Урок з теми " Закон збереження маси речовин" для учнів 7 класу

Про матеріал

Даний матеріал містить матеріали відкритого уроку з теми " Закон збереження маси речовин". У конспекті є посилання на вправи Learning aps та Qr-коди.

Перегляд файлу

Тема уроку: Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії - сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння,; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії; вдосконалювати вміння спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки; формувати навички роботи з підручником, складати хімічні рівняння, підбирати коефіцієнти; розвивати інформаційні та комунікативні компетенції школярів; виховувати відчуття значимости хімічних знань для повсякденного життя; формувати інтерес до предмету хімія .

Обладнання: ММ проектор, презентація, лабораторне обладнання( штатив з пробірками та реактивами)

Тип уроку: формування нових знань.

Форма проведення: урок – подорож.

Форми і методи роботи: пізнавально-пошуковий, творчий, дослідний, робота в групах, індивідуальна робота, комп’ютерна презентація.

Інтерактивні вправи:

«Мікрофон», «Впізнай явище», «Інтелектуальна розминка».

Хід уроку

І. Організаційний етап. Створення ситуації успіху.

Доброго дня діти! Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами з китайської народної мудрості «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся». Тож я всім вам бажаю впевненості, сумлінної праці й успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А зараз, закрийте очі, уявіть: середина XIII століття, старовинний замок, а в ньому розмістилася величезна хімічна лабораторія, в якій день і ніч працюють найвидатніші алхіміки того часу. І вони, дозволили нам попрацювати в цьому замку. Але, перед тим як вирушити до замку й розпочати працювати там, ми повинні переконатися, чи вистачить у вас знань. Тож давайте згадаємо, що ми вивчали на минулих уроках.

Виконання тренувальних вправ

1.Хімічна розминка з ПСХЕ Д.І.Менделєєва

Я бачу, що ви готувалися до сьогоднішнього уроку й маєте певні знання. Сьогодні у нас незвичайний урок: урок-подорож! Це подорож таємничою, чарівною і загадковою країною - Хімією! Країна ця прадавня. Вона дає відповіді на багато питань повсякденного життя. Тож, пропоную вам, вирушити на екскурсію до старовинного замку, в якому, ми відвідаємо хімічну лабораторію і, я сподіваюсь, добре там попрацюємо( учні отримують путівні листи).

2.«Побудуй фігури» учитель в певній послідовності називає хімічні елементи (Фосфор, Калій, Нітроген, Сульфур, Флуор, Оксиген, Магній, Кальцій, Натрій, Гідроген, Ртуть, Ферум, Фосфор), а школярі з'єднують знаки цих елементів прямими лініями в тій же послідовності .

В результаті повинні вийти певні фігури

3. Вправи (online)

4. «Поясніть прислів’я» та вкажіть про яке явище у ньому йдеться.

- Іржа їсть залізо, а печаль – серце.

- Лід тріщить - мороз довго буде.

5.«Впізнай мене». Щоб закріпити поняття «суміш», «хімічний елемент», «хімічна сполука» можна провести гру, суть якої полягає в тому, щоб з букв, відповідних правильним відповідям, отримаєте назву хімічного елемента .

Назва	суміш	Хімічна сполука	Хімічний елемент
Магній оксид	М	Р	П
Молоко	Е	Р	З
Спирт	В	А	Б
Пісок	К	К	Ж
Купрум	К	Л	Ц
Хлор	Ч	Х	І
Аргентум	З	Т	Я

Питання до учнів:

Що таке хімічна реакція?

Доведіть, що наступне явище – це хімічна реакція.

Історична довідка

Пригадайте, з яким вулканом пов’язане місто Помпеї? (вулкан Везувій).

Вулкан Везувій знаходиться на Апенінському півострові поблизу Італії. У 79 році до н.е. під семиметровим шаром попелу цього вулкану було живцем поховане ціле місто Помпеї.

Ми зараз теж спробуємо розбудити вулкан. На щастя у нас не Везувій, а хімічний вулкан.

Але спочатку пригадаємо правила ТБ ( виступ учня)

В хімічний клас входи в халаті

Комфортно буде, як у хаті

Не дозволяється дифузій

Тоді не трапиться конфузій

Не лий води до кислоти –

Очей лишитись можеш ти.

Не заглядай у різну «воду»,

Бо загубити можеш вроду.

Питання до учнів

Які ще є ознаки хімічних реакцій?

Наведіть приклади хімічних реакцій, які ви спостерігали у побуті?

У чому полягає сутність хімічної реакції?

Д.І. Менделєєв говорив: «Істина відкривається тим, хто її шукає».

Чи погоджуєтесь ви з цими словами?

Саме ці слова і будуть девізом нашого уроку.

А оскільки хімія – експериментальна наука, то допоможе нам знайти істину демонстраційний експеримент.

Тож вперед – на пошуки істини!

Учні виконують досліди з використання QR-кодів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя

Що відбувається з молекулами та атомами в результаті хімічної реакції. Закон — теоретично обґрунтоване та експериментально доведене наукове твердження. Закон з’являється після пояснення та узагальнення великої кількості фактів. Його відкриття є справжньою подією в науці. Вивчення законів хімії ми розпочнемо із закону збереження маси речовин.

Демонстрування відео досліду.

Завдання: При перегляді відеоролику звернути увагу на:

- ознаки, які вказують на те, що відбулась хімічна реакція?

- прилад, яким можна перевірити дію закону збереження маси речовини?

Проблемне запитання: чому маса речовин зберігається?

Згадаємо з чого складаються речовини? Чи можуть частинки зникати?

Отже, в чому суть хімічної реакції? ( в перегрупуванні атомів)

Сучасне формулювання закону збереження маси: загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, утворених у результаті реакції.

Трішки історії. Відкриттю будь-якого закону передує величезна експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль. (Повідомлення учнів)

1. Знаменитий англійський фізик Роберт Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з ним, збільшуючи його масу.

2. Закон збереження маси був відкритий великим російським вченим Михайлом Васильовичем Ломоносовим 1748 року.Ломоносов вивчав процеси горіння. Він був переконаний, що пояснення цього явища попередніми вченими були непереконливими. Він вивчав досліди Бойля. Як відомо, Бойль прожарював метали в запаяних скляних посудинах. Він добував металічну золу, а потім зважував її. Вага цієї золи була завжди більша від ваги узятого металу. Бойль припускав, що збільшення ваги золи пояснюється переходом «теплороду» від вогню до металів.Ломоносов підготував скляні посудини, наповнивши їх свинцевими , залізними й мідними ошурками, й запаяв.Він зважив посудини й почав нагрівати їх у великій печі. Свинцеві ошурки розплавилися; сріблясто-білі краплі, які виблискували, швидко покрилися сірувато-жовтим нальотом. Червоні ошурки міді перетворилися на чорно-коричневий порошок. Залізні ошурки почорніли. Після досліду Ломоносов зважив посудини. Але терези показали що вага всіх посудин залишалася незмінною! Це суперечило прийнятим на той час поняттям.Ломоносов замислився. А що ж із золою металів? Треба порівняти її вагу з вагою металу. Наступного дня вчений повторив дослід. Він зважив ошурки до запаювання посудини. Після прожарювання знову зважив посудини, потім відкрив їх і зважив добуту металічну золу. Зола була важчою від раніше взятого металу!Ці досліди спростовували думку Роберта Бойля. Метали не з’єднуються з «теплородом»: адже вага посудини не змінюється. І все ж таки зола виявилася важчою. Однак у посудині була деяка кількість повітря... Можливо, метали з’єднуються з молекулами повітря? Оскільки металічна зола в посудині стала важчою, виявляється, що повітря, яке знаходилося в посудині, зменшилось у вазі на стільки ж. Без надходження зовнішнього повітря вага металу залишиться незмінною! Це було воістину велике відкриття, завдяки якому вдалося сформулювати й основний закон хімічної науки.

3. Доведення закону збереження маси Лавуазьє Питання про те, що таке процес горіння, цікавило всіх хіміків XVIII ст. 1772 року Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив цей алмаз у закриту посудину й нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. У такий спосіб було переконливо доведено, що алмаз складається з Карбону й, отже, алмаз ближчий до вугілля, ніж усі інші речовини. Продовжуючи свої досліди, Лавуазьє нагрівав у закритих посудинах обмеженим об’ємом повітря такі метали, як олово й свинець. Спочатку на поверхні обох металів утворювався шар окалини, але певної миті іржавіння припинялося. На той час уже було відомо, що окалина важить більше, ніж нам метал; однак, коли після нагрівання Лавуазьє зважив посудину разом з всім вмістом (металом, окалиною, повітрям тощо), виявилося, що вона важить рівно стільки ж, скільки й до нагрівання. Із цих даних випливало, що коли, частково перетворившись на окалину, метал збільшив свою вагу, то щось іще з того, що містилося в посудині, втратило еквівалентну кількість ваги. Це «щось іще» могло бути й повітрям. Однак у цьому випадку в посудині повинен був утворитися вакуум. Справді коли Лавуазьє відкрив посудину, туди спрямувалося повітря, й вага посудини та її вмісту збільшилася.У такий спосіб Лавуазье показав, що метал перетворюється на окалину результаті приєднання порції звичайнісінького повітря. Сучасне формулювання закону збереження маси: загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, утворених у результаті реакції.

4. Розповідь вчителя

Значення закону збереження маси полягає ось у чому: 1.Він підтверджує,що речовини не зникають баз сліду й не утворюються з нічого; 2.Підтверджується висновок про те,що суть хімічних реакцій полягає в перерозподілі атомів вихідних речовин й утворені нових сполук; 3.Завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

IV. Узагальнення знань

Скласти рівняння, добрати коефіцієнти:

Ca + O₂ CaO