: «Гроші керують людиною», «Гроші служать людині» (Слайд №7)

 

Рефлексія. Оцінювання

 

Х. Домашнє завдання.

Скласти розгорнуту відповідь на питання «Які є істинні і фальшиві цінності в житті людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

Слайд№1

 

Слайд№2

Слайд № 3

 

 

Слайд №4

Слад №5

 

Слайд №6

Слайд №7