Урок з теми "Організм і його властивості. Клітинна будова організмів"

Урок з природознавства для учнів 5 класу

Тема: Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.

Мета:

•    навчальна: узагальнити та систематизувати знання про основні ознаки живих організмів, їхні відмінності від неживих тіл природи; ознайомити учнів з основними властивостями живих організмів; дати уявлення про ріст та розвиток живих організмів;
•    розвивальна: сприяти розумінню цінності знань про природу та живі організми у повсякденному житті, сприяти розвитку допитливості та спостережливості, продовжувати формування критичного мислення;
•    виховна: виховувати відповідальне ставлення до природи; повагу до себе та інших.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, зошити, пластилін та дощечка для ліплення, комп’ютер чи телевізор для програвання відео.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Привітання, перевірка відсутніх.

ІІ. Актуалізація знань та оголошення теми уроку

 Вчитель: Діти, ви вже знаєте про те який багатий та неповторний світ живої природи! Отже як називають тіла живої природи? (Організми).

Поняття про організми та їх властивості. Кит і карась, дуб і ромашка, підосичник і ластівка — такі несхожі зовні тіла живої природи, але їх називають організмами. Тобто усі рослини, тварини, гриби, бактерії, які існують на нашій планеті, — це організми.

Отже тема нашого уроку «Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.» Протягом уроку ми з’ясуємо що таке організм і які існують види організмів, а також із чого складаються всі живі організми.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

Організми — тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, реагують на зовнішні подразнення.

Перелічені властивості проявляються не окремо, а всі разом. Зважаючи на них, організми відрізняють від тіл неживої природи.

На планеті Земля мешкає дуже багато різноманітних організмів. Для полегшення їхнього вивчення вчені об’єднують організми у групи за певними ознаками. Одними з таких груп є види організмів. В один вид об’єднують організми, які мають однакову внутрішню і зовнішню будову. На мал.1 зображено три види ластівок. Ці птахи досить поширені в Україні. їх чисельність сягає десятків тисяч. Але для науки — це лише три види організмів.

- Пригадайте, чим тіла неживої природи відрізняються від тіл живої природи.

Мал.1. Види ластівок: а — ластівка міська; б — ластівка сільська; в — ластівка берегова

1. Розмноження. Корова і телятко, кішка і кошенята, дуб і дубочок, курка і курчата — це лише кілька прикладів дорослих організмів та їхніх дитинчат. Зверніть увагу, з якою точністю наслідують нащадки будову і поведінку батьків (мал.2,3). Властивість організмів давати потомство, яке має ознаки батьків, називається розмноженням. Ця властивість організмів забезпечує неперервність життя на Землі. Здатність організмів відтворювати собі подібних називається розмноженням.

Мал.2 Курка із курчатами                             Мал.3 Кішка з кошенятами

2. Ріст і розвиток. Насіння пшениці, посаджене навесні у ґрунт, дає початок маленькому паростку. Поступово на ньому з’являються листочки, потовщується стебельце, і за кілька місяців паросток стає дорослою рослиною з колосом.

Мишеня народжується голе, беззубе, а через два місяці стає дорослим. Як бачите, в обох прикладах збільшувалися розміри та маса організмів, тобто відбувався ріст. Під час росту паростка і мишеняти змінювалися не лише маса і розміри організмів, а виникали нові утворення: листочки і колос — у пшениці (мал.4), хутро і зубки — у мишенят (мал.5). Такі поступові зміни організмів називають розвитком.

Мал.4. Розвиток пшениці

Мал.5. Розвиток мишенят

Ріст — поступове збільшення розмірів, маси організму.

Розвиток — зміни у будові організму та його частин.

3. Живлення і дихання. Організмам властиве живлення.

Під час живлення вони отримують різноманітні органічні та неорганічні речовини, що забезпечують їх ріст, розвиток та інші процеси життєдіяльності.

Живлення — це процес надходження в організм і засвоєння ним поживних речовин.

Тварини отримують поживні речовини з навколишнього середовища.

Необхідні для життя речовини надходять в організм із зовнішнього середовища. Непотрібні речовини, наприклад вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі, виводяться у зовнішнє середовище.

Організмам властиве дихання. Для цього їм потрібний кисень, що входить до складу повітря. У клітинах між киснем і органічними речовинами постійно відбувається багато хімічних явищ. Під час них утворюються нові речовини, необхідні для росту, розвитку, руху.

4. Подразливість. Організми здатні реагувати на вплив навколишнього середовища. Цю властивість називають подразливістю. Наприклад, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею; їжак згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися; заєць тікає, побачивши наближення хижака (мал.6).

Мал.6. Їжак згорнувся у клубочок

Подразливістю називають здатність організмів реагувати на зміни умов середовища.

Клітинна будова організмів. Усі організми складаються з клітин. Цим вони відрізняються від тіл неживої природи. Клітини всіх організмів мають подібну будову. їхніми основними частинами є клітинна мембрана, цитоплазма та ядро.

Клітинна мембрана захищає клітину від зовнішніх впливів. У цитоплазмі відбуваються різні хімічні явища. У середині клітини міститься ядро, яке керує життєдіяльністю організму та зберігає спадкову інформацію.

Тож давайте подивимось відео https://youtu.be/0Ntvafjt3bA про клітинну будову усіх живих організмів.

Одноклітинні організми. Так називають організми, тіло яких складається лише з однієї клітини (мал.7). До них належать більшість бактерій. Є одноклітинні організми серед рослин, тварин, грибів. Розміри одноклітинних так само малі, як і розміри клітин. Тому їх ще називають мікроорганізмами.

Мал.7. Основні частини клітини:

1 — ядро; 2 — оболонка; 3 — цитоплазма

Тіло одноклітинного організму утворене однією клітиною, яка здатна існувати самостійно.

Багатоклітинні організми. Тіло багатоклітинних організмів утворене величезною кількістю різноманітних клітин (мал.8). На відміну від одноклітинних організмів, клітина багатоклітинного організму не може існувати самостійно, без зв’язку з іншими клітинами.

Мал.8. Приклади одноклітинних організмів: а — хламідомонада; б — евглена зелена; в — амеба; г — бактерія

Тіло більшості багатоклітинних організмів складається з органів. Так, органами рослин є корінь, стебло, листок тощо, органами людини чи тварини — легені, серце, шлунок та інші. Кожен орган має своє призначення.

ІV. Повторення, узагальнення та систематизація знань

Скарбничка знань

Відкриття клітинної будови організмів стало значною подією. Воно датоване 1665 роком і було здійснене англійським дослідником на ім’я Роберт Гук. Дослідник захоплювався виготовленням збільшувальних приладів, у тому числі й мікроскопа. Упродовж кількох років Роберт Гук вивчав під власноруч сконструйованими мікроскопами дрібні тіла природи та їх частинки. Розглядаючи під мікроскопом тонкий зріз кори коркового дерева, природодослідник побачив численні комірки, подібні до бджолиних стільників. Роберт Гук назвав їх клітинами. У біологічній науці за вченим закріпилася роль першовідкривача клітини.

Станьте дослідниками природи

Проведіть спостереження за домашньою твариною для виявлення властивостей її організму.

Завдання 1. Спостерігайте за тим, як тварина живиться, рухається, реагує на різноманітні подразники.

Завдання 2. Запишіть властивості організмів, які вам вдалося виявити під час спостереження.

Перевірка знань

1. Які властивості організмів вам відомі?

2. Які речовини необхідні людині для дихання? Звідки вона їх отримує?

3. Якими речовинами живиться людина? Звідки вона їх отримує?

4. Як відрізнити організм від неживого природного тіла?

5. Які тіла природи складаються з клітин: камінь, комета, козеня, сніжинка, равлик, волошка, роса, бурулька, опеньок?

6. Чи можна бурульку, що «виростає» під дахом, віднести до організмів? Поясніть свою думку.

Виконання творчої роботи «Створення макету клітини»

Завдання для учнів: створити з пластиліну найпростіший макет будови клітини організму.

V. Рефлексія

 Учні за бажанням відповідають на питання:

• Що вам сподобалось на уроці?

• Які моменти цього уроку вам найкраще запам’ятались, та що б ви хотіли повторити?

• До чого ви не хотіли б повертатися? Чому?

• Як ви вважаєте, яким чином сьогоднішній урок може вплинути на ваше майбутнє?

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати §35 підручника (автор Автор: Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий. Видавництво: Київ, Генеза, 2013)