Урок з української літератури у п'ятому класі по темі Емма Андієвська "Говорюща риба".

Тема уроку: Емма Андієвська «Говорюща риба» (Слайд №1)

Принципи толерантного ставлення  до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

 

Мета уроку: продовжити роботу над казкою-притчею; розвивати зв’яне мовлення, уміння висловлювати власні думки; прищеплювати загальнолюдські цінності. (Слайд №2)

 

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь і навичок.

 

Методи і прийоми: слово вчителя, колективне читання, словникова робота, учнівське повідомлення, гра «Сачок», коментоване читтання, бесіда.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент (привітання з учителем, гостями).

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Слово вчителя.

- Діти, на минулому уроці ми з вами познайомилися з твором Емми Андієвської «Говорюща риба».

- Я пропоную перевірити, як ви засвоїли зміст цього твору за допомогою літературної гри «Так – Ні». (Проведення гри).

(Слайд №3)

1. У батьків риб’ячої громади народилася мовчазна риба – Ні.

2. Говорюща риба була ще дуже молода – Так.

3. Говорюща риба попрощалася з водоростями і поплила шукати іншого місця – Ні.

4. Рибна громада ухвалила присуд: говорющу рибу видалити з води – Так.

5. З цих пір риба стала жити на березі – Так.

6. Тільки крізь воду рибалки виглядала інакше, вони розмовляли й не рухалися – Ні.

7. Риба ходила по березі й розмовляла сама з собою – Так.

8. Почувши так близько від себе розмову говорюща риба не втрималася і підійшла до човна – Ні.

 

(Слайд №4)

1. Рибак їде на 2 дні ловити рибу – Ні.

2. З цього часу рибак і риба подружилися – Так.

3. Рибу чекали на сніданок – Ні.

4. Найліпший приятель прийде у гості – Так.

5. Помагай Біг, - привіталася риба – Так.

6. Саме в цю мить жінки обернулися, шукаючи рушника, щоб зняти з полум’я казанок – Ні.

7. Ще цього не вистачала, щоб на подвір’ї мертва риба валялася – Ні.

8. Довго чекав рибалка на свого приятеля, та говорюща риба не з’явилася – Так.

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

- Відкрийте зошити і запишіть число, класна робота, тему урока.

ІV. Основний зміст уроку.

1. Підготовка до сприймання казки-притчі. Пояснення вчителя. (Слайд №5)

У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об’єднаних спільним початком і закінченням. Вони були опубліковані у 2000 році. Ця збірка казок містить 18 оповідей. Вони об’єднані обрамленням-зв’язкою: шакал та консервна бляшанка розповідають один одному «казки», кожна з яких закінчується тим, що казкарі коментують її, роблять висновки із почутого. Цим автор дає зрозуміти, що ми, читачі, маємо право на власні висновки, і будь-який з них буде вірним.

- Та перш ніж продовжити роботу над твором «Говорюща риба», з’ясуємо жанр твору. Який жанр твору Е. Андієвської «Говорюща риба».

 

- Ми можемо сказати, що «Говорюща риба» – це казка? (Учні доводять це твердження. Так, тому що у творі риба говорить, ходить, приймає рішення).

 

Дослідники творчості Емми Авдієвської помітили у цих казках наявність повчання (моралі), як у байці. Це дає підстави говорити про притчевість цих творів. А що таке притча?

 

Притча – це коротке оповідання алегоричного змісту, яке містить повчання (мораль). (Слайд №6)

- Давайте, Діти, пригадаємо, що таке алегорія?

 

Алегорія (гр. allegoria – iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення. Наприклад: лисиця – хитpiсть, осел –  упертість, вовк – хижацтво). (Слайд №7)

 

Дійсно, притча схожа на байку, однак вона зображує ситуацію, що торкається проблем моралі, загальнолюдських законів. Вона часто служить для прямої настанови поведінки, вчинків.

 

- Хто, на вашу думку, є алегоричними персонажами у творі? (Говорюща риба, риби, рибалка, жінка).

 

3. Слово вчителя.

- Діти, життя надзвичайно розмаїте, люди не схожі одне на одного, і, щоб мирно співіснувати нам треба миритися з цим розмаїттям тобто бути терпимими, толерантними. Що таке толерантність, я пропоную послухати повідомлення. (Учнівське повідомлення «толерантність»). (Слайд №8)

 

- Дякую, за повідомлення. Поясніть будь-ласка діти, що означає вислів бути «толерантним» (Діти висловлюють свої думки).

 

- А зараз я пропоную перейти до наступного завдання нашого уроку «Лінгвістична хвилинка». Поясніть значення фразеологізму «біла ворона?». (Слайд №9)

 

(Відповідь учнів – білою вороною називають людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом).

- Кого у творі можна назвати білою вороною? (Говорющу рибу).

 

4. Слово вчителя.

- Так, дійсно, говорюща риба серед інших риб була «білою вороною». А чому це так і що сталося з рибою ми дізнаємося пізніше,коли дамо відповідь на питання: «До якого світу належала риба – підводного чи світу людей?» (Слайд №10)

 

- А зараз я пропоную Вам попрацювати в групах і виконати завдання, щоб все ж таки дізнатися до якого світу належала риба?

- Дослідіть усі події, які відбувалися з рибою

 

І група - у воді.

ІІ група - на березі.

Зробіть висновок про її місце у водному і земному світах. Скористуйтесь картками на столі. (2-3 хвилини).

- Прошу І групу до слова.

 

У якій сім’ї народилася говорюща риба?

Як ставилися до риби батьки?

Як вона сприймала таке ставлення?

Як до неї ставилися інші? Чого їм бракувало?

Чим саме їх дратувала говорюща риба?

Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили?

Як рибна громада повідомила говорющій рибі про свій вердикт?

Чи був водний світ для говорющої риби своїм?

 

Життя риби у воді-1 група

 

Народилася балакущою в табуні мовчазних риб – набиралася вправності в балакучості – молода й добра серцем, тому не розуміла суму батьків – попливла шукати іншого табуна – говорячи без упину, заважала іншим рибам зосередитися – рибна громада ухвалює присуд видалити рибу з води.

 

Підсумок. Незвичайну рибину, котра вміла розмовляти, не сприйняли звичайні німі риби і зрештою прогнали з води.

 

- Так, діти, дякую, вам, а зараз запрошую до слова учнів ІІ групи.

 

Чи справді риба була не такою, як інші риби?

Чи можна вважатистосунки риби й рибалки справжньою дружбою?

Кого вона вам нагадує дружина рибалки?

Чому рибалка мовчазний?

Як поставилися рибалчині діти до риби?

Чому, на вашу думку, рибалка сам не зустрів рибу?

Яка доля спіткала говорющу рибу?

Чи знайшлося їй місце у світі людей?

 

 

Життя риби на березі-2група

 

Розмовляла сама з собою – зустрічалася з рибалкою – у розмовах провели три дні в морі – рибалка запрошує рибу в гості – жінка вбила рибу і засмажила на пательні – без голосу риба стала такою, як і решта її братів та сестер.

 

Підсумок. Дружина рибалки, поки чоловіка не було вдома, не зрозумівши, що рибина і є гостем, засмажила це «говорюще» диво. Коли господар повернувся, він не зміг упізнати у страві свого товариша, адже це була звичайна засмажена риба.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда з учнями:

 - Діти, прошу Вас дати відповідь після ваших досліджень на проблемне питання «До якого світу належала риба – підводного чи світу людей?».

 

2. Учнівські відповіді:

 

- Я вважаю, що ні до підводного і ні до земного світу не належала риба, тому що до неї ні риби ні люди, не проявили уваги, доброти, терпіння.

 

- Говорюща риба була чужою серед своїх риб і не могла стати своєю серед чужих істот. Обидва світи є чужими, неприйнятними для риби - інакомислячої, унікальної особистості.

 

- Говорющих риб, як правило, жахаються і соромляться, їх сприймають за божевільних, а їхня винятковість заважає і дратує інших. Тому, я вважаю, що риба не може належати до світу риб і до світу людей.

 

3. Слово вчителя.

- Діти, вам шкода говорющої риби? (Так). Уявіть, що серед нас присутніх є така людина, тож візьміть свою долоньку дружби, допомоги, толерантності, подаруйте їй. Тим самим ви висловите своє щире ставлення до неї. (Діти вручають долоньки).

VI. Підсумок уроку. Оцінки.

1. Слово вчителя.

- Я вам дякую за роботу на уроці, ви молодці, старалися працювали (далі коментар оцінок).

VII. Домашнє завдання.

 

- Напишіть твір на тему: «Прагнення гармонії світу природи й світу людини за твором Е. Андієвської «Говорюща риба». (Слайд №11)

 

- На останок пропоную вам  пограти у гру «Риб’ячі пари» (Якщо є час на уроці).

(Слайд №12)