Урок з теми "Стоїчна поезія. Василь Стус. "
Про матеріал
Конспект уроку має завдання показати, що життя Василя Стуса - приклад великої сили духу. А лірика митця – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриціТема уроку. “Дорога болю” Василя Стуса.
Мета уроку. Ознайомити учнів із життєвим подвигом В.Стуса, розглянути (оглядово) його поезії, донести до дітей красу і силу його слова; розвивати в учнів навички виразного читання поетичних творів та вміння самостійно працювати з додатковою літературою;
виховувати у восьмикласників активну громадянську позицію, повагу до видатних людей України.
Обладнання: книги В.Стуса, аудіозапис, мультимедійний проектор.
Хід уроку
І щось в мені таке велить
Збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
Що це і є, напевно, Україна.
Л.Костенко
Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі.
В.Стус
І. Організаційний момент.
У мене в руках Книга книг – Біблія (Євангеліє від Луки, в12). В ній записано… Ось так. Мудріше й не скажеш. Довго нас оберігали від впливу культури, яку вважали аж надто вже націоналістичною. Та ніщо не вічне на цій грішній землі. Час розкидати каміння минув. Настав час збирати його.
Всіх не злічити, всіх не розстріляти!
Але за що? Не можу зрозуміть.
За те, що Україну звали мати,
Що не цуралися її рясних суцвіть?
Любили рідне слово до загину,
Не йшли в мовчальники, в юрбу глухоніму,
І боронили рідну Україну,
Немов мадонну – матінку саму…
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Ці рядки написані відомим українським поетом-шістдесятником. Сьогодні на уроці я хочу не просто опрацювати з вами певну тему, а закликати не пройти повз трагедію знищеного таланту.
19 листопада 1989 року
Неначе з власної провини
Німіє Київ у скорботі.
Біля святої домовини
Знамена бліднуть синьо-жовті.
В поезію влуча підлота
І честь під брудом часто мокне.
Бо хто, скажіть, повстане проти,
Коли поетів голос змовкне?
І від Софійської дзвіниці
Летять прокляття на катівні.
То йдуть до спраглої криниці
Забутих предків срібні тіні.
І десь в далекім потойбічні
Козак сльозу зронив у вуса,
Бо нині він приймав у Вічність
Не просто Василя, а Стуса.
Свічки горіли, наче зимові проліски. Багатотисячна процесія повільно йшла до Байкового кладовища. На катафалку з труною на чорному тлі напис «несіть мене, лелеченьки, мертвого додому». Подібного не було з часів перезахоронення Шевченка. Цю сумну процесію одягнених у жалобі людей об’єднувало одне ім’я - Василь Стус. Давайте ж пригадаємо, хто він.
ІІІ. Опрацювання теми.
Літературний диктант
У якому році народився В.Стус?
Де пройшло дитинство поета?
Який навчальний заклад він закінчив?
Коли був уперше заарештований В.Стус?
За що був уперше заарештований В.Стус?
Де поет відбував ув'язнення?
За що був заарештований В.Стус вдруге?
Коли помер поет?
З творчістю якого письменника порівнюють творчість В.Стуса?
Де було надруковано збірку “Свіча в свічаді?”
У якому творі Стус напророкував свою долю:
“Народе мій, до тебе я ще верну…”За яку збірку поетові посмертно було присуджено Державну премію ім. Шевченка?
Пояснення вчителя.
От і все. А сказати варто більше. І доля, і творчість цієї людини багато в чому близька до Шевченкової. Обом судилося прожити по 47 років, зазнати тяжкого несправедливого вироку, довгих років неволі. Зараз В.Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів ХХ ст., хоч сам себе так назвати він не наважувався.
Господи, гніву пречистого
Благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.
Спасибі за те, що мале
Людське життя, хоч надією
Довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
Яким мене мати вродила
Й благословила в світи.
І добре, що не зуміла
Мене од біди вберегти.
Природна скромність не завадила, однак. Василеві обрати саме таку долю – трагічну й величну, хоч вона могла бути зовсім іншою…
Після довгих років сталінського терору зазвучали перші сміливі голоси молодих письменників 60-ників. Серед них був і В.Стус. безкомпромісний і запальний, він дуже боляче сприймав спроби витравити рештки духовності нашого народу, знищити українську мову.
Безпосереднім приводом для сходження на табірну Голгофу став для В.Стуса виступ у кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». Він запропонував усім у залі встати, щоб висловити протест проти арештів серед київської інтелігенції. Піднявся весь зал. За це В.Стуса виключили з аспірантури Інституту літератури ім.Шевченка АН УРСР. Працював в історичному архіві – звідти теж вигнали, пішов на роботу в метро – і там побоялися тримати. Ледве влаштувався топити кочегарку:
Прости мене, недільний мій Хрещатик,
що, сівши сидьма, ці котли топлю
в оглухлій кочегарці. Що терплю,
коли вже ні терпіти, ні мовчати
не можу, що, читаючи, люблю
твоїх Орхана, Незвала і Данте…
Так згадував В.Стус ці моменти своєї біографії. Шевченко і В.Стус були дуже близькими також силою патріотизму, відданістю ідеалам добра і справедливості. Поета хвилюють проблеми місця кожної людини у суспільстві, що живе за неправедними законами.
Багато критиків зауважують, що поезії В.Стуса важко зрозуміти дітям вашого віку. Проте я маю іншу думку. Є люди, які до старості не можуть відчути музики Бетховена і Баха, осмислити живопису Сальватора Далі. Тому сподіваюся, що твори, які прозвучать сьогодні стануть зрозумілими й доступними кожному, хто прагне цього.
3. Робота над поезіями.
За кордоном у 1970 р. вийшла збірка “Зимові дерева”. А в 1972 р. було оголошено вирок: позбавити волі на 5 років із засланням на 3 роки. Тяжка каторга далеко від України. Саме нею поет жив, марив і снив на чужині. За кожним помислом, за кожним словом – бажання повернутися додому.
(вірш «Скучив за лугом»)
– У чому провідний мотив цієї поезії?
Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві ввижалася Україна. Багато творів є переконливим доказом цьому.
(вірш «На колимськім морозі калина»)
– Які образи-символи використовує поет у творі? Що вони, на вашу думку, означають?
Проте повернення додому було дуже коротким. За належність до Української Гельсінської спілки його чекав ще не милосердніший присуд: 10 років ув’язнення і 5 заслання. Так, поезія була розрадою для В.Стуса, однак боліло й тривожило сумління, що за кордоном його вірші друкували, схвалювали, висували на здобуття Нобелівської премії, а на рідній землі він – державний злочинець.
(Вірш «Весь обшир мій – чотири на чотири»)
– Який символ духовності, віри в добро та справедливість згадує поет у цьому вірші?
В.Стус був патріотом у найблагороднішому значенні цього слова. Адже любити рідний край – не означає просто захоплюватися його красою. Справжня любов полягає в тому, щоб об’єктивно бачити всі аспекти життя народу і намагатися, щоб Батьківщина очищалася від вад, ставала кращою, багатшою. І для цього варто пожертвувати власним життям.
(вірш «Терпи, терпи, терпець тебе шліфує»)
–
Ліричний герой поезії В.Стуса – він сам – знав, що шлях йому судився трагічний, більше того, він свідомо вибрав його для себе. Тому невипадково образ смерті у вірші «Як добре те…», повторений тричі творить трагедійне, проте не песимістичне звучання поезії.
–
IV. Підсумок уроку.
Ми перегорнули останню сторінку життя В.Стуса. Його немає серед нас. Але він живе у своїх безсмертних творах, живе своєю беззавітною вірою в нові часи, які зараз настали в Україні. Наш урок починався не зовсім традиційно. Тож нехай таким буде й підсумок.
Верни до мене, пам’яте моя!
Нехай на серце ляже ваготою
Моя земля з рахманною журбою,
Хай сходить співом горло солов’я
В гаю нічному. Пам’яте, верни
Із чебрецю, із липня жаротою,
Хай яблука осіннього достою
В мої, червонобокі, виснуть сни.
Нехай Дніпра уроча течія
Бодай у сні, у маячні струмує.
І я гукну. І край мене почує.
Верни до мене, пам’яте моя.
V. Домашнє завдання.
Вивчити поезію за вибором. Записати аудіочитання вірша на диктофон, наклавши фонову музику або звуки природи (вітер, тріск вогню, стукіт коліс потяга). Головна умова — передати інтонацією внутрішній стан поета без зайвого пафосу.