19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Урок з природознавства "Кримські гори"

Про матеріал
Ознайомити учнів із географічним положенням Кримських гір ; рослинним і тваринним світом ; розвивати пізнавальні здібності учнів ; формувати обчислювальні навички учнів; удосконалювати вміння розв’язувати рівняння ; вчити складати задачі за коротким записом ; розвивати увагу , пам’ять , логічне мислення ; виховувати культуру усного й писемного мовлення . виховувати любов до рідного краю,
Перегляд файлу

                                                       КРИМСЬКІ ГОРИ

           .

Мета:  ознайомити учнів із географічним положенням Кримських гір ; рослинним і                                                                          тваринним світом  ; розвивати пізнавальні здібності учнів ; формувати обчислювальні навички учнів; удосконалювати  вміння розв’язувати    рівняння ; вчити складати задачі за коротким записом ; розвивати увагу , пам’ять , логічне мислення ;  виховувати культуру усного й писемного мовлення . виховувати любов до рідного краю,

Обладнання : Мультимедійна  система, магнітофон, фізична карта природних зон України ,схема до задачі, геометричні фігури , кросворд , підручники , зошити.

                                                                                        Хід уроку

1.Організація класу.

- Я рада вітати всіх присутніх:

Доброго ранку ! Доброго дня !

Доброго вечора  , сьогодні , щодня…

Хай не псується годинник на вежі,

 Хай буде  на землі все , як належить :

Сонце – як сонце ,літо – як літо ,

Дощик – як дощик , діти – як діти .

Кожному дому щастя бажаю.

Маку –цвітіння , житу – врожаю,

Небові – миру , голубу –неба ,

Кожній дитині – всього що треба .

Хай  усміхаються діти щодня.

Доброго ранку ! Доброго дня !

  • Подаруйте щедру усмішку гостям .

Сьогодні ми будемо подорожувати сторінками усного журналу « ДИВОСВІТ».

2. Підсумок спостережень за погодою.

                                                            Сторінка  « Гідрометцентру».

  • Сьогодня                  лютого  2012 року.

(Учень показує на карті місце розташування  нашого міста)

  • Запишемо спостереження до зошита. Прочитайте разом вірш про місяць лютий.

                                              Лютий

 Лютий в гості на гостину   кличе всю свою родину.

 Та родина – не мала,  суне й суне без числа.

         Морозища, морозеньки –  і великі, і маленькі,

          Завірюхи капловухі,  Іісніжинки-балеринки.

 І Вітренко, і Вітрисько –  вже вони близенько-близько.

 Ще до ночі в темнім борі  вся родина буде в зборі.

         Запита родину лютий,  чи то кожен добре взутий?

         Гей, у танець! – і зі сну  збудять танцями Весну.

D:\мама\1296914033_F1F3E3F0EEE1FB2E2E2E.jpg

  • Розповідь учня про місяць лютий.

Місяць лютий .

Зима наближається до кінця, вже настав лютий - останній її місяць. Сьогодні ми називаємо його на римський лад, а от у древніх слов'ян його величали по-іншому: снежень, сечень, межень, бокогрей, Лютень, лютий, лютий, Ледіч. Наші предки пов'язували цього місяця з образом вовка. Згадаймо, що за народними повір'ями,як вже зазначалося, Вовче виття в зимову пору віщував мороз і заметіль.

 Чим же примітний Лютень.

 По-перше, все-таки мова йде про зиму, так що без морозів ніяк не обійтися: "Лютий - місяць лютий, запитає: як взутий?». Та вже, в постолах в лютому робити нічого. З іншого боку, погода мінлива: лютий однією рукою ніс гладить, а інший за нього клацає, лютий мінливий:

   то січнем потягне, то березнем прогляне.

 І, звичайно ж, головна прикмета місяця - вьюжность :

 Лютий коли морозом не візьме, так всі дороги замете.

 Хуртовини та завірюхи під лютому налетіли.

 Січня-батюшки - морози, лютому - заметілі.

                                      Лютневий сніг взагалі багато значив для селян:

 Лютий багатий снігом, квітень - водою.

 Лютий воду підпустить, березень підбере.

        Народна мудрість, характеризуючи останній зимовий місяць, нагадує, що весна не за горами: "Лютий будує мости, а березень їх ламає». І адже саме на лютий, на саму його серединку доводиться Стрітення - зустріч зими з весною.

 Погоду помічали та прогнози будували й добре-доладно їх висловлювали. Наприклад: початок лютого погожий - весну чекай ранню, гожу

 

                                       Прикмети

1 лютого, «коли крапель - у весну ранню вір».

 6 лютого, в день Ксенії-весноуказательніци (або полузімніци, полухлебніци) примічали: якщо на Аксенію дорогу переметет, то і корми підмете; яка Ксенія, - така і весна; полузімніца навпіл, та не рівно ділить зиму - до весни мужику важче; на полухлебніцу ясно - весна красна.

 10 лютого, в день Єфремов, звертали увагу на вітер: понісся вітер на Єфрема - літо схолодает та відволожиться; вітер сплутає погоду - бути сирому році.

 14 лютого, в Трифонов день, теж у небушко поглядали: На Трифона зірок багато - весні довга дорога. 17 лютого, на Миколу Студеного, очікували снігопаду: на Студеного Миколу снігу навалить гору.

 23 лютого, в Прохоров день, починали жартував: до Прохора старенька все охала: «Ох, холодцю», а прийшли Прохір та Влас: «Ніяк скоро весна у нас».

 24 лютого, під Власьев день («коров'ячий свято»), сподівалися на відлига: проллє Власій маслечка на дороги - зимі пора прибирати ноги.

 Що ж, давайте придивлятися, чекаючи весну: рання або пізня буде? А час покаже, чи справдяться наші прогнози ...

 2.-В якій частині України знаходяться гори Карпати?

Робота з картою

 

3.Мотивація навчальної діяльності .Повідомлення теми й мети уроку.

- Я пропоную вашій увазі мелодію.Уважно послухайте і скажіть ,яка це музика : вокальна чи інструментальна?( Чи людина співає , чи грають інструменти?)

-То що ж ви чули ? (Звуки природи )

- Про що нагадала вам ця музика ? ( Відпочинок біля моря ).

- Про що ви мріяли , коли слухали цю музику ?

                         У  ці довгі дні холодні

                         Нам так хочеться тепла…

                         Вирушаймо всі до моря ,

                        Відпочинем , дітвора!

                          Про південні гори Криму

                         Буде розповідь у нас.

                         Це ж куточок УКРАЇНИ –

                         Рідний і близький для нас.

  • Як ви вже здогадалися , мова у нас піде про …( Кримські гори )
  • Ви дізнаєтеся про :

Кримські гори

 

  • Географічне розташування гір.
  • Рослинний світ.
  • Тваринний світ
  • Працю людей.

 

 

\

- А разом  із цим :

а )Розвиватимете  навички усної лічби.

б )Будете закріплювати вміння розв’язувати задачі.

- Інформації  буде багато , тому налаштовуйтеся швидко думати , чітко і правильно відповідати , каліграфічно занотовувати.

       4. Робота над темою уроку.

                                  Сторінка « Інформ».

  • Наші учні приготували  інформацію про географічне розташування , рослинний та тваринний світ Кримських гір .

D:\мама\image002.gif

 

Учень.1.

-Кримськи гори займають крайню  південно-східну частину України .Межують  із зоною степів і Чорним морем.

-А зараз ми визначимо  приблизну площу смуги , яку займають Кримські гори.

- Які дані  потрібно мати , щоб знайти площу?( Довжину і ширину).

                  Усний рахунок.

  • Обчисливши  математичні ланцюжки , ви дізнаєтесь про довжину і ширину гір.

 

 

Знайдіть  площу.(S=a . b , S=180.50 , S=9000 км  )

До степу спускаються положисті схили гір .

-А до моря –круті скелі.

У горах є багато печер , які утворила вода , розмивши гірські породи.

-Кримські гори є вологим островом у сухому Криму .

Взимку у горах випадає багато снігу, частими є завірюхи.

Навесні йдуть дощі  , влітку – грозові зливи.

Осінь у горах суха і тепла.

Найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кош.

 

 

-Зараз дізнаємося , якої ж висоти гора Роман-Кош.

Отже , ми дізналися про географічне розташування Кримських гір ,їхні кліматичні умови.

                                                                     Учень 2. БОТАНІК

-Рослинний світ Кримських гір дуже різноманітний . У Кримських горах рослинний світ змінюється від підніжжя до вершини .

Від краю берега Чорного моря до висоти 350-400 м на південному схилі простягаються ялівцево –дубові  ліси , у яких ростуть дуб пухностий і ялівець високий. Зустрічається також суничне дерево , фісташка.

У підліску росте  ялівець колючий , шипшина , вовчі ягоди ,кизил , плющ ,глід , жасмин кущовий.

Серед  трав’янистого покрову дубово-ялівцевих лісів  досить розповсюджені рослини , що мають цибулини і бульби.

Навесні можна зустріти підсніжники , крокуси , гіацинти , сон-траву.

Влітку – кропиву глуху , жовтець роздільний , борщівник пухнастий ,еденофору кримську.

Восени – проліску осінню.

На рівні понад 350-400 м ростуть соснові й букові ліси. До них домішуються  дуб  скельний т,граб та клени польовий і Стевена . Найбільше поширені ліси з сосни кримської , які створюють неповторний ландшафт. Кримська сосна носить ім я натураліста П. С. Паласа .Цікавим деревом є клен Стевена , названий на честь Стевена –засновника всесвітньовідомого Нікітського ботанічного саду.

      На плоских вершинах  Карпатських гір розкинулися гірські луки – яйли .

Тут постійно дмуть вітри і пече сонце , тому рослини переважно низенькі ,колючі з  дрібними листочками.Тут росте близько 1000 видів рослин, тобто більше 40% Кримської флори.

Це: ковила, типчак , шавлія , стоколос, осока, чебрець, еспарцет, шафран ,цикламен , тюльпан гірський.

       Рослинність Кримських гір має винятково важливе значення у збереженні  водного режиму Криму ,запобігання ерозії грунтів ,надає цілюще повітря курортним містам.

2.Розв язування  рівнянь.

- На  дошці рівняння . Якщо ви  їх правильно розв яжете , то дізнаєтеся  , скільки дикорослих рослин є у горах Криму і скільки з них відноситься до таких , що зустрічаються тільки у Кримських горах.

( Два учня біля дошки)

 

X : 20 = 110                                                              Х   20 = 400

Х =110  20                                                                Х =  400: 20

Х = 2200                                                                    Х = 200

-Отже , У Кримських горах росте 2200 дикорослих рослин і 200 зустрічаються  тільки  у Кримських горах.

                                              Учень 3. ЗООЛОГ

У Кримських горах водяться тварини різних груп , бо є всі необхідні умови для їхнього життя.

На положистих схилах у листяних лісах водяться : ОЛЕНЬ БЛАГОРОДНИЙ , КОЗУЛЯ , А НА КРУТИХ СХИЛАХ – ГІРСЬКИЙ БАРАН –МУФЛОН. Також зустрічається  куниця , кабан дикий ,куниця кам яна , лисиця кримська  гірська , ласка , борсук ,їжак ,кажани.

У гірських лісах  живе багато птахів . Серед них : сойка кримська ,дятел строкатий , синиця чорна , шишкар ялиновий .

У горах  гніздяться хижі птахи : сип білоголовий , гриф чорний , орлан- білохвіст .

Рептилій і земноводних у Кримських горах небагато. Серед них : полоз леопардовий ,гекон кримський , ящірка скельна, черепаха болотна , ропуха зелена.

Також Кримські гори населяють різноманітні комахи : жуки , метелики , бабки , джмелі , цикади .

У гірських річках водяться річкова й радужна форель.

                                                                Учень 4. СОЦІОЛОГИ.

У горах Криму багато мінеральних джерел , цілющих озер . У кар єрах добувають вапняки , пісок , гравій , гальку , глину .  Люди добувають корисні копалини.

Цілюще морське повітря , мінеральні джерела , казкова краса гір – все це створює чудові умови для відпочинку людей . Тут побудовано санаторії та будинки відпочинку, де працює багато людей .

А ще люди займаються вирощуванням різних сортів винограду , а також троянд , які використовують для виготовлення парфумерних виробів і ліків.

Природа Кримських гір багата , різноманітна  і екзотична . Тому для її збереження створено заповідники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
12 лютого
Переглядів
84
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку