Урок з природознавства 5 кл. "Умови життя на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи"

Природознавство 5 кл    урок 55

Тема. Умови життя на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи

Мета:

навчальна: сформувати в учнів знання про умови, що забезпечують життєдіяльність організмів та пристосування до них, поняття про чинники неживої природи — світло, тепло, вологу, види середовища, розкрити вплив умов існування на розвиток живих організмів;

розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, узагальнювати матеріал, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, вибирати головне, формувати науковий світогляд, творче мислення, удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань;

виховна: виховувати в учнів ціннісне ставлення до живих організмів, прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиці, картки, зошити, презентація слайдів.

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.  ІІІ. Актуалізація опорних знань

1 Робота з картками.

(Вчитель пропонує картки  з питаннями, учні по черзі вибирають картки і дають відповіді на питання)

- На які царства поділено живу природу? (тварини, рослини, гриби, бактерії)

 -  Які вам відомі властивості живих організмів? (дихання, живлення, ріст, розвиток)

-  Чим відрізняються тварини від рослин? (рослини ведуть прикріплений спосіб життя, живляться нерганічними речовинами)

 - Яка схожість і відмінність гриба від рослин і тварин?

- Що таке бактерії? Де вони мешкають?

- Чому на Землі не накопичуються рештки відмерлих тварин і рослин?

- Чи можна повністю знищити всі бактерії на поверхні? Наприклад доместосом (миючий засіб)?

- Назвіть корисні для людини бактерії. (Молочно-кислі)

 

2 Заповніть «Сходинки успіху»

Як вберегтися від хвороботворних бактерій?

 

				ЗАХИСТ ВІД ХВОРОБОТВОРНИХ БАКТЕРІЙ
			4. Використання медичної маски.
		3. Запобігання вживанню зіпсованої їжі.
	2. Вологе прибирання житлової кімнати.
1. Гігієна тіла, миття рук

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Слово вчителя

Ми з вами вивчили, що Сонячна система включає в себе вісім планет. І якщо ми не можемо знати чи існує життя десь у далекому Всесвіті, то про життя в Сонячній системі ми знаємо, що воно існує лише на планеті Земля.

Тож на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про умови життя на планеті Земля. Та розглянемо як нежива природа може впливати на організми.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Запис до зошита дати і теми уроку.

Слово вчителя

Планета Земля – блакитна краплина посеред космічної темряви, саме так її бачать з космосу астронавти. Чому саме ця планета, а не Марс, Венера? А все тому, що Земля має ідеальну відстань до Сонця. 150 мільйонів кілометрів потрібно для того, щоб утворились умови придатні для життя, тобто, щоб Сонце не обпікало, а холодний космос не заморожував.

Адже, якби Земля була трішечки ближче, то температура була б настільки високою, що вигоріло б усе, вода випарувалася і не лишилося води у рідкому агрегатному стані.

Якщо ж Земля мала б більшу відстань то вкрилася б льодом.

 

Отже відстань до Сонця має важливе значення для життя на планеті. Але також Земля має повітряну оболонку, яка захищає планету від космічних тіл і від перегрівання й переохолодження. Також у повітрі міститься потрібна для життя речовина – кисень, та вуглекислий газ – необхідний для життя рослин.

Ми з вами вже знаємо, що Земля прогрівається нерівномірно…

• Де на планеті найтепліше? Де найхолодніше? (Діти розповідають і демонструють на глобусі вказані місця)

Тож умови існування живих організмів відрізняються залежно від того де саме вони проживають на планеті.

Прийом «Проблемне питання»

 

• Як ви вважаєте, де найбільше проживає рослин і тварин? (Там де сприятливі умови, в області екватора, бо там найтепліше і найвологіше)

Демонстрація презентації слайдів.

(Вчитель демонструє живі організми які належать до певного середовища життя учні розглядають представлені зображення і пояснюють, що об’єднує між собою ці особини? )

Слово вчителя

Так, ці живі організми живуть в спільному середовищі життя.

Запис до зошита. С.75

Середовище життя – це усе, що оточує організм і впливає на нього.

 

Розрізняють три середовища життя :

 

 

Середовище життя

 

 

		ВОДНЕ
НАЗЕМНО-   ПОВІТРЯНЕ

ГРУНТОВЕ

 

Слово вчителя

На організми наземно-повітряного, водного, грунтового середовища впливають різні умови, які називають чинниками середовища, їх можна поділити на дві групи:

Запис до зошита. С.75 «Чинники неживої природи»

 

ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА
НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ	ЧИННИКИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
ВОДА, ПОВІТРЯ, СВІТЛО, ТЕМПЕРАТУРА.	ВПЛИВ ОДНИХ ОРГАНІЗМІВ НА ІНШІ

Слово вчителя

Окрему групу чинників становлять різні впливи діяльності людини на організми (мисливство, рибальство, озеленення міст, висушування боліт, вирубування лісів.)

Сьогодні ми розглянемо, яке значення для організмів мають чинники неживої природи. 

2 Вода в житті організмів

СЛАЙД 5

Розповідь учителя з елементами бесіди

Без води не може жити жодна рослина чи тварина, бо вода є у складі живих організмів. Вода є в організмі всіх рослин і тварин.

У плодах таких рослин, як огірки, помідори, кавуни, вода становить більше 80 % їхньої маси. Рослини вбирають воду з ґрунту за допомогою коренів, а тварини п’ють її та вживають разом з їжею.

• Чи всі рослини й тварини мають однакову потребу в воді?

Одні тварини тільки п’ють воду, а інші — риби, дельфіни живуть у воді протягом усього життя. Капуста, огірки та інші овочеві рослини в період свого росту потребують значної кількості води, і, щоб виростити добрий урожай, їх треба часто поливати. Різні рослини і тварини мають різну потребу в воді: одні рослини потребують більшої кількості води й ростуть на берегах водойм, у болотах, на вологому лісовому ґрунті та вологих ділянках лук, інші добре розвиваються на схилах гір, у степах, на сухих луках і у спекотній пустелі.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Особливо залежать від вологи в місці існування рослини та гриби, бо вони не можуть піти в інше місце. Організми навчилися пристосовуватися до умов зволоження. До пристосувань, пов’язаних зі зменшенням випаровування води, належать видозміни листків у колючки, восковий шар на поверхні надземних частин, добре розвинена коренева система, здатність накопичувати воду в певних органах (у потовщених стеблах, листках).

СЛАЙД 6

 Коренева система посухостійких рослин або здатна проникати на значні глибини, де є вода (наприклад, у верблюжої колючки), або розташована у поверхневому шарі ґрунту і займає значну площу (наприклад, у кактусів). Це дає змогу засвоювати воду під час короткочасних дощів та утримувати її.

 

Прийом «Природознавче лото»

Розподіліть картки різних тварин і рослин стосовно їхнього життя щодо умов вологості. Пустеля, помірне зволоження території, озеро (болото).

Організми:  ведмідь, буряк, кактуси, верблюд, верблюжа колючка, жаба, вуж, ряска, латаття, окунь, п’явка, верба, дельфін, горіх.

Слово вчителя

3 Повітря в житті організмів

СЛАЙД 7

Повітря необхідне всім рослинам і тваринам. Без повітря не можуть існувати живі організми. Причому рослини не тільки дихають повітрям, а й живляться вуглекислим газом, який міститься в повітрі.

СЛАЙД 8

• Чим дихають рослини і тварини, які живуть у воді?
• За допомогою якого органа дихають тварини суходолу?

Рослини й тварини, які живуть у воді, дихають повітрям, яке міститься в розчиненому стані у водах річок, озер, морів і океанів. Одні тварини дихають зябрами, інші — легенями. Причому легенями дихають багато тварин (кит, тюлень, морж та ін.), які живуть у морях і океанах.

4 Світло в житті організмів

 

Крім пошуків їжі й води, світло необхідне тваринам для того, щоб вчасно помітити своїх ворогів і сховатися від них. А рослинам потрібне світло як умова для живлення, бо процес фотосинтезу відбувається тільки на світлі.

•                  Порівняйте вигляд сосен, що виросли в глибині лісу та на відкритому просторі СЛАЙД 9

 

Так, за недостатньої освітленості рослини мають потоншені стебла, дрібні блідо-зелені листки.

• За допомогою яких органів рослини вбирають сонячне світло? СЛАЙД 10
• Чи помічали ви коли-небудь, щоб листочки рухалися за Сонцем? Що дає така здатність рослинам? СЛАЙД 11 - 12

Так, це дає змогу краще вбирати сонячне проміння. Наприклад, у плюща листки завжди повернуті до світла, і, якщо горщик з рослиною повернути, через якийсь час вони знову повернуться до світла й розмістяться у вигляді мозаїки з листків, майже не затінюючи одне одного.

Листкова мозаїка — приклад пристосування рослин до кращого використання світла, наприклад так росте плющ. Однак у рослин потреби до світла різні: одним рослинам потрібно більше світла — це світлолюбні рослини. Інші добре ростуть у тіні — це тіньовитривалі рослини. Наприклад, ялина, більшість мохів, грушанка, квасениця добре почуваються під кронами дерев. А от сосна, мати-й-мачуха, тюльпани полюбляють зростати на добре освітлених місцях, це світлолюбні рослини. Як правило, в тінистому лісі не буває рослин, які зазвичай ростуть на відкритих сонячних ділянках.

СЛАЙД 13. Тварини пристосовуються до освітлення по-різному. У тварин, що живуть у ґрунті, в глибинах океанів та печерах, очі малорозвинені. Деякі тварини, наприклад, коти, кажани, сови, які ведуть активний спосіб життя в сутінках, взагалі не розрізняють кольорів. Добре розвинений зір мають денні птахи, особливо хижі.

5 Температура довкілля в житті організмів СЛАЙД 14,15,16

Різні рослини й тварини пристосовані до життя в різних кліматичних умовах: одні живуть у теплих краях, де сухий і спекотний клімат, інші пристосовані до життя в умовах холодного клімату.

Таким рослинам, як сосна, ялина, береза й осика, допомагає переносити зимові холоди товста і пориста кора. Багатьох тварин півночі рятують від холоду пухнастий волосяний покрив (північний олень, песець, вовк, лисиця, заєць та ін.) або товстий шар підшкірного жиру (білий ведмідь, морж, тюлень). Рослини й тварини теплих країв пристосовані до спекотного клімату. У тварин немає товстого шару підшкірного жиру й пухнастої шерсті, у багатьох волосяного покриву майже зовсім немає (слон, буйвіл) або він утворений з незначної кількості короткої шерсті (кулан). Більшість рослин не пристосована до перенесення сильних холодів і зимових морозів. Однак є види, здатні витримувати тривалі морози понад –50 °С (наприклад, модрина даурська), тоді як більшість тропічних рослин не витримує навіть короткочасного зниження температури до +4 °С. Деякі рослини навчилися реагувати на зміну температури протягом року. На час холодів рослини переходять у стан спокою. Вони скидають листки, зменшуючи випаровування води, щоб не допустити переохолодження, або ж узагалі їхня надземна частина відмирає і залишаються лише видозмінені підземні пагони — кореневища, цибулини. Такі пристосування притаманні багатьом трав’янистим рослинам. Рослини, здатні витримувати тривалі періоди порівняно низьких температур, називають холодостійкими (ячмінь, овес, льон), а ті, що потребують порівняно високих температур, — теплолюбними (кукурудза, огірок, диня, кавун, персик).

Усі названі нами умови існування організмів на Землі називають чинниками середовища. Перелічені належать до чинників неживої природи. Також існування організмів залежить від інших організмів — чинників живої природи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон»

 -  Як називається  усе, що оточує організм і впливає на нього? (Середовище життя )

-  Назвіть чинники середовища неживої природи. (вода, світло, температура, повітря)

-  Кому з живих організмів вуглекислий газ життєвонеобхідний, а кому може зашкодити?

-  Як рослини й тварини пристосовані до життя в посушливих умовах?

- Як пристосувались тварини до низьких температур? (мають хутро, впадають в сплячку)

Прийом «Проблемне питання»

 Без якого із вивчених чинників зможе прорости насіння пшениці?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Такі умови, як вода, живлення, повітря, світло, тепло, впливають на життєдіяльність організмів. Усі вони діють на організм водночас та у сукупності. Тому рослини і тварини, що мешкають у певній місцевості, пристосовуються до спільної дії усіх указаних умов.

VІІ. Узагальнення та оцінювання роботи учнів на уроці.

 Прийом «Загадка»

Улітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

(Ведмідь)

Уночі гуляє,

А в день спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

(Сова)

Клишоногий, волохатий,

Улітку спритний та завзятий,

А ось взимку, лежебока,

У барлозі гріє боки.

(Ведмідь)

Хвіст куценький, довгі вуха,

Має в шафі два кожухи.

Улітку одягає сірий,

Ну а взимку — теплий білий.

(Зайчик)

До пухнастого хвоста

Личить шубка їй руда.

Як рушає полювати,

Не виходить зайчик з хати.

(Лисиця)

Удень мовчить,

Вночі кричить,

Між дерев літає,

Здобич виглядає.

У дуплі живе сама,

А ім’я її —... (сова).

VІІ. Домашнє завдання

 1.Опрацювати параграфи підручника: § 40 с.172

 2. Опрацювати с.75-77 в зошиті (виконати дослідницький практикум с.76)