Урок з природознавства, 4клас Тема. "Взаємозв'язки у природі".

Про матеріал

Розробка уроку має на меті формувати природознавчу компетентність: поглиблювати знання учнів про різноманітність природи та її взаємозв'язки; розвивати вміння групувати об'єкти неживої та живої природи, порівнювати об'єкти (тіла) живої та неживої природи з метою виявлення відмінностей між ними; формувати ключові компетентності: соціокультурну (розвивати пізнавальну активність учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи), уміння вчитися (формувати навчально-організаційні вміння щодо застосування практично засвоєних знань у різних навчальних і життєвих ситуаціях), комунікативну (розвивати комунікативні навички дітей, уміння чітко й аргументовано висловлювати власну думку), здоров'язбережувальну (виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я)

Перегляд файлу

Урок з природознавства, 4клас

 Тема. Взаємозв'язки у природі

 Мета: формувати природознавчу компетентність: поглиблювати знання учнів про різноманітність природи та її взаємозв'язки; розвивати вміння групувати об'єкти неживої та живої природи, порівнювати об'єкти (тіла) живої та неживої природи з метою виявлення відмінностей між ними; формувати ключові компетентності: соціокультурну (розвивати пізнавальну активність учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи), уміння вчитися (формувати навчально-організаційні вміння щодо застосування практично засвоєних знань у різних навчальних і життєвих ситуаціях), комунікативну (розвивати комунікативні навички дітей, уміння чітко й аргументовано висловлювати власну думку), здоров'язбережувальну (виховувати бажання піклуватися про своє здоров’я)

 Очікувані результати. Учень ( учениця) - має уявлення про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини;

- аналізує взаємозв'язки у природі, наводить приклади впливу людини на природу;

 - пояснює цінність природи для життя людини;

 Обладнання: Природознавство: підруч. для 4- го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. – К. : Генеза, 2014. – 176 с.; Природознавство. 4 кл. : Робочий зошит/ Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. : Вид-во «Генеза», 2014, , картки, мапа України, фотографії дітей з літнього відпочинку

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

 Ось і знову дзвінок лунає,

Мелодійно і срібно дзвенить.

Він до класу діток скликає,

 Щоб успішно вас знову вчить.

Підросли ви всі й зміцніли

Й цікавістю очі горять.

Дай нам, Боже, здоров'я і сили,

 Щоб багато нового пізнати!

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і завдань уроку

  Хвилинка фенологічних спостережень. Вправа «Погода»

 — Який сьогодні день ?

 — Яке небо? Чи були опади?

 — Який вітер?

 — Яка температура повітря?

 — Що змінилося порівняно з минулим тижнем?

Виразне читання вірша Повітря, земля і вода — це природа. Природа — це я.

 І ти — це природа.

 Пустелі і гори, поля і ліси.

І ми — тільки частка цієї краси.

 -Про що йдеться у вірші?

 -У цьому навчальному році ми продовжуємо з вами вивчати сторінки рідної природи. Відгадайте загадку, і дізнайтеся, хто наш вірний помічник у цій справі

. Паперовий кораблик щодня

 Перевозить у трюмах знання.

 Після плавання цей корабель

 Повертається в рідний портфель. (Підручник)

  Робота зі зверненнямдо читачів авторів підручника (с. 3)

 — Давайте прочитаємо звернення авторів підручника.Які побажання в ньому висловлені?

 — Які нові знання ви отримаєте у 4-му класі?

 — Які умовні позначення є у підручнику?

 — Прочитайте, що необхідно знати, працюючи з підручником?

Як треба користуватися ним?

Релаксація (на фоні мелодії) -Я запрошую вас у мандрівку на хмаринці. Сядьте зручніше, заплющіть очі. Уявіть, що ви стрибнули на білу пухнасту хмаринку, схожу на м’яку гору із подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно розташувалися на цій великій подушці. Мандрівка починається. Наша хмаринка повільно піднімається у синє небо. Відчуваєте, як вітерець обвіває обличчя? Тут, високо в небі, усе спокійно і тихо. Розплющте очі. Як гарно! Розкажіть, що ви бачите. Яким був літній відпочинок? У яких містах, країнах вам пощастило побувати?

 (На дошці — мапа України з дитячими фотографіями про літній відпочинок.)

  Гра «Я почну, а ти завершуй» (по ходу відповідей дітей учитель на дошці вивішує малюнки, будує асоціативний кущ «Природа») Сьогодні дорогою до школи я бачив...

Біля школи росте...

Нашу землю вдень освітлює...

 Уночі я бачила на небі...

Ми п’ємо...

Риби живуть у...

 Ми дихаємо...

 Небо вкрите …

 — Як назвати одним словом усе, про що ми говорили? Де ми це зустрічаємо?

— Так, навколо нас. Це і є природа. На які дві групи можна розділити малюнки, що є на дошці?

  Робота над змістом оповідання Олени Пчілки «Сосонка»

 - Які книги ви прочитали влітку?

- Пропоную вам ознайомитися з оповіданням Олени Пчілки «Сосонка». Головний герой твору - хлопчик Івась, який проживає з родиною у хатині на околиці лісу. Він любить ліс, бо ліс гарний і веселий навіть узимку. Окремим персонажем оповідання є молода сосонка. Їй теж гарно в лісі. «Прийшла осінь смутна, прийшла зима люта, а сосонці байдуже! Сусідки її, берези та липки, стоять такі сумні та бідні, листячко з їх геть облетіло, а сосонка мовби ще кращою здається поміж смутних товаришок. Тож і запишалась вона, каже берізкам і липкам: -А що? Де ваші кучері гарні та рясні?Стоїте деркачами! Ох, що то за хороша річ, як хто шляхетного роду? Немає в світі кращих, як ми, сосни! Ой, світе мій, яка ж я гарна та велична!» Івасеві подобається сосонка. Він бачив її, прикрашену яскравими іграшками і різдвяними свічками, у панському будинку. Він попросив батька забрати сосонку з собою додому, коли пани після свята викинули її на подвір'я. Разом із батьком ставили сосонку при дорозі у сніг, щоб не збитися зі шляху під час негоди. Коли Івась утік з панського будинку і потрапив у хуртовину, сосонка вивела хлопчика до рідної оселі. «Плаче бідний Івась, крізь завірюху нічого перед собою не баче. Коли се дивиться щось мріє… Боже мій, та се ж та сосонка, що батько Івасів поставив; он і друга віха! Зрадів Івась, де в нього й сила знов узялася. Бреде через замети. О, тепер він вже знає, куди йому держать! Тепер він доб’ється додому… Відігріли Івася, нагодували, положили спати на печі. Другого дня встав Івась, виспаний та такий радий, що він дома, на волі!... Побіг з братом Андрійком надвір, а далі в лісок та на поле… Ось і сосонка знакомита! -Спасибі тобі, сосонка! – каже Івась. – Адже якби не ти, то я був би замерз! -А бач, - каже сосонка,- а ти казав, щоб мене на дрова порубали! А от якраз я тобі в пригоді стала!.. Та й двірник помилився; казав, що я ні на що не здатна, а ось дарма, що пожовкла, проте здаюся на користь!»

 -Яка головна думка оповідання Олени Пчілки? (Отже, сосонка - маленький, але міцний місточок, що з'єднує Івася з навколишньою природою.)

 — Як ви думаєте, про що піде мова на нашому уроці? Так, тема нашого уроку – «Взаємозв’язки у природі».

Які завдання ми перед собою поставимо?

 ІІІ. Робота над навчальною темою.

Розповідь з елементами

— Яка роль природи в житті людини?

 Що природа дає людині?

 -Природа — це середовище існування людини, в якому вона отримує все необхідне, але людина — це частина природи. Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовини для виготовлення ліків тощо. Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна тварин забезпечують людину теплим одягом. Отже, людина є частиною природи. — У давнину люди майже повністю залежали від природи. Найдавніші люди займалися збиральництвом та мисливством. Людина не могла протистояти природним стихіям: ані пожежам, ані повеням, ані посухам, ані великим хижакам. Тому і тривалість життя давньої людини була не більше за 28 років. Одним із важливих кроків людського суспільства стало окультурення рослин та одомашнення тварин. Це дало можливість отримувати врожаї та розводити тварин, які давали їжу, хутро. А виведення нових сортів рослин дозволило отримувати більші врожаї. Те саме відбувалося з одомашненням тварин. Людина навчилася виводити нові породи тварин. Із часом кількість виведених сортів рослин та порід тварин зростала, а залежність життя людини від збиральництва стала меншою. Людина розорювала землі, облаштовувала свій побут. З’являлися все нові й нові засоби праці. Із часом, вивчивши природу, люди не лише пристосовувалися до неї, але й активно змінювали її у бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік.

 -Яка жива істота на Землі могла так змінити навколишнє середовище? (Людина)

 -Ми з’ясували, що людина змінює природу. Та чи завжди це відбувається на користь природі?

 Чи може людина існувати без самої природи?

 - Які екологічні проблеми виникли через втручання людини в природу? Наведіть приклади.

Фізкультхвилинка

 Хмарка сонечко закрила, (закрити обличчя руками)

 Слізки срібнії зронила.

Ми ті слізки пошукаєм, (присідання)

У травичці позбираєм.

Пострибаєм, як зайчата, (стрибки)

Політаєм, як пташата, (помахи руками, як крилами)

Потанцюємо ще трішки, (танцювальні рухи)

 Щоб спочили ручки, ніжки.

 Всі веселі? От чудово! А тепер до праці знову.

  Гра «Об'єкти живої природи»: учні підводяться, вчитель називає об’єкти живої природи і вироби (наприклад, м’яч, собака, телевізор, трактор, хмара, сумка, сніжинка, річка, ложка, бурулька, ранець, піщинка, гойдалки тощо); діти присідають, коли чують назву виробу, і піднімають руки вгору, коли чують термін, що характеризує об’єкт природи (не зроблений руками людини)

. Робота з підручником, с. 5-6

-Людина під час господарювання вирубувала ліси, осушувала болота та річки. Все це призвело до зменшення розмаїття живих організмів на Землі. Часто цей вплив завдає непоправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи — тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на значних площах.Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому — це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу. IV. Закріплення вивченого на уроці

  Робота в парах

 З’єднайте початок тверджень з їх кінцівками, щоб вийшли правила дбайливого ставлення до природи.

  Вправа «Вилучи зайве» (демонструються деформовані вирази) 1)Вилучи назви птахів і прочитай вислів (Природа – наша мати). 2)Вилучи назви цифр і прочитай вислів (Природа - це казка, яку треба читати серцем).

3)Вилучи назви звірів і прочитай вислів (Природа – не храм, а майстерня).

 V. Підсумок уроку. Рефлексія

  Бесіда:

 — Що нового ви дізналися на уроці?

— Що таке природа?

 — Якою буває природа? (Живою і неживою)

 — Що належить до живої природи? — Що належить до неживої природи?

 — Чим жива природа відрізняється від неживої?

 — До якої природи належить людина?

— Як взаємопов’язані природа і людина?

Рефлексія

 - Що сподобалося на уроці?

 - Своє враження від уроку покажіть за допомогою фішок

VІ. Домашнє завдання підручник (с. 4–6), намалювати рекламний плакат «Бережіть природу!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Шекмар Іванна Ігорівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Природознавство 4 клас (Андрусенко І.В.)
Додано
10 січня 2019
Переглядів
5826
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку