Урок з презентацією ЯДС "Символи держави"

Мета:

• Формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про національні та державні символи України; сприяти вихованню в учнів національної свідомості, любові до Батьківщини; виховувати шанобливе ставлення до символів держави;
• Формування ключових компетентностей:

Соціальної: виховувати пошану до своєї країни, до її символів;

Громадянської:  формувати особистість із глибоко усвідомленою громадянською позицією;

Загальнокультурної: формувати здатність сприймати духовні та моральні цінності держави;

Уміння вчитися: удосконалювати вміння визначати мету своєї діяльності, виявляти зацікавленість до навчання;

Інформаційно – комунікативної: удосконалювати вміння добувати інформацію з різних джерел, здійснювати комунікацію в групах.

Тип уроку: урок закріплення набутих знань.

Основні терміни і поняття: національні символи, державні символи, 

            Конституція України

Між предметні зв’язки: літературне читання

Обладнання: Конституція України, малюнки народних та державних

            символів, презентація, ілюстрації.

Хід уроку

І. Організація класу. Створення емоційного настрою.

Доброго ранку травам росистим!

Доброго ранку квітам барвистим!

Доброго ранку сонечку ясному!

Людям усім і усьому прекрасному!

•     Аутотренінг «Скажімо собі»:

•      Я прийшов до школи вчитися…
•      Треба бути спокійним…
•      Треба бути уважним…
•      Зі мною мої друзі …
•      Вони мене люблять …
•      Мені приємно …
•      Я легко дихаю …
•      Я готовий працювати …

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

•          Кожний народ намагається виявити себе і свою суть у державних символах.  Наша Україна теж має національну і державну символіку. Сьогодні на уроці ми більше дізнаємося про основні символи нашої держави.

ІІІ. Робота над матеріалом уроку.

Сторінка 1. «Одна Батьківщина і двох не буває»

Вчитель. Діти, що означає слово Батьківщина? (відповіді дітей)

       Правильно, діти. Батьківщина – це країна, в якій народились наші діди – прадіди, тут народились і живемо ми. Це наша свята земля, рідна оселя, солов’їна мова, невмируща пісня.

        Наш український поет Василь Симоненко писав: «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго. Інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і  щезають із пам’яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово – Батьківщина. Воно вічне, як вічний наш український народ».

       Поети наділені особливим талантом висловлювати почуття словами, тож послухаємо вірші про Батьківщину.

Учень 1.

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,

Дужі  руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск…

2 учень

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі,

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав.

3 учень

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки – потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка

Оспівані щедро в піснях.

Сторінка 2. «Наша країна – рідна Україна»

      Вчитель. 24 серпня 1991 року – велике національне свято українського народу. Цього дня Верховна Рада України схвалила Акт проголошення незалежності України, який закономірно і логічно завершив тисячолітні прагнення українського народу до створення своєї суверенної держави.

Учень

Україно, мій духмяний дивосвіт,

Голубінь над чистим золотом колосся,

Через терни йшли до волі стільки літ,

І настав той світлий день, коли збулося!

Україно моя – ти колиска козацького роду,

Ти заново у крові зродилась, немов немовля,

Рідна земле моя, ти здобула жадану свободу,

Україно – ти пісне моя.

Вчитель. (демонструє мапу України). Україна – одна з найбільших у Європі держав. Її площа становить 604 тисяч квадратних кілометрів, населення близько 46 мільйонів чоловік. В Україні проживає 110 національностей.

       Але ми любимо Україну не за те, що вона велика. А за те, що вона своя рідна і дорога, найкраща у світі.

   Кожна держава має свою символіку. Що це означає?

Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Вистраждавши, виборовши волю, Україна тепер має свої державні символи, які  уособлюють її історію, її сутність, тобто найбільш характерне для неї.

     28 червня 1996 року прийнято Конституцію України. У статті 20 якої читаємо: «Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України, Державний герб України»

А зараз послухайте легенду.

         Давним  давно жила одна жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Сторінка 3. «Державний Герб України»

          Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

Вчитель.  Герб – це символ влади, емблема держави. Цей знак – картинка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Український народ має герб – золотий тризуб на синьому фоні. Він дуже старовинний. Запровадив  його князь Володимир Мономах.

             Тризуб символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. Це – символ відродження Батьківщини, її традиції, продовження славних сторінок нашої історії. На гербі можна побачити лук, меч, а якщо придивитися – слово «воля», до якої споконвіку  прагнув український народ.

Щоб кожен знав , це – Україна,

Ми маєм особливий знак,

Його впізнає вчитель, учень

І хлібороб, шофер, гірняк.

Це знак відродження вітчизни,

Традицій земляків моїх,

Від поколінь єднання вічне,

Знак праці творчості для всіх.

Нам тризуб золотий палає,

Він прославляє рідний край,

Тож герб свій -  символ України

Завжди, мій друже, поважай.

Сторінка 4. «Державний Прапор України»

         Середньому  сину мати в дорогу подарувала жовто – блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

Вчитель. Прапор як засіб сигналізації виник у давні часи і поширилися по Європі. Це символ міцності й незалежності держави. Національний прапор України являє собою  прямокутне полотнище , яке складається з двох рівних за шириною, горизонтально – розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору.

 Учень. Жовтий  колір – це колір пшеничної ниви, зерна, що дає життя всьому сущому на землі. Це ще й  колір жовтогарячого сонця, без яскравих променів якого не визрів би хліб.

Учениця. Блакитний колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Отже, наш стяг – пшениця у степу під голубим склепінням неба, символ миру і достатку.

Учень.

Майоріє  прапор України,

А у серці гордість ожива,

В ній достаток щедрого колосся,

Колір сонця душу зігріва.

А блакитний колір – колір небе,

Знак він миру на усій землі.

І його як символ України

Будуть шанувать старі й малі.

Вчитель. Сьогодні прапор України майорить над будинком Верховної  Ради, резиденції Президента України, його представників в областях і районах. Прапор піднімається при відкритті міжнародних змагань, під час офіційних церемоній, при врученні нагород.

Прапор пригортають до своїх грудей солдати, які захищають нашу Батьківщину на Сході. До прапора торкаються устами хлопці, які складають присягу на вірність своїй Україні.

Сторінка 5. «Державний Гімн України»

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. і дали йому ім’я – Гімн.

Вчитель. З давніх – давен  люди на урочистих нагодах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називати гімнами. Гімн – найголовніша пісня держави, яка виконується під час державних і національних свят, при врученні нагород, дипломів, атестатів.

         Гімн України написаний більше століття тому поетом Петром Чубинським і композитором Михайлом Вербицьким. Довгий час він був під забороною. А 16 січня 1992 року Верховна Рада затвердила цей музичний твір як Державний Гімн України, трохи змінивши слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Учень.

Луна мелодія врочиста,

І прямо в серце б’ють слова,

Що ще і слава є , і воля,

І доля нас не підвела.

Хвалебна пісня – гімн держави

У дні торжеств завжди звучить,

Рука злегка тремтить на серці,

А в грудях полум’ям горить.

Учень.

Найкраще слово «Україна» -

Народу нашого земля,

І кожен з заходу до сходу

Свій край ділами прославля.

Співаєм гімн і кожен знає:

Ця пісня – символ твій і мій,

А в нім є гордість за державу

І за народ найкращий мій.

Вчитель. Слова Державного гімну України повинен знати кожен громадянин України. Під час звучання гімну присутні встають с стають обличчям до Прапора України і з трепетом у душі слухають мелодію і співають

Звучить мелодія Державного гімну України.

ІV. Робота з матеріалом підручника.

1. Читання статті «Державні символи України», ст.94 – 97
2. Перевірка розуміння прочитаного. Прийом «Мозковий штурм»

•      Що належить до державної символіки?
•      Що ви дізналися про герб?

3. Читання вірша Ганни Чубач « Наш герб»

•      Як поетеса описує Герб України?
•      Що ви дізналися про прапор України?
•      Що розказала про прапор Ганна Чубач у вірші «Прапор нашої країни»?
•      Що ви дізналися про Державний Гімн України?

V. Узагальнення і систематизація знань.

•      Розгадування кросворда
•      Гра «Закінчи речення»
•      Гра «Збери прислів’я»
•      Гра «Встав пропущене слово»

Сторінка 6. «Любіть Україну»

Вчитель. Справжній громадянин України повинен знати, шанувати та поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, свою мову і культуру. Ми живемо в багатонаціональній державі, але, незалежно від національності і віросповідання, повинні пам’ятати, що всі ми – громадяни України, вона – наша Батьківщина, і нам в мирі і злагоді будувати її щасливе майбутнє.

             Діти, пам’ятайте, що вчителі та батьки люблять вас і піклуються про те, щоб ви виросли добрими, розумними і працелюбними людьми, адже ви – наша надія.  Майбутнє України – у ваших руках. Ми прикладаємо багато зусиль, щоб  Україна була багатою і щасливою, а ви – гарно  навчайтесь, будьте справжніми синами і доньками своєї Батьківщини, своїми ділами примножуйте її славу, любіть і бережіть її.

Учень.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани,

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Учениця.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть,

Та тільки одну Батьківщину ми маємо –

Її Україною звуть.

Учень.

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині,

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині.

Учениця.

Рідного краю примножимо славу,

Нащадки Шевченка, козацькі сини.

Живемо тепер в незалежній державі,

Боже великий, Вкраїну храни!

Дай щастя, миру, Боже, нашій Україні,

Такій  великій, рідній і єдиній,

У кожне місто і село квітчасте

Пошли любов і світле щастя.

VІ. Підсумок уроку.

•          Про що ми говорили  сьогодні на уроці?
•          Що було для вас найцікавішим?
•          Що вам найбільше сподобалося?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, ст.94 - 97