Урок з укрїнської мови «Іменник як частина мови. Слова – назви неістот. Слова – назви істот»

«Іменник як частина мови. Слова – назви неістот.

Слова – назви істот»

Мета уроку: поглиблювати знання учнів про слова – живі істоти і неживі предмети, навчати учнів розпізнавати іменники за питаннями хто? що?, розвивати вміння ставити запитання до слів, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність.

Обладнання: сигнальні картки, ілюстрації предметів, муляжі фруктів , овочів та предметів

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організація учнів.

II. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

- Діти, яке було задане домашнє завдання? (с. 65 вправа з вазою: списати 2 –й

абзац вправи 2, підкреслити слова, які відповідають на питання хто?, зробити звуко-буквену схему виділеного слова ріллю )

1 учень йде до дошки – зробить звуко-буквену схему виділеного

слова ріллю - [ = • =: •]

                          [ р′ і л′: у ]

                          пр. [р′ л′:],

                          гол. [ і у ],

                          дз. [р′ л′: ] 

                          гл. [ - ] .

2 учень – зачитає слова, які підкреслив (землероби, комбайнери, господарі, мірошники, пекарі)

а) Застосування засвоєних знань до прикладів, запропонованих

учителем;

Гра «Скажи швидко» (фронтальне опитування), (картки іменників).

Вправа «Дай відповідь на питання» працюють з вчителем: показують за допомогою сигнальних карток

хто? що? відповіді до ілюстрацій, які демонструються.

- Ви молодці, добре справились із запропонованими завданнями.

III. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні ми продовжуємо вивчати слова, які відповідають на питання хто?,

що? Дізнаємось, як правильно назвати такі слова, і зустрінемось із зовсім

новим для вас словом.

ІѴ. Мотивація навчальної діяльності

— Послухайте вірш.Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти — усім в нагороду.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд — тарелі, горнятка,

Сопілки — хлоп’яткам, намисто — дівчаткам.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

— Що таке ярмарок? Чи доводилося вам бувати на ярмарку? Розкажіть. Ярмарок (нім. Jahrmarkt — річний ринок) — періодичні торги та місця, де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й покупці з’їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону.

V. Сприймання й первинне усвідомлення матеріалу.

- Щоб нічого на ярмарку не пропустити – будемо все записувати. Тому сіли всі рівненько, записали число, класна робота.

1. Каліграфічна хвилинка. Словникова робота.

- А ось і перший гість, який помандрує з нами на ярмарку (ілюстрація ведмедя) + слово «ведмідь»

- Прочитайте це слово. Який перший звук чується у ньому? [ в]. Якою буквою ми позначаємо звук [ в]?

Пояснення написання літер. Письмо в повітрі.

- Пропишіть букву «ве» - велику і малу.

- Назвіть звуки в слові «ведмідь», назвіть букви, голосні звуки, м′які

приголосні.

- Пропишіть слово «ведмідь» самостійно в зошитах.

- Щось ведмедик хоче нам сказати (слухає). Каже, що прийшов на ярмарок купити килим ( малюнок + слово).

- Який перший звук у слові «килим»? ( [ к] ) Пропишемо його в повітрі, потім в зошитах. Назвіть звуки і букви слова «килим», назвіть приголосні, голосні звуки . Пропишіть рядочок слова «килим».

- Складіть речення зі словами «ведмідь» і «килим» (усно).

2. Спостереження учнів за спеціально зібраним мовним матеріалом;

Читання в особах тексту с. 65 , вправа 1

На ярмарку багато людей і одні з них щось продають, інші – купують. Уявіть, що ми з вами на ярмарку, де звідусіль чути голоси продавців.

Словникова робота за текстом підручника:

Ярмарок - ринок.

Полив’яна — покрита поливою.

Полива — особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби.

Глечик — висока, кругла, переважно глиняна посудина, розширена в нижній частині.

- Що продавали на ярмарку? Продовжіть речення.

3. Формування визначення поняття;

- Ви зараз називали слова-назви істот чи неістот? (неістот)

- На яке питання вони відповідали? (що)

Запам′ятайте : слова-назви неістот відповідають на питання що?

Заучування правила (с. 66).

4. Робота за підручником (продовження)

Вправа 2

— Прочитайте текст ( вправа 2, с.66)— Хто повертався з ярмарку?

Продовжіть речення.

Запам′ятайте: слова — назви істот відповідають на питання хто?.

Заучування правила. Повторює 3-4 учні.

5. Виконання практичної роботи учнями за вказівкою вчителя

Вправа 3

— Дайте відповіді на запитання. Запишіть.

6. Знайомство учнів з терміном

Настав час дати найменування, ім′я словам-назвам неістот та словам -назвам

істот. Яке саме?

Аналіз змісту правил;

— Послухайте вірш про іменник

Який співець, поет, письменник

Уперше слово вигадав — іменник?

Іменник. Він узяв собі на плечі

Велике діло — називати речі, —

Ім’я, найменування, і наймення:

Робота, біль і радість, і натхнення.

— Яку роботу виконує іменник?

Запам′ятайте: іменники – це слова, які називають (іменують) предмети та відповідають на питання хто? що? Іменник – це частина мови.

Читання правила учнями самостійно з підручника.

Відтворення засвоєного за запитаннями;

- Що називається іменником?

- На які питання відповідає іменник? (правило - повторення 3-4 учнями, з

наведеними прикладами).

Фізкультхвилинка.

VI. Осмислення вивченого матеріалу.Робота в групах.

Утворимо групи і виконаємо творче завдання .

Ігрова вправа «Добери словечко»

1 група слова – назви істот.

2 група слова - назви неістот.

VII. Підсумок уроку

Збігає, діти, час. Продавці збираються додому і ми з вами повертаємося в клас.

Скажіть, на які питання відповідають слова-назви істот та неістот?

Що таке іменник?

VІІI. Домашнє завдання.

Вправа з вазою на ст.66 (інструктаж до виконання)

Вивчити правило ст. 66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Змінювання іменників за зразком «один – багато». Робота над прислів'ям. Доповнення речень.

Мета: навчати учнів змінювати іменники за зразком один — багато, розкривати зміс прислів'я, доповнювати речення; розвивати зв'язне мовлення учнів; збагачуват словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Урок почнемо без зупинки З каліграфічної хвилинки.

— Відгадайте загадку.

•   Під землею мчать вагони,

Світло сяє на перонах. (Метро)

Мо емр метро

— Прочитайте і запишіть речення, розділяючи в ньому слова. Їдемзтатомнаметро.

III.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Які слова ми зараз вивчаємо?

— Що вони означають?

— На які питання відповідають?

— Сьогодні ми продовжимо удосконалення своїх знань про іменник.

IV.   РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1.    Робота за підручником (с. 70-77)

Вправа 1

— Прочитайте прислів'я.

— Поясніть. Чого воно навчає? Спишіть.

Вправа 2

— Доповніть речення словами з довідки.

— Запишіть ці слова за зразком.

Вправа З

— Прочитайте текст.

— Ким працює дід Данило?

— Що він вирощує в розсаднику?

— З ким дід Данило вирушає в ліс?

— Що любить робити песик Кузька?

— Спишіть перший абзац. Підкресліть іменники, які відповідають на питання що?.

— Випишіть назви дерев парами за зразком один — багато.

2.     Фізкультхвилинка

3.     Виконання практичних завдань

1) Прочитайте слова. На яке питання вони відповідають? Скільки назв предметів вони означають? А як зробити так, щоб ці слова означали назву багатьох предметів?

Гриб — ... (гриби) кіт — ... (коти) вовк — ... (вовки) телевізор —... (телевізори) холодильник — ... (холодильники)

— Поставте питання до слів лівого і правого стовпчиків.

2) Складіть речення зі слів. Запишіть його. Знайдіть слова — назви предметів. Скільки предметів вони означають: один чи багато?

троянди на цвітуть клумбах (Троянди цвітуть на клумбах.)

Цікаво знати...Ти знаєш, чому троянду так назвали? Назва ця грецького походження. Тріандофуло по-грецьки означає «квітка, яка має тридцять пелюсток». Згодом квітку почали називати тріанда, а в нашій мові це слово вимовлялось, як троянда.

3) Попрацюйте разом!

— Прочитайте.

Найкращі співаки у нас: у гаю — соловей, у полі — жайворонок, у лісі — дрізд. Вище від усіх літає орел. Швидше від усіх — стриж.

—  Випишіть у стовпчик назви птахів. Змініть слова так, щоб видно було, що птахів багато. Знайдіть у тексті слова, які не можна поділити для переносу.

4) Вибірковий диктант.

— Запишіть слова, що означають назви багатьох предметів.

З неба падають сніжинки На дерева, на будинки, На майдани, на садки, На ялинки, на дубки.

5) Попрацюйте в парах!

—  Прочитайте. Які букви пропущено? Поставте слова — назви предметів так, щоб вони означали назву багатьох предметів, і запишіть. Перевірте написання цих слів за орфографічним словником.

Т..атр — театри кал..ндар — календарі д. .ван — дивани м..даль — медалі г..рой — герої

V.    ПІДСУМОК УРОКУ

— Чого навчилися на уроці?

— Які відкриття зробили для себе?

— Що вас здивувало?

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 71.

— Спишіть другий і третій абзаци вправи 3. Підкресліть іменники, які відповідають на питання хто?.

Вправляння групування предметів за родовими та видовими ознаками Мета: навчати учнів групувати предмети за родовими та видовими ознаками, доб рати слова до питань, змінювати словосполучення за зразком; розвивати зв'язі мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.     Перевірка домашнього завдання — Прочитайте другий і третій абзаци вправи 3 (с. 70). — Прочитайте іменники, які відповідають на питання хто?. 2.     Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. •   Кілобайти, гігабайти, Папки, файли, блоги, сайти... Знань чимало різних має, Цілий світ про нього знає. {Комп'ютер) — Запишіть каліграфічно слово-відгадку. 3.     Робота над віршем — Прочитайте, назвіть іменники. Нам сонечко всміхається. Цілує гай і сад, У листя одягається Зелений виноград. 4.     Гра «Загальна назва» — Кожній групі предметів дайте загальну назву. Соловей, жайворонок, дрізд — це... Оса, комар, бджола — це... Олівець, гумка, ручка — це... Радість, захоплення, тривога —це ... 5.     Робота над загадкою ХТО ДІД? З'їжджалися дочки у гості до діда:  Ось там Завірюха санчатами їде,  За нею Метелиця слідом мете,  Хурделиця Хугу з собою веде.  А тільки-но вітер у полі завіє. Як стануть на межі Хуртеча й Завія.  Нарешті удвох з Заметіллю приїхала  Найменша — улюблена донечка Віхола. — Чи вгадали ви, хто цей дід? — Прочитайте, хто їхав у гості. —  Завірюха, метелиця, хурделиця, хуга, хуртеча, завія, віхола — слова, які відповідають на одне і те саме питання та означають одне й те саме — слова, близькі за значенням. —  Навіщо в українській мові існують слова, близькі за значенням? (Щоб уникнути повторень, щоб мова була багатшою.) III.   ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1.     Робота за підручником (є. 71-73) Вправа 1 — Відгадайте загадку. •   Народжується з квітки. Його всі люблять дітки, Заліза в нім багато. Рум'яне і хрустке. А ну, скажіть, малята, То що ж воно таке? (Яблуко) — Прочитайте текст. — Звідки вийшов дід Степан? — Що зірвав Сашко? — Яким було яблуко? —  Спишіть останнє речення. Допишіть, що уявив Сашко. Назви фруктів підкресліть однією рискою, назви ягід — двома. 2.     Фізкультхвилинка 3.     Продовження роботи за підручником Вправа 2 — А тепер відгадайте наступну загадку. •   Місили, місили,                                       В масло та сметану. Ліпили, ліпили.                                            Хто зуміє відгадати, А тоді — хіп,                                                Того будем частувати. Та в окріпї — Про що мова? (Про вареники) Тільки в хаті українській                              Бо гарячі — масло тане... Покуштуєш диво з див:                                Чи ж ви знаєте, що це? Ось півмісяці у мисці,                                   Це — вареники в сметані, А над ними в'ється дим.                                Найсмачніші над усе! — Розгляньте малюнок. Доповніть речення. Що на малюнку зайве? (Гарбузове насіння — воно не є начинкою для вареників.) Українці! Пригадаймо, З чим вареники в нас є? — Прочитайте вірш. — Поясніть тлумачення слова вареники. — Поясніть значення підкресленого слова. — Виберіть із вірша і запишіть слова до питань хто?, що?. Вправо З — Замініть і запишіть словосполучення за зразком. Варення з абрикосів — абрикосове варення; сік із груш — грушевий сік; повидло зі слив — сливове повидло. IV.   ПІДСУМОК УРОКУ — З яким настросм завершуєте сьогоднішній урок? — Що нового дізналися на уроці? — Що найбільше сподобалося? V.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 73. Завдання до вправи 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДНІМАННЯ ВИДУ 50 - 34. РОЗВ'ЯЗУВАННЯ СКЛАДЕНИХ ЗАДАЧ

 Мета: навчати учнів прийомів обчислень випадків виду 50-34; вдосконалювати обчислювальні навички, пов'язані з прийомами обчислень різного виду; розвивати логічне мислення; формувати вміння грамотно й аргументовано обґрунтовувати власні дії; виховувати допитливість.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 59-60, завдання 368; 369)

Завдання 368

— Скільки разом пофарбували парт, столів і підвіконь?

Завдання 369

— Прочитайте відновлені рівності.

2. Гра «Швидка лічба»

3. Гра «Віконечка»

— Уставте такі числа, щоб рівності стали правильними.

4. Порівняння іменованих чисел

5. Хвилинка каліграфії

— На скільки можна збільшити кожне число, щоб у ньому змінилася тільки цифра, що позначає одиниці, а цифра, що позначає десятки, залишилася тою самою: 38; 57; 68; 29? Запишіть ці числа. (39; 58; 59; 69)

 III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як виконувати віднімання виду 50 - 34.

 IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 60-61)

Завдання 370. Коментоване розв'язування прикладів

Учитель звертає увагу на те, скільки всього одиниць відняли у кожному прикладі, як віднімали.

Завдання 371. Колективне опрацювання матеріалу

— Розгляньте записи та поясніть обчислення.

Прийом обчислень для випадків виду 50 - 34 досить складний і вимагає особливої уваги. На відміну від попередніх прийомів, коли віднімали з однієї частини зменшуваного і потрібно було не забути додати іншу частину, в новому прийомі потрібно відняти обидві частини — і десятки, і одиниці.

Завдання 372. Письмове виконання завдання з коментуванням

Завдання 373

Ознайомившись з умовою задачі, учні складають її короткий запис та самостійно розв’язують.

Завдання 374

Після колективного ознайомлення зі змістом задачі на дошці записується коротка умова, складається план розв’язування. Сильніші учні, скориставшись планом, самостійно записують її розв’язання у зошити.

Решта учнів разом з учителем розглядають план розв’язання і визначають дії.

— Як ви розумієте слова «стільки ж, скільки»?

Завдання 376

Учні будують 2 різних прямокутники з однаковим периметром 12 см. (Половина периметра — 6 см. Сторони: 1 і 5; 2 і 4 см)

Один учень біля дошки пояснює.

2. Фізкультхвилинка

 V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Обчислення з поясненням

50 - 24          

70 - 36          

80 - 55          

100 - 78

2. Самостійна робота

1 варіант

53 - (20 + 23)    

25 + 8 + 12       

97 - (48 + 40)

2 варіант

60 - (11 + 20)    

50 - (20 + 23)    

90 - (45 + 20)

• Обчисли периметр трикутника зі сторонами 8 см, 7 см, 4 см.

• У Софійки в акваріумі 9 рибок, у Валерії — 7, а у Тамари — на 8 рибок більше, ніж у Софійки і Валерії разом. Скільки рибок у Тамари?

• У двох вагонах тролейбуса було 50 пасажирів. У першому вагоні було 35 пасажирів. Скільки пасажирів було у другому вагоні?

3. Офтальмологічна пауза

4. Розв'язування логічних задач (див. додаток до уроку)

 VI ПІДСУМОК УРОКУ

— З якими прийомами обчислень ознайомилися на уроці?

— Оцініть свою роботу.

 VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 61, завдання 377; 378.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

 4. Розв'язування логічних задач

• У вівторок Тетянка витратила на 3 грн. більше, ніж в середу, і на 2 грн. більше, ніж у четвер. У який день — середу або в четвер — Тетянка витратила більше грошей? (У середу.)

• Марійка має дві ляльки, три яблука, одну шоколадку, два апельсини, п’ять персиків і один велосипед. Скільки фруктів має Марійка? (3 яб. + 2 ап. + + 5 п. = 10 ф.)

• Катруся з дуба груші рвала, у кошик складала: дві татові й дві матусі, три братику і три Катрусі. Скільки всього було груш? (Жодної — на дубі груші не ростуть.)

• У дівчинки стільки сестер, скільки братів. А її брат сказав, що в нього 3 сестри. Скільки дітей у сім’ї? (2 + 2 + 1 = 5)

• Лисиця швидша за черепаху. Лисиця повільніша, ніж олень. Хто найшвидший? (Олень)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УСНЕ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ДВОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ.

 

Мета: закріпити навички додавання і віднімання двоцифрових чисел, вміння розв'язувати задачі на дві дії; розвивати математичне мовлення; виховувати інтерес до математики.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 61, завдання 377; 378)

Завдання 378

— Розкажіть складену задачу, прочитайте її розв’язання.

2. Розв'язування кругових прикладів

3. Творча робота над задачами

• На водяних ліліях сиділи 26 метеликів і кілька бабок. Коли 7 бабок полетіло, то їх залишилося 5.

Придумай різні запитання. Добери вираз, який допоможе знайти відповідь на кожне твоє запитання.

7 + 5                   

26 + (7 + 5)        

26 - (7 + 5)

• Добери числові дані та розв’яжи задачу.

У кошику було [  ] кг яблук і [  ] кг груш. Використали [  ] кг фруктів. Скільки фруктів залишилося?

4. Порівняння виразу і числа

5. Хвилинка каліграфії

— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені.

2; 4; 6; 8; 10; ...

 III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми закріпимо навички додавання і віднімання двоцифрових чисел.

 IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 61-62)

Завдання 379

Один учень працює біля дошки, решта — у зошитах.

Математичний диктант

• Суму чисел 25 і 7 зменшити на 12.

• 65 зменшити на суму чисел 18 і 4.

• Різницю чисел 60 і 12 зменшити на 15.

• 48 збільшити на різницю чисел 42 і 30.

Завдання 380

Учні коментують, як виконали обчислення.

— Яка смужка найкоротша?

Завдання 381

Учні з допомогою вчителя пояснюють кожний спосіб обчислення.

Завдання 382

Учні з місця складають і розв’язують задачу за таблицею. Записують у зошит умову, питання та розв’язання задачі.

Завдання 383*

Один учень біля дошки пояснює.

— Від найбільшого двоцифрового числа відніміть найбільше число четвертого десятка. (99 - 39 = 60)

Завдання 384. Коментоване розв'язування завдання

— Розгляньте малюнок. Що відомо в задачі?

— Складіть і розв’яжіть задачу, в якій потрібно окремо знайти масу ящика винограду і масу ящика слив.

1) 39 - 23 = 16 (кг) — маса ящика слив.

2) 23 - 16 = 7 (кг) — маса ящика винограду.

2. Фізкультхвилинка

 V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Віконечка»

— Уставте такі числа, щоб рівності стали істинними.

2. Робота над задачею

У Остапа було 25 комп’ютерних ігор. Це на 18 ігор менше, ніж у Богдана. У Іллі було на 4 гри менше, ніж у Богдана. Скільки комп’ютерних ігор було в Іллі?

3. Офтальмологічна пауза

4. Розв'язування логічних задач

• Двоє дівчаток саджали дерева, а одна — квіти. Що саджала Тетянка, якщо Світлана з Ларисою й Лариса з Тетянкою саджали різні рослини? (Дерева)

• У трьох братів 9 зошитів, причому в молодшого на 1 зошит менше, а в старшого на 1 зошит більше, ніж у середнього. Скільки зошитів у кожного? (У молодшого — 2, у середнього — 3, у старшого — 4)

• Вінні-Пуху подарували на день народження діжку з медом масою 7 кг. Коли Вінні-Пух з’їв половину меду, то маса діжки з медом дорівнювала — 4 кг. Скільки кілограмів меду було в діжці спочатку? (7 - 4 = 3; 3 + 3 = 6)

 VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. 

— Чого навчалися на уроці?

— Яке завдання здалося складним?

 VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 62, завдання 385; 386.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ДВОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ.

 

Мета: удосконалити навички додавання і віднімання двоцифрових чисел; закріпити вміння розв'язувати задачі на дві дії; розвивати математичне мовлення; виховувати інтерес до математики, самостійність.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 62, завдання 385;386)

Завдання 385

— Прочитайте складені вирази.

Завдання 386

— Які задачі склали? Прочитайте розв’язання.

2. Гра «Ланцюжок»

3. Математичний диктант

• Зменшуване 50, від’ємник 38. Знайдіть різницю.

• На скільки 78 > 60?

• Яке число додали до 21 та отримали 22?

• Збільшіть 10 на 9.

• Знайдіть різницю чисел 81 і 66.

• На скільки 32 < 33?

• 1-й доданок 19, 2-й доданок 14. Знайдіть суму.

• Скільки треба відняти від 47, щоб вийшло 35?

• Від 61 відніміть 46.

• Зменшіть 92 на 82.

• До якого числа додали 32 та отримали 36?

• На скільки треба зменшити 70, щоб вийшло 69?

Перевірка

— На які 2 групи можна розподілити відповіді математичного диктанту?

• На парні / непарні;

• на двоцифрові / одноцифрові;

• на круглі / некруглі.

4. Хвилинка каліграфії

21 22 23 24 28

— Назвіть «зайве» число й обґрунтуйте свій вибір.

 III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви перевірите навички додавання і віднімання двоцифрових чисел.

 IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 62-63)

Завдання 387. Самостійна робота

Під час перевірки учні читають виписані приклади і пояснюють спосіб обчислення.

23 + 41 = 54 (64)

64 - 12 = 62 (52)                   

52 + 8 = 50 (60)

58 + 28 = 78 (86)                  

70 - 43 = 37 (27)                   

43 + 30 = 83 (73)

Завдання 388

Учні коментують, як виконали обчислення.

— Що дістанемо, якщо додамо від’ємник і різницю?

Завдання 389

Учні «ланцюжком» розв’язують приклади за таблицею.

— Додай попарно числа другого і третього стовпчиків.

— Додай попарно числа першого і четвертого рядків.

Завдання 390. Фронтальне вивчення змісту задачі

Під час відтворення змісту учні на дошці зображують умову задачі.

Після цього учні працюють самостійно, один учень — за закритою дошкою.

Завдання 391

Учні коментують, як записали виразами, скільки літрів води стало в кожній бочці.

Завдання 392*

Учні будують прямокутник, який можна відрізком поділити на 2 квадрати. (Довжина вдвічі більша ширини: 2 і 4; 3 і 6; 4 і 8; 5 і 10 см.)

Один учень біля дошки пояснює.

2. Фізкультхвилинка

 V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Самостійна робота

1 варіант

1. Задача.

Біля школи учні посадили 24 кущі шипшини, жасмину — на 8 кущів менше, а бузку — на 15 кущів більше, ніж жасмину. Скільки кущів бузку посадили учні?

2. Розв’язати приклади.

3. Записати вирази та розв’язати їх.

• Суму чисел 57 і 20 зменшити на 35.

• Різницю чисел 47 і 19 збільшити на 6.

• Число 26 збільшити на різницю чисел 30 і 4.

• Число 60 зменшити на суму чисел 27 і 7.

 2 варіант

1. Задача.

Бригада робітників заготовила 47 машин березових дров, соснових — на 9 машин більше, осикових — на 18 машин більше, ніж соснових. Скільки машин осикових дров заготовили робітники?

2. Розв’язати приклади.

3. Записати вирази і розв’язати їх.

• Суму чисел 35 і 40 зменшити на 12.

• Різницю чисел 64 і 16 збільшити на 9.

• Число 37 збільшити на різницю чисел 40 і 3.

• Число 80 зменшити на суму чисел 34 і 4.

 VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чи з усіма завданнями вдалося впоратися?

— Яке з них здалося складним?

 VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 63, завдання 393; 394.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДНІМАННЯ СУМИ ВІД ЧИСЛА. РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

 

Мета: пояснити спосіб віднімання суми від числа; повторити і закріпити вивчений матеріал за темою «Додавання і віднімання двоцифрових чисел»; провести роботу над помилками, допущеними в самостійній роботі; удосконалювати навички усних обчислень у межах 100; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять; виховувати почуття колективізму.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 63, завдання 393; 394)

Завдання 393

— Скільки метрів залишилося пройти дітям до зустрічі?

Завдання 394

— Прочитайте вирази, у відповідях яких є цифра 6; цифра 2.

2. Аналіз самостійної роботи

3. Хвилинка каліграфії

— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені.

5; 10; 15; 20; 25; ...

4. Математичний диктант

• Від 45 відніміть суму чисел 9 і 3.

• Число 56 збільшіть на різницю чисел 19 і 4.

• Суму чисел 37 і 7 зменшіть на 23.

• Число 85 зменшіть на різницю чисел 34 і 20.

 III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як віднімати суму від числа.

 IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 63-64)

Завдання 395

Після колективного ознайомлення зі змістом задачі учні пояснюють 3 способи її розв’язання.

Завдання 396. Самостійне виконання завдання

Під час перевірки на дошці записують і порівнюють різні способи розв’язання задачі і роблять висновок.

Висновок. Щоб відняти суму від числа, можна послідовно віднімати від числа кожний доданок.

Завдання 397

Учні коментують, як виконали обчислення різними способами.

Завдання 398

Один учень біля дошки розв’язує зручним способом і пояснює.

Завдання 399. Колективне опрацювання матеріалу

— Поясніть віднімання чисел частинами. Визначте, яку властивість віднімання використано.

Завдання 400

Ознайомившись з умовою задачі, учні складають її короткий запис та самостійно розв’язують.

1) 12 + 3 = 15 (с.) — лежало на 1 тарілці;

2) 36 - 15 = 21 (с.) — лежало на 2 тарілці.

Завдання 401*

Учні креслять у зошиті 3 таких п’ятикутники і в них з однієї вершини проводять 2 відрізки, щоб утворилися:

1) 3 трикутники;

2) 2 трикутники й чотирикутник;

3) 2 чотирикутники і трикутник.

Один учень біля дошки пояснює.

2. Фізкультхвилинка

 V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Тестування 1 варіант

Познач правильну відповідь.

1. 46 + 35 = [  ]

а) 71;    

б) 81;    

в) 82;    

г) 72.

2. 80 - 8 = [  ]

а) 62;    

б) 82;    

в) 72;    

г) 88.

3. 93 - 5 = [  ]

а) 88;    

б) 98;    

в) 90;    

г) 87.

4. 62 - 48 = [  ]

а) 44;    

б) 34;    

в) 24;    

г) 14.

5. 80 - (44 + 27) = [  ]

а) 71;    

б) 9;      

в) 19;    

г) 63.

6. На скільки число 86 більше, ніж число 48?

а) На 39;

б) на 46;

в) на 48;

г) на 38.

7. Яке число «сховалося» у віконці? [  ] - 26 = 38?

а) 12;                        

б) 64;                        

в) 22;

г) 54.

8. Якщо а = 57, то а - 38 = [  ]

а) 29;                        

б) 20;                        

в) 19;                        

г) 39.

9. На ваги поставили два мішки по 48 кг. Скільки кілограмів показали ваги?

а) 48 кг;                    

б) 50 кг;

в) 96 кг;                    

г) 98 кг.

10. Якщо Петрик до обіду прочитав 28 сторінок  книги, а після обіду на 4 сторінки більше, то за день він прочитав:

а) 32 сторінки;           

б) 36 сторінок;

в) 60 сторінок;           

г) 62 сторінки.

11. У їдальню завезли 16 кг яблук і два ящики груш, по 17 кг в кожному. Скільки всього кілограмів фруктів привезли до їдальні? Який з виразів відповідає розв’язанню задачі?

а) 16 + 17;

б) 16 + (17 + 17);

в) 17 + 17;                

г) 16 + 2 + 17.

12. У першому потягу 38 вагонів, у другому — на 7 більше, а в третьому — на 12 менше, ніж в другому. Скільки вагонів у третьому потязі?

а) 45;      

б) 33;      

в) 26;      

г) 31.

 2 варіант

Познач правильну відповідь.

1. 58 + 36 = [  ]

а) 88;      

б) 64;      

в) 94;      

г) 86.

2. 90 - 9 = [  ]

а) 99;      

б) 91;      

в) 81;      

г) 89.

3. 72 - 7 = [  ]

а) 2;       

б) 79;      

в) 65;      

г) 64.

4. 93 - 56 = [  ]

а) 37;      

б) 47;      

в) 57;      

г) 27.

5. 24 + (90 - 61) = [  ]

а) 31;      

б) 29;      

в) 53;      

г) 7.

6. На скільки число 38 менше від числа 76?

а) на 18; 

б) на 48; 

в) на 38; 

г) на 46.

7. Яке число «сховалося» у віконці? [  ] - 24 = 49

а) 25;      

б) 73;      

в) 63;      

г) 74.

8. Якщо а = 87, то а - 48 = [  ]

а) 39;      

б) 40;      

в) 29;      

г) 49.

9. Є дві діжки місткістю по 39 л кожна. Скільки літрів води поміститься в цих діжках?

а) 41 л;   

б) 78 л;   

в) 39 л;   

г) 80 л.

10. Якщо Миколка виростив за літо 48 кролів, а його брат — на 12 кролів менше, то обидва хлопчики виростили:

а) 36 кролів;   

б) 60 кролів;

в) 84 кролів;   

г) 86 кролів.

11. У більшій коробці було 18 м’ячів, а в двох менших коробках — по 16 м’ячів у кожній. Скільки всього м’ячів було? Який з виразів відповідає розв’язанню задачі?

а) 18 + 16;      

б) 18 - 16 + 16;

в) 18 + (16 + 16);

г) 18 + 2 + 16.

12. За перший тиждень майстер відремонтував 26 годинників, за другий — на 9 більше, ніж за перший, а за третій — на 12 менше, ніж за другий. Скільки годинників відремонтував майстер за третій тиждень?

а) 35;      

б) 23;      

в) 14;      

г) 38.

 VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

— Чи з усіма завданнями тесту вдалося впоратися?

— Як оцінюєте свою готовність успішного написання контрольної роботи?

 VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 64, завдання 402; 403.

 

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. УКР.НАРОДНА ПІСНЯ «РОДЕ НАШ КРАСНИЙ», « В ЦЬОМУ ДВОРКУ, ЯК У ВІНКУ»!

Мета: удосконалювати навички виразного читання; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам'ять, уміння узагальнювати; виховувати інтерес до традицій української сім'ї.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над чистомовкою

Ча-ча-ча-ча —

звірі граються в м'яча.

Ці-ці-цІ-ці —

нападаючі — зайці.

Чу-чу-чучу—

вовк ударив по м'ячу.

Ця-ця-ця-ця —

судить гру у них вівця.

2.     Робота над шарадами

*   3 перших складів слів скласти слово. Диня, тисяча, насип. (Дитина)

•   Скласти слово з першого складу першого слова і другого складу другого слова.

Гора, народ. (Город)

3.     Робота над скоромовкою

Ти, малий, скажи малому, Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив'яже.

III.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Відповіді на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с.51).

IV.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1.    Вступна бесіда

— Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву. («Нема бе.і кореня рослини, а нас. людей, без Батьківщини»)

— Про що йтиметься в творах цього розділу?

— На які теми поділяється розділ?

—  Яку тему вивчатимемо? («Рідна домівка, рідна сім'я — тут виростає доля моя»)

— Українці склали багато пісень, віршів про працьовиту, дружну, співучу родину. Читаючи, звертайте увагу, як передано у творах повагу, любов українців до свого роду, краю.

2.     Учимося працювати з підручником

— Знайдіть у змісті назву розділу. Яка тема є першою?

— З якої сторінки вона починається? Якою сторінкою завершується?

— Автори яких творів вам відомі?

— Чи є у розділі народні пісні, лічилки, скоромовки?

— На яких сторінках ви можете знайти ці твори?

Фізкультхвилинка

V.     СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Опрацювання української народної пісні «Роде наш красний» (с. 53)

1)     Слухання запису пісні

— Чи сподобалася вам пісня?

2)     Словникова робота.

Красний — гарний, добрий, великий. Не цураймося — не забуваймо, не відмовляймося. Сім'я — тато, мама, я.

Рід — одне або кілька поколінь, які пішли від одного предка. Родина — група людей (родичі), яка складається з батьків, дітей, бабусь і дідусів, що живуть разом.

3)     Гра «Актори».

— Прочитайте вірш із захопленням.

— Який кущ згадано у пісні?

— Чому саме його намалював художник, ілюструючи пісню?

— До чого закликає пісня?

— Із чим порівнюється родина?

— Знайдіть рядки, що повторюються. Прочитайте їх разом.

— Чи можна їх вважати головною думкою твору?

— Які слова — назви ознак ужито зі словом рід?

4)     Гра «Хто краще?» Конкурсне читання вірша у парах.

2.     Опрацювання вірша «В цьому дворку, яку вінку...» (с. 54) Читання вірша «сильнішим» учнем.

—  Що прославляється у творі?

—  З яким почуттям його читатимете?

—  Поясніть, що передають виділені порівняння? Вживайте їх у своєму мовленні.

— Що прославлено у вірші?

— Розгляньте малюнок. Кого зобразив на ньому художник?

— Який ще малюнок можна намалювати до цього вірша?

VI.   ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобалося вам на уроці?

— Як повинні жити між собою всі члени родини?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити пісню напам'ять.

 

 

 

 

ВАРВАРА ГРИНЬКО «СІМ» (лічилка). В. СУХОМЛИНСЬКИЙ «ТЕТЯНКА УСМІХАЄТЬСЯ»!

Мета: удосконалювати навички виразного читання, працювати над образними висловами; формувати оцінні судження; розвивати вміння чітко визначати головну думку твору; виховувати любов і пошану до батьків.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над потішкою

Вдень в дуплі сидить сова.

Навіть дзьоб не висува,

А вночі вона полює.

Совенят малих годує.

1)    Читання «луною» за вчителем.

2)     Гра «Актори». Прочитати здивовано, злякано.

2.     Робота над скоромовкою

Рак татусь приніс з крамниці Раченятам годівниці.

— Прочитати повільно, швидко, дуже швидко.

— Прочитати радісно, сумно, сердито.

3.    Дихальні вправи

— Як плаче немовля? (У-а)

— Як мама колише дитину? (А-а)

— Як тато забиває цвях? (Тук-тук)

— Як каже бабуся внукові замазурі? (А-я, я-й)

— Як сопе дідусь, коли заснув, читаючи газету?

III.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Розгадайте ребус. 7'Я

— Сьогодні ми продовжимо опрацьовувати художні твори про сім'ю.

IV.   СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Опрацювання лічилки Варвари Гринько«Сім» (с. 55-56)

1)    Читання лічилки вчителем.

— З яким настроєм слід читати лічилку? (Весело, бадьоро)

2)     Читання лічилки учнями. Гра «Бджілки». Напівголосне читання лічилки учнями, кожен — у своєму темпі.

— Від імені кого ведеться лічилка?

— Назвіть усіх членів сім'ї.

— Розгляньте малюнок. Кого бракує? Чому?

Навіть дзьоб не висува?

— Дуже кепсько бачить вдень, То сидить, анітелень.

— І чого ота сова Навіть дзьоб не висува?

3)     Читання лічилки учнями. Гра «Дощик»,

Фізкультхвилинка

2.     Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Тетянка усміхається!» (с. 55)

1)     Робота над заголовком.

—  Прочитайте назву оповідання. Як ви вважаєте, про що розповідатиметься у цьому творі?

2)     Читання твору вчителем.

— Яка радісна подія сталася у родині Тимка?

4)     Повторне читання оповідання учнями мовчки.

— Як назвали Тимкову сестричку?

5)     Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— У якому класі навчався Тимко?

— Як мама турбується про маленьку донечку?

— Як Тимко намагається привернути увагу сестрички?

— Хто першим побачив усмішку маляти?

— Як Тимко відреагував на усмішку?

— Що сказала мама?

— Де працював тато?

— Хто йому повідомив радісну новину?

— Який настрій після цього запанував у полі?

6)     Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Гра «Чи є в оповіданні такі речення?».

•   Тимкові хочеться, щоб Таня подивилася на нього. (Так)

•   Біжить Тимко, рукою махає. (НІ)

•   Він усміхнувся,обняв І поцілував сина. (Ні)

б) У скількох реченнях ужито слово усміхається?

 в) Гра «Диктор телебачення».

Учень читає текст, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.

г) Гра « Земля — небо».

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони завершили чи-тати.

V.     ПІДСУМОК УРОКУ

— Що сподобалося вам на сьогоднішньому уроці?

—  Що спільного між оповіданням С. Олійника «Тетянка усміхається!» і лічилкою В. Гринько «Сім»?

— Які стосунки мають бути у членів родини?

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Стисло переказувати оповідання.

 

ВОЛОДИМИР ЛУЧУК « ТІЛЬКИ МАМА», «ПРИХОВАЛА» (з народного).

Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім'ї'.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над чистомовкою. Читайте чітко!

Жа-жа-жа, жа-жа-жа! —

Ми знайшли вужа.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі! —

Ну Й слизькі вужі!

Жи-жи-жи, жи-жи-жи! —

3 нами в ліс біжи.

Жа-жа-жа, жа-жа-жаї —

Віднеси туди вужа.

2.     Робота над скоромовкою

Морж у морі днями кисне.

 Море для моржа корисне.

3.     Гра «Розшифруй прислів'я»

Нота — та + к — ок — а (на) Сніг — ніг+ онк— к + ці (сонці) Темрява — ява— мр + пло (тепло) Білка — ка + я (біля)

Маска — ска+ те + рі (матері) Доба — а + ре (добре)

III.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Стисле переказування оповідання Степана Олійника «Тетянка усміхається!».

IV.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо читати твори про найдорожчих людей.

V.    СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота над віршем Володимира Лучука «Тільки мама» (с. 57)

1)    Читання акровірша з плаката.

Ми вічно прагнем вирости, А вона — за нас радіти, Ми — без неї сироти, А для неї завжди діти.

— Мама, матінка... Продовжте. як ще ми називаємо маму.

—  Мама — порадниця і рятівниця, її сердечність, ніжність, душевна теплота — особливі. Таких немає ні в кого. Материнська любов не знає зради. Вона довічна, непідкупна, Істинна. Скільки років нам би не було — десять, двадцять, тридцять чи сорок, ми для неї залишаємося дітьми.

2)     Читання вірша вчителем.

— Назвіть дійових осіб вірша.

3)     Читання вірша учнями самостійно.

Гра «Бджілки»

— Як мама питає, сварить, будить?

— Доберіть синоніми до слова лагідно. {Лагідно, ніжно, ласкаво)

— Як потрібно читати слова мами? дитини?

4)     Читання вірша за особами.

5)     Слухання пісні «Росте черешня в мами на городі» (муз. П. Горчинського,

СЛ. М. Лук та!.

2.     Робота над прислів'ями (с. 57)

— Прочитайте прислів'я. Поясніть їх значення. Фізкультхвилинка

3.     Опрацювання усмішки «Приховала» (з народного) (с. 57)

1)     Гра «Бджілки», Читання усмішки учнями самостійно

— Між ким відбувається розмова?

— Як слід читати слова мами? донечки?

2)     Читання за особами.

VI.   ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Мікрофон»

•   На уроці я вчився...

•   Найбільше мені сподобалося...

•   Я хотів би ще краще навчитися... "  Мамі я розкажу...

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати, намалювати малюнок сім'ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ «ПОВІНЬ».

Мета: навчати учнів свідомого читання; розширювати активний словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над скоромовкою

Заєць зяблика зустрів:                                  Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —

Зебру зжер! Зміюку з'їв!                                Задавака і зухвалець.

                                                                                                                 Ю. Кругляк

2.     Робота над чистомовкою

Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля.             Ок-ок-ок — забіга він у садок,

Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема.                  Ри-ри-ри — щоб погризти кори.

3.     Гра «Зоряна година»

Із літер слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб. зубр...)

III.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.     Виставка малюнків сім'ї

2.     Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного обличчям у парі, виразно читають одне одному вірш.

IV.    ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Яка пора року настала?

Робота в групах

— Складіть невеличку розповідь про природу взимку.

— Сьогодні ми прискоримо час і помандруємо у весну.

V.     СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЯ ЧУХЛІБА «ПОВІНЬ» (с. 58-60)

1.     Читання оповідання вчителем

— Яку пору року описано в оповіданні? Чому? Доведіть.

2.     Словникова робота

Читання слів «луною» за вчителем: гілці, гойдається, блиснуло, острівець.

зіщулився, затишнїше, ткнувся.

«Довідкове бюро»

Повінь — залиття значного простору внаслідок піднесення рівня води в річках.

Ремез — найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю. (Демонстрування малюнка гнізда І пташки.)

Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва.

Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.

Аж луна покотилася — дуже голосно. Чкурне — дуже швидко побіг.

3.     Гра «Бджілки»

Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.

— Хто був природі другом? (Тато)

— А хто став їй другом? (Тетянка)

Фізхвилинка

4.     Розподіл тексту на частини

1) У човні.

2) На острівці.

3) Урятували зайчика.

5.     Читання тексту за частинами

1)     Перша частина — «Торнадо».

Починати читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.

2)     Друга частина — «Упіймай помилку».

Один учень читає текст з помилками, а решта — плещуть у долоні, коли їх чують.

3)     Третя частина — читання «каноном», дотримуючись у групі однакового темпу читання.

6.     Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Хто плив у човні?

— Що за рукавичку побачила Тетянка?

— Чому розсміявся тато?

— Що робили тато з Тетянкою на острівці?

— Кого побачила Тетянка?

— Чому зайчик не втікав?

— Куди хотіла дівчинка забрати зайчика?

— Чи погодився з нею татко?

— Що зробив заєць, коли човен приплив до берега?

— Із чим порівнюється гніздечко ремеза?

— Які ще порівняння є в тексті?

— Які дива спостерігала Тетянка з татом, пливучи в човні?

— Як тато називав зайчика? Чому саме так?

7.     Гра «Слідопити»

Учитель читає початок речення, учні повинні знайти все речення і дочитати його до кінця.

VI.   ПІДСУМОК УРОКУ.  Гра «Продовж речення»

•   На уроці мені найбільше сподобалося...

•   Я вчився...

•   Я дізнався...

•   Мені б хотілося ще...

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  Переказувати оповідання за планом.

ГАЛИНА МОГИЛЬНИЦЬКА « БАБУСИНА РАДІСТЬ». ПРИСЛІВ'Я

Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім'ї'.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над чистомовкою. Читайте чітко!

Жа-жа-жа, жа-жа-жа! —

Ми знайшли вужа.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі! —

Ну Й слизькі вужі!

Жи-жи-жи, жи-жи-жи! —

3 нами в ліс біжи.

Жа-жа-жа, жа-жа-жаї —

Віднеси туди вужа.

2.     Робота над скоромовкою

Морж у морі днями кисне.

 Море для моржа корисне.

3.     Гра «Розшифруй прислів'я»

Нота — та + к — ок — а (на) Сніг — ніг+ онк— к + ці (сонці) Темрява — ява— мр + пло (тепло) Білка — ка + я (біля)

Маска — ска+ те + рі (матері) Доба — а + ре (добре)

III.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо читати твори про найдорожчих людей.

V.    СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

4.     Опрацювання вірша Галини Могильницької «Бабусина радість» (с. 58)

1)     Робота над загадкою.

•   Ще голубонька рідненька — Добра, мила і старенька. Я ніколи не журюся. Бо у мене є... (бабуся).

2)     Читання вірша учнями самостійно.

—  Чому вірш має таку назву?

— Хто головний герой вірша?

3)     Читання вірша «ланцюжком».

— Як хлопчик допомагає бабусі?

— Із чим поетеса порівнює хлопчика?

4)     Робота над виразністю читання.

Гра «Диктор телебачення»

Читати текст потрібно, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.

5)     Гра «Сонечко».

На дошці — сонечко з промінцями. У центрі сонечка — напис: *Моя бабуся (яка?)».

VI.   ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Продовж речення»

•   На уроці мені найбільше сподобалося...

•   Я вчився...

•   Я дізнався...

•   Мені б хотілося ще...

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Виразне читання.