Урок з теми "ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ"

ТЕМА .  ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ.

Мета уроку:

• Освітня:  розширювати, узагальнювати знання про середовище існування організмів; з’ясувати особливості пристосування живих організмів до кожного з цих середовищ.

• Розвивальна:  розвивати у здобувачів освіти пам’ять і увагу, вміння логічно мислити та знаходити зв’язки між особливостями будови та функціями біологічних структур; продовжити формувати навички пошукової роботи, уміння аналізувати,  систематизувати та узагальнювати інформацію, робити висновки.

• Виховна: виховувати свідоме ставлення до навколишнього середовища, розуміння єдності всі біологічних процесів у живих організмах і важливості цих процесів для існування життя.

Базові поняття і терміни: середовище існування – наземно-повітряне, водне, ґрунт, живі організми; адаптація; екологічний фактор; анабіоз; планктон;  нектон;  бентос;  симбіоз; мутуалізм;  коменсалізм;  паразитизм.

Форма організації освітнього процесу:

• за місцем навчання — урок, що проводиться в навчальному кабінеті;

• за часом навчання – відповідно до розкладу;

• за дидактичною метою — урок теоретичного навчання з предмета загальноосвітньої підготовки;

• за тривалістю часу навчання — класичний урок (45хв.).

Методи організації освітнього процесу:

• словесні (розповідь-пояснення, дискусія);

• наочні (ілюстрація, демонстрація з використанням інформаційно-комунікаційних й мультимедійних технологій);

• практичні методи (вправа «Фантастичний звір», самостійна навчальна праця здобувачів освіти);

• інтерактивний (з використанням інтернет сервісів learningapps)

Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

• створення ситуації інтересу (самоконтроль при виконані самостійної роботи в групах).

• емоційний вплив викладача;

• заохочення в навчанні.

Методи контролю, самоконтролю, корекції:

• усне опитування;

• самоконтроль;

•        тестові  запитання на платформі «На Урок»

Критерії оцінювання знань здобувачів освіти з предмета «Біологія і екологія»:

Критерії сформовані відповідно до Типових критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Матеріально-технічне забезпечення уроку: мультимедійний комплекс, ноутбук викладача; смартфони здобувачів освіти, принтер.

Технічна підтримка:  Інтернет, веб-сервіси learningapps, thinglink,  «На Урок».

Дидактичне забезпечення уроку: план уроку; вправи, сформовані за допомогою навчального сервісу learningapps;   інтерактивний плакат, створений за допомогою сервісу thinglink https://www.thinglink.com/scene/1543568809653174275; мультимедійна презентація https://docs.google.com/presentation/d/1VJnArIfJU8Et2VjsdpqZREdoiLmJ5t_O/edit?usp=sharing&ouid=112687335308279953075&rtpof=true&sd=true

Тип  уроку: урок формування умінь та навичок. 

Ключові та предметні компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя.

Очікувані результати:

• учні мають називати види середовища існування та характеризувати їх;
• учні мають наводити приклади пристосованості організмів до умов середовища, подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища;
• учні мають пояснювати шляхи пристосування організмів до умов існування.

Наскрізні змістовні лінії

•                 Екологічна безпека та сталий розвиток: націлена на формування в учнів екологічної культури, соціальної активності, відповідальності і готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і сталого розвитку суспільства.
•                 Здоров’я і безпека: забезпечує формування здоров’язбережувальної компетентності учнів як духовно, емоційно, соціально і фізично
•                 повноцінних членів суспільства, які здатні дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище
•                 Громадянська відповідальність: формування діяльного члена громади й суспільства та орієнтація на формування біотичних норм поведінки в природі, розуміння відповідальності за свої вчинки в природі і суспільстві

Міжпредметні звязки:

•                 екологія: охорона навколишнього середовища;
•                 інформатика: робота з  текстовим документом, опрацювання та виправлення помилок в  комп'ютерних презентаціях;
•                 технології: дизайн віртуального макету «Середовища існування живих організмів».

Професійне спрямування уроку: Завдання на закріплення матеріалу інтерактивні вправи на платформі  LearningApps.org:

• за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» https://learningapps.org/watch?v=p4r72mbjj22
• за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» https://learningapps.org/watch?v=pbvetr7kn22
• за спеціальністю «Маляр», «Штукатур», «Лицювальник-плиточник»  https://learningapps.org/watch?v=p9xios5ka22
• за спеціальністю «Кухар», «Кондитер»  https://learningapps.org/watch?v=pms7dyhk322

Структура  уроку

1. Організаційний етап ........................................     1 хв

IІ.  Мотивація та актуалізація навчальної діяльності…...5 хв

IIІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку…….       2 хв

IV.   Вивчення нового матеріалу  .............................     21 хв

V. Узагальнення і закріплення матеріалу...................      10 хв

VІ.  Підбиття підсумків уроку   .................................       4  хв

VIІ.  Домашнє завдання  ........................................          1 хв

Хід уроку

1. Організаційний етап

І.1. Привітання.

І.2. Перевірка готовності здобувачів освіти до уроку.

І.3. Ознайомлення з критеріями оцінювання на уроці.

Учні протягом  уроку роблять відмітки в картці самооцінювання, за усні відповіді (0,5 бали), всі інші види робіт теж оцінюються, про що викладач попереджує безпосередньо перед виконанням.  Результати роботи  на уроці сумуються. 

Приклад картки самооцінювання:

Прізвище, ім’я	Опитування на уроці (0,5 бала за правильну відповідь)	Виконання інтерактивних вправ (1 бал)	Робота в групах та презентація результатів (4-5 балів)	Бали отримані за тести (3 бали)	Загальна кількість балів

 

  IІ.  Мотивація та актуалізація навчальної діяльності

Протягом всього уроку використовується інтерактивний плакат https://www.thinglink.com/scene/1543568809653174275

ІІ.1. Прочитайте цитату та проаналізуйте її:

«Увесь величезний світ навколо мене, наді мною й піді мною сповнений незвіданих таємниць. І я буду їх відкривати все життя, тому що це найцікавіше, найзахопливіше заняття на світі»

В.Біанкі

ІІ.2. Інтерактивна вправа «Виправлення помилок у презентації».

Викладач: Перед вами макет, на якому помилково збилися налаштування. (збите розташування живих організмів  на слайді презентації) https://docs.google.com/presentation/d/1QqJhejrqEayu1fhHJTMqUJI4ctBBcppK/edit?usp=sharing&ouid=112687335308279953075&rtpof=true&sd=true

Викладач: Допоможіть мені виправити цю помилку (викладач с учнем розташовують організми за місцем їх проживання на слайді в презентації)

IІІ Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Викладач: Як ви вважаєте, що я намагалася схематично відтворити?  (сл.1)

Очікувана відповідь: (Довкілля, Земля, дім, ліс, річка, море, життя, мешканці, тварини, рослини…. )

Вправа  «Асоціативний кущ».  (сл. 2)

Учні пригадують усі поняття і називають асоціації, що пов’язані з терміном «середовище існування».

ІІІ.1. Повідомлення теми уроку. (сл. 3)

ІІІ.2. Визначення мети і завдань уроку. (сл. 4)

Учні самостійно, під керівництвом викладача, визначають мету  та завдання уроку.

Мета уроку: Розглянути середовище існування живих організмів, визначити шляхи пристосувань до нього.

Завдання уроку:

1.  Ознайомитися з поняттям «середовище існування» та його видами.
2. Дізнатися про різні види пристосувань до умов середовища.

План вивчення нового матеріалу.

План вивчення нового матеріалу:

1. Поняття «середовище існування» та його види.

2. Характеристика наземно-повітряного середовища.

3. Водне середовище існування і його чинники.

4. Ґрунт.

5. Організм як середовище існування.

6. Шляхи адаптації організмів до різних середовищ існування

ІV. Вивчення нового матеріалу (розповідь викладача з елементами бесіди; заповнення таблиці, яку викладач роздрукує в кінці уроку як опорний конспект з теми;)

Викладач: (сл. 5) 1. Середовище існування — це сукупність умов, у яких мешкають особини, популяції і угруповання організмів різних видів.

(сл. 6) Чинники середовища поділяють на

• біотичні  (живої природи) – віруси, бактерії, гриби, рослини та тварини
• абіотичні (неживої природи) – температура, вологість, світло
• антропогенні (вплив людини).

Виконання інтерактивної вправи на платформі  LearningApps.org «пазли»)

Учням пропонується розподілити екологічні фактори за категоріями https://learningapps.org/watch?v=pf0h5x1x219

(сл. 7) Як ви знаєте, живі організми, які проживають на нашій планеті,  населяють чотири основні середовища існування: наземно-повітряне, водне, ґрунт, а також організми інших істот.

Викладач  знайомить учнів з характеристиками середовищ існування, паралельно заповнюючи таблицю у документі в форматі Word. 

Зразок таблиці за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1gJ1gxBRaAO23uF5ukTRGBY8mCislSYsK/edit?usp=sharing&ouid=112687335308279953075&rtpof=true&sd=true

Викладач: (сл. 8) 2. Наземно-повітряне середовище  найрізноманітніше за своїми умовами. (сл. 9) Провідна роль серед факторів неживої природи тут належить освітленості, температурі, вологості, газовому складу атмосфери.

(сл. 10) У цьому середовищі живуть мікроорганізми, комахи, птахи, земноводні, плазуни, ссавці, різні види покритонасінних та голонасінних рослин, людина.

Зразок заповнення таблиці «ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ»:

Середовище існування	Характеристика середовища	Шляхи пристосування	Представники
Наземно - повітряне	Велика кількість світла і кисню. Провідна  роль  температурі, вологості, освітленості, газовому складу атмосфери. Характерні значні зміни температури упродовж доби та протягом року. Водозабезпеченість залежить від опадів;

Викладач: (сл. 11) 3. Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізняється від наземно-повітряного. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій тощо. Світло зосереджене в верхніх шарах водойм; коливання температури не такі різкі як у повітрі, але тепліші ніж у верхніх  шарах.

Екологічні групи водойм  (сл. 12)

• Нейстон - організми, що живуть на межі водного та наземно-повітряного середовища:клоп-водомірка
• Планктон – організми не здатні протидіяти водним течіям: ракоподібні, медузи
• Нектон-організми, що здатні активно пересуватися у товщі води.
• Перефітон- організми, що прикріплюються до різних субстратів: губки, ракоподібні.
• Бентос-організми, що мешкають на дні: поліпи, черви, молюски, голгошкірі…

(сл. 13) Організми - мешканці водного  середовища.

Зразок заповнення таблиці «ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ»:

Водне

Має різний вміст солей; Світло зосереджене у верхніх шарах водойм; Коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми; Вода має менший уміст кисню,; Значні перепади тиску.

Викладач: (сл. 14) 4. Ґрунт- це верхній родючий шар твердої оболонки Землі, yтворений діяльністю живих організмів. Ґрунт становить собою систему порожнин, заповнених водою або повітрям. Завдяки наявності води умови існування дрібних організмів у ґрунті наближаються до подібних у водоймах. Вологість ґрунту завжди вища, ніж повітря, тому організмам легше переживати періоди посухи в ґрунті.

Іншою характерною особливістю ґрунту як середовища існування організмів є порівняно невелика амплітуда добових і сезонних коливань температури (наприклад, на глибині понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). (сл. 15) Це дає організмам можливість переживати в глибині ґрунту в активному чи неактивному стані періоди високих або низьких температур. Значні запаси органічних речовин ґрунту слугують кормовою базою для різноманітних організмів. (сл. 16)

Зразок заповнення таблиці «ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ»:

Ґрунтове

Ґрунт становить собою систему порожнин, заповнених водою або повітрям.  Невелика амплітуда добових і сезонних коливань температури. Недостатня кількість світла; Мало кисню, з глибиною він зменшується; Достатньо води; Тиск збільшується з глибиною .

Викладач: (сл. 17) 5. Організм як середовище існування.

Особливе середовище існування - живі організми - за своїми властивостями значно відрізняється від інших. Воно досить різноманітне. Так, якщо на організми, які мешкають на поверхні інших, фактори довкілля впливають безпосередньо, то на ті, що живуть усередині хазяїна, ці фактори діють лише опосередковано. В ролі хазяїв можуть бути будь-які організми - від бактерій до квіткових рослин і ссавців.

(сл. 18) Усі форми співіснування різних видів організмів називають симбіозом. Симбіоз може ґрунтуватись на харчових зв’язках (коли організм хазяїна, залишки його їжі чи продукти життєдіяльності слугують їжею симбіонту) або просторових (симбіонт оселяється всередині або на поверхні організму хазяїна чи організми різних видів спільно використовують певні місцеіснування: нори, черепашки тощо).

Зразок заповнення таблиці «ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ»:

Організми як середовище існування

Для організмів, які оселяються в (або на) інших живих організмах

6. Шляхи адаптації організмів до різних середовищ існування (робота в малих групах, заповнення таблиці)

Здобувачі освіти  об’єднуємося у чотири  групи (наземно-повітряного середовище, водне середовище, грунт, організм як середовище існування) та визначають шляхи пристосування організмів за алгоритмом .  (сл. 19)

1. Форма тіла

2. Покриви

3. Кінцівки

4. Особливості внутрішніх органів

5. Особливості органів чуття

6. Особливості поведінки

Представники груп презентують свої напрацювання, заповнюючи загальну таблицю у документі в форматі Word. Оцінюються всі здобувачі освіти які приймали участь у обговоренні (4 бали), доповідач від групи отримує 5 балів.

V. Узагальнення і закріплення матеріалу.

V.1. Дидактична гра «Фантастичний звір».

Викладач: Ми з вами визначили загальні риси пристосування організмів. Я теж вирішила проекспериментувати и придумати більш корисні та цікаві пристосування . Давайте розглянемо та визначимо чи зможуть існувати такі тварини? (сл. 20-25). Обґрунтована відповідь учнів оцінюється в 1бал

Так всі «експерименти» над тваринами провалилися. Не можна втручатися в природу.

V.2. Професійно спрямовані завдання.

Професійно спрямовані завдання за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування»

Викладач: Про те, що деякі риби можуть сильно «бити» зачепила їх людини або тварина, знали ще стародавні жителі морських узбереж. Римляни вважали, що в цей момент у мешканців глибин виділяється якийсь сильний отрута, внаслідок якого у жертви настає тимчасовий параліч. І тільки з розвитком науки і техніки стало зрозуміло, що рибам властиво створювати електричні розряди різної сили.

Виконання інтерактивної вправи на платформі  LearningApps.org «пазли»)

https://learningapps.org/watch?v=p4r72mbjj22

Виберіть із запропонованих тварин тих що можуть створювати електричні разряди (електричний скат, електричний сом, електричний вугорь, , нільский дракончик,).

Правильно виконавши вправу, визначимо середовище в якому вони мешкають.  (водне)

Викладач: Яке саме пристосування вони мають?

Очікувана відповідь: Усі види електричних риб мають особливий орган, котрий виробляє електрику. За його допомогою тварини полюють, захищаються пристосовуючись до життя у водному середовищі. Електричний орган у всіх риб, сконструйовано однаково. Елементарна складова ланка його – електроцит, котрий називають живим генератором електроенергії. Електроцити відокремлено один від одного драглистою масою, ізолятором, як цього вимагають закони електротехніки. Весь електричний орган також ізольований від тіла риби і контактує лише з навколишнім середовищем. Кожен електроцит виробляє напругу 0,02-0,08 В. Електроцити зібрані у стовпчики, котрі групуються в ряди. Така конструкція дозволяє виробляти напругу скатові порядку 400В, а в електричного вугра – понад 600В. Потужність таких «електростанцій» під час удару сягає 1000 Вт.

Викладач: Чому немає живих організмів з наземно-повітряного середовища які б виробляли електрику?

Очікувана відповідь: Лише вода з розчиненими у ній солями є чудовим провідником електрики, що дає можливість використовувати дію електричного струму на відстані.

У різних видів електричних риб електричні органи відмінні за розмірами та місцем розташування. В електричного сома – це тонкий утвір, що вкриває весь тулуб під шкірою. У вугра – видозмінена частина бокового м`яза ( складає половину маси тварини ). В електричного ската роду Torpedo електричний орган міститься навколо голови, а в ската роду Raja – поблизу хвоста.

Професійно спрямовані завдання за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів»

Викладач: До машинобудування у подоланні побутових труднощів людині допомагали тварини.

Виконання інтерактивної вправи на платформі  LearningApps.org «знайти слова»)

https://learningapps.org/watch?v=pbvetr7kn22

Виберіть із наведеного списку тварин, яких згодом замінили механічні засоби? (мул, слон, кінь, віслюк)

Як ви вважаєте хто на першому місті? (кінь)

Що таке кінська сила, і як її значення використовується в автомобільній промисловості

Очікувана відповідь: Вигадав термін "Кінські сили" Джеймс Ватт — шотландський інженер, який зміг удосконалити парову машину, зменшивши спожите паливо і збільшивши її продуктивність. Його нововведення дійсно перевернуло технологію машинобудування.

Цим Ват поклав початок промислової революції. Для збільшення попиту на автомобілі, необхідно було по простому пояснити споживачу переваги даної техніки. Простим поясненням потужності двигуна виявилося те, скільки коней автомобіль може замінити. Справді, не кожна людина розуміє всі виведені розрахунки і на підставі чого вони проводились. Тому для поліпшення маркетингу використовувалися найпростіші поняття. Величина "кінської сили".

Провівши численні розрахунки, Джеймс Ватт вивів величину кінської сили, рівної 33000 футів у хвилину. У сучасному світ кінська сила дорівнює 75 кг помножити на 1 м/с. З цього випливає, що 1 кінська сила дорівнює 735 Ватт.

Раніше в Англії використовували великі бочки 140 і 190 літрів для підняття із шахт робітників, вугілля і води. Таку бочку під силу було витягнути тільки 2 коням, які були причеплені до каната. Зусилля коней у 8-годинний робочий період дорівнював 15% від їх ваги. Ватту прийшла думка, що швидкість витягування бочки двома кіньми дорівнює 2 милі в годину. Помноживши швидкість на половину бареля, виходить що 1 барель помножений на одну милю в годину, який утворює величину, яка іменується як "Кінська сила". З цього (1бар * 1м/год = 1к. с.) виходить одна кінська сила. Округлення розрахункової величини вивело, що кінська сила дорівнює 33000 фунто-футів на хвилину.

Викладач: Чим обумовлене це пристосування у коней?

Очікувана відповідь: обумовлена будовою скелета та м’язів. Також доведено що коні у яких задні кінцівки розташовані  блище одна до одної більш ефективно використовують їх силу ніж з широко розставленими ногами.

Професійно спрямовані завдання за спеціальністю «Маляр», «Штукатур», «Лицювальник-плиточник»

Викладач: Яких тварин будівельників ви знаєте? Які саме пристосування для цього вони мають?

Виконання інтерактивної вправи на платформі  LearningApps.org «знайти пару»  https://learningapps.org/watch?v=p9xios5ka22 

Пояснення викладача: Більшість павуків прядуть сіті. Розвинути здібності до ткацтва павукам допомогло зручне розташування павутинових залоз у черевці, де для них є достатньо місця; воно може перетворитися на справжній „павутиновий завод". Павук-хрестовик виділяє з павутинових бородавок тонке клейке шовковисте волокно. Спочатку він прикріплює кінець волокна до гілки, потім тягне по горизонталі до іншої гілки, де прикріплює інший кінець. Таким чином, утворюється конструкція, відома під назвою „павутина".

Пояснення викладача: Терміти - це   талановиті будівельникі у тваринному світі. Споруди цих «зодчих»- це стовпи із затверділої глини, які нерідко сягають п'яти метрів заввишки. Зазвичай, вони укріплені гілками або системами тунелів, які розгалужуються на безліч коридорів. Терміти використовують для будівництва своїх башт різні матеріали, головним чином чисту глину або глину, змішану зі шматками деревини, що нею вони харчуються. Стіни цих споруд можуть мати товщину до п'ятдесяти сантиметрів, а своєю твердістю вони нерідко не поступаються навіть каменю. Терміти у своїх «хмарочосах» будують багатоповерхові житлові райони, сполучені численними «мостами» і спіральними переходами.

Пояснення викладача: Молюски - ці безхребетні здатні створювати складні конструкції. Багато видів равликів і всі двостулкові молюски мають тверді мушлі, часто дуже незвичайної форми, які захищають їхні м'які тіла. За утворення мушлі у молюсків відповідають особливі залози.

Пояснення викладача: Деякі птахи, наприклад, зимородок, золотиста щурка і берегова ластівка, риють собі нори у крутих піщаних обривах. Характерною особливістю цих нір є глибокі гніздові камери, в яких потім поселяються окремі пари або й цілі групи птахів. Відомо, що більшість птахів будують гнізда. Деякі гнізда є дуже складними спорудами. Африканські ткачі з різних частин рослин сплітають великі криті підвісні кошики, які вони старанно прикріплюють до гілки стеблами. Шалашники будують на землі великі будови, що нагадують альтанки. Перед ними знаходиться „танцювальний майданчик", на якому самець розкладає квіти, фрукти та різні яскраві предмети. Інші ж шалашники розпочинають облаштуванння майданчика з декорування „підлоги". Потім у середині вони будують 2 паралельні стіни з паличок або довгих соломинок. Всю споруду птахи прикрашають різноколірними дрібничками.

Пояснення викладача: Миша крихітка (ссавці). У високій траві або в полі будує гніздо, яке можна прийняти за пташине - воно майже не відрізняється від останнього. До стебел трави миша-крихітка прив'язує листя трав і таким чином створює кулясту будову, в якій і виховує потомство. Багато ссавців риють підземні нори, що складаються найчастіше з прямого коридору і камери, розташованої в кінці тунеля. Кріт будує будинок зі складною системою тунелів, спальною кімнатою і коморами. Американські лугові собачки риють довгі нори, обидва кінці яких знаходяться на одному горбику. Завдяки цьому свіже повітря може вільно циркулювати по всій „будівлі". Звичайно., одними з найвідоміших будівельників є бобри. Своїми довгими і гострими зубами вони „зрізають" невеликі дерева, які утворюють основу дамби. У центрі утвореної загати бобри влаштовують свої хатинки. Вхідні отвори в них розташовуються під водою.

Професійно спрямовані завдання за спеціальністю «Кухар», «Кондитер»

Викладач: Як ви вважаєте чи є живі організми які готують?

Очікувана відповідь: так, це організми яким притаманний процес фотосинтезу

Виконання інтерактивної вправи на платформі  LearningApps.org «просте упарядкування»

https://learningapps.org/watch?v=pms7dyhk322

Викладач: Яким чиним  і які пристосування вони для цього мають?

Очікувана відповідь: в листках рослин із молекул води та вуглекислого газу готують «їжу» -  цукор, крохмаль. Чому для цієї «кухні» обов’язкове соняшне сітло? Саме він несе енергію без якої процес зупиниться ). Цей процес називається фотосинтез

Фотосинтез рослин здійснюється в хлоропластах, відособлених двомембранних органелах клітини. Найбільше їх у листках.

Світло для фотосинтезу захоплюється повніше завдяки плоскій формі листка, що забезпечує велике відношення поверхні до об'єму. Вода доставляється з кореня розвиненою мережею судин (прожилків листка). Вуглекислий газ надходить частково за допомогою дифузії через кутикулу і епідерміс, проте велика його частина дифундує в листя через продихи і по листку через міжклітинний простір.

Світлові стадії фотосинтезу пов'язані з мембранами, автотрофна фіксація вуглекислого газу відбувається в стромі.

V.3.Тестові  запитання на платформі «На Урок» (викладач виконує необхідні налаштування безпосередньо перед уроком вибираючи опцію «в режимі реального часу»)

Посилання для викладача https://naurok.com.ua/test/osnovni-seredovischa-isnuvannya-ta-adaptaci-do-nih-organizmiv-1234924.html

Приклад посилання для учнів :

Код доступу 6345667

Здобувачам освіти пропонується використати код за посиланням:  join.naurok.ua

 

1. Мешканці водойм називаються:

  а) гідробіонти       б) консументи       в) водорослі    г) продуценти

2.Найбільш вагомим чинником середовища у грунті є :

  а) світло           б) хімічний склад грунту  в) тиск    г) вологість

3.Сонячне світло вкрай необхідне для:

  а) фотосинтезу   б) орієнтації у просторі  в) дихання    г) харчування

4. Організми, які живуть за рахунок  іншого  живого  організму називаються :

  а) продуценти      б) консументи       в) паразити    г) прокаріоти

5. Верхній родючий шар грунту називається:

    а) гумус           б) підстилка          в) кора       г) глина

6. Оптимальна температура для організмів  наземно-повітряного середовища є:

  а) +27-35*С       б) +18-20*С         в) — 10-15*С    г) — 15-25*С

VІ.  Підбиття підсумків уроку

Друк опорного конспекту уроку ( у формі таблиці, що заповнювався протягом уроку) Зразок заповненої таблиці за посиланням:  https://docs.google.com/document/d/1VPsyT9NEnHyq1r6lXj2irqL5UdAhikLc/edit?usp=sharing&ouid=112687335308279953075&rtpof=true&sd=true

Оцінювання учнів.

Аналіз діяльності учнів на уроці.

Викладач оцінює активність здобувачів освіти протягом уроку, проводить аналіз допущених помилок, залучає вихованців групи до самоаналізу; надає відповіді на поставлені питання за результатами розглянутої теми, резюмує щодо досягнутої мети уроку.

Заповнення таблиці самооцінювання за зразком:

Прізвище, ім’я	Опитування на уроці (0,5 бала за правильну відповідь)	Виконання інтерактивних вправ (1 бал)	Робота в групах та презентація результатів (4-5 балів)	Бали отримані за тести (3 бали)	Загальна кількість балів

 

VІІ. Домашнє завдання

1. Прочитати § 8 В. Соболь. «Біологія і екологія», 11 клас;

2. Заповнити останню колонку  таблиці «Основні середовища існування та адаптації до них організмів» представниками.

3*. Підготувати міні-проєкт на тему: «Шляхи пристосування організму до середовища існування» (одного конкретного живого організму).

 

 

Список використаних джерел

1. Барна І. Біологія: довідник школяра та абітурієнта / І. Барна. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2016. – 768 с.
2. Євсеєв Р. С. Усі уроки біології. 11 клас / Р. С. Євсеєв. – Х.: Вид. група «Основа», 2019. – 254 с.
3. Красильникова Т. В. Біологія. 10-11 класи: наочний довідник / Т. В. Красильникова. – К., Х.: Веста, 2006. – 112 с.
4. Соболь В. І. Біологія і екологія (рівень стандарту): підручник для 10 класів закладів загальної середньої освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2018. – 272 с.