Урок з української літератури за "Енеїдою" І. Котляпевського

Показовий урок 2018р.

«Енеїда» І. Котляревського як енциклопедія українських звичаїв, побуту, обрядів.»

Мета: розширити,систематизувати й узагальнити знання учнів про твір, що вивчається; розвивати навички дослідницько-пошукової, самостійної роботи із джерелами, координації діяльності в групах,вміння презентувати результати пошуків і досліджень; виховувати допитливість, працьовитість, гордість за українське письменництво, безмірну любов до України.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І Організаційний момент.

Сьогодні, 9 листопада в День української писемності і мови ми працюватимемо з твором, написаним живою розмовною мовою, твором, від якого веде початок нова українська література. Хіба це не символічно?

Учні записують число, тему уроку (Слайд 1)

ІІ Оголошення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя

Кінець вісімнадцятого століття... Важкі часи настали в Україні після скасування Січі. Часи неволі. І саме в цей час І. Котляревський написав «Енеїду». Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману — усі розуміли, про що й про кого йдеться. І. Котляревський переніс події давньої історії на національне тло й створив справжню енциклопедію життя народу України кінця XVIII — початку XIX століть.

Епіграфом до цього уроку я взяла слова:

(Учитель декламує епіграф уроку)Слайд 2.

Так, Котляревський у щасливий час

Вкраїнським слово розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завзяток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас зогрівати.

                                                І.Я. Франко

Так писав про І.Котляревського І.Я.Франко, високо оцінюючи те, що автор «Енеїди» зробив для розвитку української культури. І ми з вами маємо сьогодні з’ясувати, які ідеї наших пращурів, описані в «Енеїді» І. Котляревського не застаріли, не втратили своєї актуальності. Слайд 3.

ІІІ Д/З: письмова від повідь на питання: «Який вогник,

засвічений І Котляревським в «Енеїді» не згас і сьогодні?», прочитати п’єсу «Наталка Полтавка» Слайд 4.

IV Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда

- Коли і де було надруковано перші частини поеми?

(1798 рік, у Санкт-Петербурзі).

- Який жанр «Енеїди»?

(бурлескно-травестійна поема)

- Що таке бурлеск?

(жанр гумористичної поезії, комічний ефект досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, або навпаки, тим, що про буденне говориться піднесено).

- Що таке травестія?

(різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів).

V Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя

Усі дійові особи — від богів до троянців — одягнені в український одяг. Одяг богів відрізняється тільки багатством. 

Презентація проектів.

Одяг різних верств українського населення другої половини 18 ст. в поемі «Енеїда».

Учениці презентують відео про жіночий і чоловічий одяг, який описано в поемі, зачитуючи уривки з твору.

Еней із троянцями одягнуті в «штани і пару чобіток...», кожухи, свитки, сорочки й каптани. Юнона, збираючись їхати до Єола, «сховала під кибалку мичку», «взяла шнурівку і спідницю». А Венера, відправляючись до Зевса, «взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровими». На Дідоні бачимо: «...кораблик бархатовий, спідницю і корсет шовковий», запаску, червоні чоботи, хустку з вибійки.

Висновок

Нині дуже популярними є вишивані сорочки як жіночі, так і чоловічі. Активно вдягати вишиванки почали останні 4-5 років.

- Як ви гадаєте, чому?

( Вишиті сорочки були оберегом для українців, мабуть, спрацьовує генетична пам’ять)

Народні страви в поемі «Енеїда».

Учні розігрують сценку в ресторані «У Енея»

- Які страви, описані в «Енеїді» українці готують і досі?

(Борщ, галушки, коливо – ритуальна страва, з ячмінних або пшеничних круп з медом, яку їдять на поминках, причому з однієї миски)

Висновок

Хоча кулінарні смаки українців за 200 років дещо змінилися, проте частину з них українці вживають і досі, а ритуальні страви залишилися незмінними, і ніхто і ніщо не змогло це знищити.

Звичаї, традиції, обряди, побут українського народу в поемі.

З «Енеїди» також дізнаємося про деякі звичаї та обряди.

З учнями проводимо гру «Твест»

Учитель читає уривки з «Енеїди», а учні записують звичаї, обряди, про які йдеться у цих уривках тексту

Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.
"Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш? —
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона. — Чи гостей ти ждеш?.."

Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом-дідом,
Сама же сіла на ослін.

Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль.

Тут плюсь — Еней, як будто з неба:
"Ось, осьде я, .коли вам треба!
Дидоні поклонюся сам".

При зустрічі навіть незнайомими, «віддають поклон».

Еней хоть трохи був підпилий,
Та з розумом не потерявсь;
Він син був богобоязливий,
По смерти батька не цуравсь.
В сей день його отець опрягся,
Як чикилдихи обіжрався, —
Анхиз з горілочки умер.
Еней схотів обід справляти
І тут старців нагодовати, —
Щоб біг душі свій рай одпер.

Еней влаштовує обряд поминання свого батька Анхіза.

Тогді-то в пеклі вечерниці
Лучились, бачиш, як на те,
Були дівки та молодиці
І там робили не пусте:
У ворона собі іграли,
Весільних пісеньок співали,
Співали тут і колядок;
Палили клоччя, ворожили,
По спині лещатами били,
Загадовали загадок.
Тут заплітали джерегелі,
Дробушечки на головах;
Скакали по полу вегері,
В тісної баби по лавках;
А в комин сужених питали,
У хатніх вікон підслухали,
Ходили в північ по пусткам;
До свічки ложечки палили,
Щетину із свині шмалили
Або жмурились по куткам.

Опис вечорниць, ворожіння, ігор і пісень.

Бандура горлиці бринчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцювали

В дробушках, в чоботях, в свитках.

У поемі можна знайти відомості і про українські народні інструменти та танці.

Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

Трохи сказано й про один момент весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів – рушники і «всяка всячина».

- Описуючи побут українців, якими їх зображує І. Котляревський?

Висновок

Описуючи побут українців, Котляревський підкреслює їх повагу до старших, наголошує на шануванні дітьми батьків, доброзичливості українців, їхньому таланті, веселому характері.

Мова твору

- Доведіть, посилаючись на текст твору, що «Енеїда» І. Котляревського написана живою, розмовною українською мовою.

(У творі органічно поєднуються прислів'я та приказки ("і все на ус собі мотала", "хто чим багат, то тим і рад"), влучні крилаті вислови ("бісиків пускать", "кричав, як в марті кіт"). Та й самого Енея автор неодноразово називає суто по-українському — Анхізенко. Багато в поемі чисто мовних засобів — порівнянь (боги "із неба виткнули носи, ...як жаби літом, із роси"; "Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь"), епітетів ("чортові сороки", "прокляті вітри" і т. ін.) Комізм твору посилюється й таким засобом, як бурсацька "тарабарщина" чудернацька "вивернута" мова шляхом неприродного поєднання різних складових частин, окремих слів ("Борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить").

Український національний характер.

- Яке завдання дали боги Енею?

(Еней збудує сильне царство

І заведе своє там панство;

Не малий буде він панок.)

- Який зміст вкладав у все це І. Котляревський?

(віра у відродження української держави)

- Чи можна погодитися з думкою про те, що троянці п’ють, об’їдаються, гуляють, женихаються і більше нічого не роблять?

(образ Енея і троянців не є статичним, на початку твору вони зображені в дещо негативному плані, але за зовнішньою безтурботністю криється сильний характер. Вони готові захищати рідну землю навіть ціною свого життя:

Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть.

Там грудь сильніша од гармат.

Вони постають вправними воїнами, вірними товаришами, готовими прикрити спину в бою, здатними особисті інтереси підкорити суспільним:

Де обшиє добро в упадку.

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять.

Висновок

В образі троянців втілені найкращі риси українського козацтва.

Учні повертаються до проблемного питання

- Які ідеї наших пращурів, описані в «Енеїді» І. Котляревського не застаріли, не втратили своєї актуальності?

(Збереглися до наших днів такі риси українців:

• повага до старших;
• повага дітей до батьків;
• потяг до прекрасного;
• толерантність;
• патріотизм;
• почуття гумору)

VІ Підбиття підсумків уроку

«Енеїда» І. Котляревського – «енциклопедія українського життя ХVIII ст.»

                                        Показовий крок з української літератури,

                                        проведений 09. 11. 18 у 9 – Д класі

                                        учителем ЗОШ № 35 м. Чернігова

                                        Сиводід Оленою Михайлівною

Сценка «В ресторані «У Енея»

Офіціант.

Добрий день, раді вітати вас в ресторані «У Енея»! Ось вам меню, вибирайте, будь ласка.

Відвідувач.

Дякую. (бере меню, читає вголос)

Холодні закуски

1. Пухкі з кав’яром буханці. (Кав’яр, кав’яр… щось знайоме, а згадав! Це ікра)

Перші страви

1. «Борщ до шпундрів з буряками» (Ц я вже їв)

2. Тетеря ( Це щось незнайоме, треба скуштувати)

3. Куліш.

4. Суп з галушками

Другі страви

1. Баба-шарпанина. (Прикольно!)

2. Лемішка.

3. Путря.

4. Кваша.

5. В кахлях пашкети.

6. Зубці.

Десерти

1. Медовий шулик.

2. Сластьони, коржики, стовпці.

3. Полтавські пундики пряжені.

4. Мандрики.

Напої

1. Слив’янка.

2. Запіканка.

2. Варенуха.

3. Чикилдиха.

4. Пінна.

5. Дулівка.

6. Гарячий.

7. Крохналь.

Офіціант.

- Ви вже вибрали страви?

Відвідувач.

Так, принесіть мені, будь ласка, «пухких з кав’яром буханців».

- А що це за страва «тетеря»?

Офіціант.

- Це страва супового типу. У квас, молоко або кисляк додають хліб (в основному житній) або хлібні сухарі, а також терту редьку, зелень, варену картоплю та інші дрібно нарізані овочі. Заправлена олією.

Відвідувач.

- Гаразд, несіть тетерю, на друге – бабу-шарпанину, хоч не знаю, що це, але звучить дуже смішно?

Офіціант.

- Це - страва із пшеничного тіста, риби, конопляної олії, підсмаженої цибулі.

Відвідувач.

- А що ви мені порадите на десерт?

Офіціант.

- Скуштуйте медовий шулик – це порізані на невеликі шматочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом із тертим маком. Його наш кондитер дуже гарно готує.

Відвідувач.

- Добре, медовий шулик, так медовий шулик. А з напоїв…

Офіціант (перебиває відвідувача)

- Даруйте, а вам є уже 18 років?

Відвідувач.

- Ні!

Офіціант.

- Тоді з напоїв вам можу принести тільки крохналь, тобто кисіль.

Відвідувач.

- Та несіть уже!