Тема: Українська хата: походження та умови проживання в ній.

Мета: розкрити давню історію та символіку людського житла як сімейного вогнища; ознайомити з назвами та функціональним значенням архаїчних елементів інтер’єру української хати; виховувати гідне ставлення до історії рідної держави, її традицій та обрядів.

Обладнання: ілюстрація інтер’єру української хати; картки – сніжинки; картки зі словами; лялька «Домовик»; мішечок Домовика..

Хід уроку

1. Організація класу.

1. 1.  Створення сприятливого психологічного комфорту. (Ілюстрація інтер’єру української хати )

- Подивіться на малюнок.  Яке виникає бажання у людини, що довгий час провела на вулиці?

- Чому нам хочеться потрапити у житло?

2. Вивчення нового матеріалу.

2. 1.  Оголошення теми, мети уроку.

  -  Для того, щоб дізнатися тему нашого уроку, ми повинні розгадати кросворд.

-  На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про інтер’єр української хати, в якій жили наші предки.

- Для чого нам потрібна ця інформація?

2. 2. Ознайомлення із декором фасадів українських хат.

Перегляд відеоролику «Українська хата»

2. 3.  Ознайомлення із назвами елементів інтер’єру української хати та з повір’ями стосовно них.

Лежанка – місце, пристосоване для лежання.  

Тісто, з якого випікали паски, ставили на ніч на лежанку.

Піч була головною річчю в хаті, її  розмальовували візерунками. Вважалося, що ворожа сила задивиться на цей розпис і забуде про своє лихе діло. Коли не було церков,  люди молилися коло печі.

Коли в печі випікали хліб, то не можна було підмітати та

лежати на печі. Це неповага до хліба.

Домовик – добрий дух сім’ї. Він живе за піччю.

Якщо до домовика ставитися добре, він допомагає всій

родині, якщо ображають – приносить нещастя.

Сво́лок — головна балка під стелею  в старій українській хаті.  Сволок виготовляли з товстого стовбура дуба або липи, який мав  прямокутну або квадратну форму. На ньому робили надписи і малювали орнаменти.

На сволоку писали дату побудови хати та рік народження

її господаря.

Поріг – символ початку і закінчення хати. Під порогом оселяються душі родичів, які охороняють хату.

Через поріг ніколи нічого не давай, бо сам просити будеш.

Покуть – священне місце в хаті. Тут перебувають хатні боги. Прикрашене воно рушниками.

Коли хтось заходив до хати, він повинен був зняти

шапку і перехреститися на покуть.

В скрині зберігали одяг, коштовності, прикраси. Скриня належала жінці. Чим більша й красивіша скриня, тим багатша наречена.

Дівчина не дозволяла чужим дивитися у скриню, бо

то була її таємниця.

 Мисник – дерев’яна полиця для зберігання посуду.

Якщо на миснику багато гарного посуду, то господарів

вважали багатими.

2.4. Ознайомлення із звичаями українського народу.

Тести ( картки в мішечку Домовичка)

1.  Найпоширеніша огорожа хати:

А) паркан;                         Б) тин.

2.  Споруда для великої рогатої худоби:

А) хлів;                             Б) стайня.

3. Не можна будувати хату там, де була

А) інша хата;                    Б) церква.

4.  Дах зазвичай накривали:

А) соломою;                     Б) гілками.

5.  Перед новосіллям пускали в порожній дім:

А) собаку;                         Б) кішку.

3. Первинне закріплення матеріалу.

Складання речень зі слів, що розташовані в довільному порядку (робота в парах)

1. Не свисти у хаті, бо когось висвещиш.

 2. Зазвичай у хаті було три вікна.

 3. Як сниться піч – печаль буде.

 4.  Стіл першим заносять до хати.

5.  З хлібом обов’язково заходили в нову хату.

6. В понеділок не починали будівництво хати.

7. Хату починали будувати навесні.

8. Не можна вимітати сміття до порога, а тільки до печі.

4. Підсумок уроку.

- Як наші пращури називали елементи власного інтер’єру?

- Чому наші предки так дбали про затишок у своїй оселі?

- Що, на думку наших предків, не можна було робити ні в якому разі?