Урок з української літератури в 6 класі на тему "Я І СВІТ (Творчість С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця, Е. Андієвської). Ціле- і смислевизначення з теми. Станіслав Чернілев

Я І СВІТ (Творчість С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця, Е. Андієвської). Ціле- і смислевизначення з теми.

Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність)

Мета:

ознайомити  учнів зі змістом теми,  цілями її вивчення; із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання віршів; висловлювати судження про почуття ліричного героя; співвідносити їх із пережитими особисто; виховувати розуміння ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину; уміння вчитися впродовж життя; формувати наскрізну лінію НЛ-3.

  ЦІЛІ

Учні  знатимуть:

•                 Імена письменників, назви творів, які будуть вивчатися в  темі;
•                 форму контрольної роботи;

•                 про життя С. Чернілевського;
•                 зміст віршів С. Чернілевського, їхню тематику, основну думку.

Учні вмітимуть:

•                 виразно й усвідомлено читати вірші;
•                 висловлювати судження про почуття ліричного героя; співвідносити їх із пережитими особисто;
•                 працювати з індивідуальним читацьким маршрутом.
•                 усвідомлюватимуть роль батьківського дому в житті людини, пояснюватимуть, чому людина відповідальна за власну родину.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  програма вивчення літературної теми, маршрут вивчення теми, індивідуальний маршрут, портрет  С.Чернілевського, підручник, образ Божої Матері, малюнки  із зображенням вогню, неба.

Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Гронування»,  «Незакінчене речення», розповідь учителя,   словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним,  «мікрофон».

Епіграф:  «Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків». С. Чернілевський.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Подаруймо один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось  ощасливити.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Чи сподобалося вам, що ми робили у І семестрі?

Діти, які прочитані у І семестрі твори вам сподобалися найбільше?

Чи досягли ви певних результатів? Яких саме?

Отже, ми сьогодні продовжимо працювати, щоб дізнатися ще багато чого цікавого, нового.

Представлення концепту теми «Я і світ». Аналіз теми і свого ставлення до неї.

Ми з вами вивчаємо тему «Я і світ». Творчість яких письменників ми вивчили?

Запитання і завдання до цієї теми розміщені на стенді «Сьогодні на уроці».

Ознайомлення з читацьким маршрутом.

Скільки уроків відводиться на цю тему, творчість яких письменників ми будемо вивчати. Яким твором ви зацікавилися, прочитавши назви? 

ІІ. Цілевизначення і планування.

Оголошення теми уроку.

Працюємо  з індивідуальним  читацьким маршрутом.

Ознайомтесь із цілями, які пропоную вам на цей урок. Подумайте, яких результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці?  Свої цілі запишіть на кольорових зірочках.

(Учні записують цілі, за бажанням озвучують їх).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  Сьогодні ми з вами поговоримо про найдорожче, що є в кожного, - це родина. Про найближчих кожному з нас людей — маму, бабусю, про рідний батьківський дім.

«Гронування». Занотуйте ваші асоціації до слова родина.

Ознайомлення з епіграфом уроку.

-  Епіграфом до нашого уроку я обрала слова   С. Чернілевського: «Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків».

Сьогодні на уроці ми переконаємось у цьому.

     Чи звертали увагу  ви коли-небудь, як ваші бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей, ваших мами й тата? Як ви думаєте, чому таке ставлення?

      Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за них  переживають, як і раніше, в дитинстві, як і раніше, їх люблять і жаліють.

Дуже дорогими є батьківський дім, рідна матуся і для поета Станіслава Чернілевського.  Про це він згадує в автобіографії (розповідь учителя про життя письменника із зачитуванням уривків автобіографії, учні повинні будуть записати, які факти з біографії їх вразили).

 «Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, — так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. — Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи.

Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.

У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому щиро й самовіддано.

Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір».

Талант до поетичного слова виявився рано: він, коли був учнем четвертого класу, надрукував у районній газеті свій перший вірш про Тараса Шевченка. Пізніше Станіслав Чернілевський навчався навпереміну в трьох вищих навчальних закладах: Київському університеті на філологічному факультеті, у Київському театральному інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному інституті. Упродовж життя працював учителем, потім на кіностудії імені О. Довженка,  режисером і редактором на ТРК «Студія 1 + 1»

 Що з життя Станіслава Чернілевського вас вразило?

 Ознайомлення зі змістом поезії «Теплота родинного інтиму…»

 Прослухайте вірш. Закрийте очі і спробуйте  уявити зображену автором картину. Розкажіть, що ви «бачили», «чули», «відчували».

а) виразне читання поезії вчителем під музику або прослуховування аудіозапису;

б) емоційна пауза;

в) озвучення учнівських відповідей.

 Читання поезії учнем.

Робота з текстом.

• Який настрій виник у вас, коли ви читали вірш?
• Чи є незрозумілі для вас слова?  Якщо є, то хто зможе їх пояснити? (Робота зі словничком у підручнику).
• Який зміст вкладає поет в поняття « теплота родинного інтиму»?
• Яка пора доби зображена у вірші? Чому?
• Автор пише: «Знову я малесенька дитина». Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?
• Як ви розумієте вислови  «мотузочком диму хату прив'язала до небес», «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»?
• Чи можна насправді  «хату прив’язати до небес»?    Як він називається? 

• Про яку пору року йде мова? Що про свідчить?
• Який він, той вогонь у печі? Прикріплення на дошку малюнка із зображенням вогню.
• А що символізує вогонь у печі?  (Вогонь був символом родинного осередку, що зберігав єдність і силу родини)
• Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? 
• Яка роль матері у житті ліричного героя? А  хто мама для вас?
• Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається?  З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує?

 (Небо. Прикріплення  на дошку малюнка із зображенням неба. Отже, небо символізує високу духовність, безкрайні можливості).

• То про що ж ця поезія?

Висновок. Поезія «Теплота родинного інтиму..» пройнята правдивою синівською любов’ю до матері, рідного дому.

Усі ми вже знаємо, що світ врятує добро,  тепло людських сердець, щирість,  милосердя. Пригадаймо, які твори на цю тему ми вивчали. Мені запам’ятався твір, який ми розглядали на уроці позакласного читання С.Черкасенка «Маленький горбань». Найбільше любові й розуміння Павлик мав від найрідніших людей – мами та дідуся. Вас теж люблять батьки, дідусі, бабуся. Поговорімо сьогодні про бабусь. Дехто з вас мешкає з бабусею, інші – ідуть або їдуть  до неї в гості.

• Чи любите ви свою бабусю? Які стосунки у вас з нею?
• А як випроводжає вас бабуся після гостювання? Чи можете ви передати її душевний стан?

Передбачення. Закінчіть речення одним словом:

Вірш «Забула внучка в баби черевички»  про ....(любов, тепло, розлуку, бабусю, родину).

Виразне читання поезії.

Бесіда з учнями.

• Які почуття викликав вірш? Поділіться ними зі своїми однокласниками.
• Як ви розумієте зміст рядків: «І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном»?
• Що означають  вислови «перекотилось літо за село», «бризнувши в зело», «і осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном»? Як вони називаються?
•                 Знайдіть у вірші пестливі слова й випишіть їх у зошит. З якою метою автор використовує їх?
•                 Чого навчає поезія? Що б ви порадили внучці?

Висновок. Діти виростають. Часто так буває, що покинувши рідній дім, ми рідко приїжджаємо до рідних, мало приділяємо їм уваги, не завжди хочемо вислухати, все кудись поспішаємо. Та найдорожчі люди завжди нас чекають. Так і бабуся чекає внучку. Та невідомо, чи буде куди  приїхати внучці наступного літа, адже непомітно підкрадається старість. Поезія спонукає замислитися над цінністю родинних стосунків.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Гра «Мікрофон».

Що на цьому уроці було для вас найважливішим?

Чи досягли ви своїх цілей? Чи задоволені результатом своєї роботи?

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Навчитися виразно читати вірші та аналізувати їх.

Обов’язкове на вибір .

1. Написати есе «Бережіть тепло родинного інтиму».

2. Взяти уявне інтерв’ю в письменника.

За  бажанням .

1. Намалювати ілюстрацію до віршів.

2. Вивчити  вірш на вибір напам’ять.