Урок з презентацією з української літератури для 7 класу "Т.Г.Шевченко. «Заповіт» "

Ідея художнього твору – це основна думка про зображені в ньому життєві явища, висвітленню якої підпорядковано всі картини та образи.

 

Історія написання твору. Розповідь підготовленого учня.

 

                У грудні 1845 року Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста Сергія Миколайовича Самойлова. Тут він, застудившись, захворів.        24 грудня його стан різко погіршав – запалення легень. На той час ця хвороба не лікувалася. Друзі перевозять Тараса до Козачковського – лікаря, давнього приятеля поета. Той робить усе можливе, але шансів видужати в Шевченка мало. А йому ж усього 31…  Так багато хотілося написати, скільки ще мріялося зробити для свого народу… Невже кінець? Та не хотілося умирати, бо тільки почав по-справжньому жити.

     І 25 грудня на папір лягли такі страшні для молодої людини слова:

 

Як умру, то поховайте

Мене…

_____________________________________________________________________

     У 1843-1845 роках письменник відвідує знедолену Україну. Проїхавши сотні сіл Полтавщини та Київщини, побачив спалахи селянських повстань. Шевченко побував і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, і побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам – пекло. І тобі Тарас Григорович зробив висновок:

…Вставайте, кайдани порвіте.

 

     Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка»  у 1859 році. В автографі вона не мала заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

 

 

- Група 1 – визначити  тему поезії.

 

 

 

 

- Група 2 – визначити  ідею поезії.

 

 

 

 

- Група 3 – знайти  художні засоби, які використовує письменник у тексті.

 

 

 

 

- Група 4 – визначити рід  і жанр твору.

 

 

 

 

- Група 5 – визначити, скільки смислових частин має твір.

 

 

 

 

- Група 6 – дослідити форми дієслів, які використовує поет, і чому саме їх.

 

«Заповіт» мовами світу. Розповідь підготовленого учня.

    Одразу  ж  після  написання  поезія  швидко  поширилася  Україною  в  рукописному  варіанті.  Надрукована  ж  була  лише  1859 р.  в  Лейпцигу. 

      «Заповіт»  перекладено  більш  як  ста п’ятдесятьма мовами  народів  світу.   Тому  й  виникло  таке  народне  прислів'я:  «Шевченків  «Заповіт»  облетів  увесь  світ». 

     Перший переклад «Заповіту» здійснено 1862 року польською мовою. Його виконав Антоні Гожалчинський. 1868 року вірш переклав сербською Владимир Николич, 1869 року переклад російською зробив Микола Гербель. Сприяли поширенню «Заповіту» за межа-ми України й вітчизняні поети. Іван Франко 1882 року переклав вірш німецькою мовою, а Сильвестр Калинець, мешкаючи у Бразилії, 1936 року переклав «Заповіт», як і низку інших поезій Кобзаря, португальською мовою. «Заповіт», зокрема, переклали: білоруською – Бядуля Змітрок, Янка Купала; польською – Єжи Єнджеєвич; угорською – Йожеф Вальдапфель.

 

Нові терміни

 

Метонімія

•                – перенесення ознак одного предмета на інший за реально існуючим між ними зв'язком.

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

 

 

 

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

 

 

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

 

 

 

 

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

 

 

 

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

 

 

№	Прізвище	Участь у роботі на уроці
1
2
3
4
5

 

                                                                                                                         Слайд 1

Тема. Т.Г.Шевченко. «Заповіт» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбуття свого народу.

 

Мета: ознайомити учнів з історією написання твору, прослідкувати, як у вірші  розкривається любов Т.Г.Шевченка до України й ненависть до кріпацтва, віра в революційне повалення самодержавства, удосконалити навички ідейно-художнього  аналізу поетичного твору; розвивати в учнів навички виразного читання, асоціативного мислення, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття; виховувати любов до поетичного слова, до рідного краю, поваги до його кращих представників.

 

Обладнання: портрет Т.Шевченка, підручник, презентація до теми, відеозапис вірша «Заповіт», мультимедійна дошка.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Епіграф.

                                                                     «Заповіт»- коротке програмне звернення поета  до сучасників і наступних поколінь…

Г.Нудьга

Хід уроку

 

1. Налаштування емоційного настрою на роботу. Афірмація.

Я люблю свій розум, увагу і пам’ять.

Тому навчання дається мені легко й природно.                     Слайд 2

 

 

2. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Так» чи «Ні».

1. Т.Г.Шевченко народився 9 березня 1815 року.
2. У вірші «Мені тринадцятий минало…» Кобзар розповів про своє щасливе дитинство.
3. У поезії використаний прийом контрасту.
4. Звільнення з кріпацтва Т.Г.Шевченко отримав за рішенням пана Енгельгардта.
5. Вольну Кобзар отримав 1838 року.
6. Після звільнення Т.Г.Шевченко навчався в Академії мистецтв.
7. Уперше збірник поезій «Кобзар» був надрукований 1840 року.
8. У ньому було 12 творів.
9. Твір «Тополя» є поемою.
10. Твір «Тополя» є романтичним.
11. Прийом перетворення дівчини на тополю називається персоніфікацією.
12. За літературним родом цей твір є епічним.

 

3. Оголошення теми та мети уроку.                                                Слайд 3                                                                                                   

   Сьогодні ми з вами познайомимося із віршем Т.Г.Шевченка «Заповіт», із історією його написання та зробимо ідейно-художній аналіз, простежимо, як у вірші розкривається безмежна любов письменника до України.

 

4. Робота із зошитом.

(діти записують у зошит дату та тему уроку)

 

     А епіграфом до нашого уроку будуть слова відомого українського письменника Григорія Нудьги « «Заповіт» – коротке  програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь…»                                               Слайд 4

  5. Бесіда:                                   

– Діти, а чи знаєте ви лексичне значення слова «заповіт»? Що воно означає?

(робота із тлумачним словником).

          Слово заповіт означає:                                                                           Слайд 5

 

1)офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті;

2)настанова, наказ послідовникам або нащадкам;

3)суворе правило поведінки, неухильний обов’язок(заповідь).

– Яке ж із цих значень має назва вірша Т.Г.Шевченка?

 

6. Основний зміст уроку.

        Щоб зрозуміти цей твір, свою роботу слід розпочати з історії написання його.

 

1)  Історія написання твору. Розповідь підготовленого учня.    Слайд 6                                               

        У грудні 1845 року Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста Сергія Миколайовича Самойлова. Тут він, застудившись, захворів.        24 грудня його стан різко погіршав – запалення легень. На той час ця хвороба не лікувалася. Друзі перевозять Тараса до Козачковського – лікаря, давнього приятеля поета. Той робить усе можливе, але шансів видужати в Шевченка мало. А йому ж усього 31…  Так багато хотілося написати, скільки ще мріялося зробити для свого народу… Невже кінець? Та не хотілося умирати, бо тільки почав по-справжньому жити.

     І 25 грудня на папір лягли такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте

Мене…

 

2) Пояснення вчителя.

     Ось такі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то мали б суто особистий, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж він був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40 роках 19 століття та наповнений революційного змісту. Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі.

Виступ учня.

     У 1843-1845 роках письменник відвідує знедолену Україну. Проїхавши сотні сіл Полтавщини та Київщини, побачив спалахи селянських повстань. Шевченко побував і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, і побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам – пекло. І тоді Тарас Григорович зробив висновок:

…Вставайте, кайдани порвіте.

Виступ учня.

     Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка»  у 1859 році. В автографі вона не мала заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

     Дякую, а зараз ми прослухаємо «Заповіт» Шевченка у виконанні  Заслуженого артиста України Богдана Ступки.

3) Відеозапис.                                                                                                 Слайд 7

4) Робота з підручником.

   Тепер ми  попрацюємо із підручником.

Розгорніть підручник на ст.       , знайдіть вірш «Заповіт». Самостійно вдумливо прочитайте поезію та дайте відповідь на  запитання:

– Про що мріяв поет, коли писав цю поезію?

• Які асоціації стосовно ліричного героя твору у вас виникають (хто

звертається й до кого з рядками поезії)?

• Які почуття виникають у вас, коли слухаєте цей вірш?

(Розвиток асоціативного мислення)

 

5) Виразне читання  вірша підготовленим учнем.     Слайди 8 - 19

– Так про що ж мріяв поет?

(Про щасливе майбутнє для України).

 

Бажані відповіді учнів з поясненнями вчителя:

      Спочатку неначе батько зібрав свою родину й оголошує своє останнє прохання. Спокійно, повагом.

      Потім перед нами постає вся Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами… І вже перед нами не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати заповідає «на могилі», значить знайти останній притулок на козацькому кургані й розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани – свідки «козацької слави». Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України.

      У заклику до повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

      У кінці твору ми бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим словом».

 

 

6) Робота над ідейно-художнім аналізом поетичного твору.

Робота в групах.

     Діти, познайомившись із текстом твору та визначивши мрії письменника, попрацюймо над його ідейно-художнім аналізом. Кожна група отримає своє завдання.

- Група 1 – визначити  тему поезії.

- Група 2 – визначити  ідею поезії.

- Група 3 – знайти  художні засоби, які використовує письменник у тексті.

- Група 4 – визначити рід  і жанр твору.

- Група 5 – визначити, скільки смислових частин має твір.

- Група 6 – дослідити форми дієслів, які використовує поет, і чому саме їх.

(Завдання кожна група отримує на аркушах паперу.)

- Тема вірша – зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України (кріпацтвом).

                                                                                                       Слайд 20 

- Ідея твору – заклик  до українського народу  боротися за своє вільне  життя.

віра  у світле, щасливе майбутнє України, а змінити соціальний   устрій    можливо тільки революційним шляхом, повстанням.                             Слайд 21

- За жанром «Заповіт» - це вірш-заповіт, який належить до громадянської лірики.

                                                                                                       Слайд 22

- Художні засоби: епітети степу широкого,  На Вкраїні милій,  лани широкополі,  синєє море,  вражою злою кров'ю,  в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Незлим тихим словом; метафори (метонімія): кайдани порвіте, кров’ю волю окропіте (Метонімія – новий художній засіб для семикласників. На уроці вони повинні вперше з ним ознайомитися. На дошці під заголовком «Нові слова, нові терміни» записано визначення, який художній засіб називається метонімією. Розраховуємо на спостережливість і уважність учнів, сподіваючись, що хтось зверне увагу на записи на дошці й випише цей художній засіб. Якщо ні, то зробить це вчитель під час перевірки).; інверсія: в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій; повтори: було видно, було чути; тавтологія:  реве ревучий;                                                                                                Слайди 23-25

 - Поезія має три смислові частини.                                              Слайд 26

Бажані відповіді:

1 частина: заклик поета поховати його на Україні, любов до рідної країни, її широка картина.

2 частина: заклик до боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина: мрії про нове суспільство після знищення кріпацтва.

- Використовуються дієслова наказового способу. Цим висловлюється впевненість у тому, що все здійсниться: народ повстане і розірве кайдани. У кінці вірша — звернення до майбутніх поко­лінь, у якому звучить віра в перемогу, у те, що щастя прийде, Україна буде вільною.

 

     Дякую, молодці, попрацювали.    

 7)  «Заповіт» мовами світу. Розповідь підготовленого учня.      Слайд 27        

    Одразу  ж  після  написання  поезія  швидко  поширилася  Україною  в  рукописному  варіанті.  Надрукована  ж  була  лише  1859 р.  в  Лейпцигу. 

      «Заповіт»  перекладено  більш  як  ста п’ятдесятьма мовами  народів  світу.   Тому  й  виникло  таке  народне  прислів'я:  «Шевченків  «Заповіт»  облетів  увесь  світ». 

     Перший переклад «Заповіту» здійснено 1862 року польською мовою. Його виконав Антоні Гожалчинський. 1868 року вірш переклав сербською Владимир Николич, 1869 року переклад російською зробив Микола Гербель. Сприяли поширенню «Заповіту» за межами України й вітчизняні поети. Іван Франко 1882 року переклав вірш німецькою мовою, а Сильвестр Калинець, мешкаючи у Бразилії, 1936 року переклав «Заповіт», як і низку інших поезій Кобзаря, португальською мовою. «Заповіт», зокрема, переклали: білоруською – Бядуля Змітрок, Янка Купала; польською – Єжи Єнджеєвич; угорською – Йожеф Вальдапфель.

 

Читання «Заповіту» підготовленим учнем англійською мовою.

 

8) «Заповіт» у музиці.                                                                       Слайд 28

 

     Слід, залишений «Заповітом» Шевченка, не має аналогій у духовному житті нашого народу. Це дійсно програмний неповторний поетичний заповіт, із яким він звертається до сучасних та наступних поколінь.                      

     Багато композиторів написали до нього музику, серед них Микола Лисенко, Михайло Вербицький, Гордій Гладкий, Василь Барвінський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Лев Ревуцький, Рейнольд Глієр. Загалом існує понад 60 музичних інтерпретацій Шевченкового «Заповіту». Їх продовжують створювати й нині. Одну із них ми прослухаємо у виконанні музичного гурту  «Тарасова ніч».                                                                    Слайд 29

 

 9) Складання літературного пазла.                               Слайди 30-31                                                                                                                

     Мабуть, ніхто так не любив Україну, як Шевченко. Свою безмежну любов до неньки-країни, вболівання за долю простих людей, сподівання на краще майбутнє та ненависть до панів зображує письменник у своїх творах. Із багатьма творами ви вже познайомилися у попередніх класах. А зараз ми попрацюємо у групах, пригадаємо ще провідні мотиви творів Шевченка і складемо літературний пазл.

 

 

Пояснення вчителя

Кожна група отримає частинки пазла, на якій написані теми творів.

Ваше завдання з’єднати теми творів із вказаними творами на дошці:

1. «Садок вишневий коло хати» – мрія про щасливе життя родини.   

2. «Тополя» – розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої із коханим.

3. «Мені тринадцятий минало» – доля дитини-сироти.             

4. «Заповіт» – заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства.

5. «Думка» – переживання козака вдалині від рідної землі.

6. «Тече вода з-під явора» – оспівування краси природи рідного краю.

                                                                                  

7. Заключне слово вчителя.                                               Слайди 32-34

     Помер Т. Г. Шевченко в Петербурзі, де й був похований на Смоленському кладовищі. Але в тому ж 1861 році був перепохований на Україні поблизу міста Канева. І видно йому тепер і Дніпро, і кручі, і широкополі лани.

     Отже, «Заповіт» Тараса Шевченка – програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до народу. До 1845 року історія української поезії не знала такого прямого заклику до боротьби проти царизму. Напевно, ви відчули і в цьому творі, як Т.Г.Шевченко ненавидів панів-кріпосників, як його обурювала вся кріпосницька система. Цей твір надзвичайно точно підтвердив його життєве кредо – не коритись панам, боротись проти проклятого панства, проти всього ладу.

 

     Тарас Григорович Шевченко – це Україна, душа нашого народу, наша мудрість, наша сила.

     Нехай «Заповіт»  Великого Кобзаря стане заповітом для всіх нас: зберегти мову народу, його звичаї, його пісні й пронести все це через віки та передати наступним поколінням.                                                             

8. Підведення підсумків. Оголошення оцінок.
9. Домашнє завдання.                                                           Слайд 35

 

1. Вивчити «Заповіт» напам’ять.
2. Додатково: повідомлення про перепоховання поета на Чернечій горі.
3. Створити постер.

 

На цьому наш уроку закінчено. Дякую за плідну працю.            

 

   P.S.     Могила – прикмета пейзажу Наддніпрянщини; символ волелюбності, слави, героїчної історії народу, а тому поховання в одній із давніх козацьких могил сприймається як вияв найвищої слави.

               Дніпро – символ величі, могутності пригнобленого, але нескореного народу.

               Степ, лани – символ прагнення волі та внутрішньої свободи особистості.

                Кайдани – символ тоталітарного режиму.

                Кров – символ, що виражає войовничість українців.

               Сім’я – символ нового, вільного способу життя української нації.      Бог – найвища сила, яка визначає долю народу.                            

– мрія про щасливе життя родини.

 

– розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої із коханим.

– доля дитини-сироти.

 

– заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержав-ства.

– переживання козака вдалині від рідної землі.

 

– оспівування краси природи рідного краю.

 

«Садок вишневий коло хати»

 

 

«Тополя»

«Мені тринадцятий минало»

 

 

«Заповіт»

 

«Думка»

 

 

«Тече вода з-під явора»