Урок з української мови
Про матеріал
Урок української мови у 4 класі на тему «Узагальнення та систематизація знань про іменник. Відмінювання іменників у множині. Розбір іменника як частини мови» спрямований на закріплення, поглиблення та систематизацію знань учнів про іменник як самостійну частину мови.Тема уроку: «Узагальнення та систематизація знань про іменник. Відмінювання іменників у множині. Розбір іменника як частини мови».
Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про іменник, його граматичні ознаки, удосконалювати вміння відмінювати іменники у множині, правильно визначати відмінки, виконувати морфологічний розбір іменника; розвивати мовлення, увагу, орфографічну пильність, навички співпраці та самооцінювання.
Очікувані результати: учні розпізнають іменники, визначають їхні граматичні ознаки, відмінюють у множині, застосовують вивчені правила на практиці, здійснюють самоперевірку та оцінюють власні навчальні досягнення.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Обладнання
Підручник «Українська мова та читання. 4 клас. Частина 1» (автор Г. Сапун).
Таблиця «Відмінювання іменників», пам'ятка «Розбір іменника як частини мови».
Картки для роботи в парах, сигнальні картки (світлофори) для самооцінювання.
Хід уроку
І. Організаційний момент та емоційне налаштування (2 хв)
Привітання. Учитель вітає клас, перевіряє готовність робочих місць.
Психологічна настанова. Учні обирають смайлик або колір свого настрою, налаштовуються на активну, уважну та дружню роботу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (5 хв)
Каліграфічна хвилинка. Запис буквосполучень та слів із дотриманням правил з'єднання:
Іі Іі Іі іі Ім ім. ен ни к іме нн ик
сенкан до слова «Іменник».
Сенкан:
Іменник.
Самостійний, змінний.
Називає, змінюється, відмінюється.
Означає предмет і відповідає на питання хто? що?.
Частина мови.
Повідомлення теми та завдань уроку.
ІІІ. Узагальнення і систематизація знань (25 хв)
1. Мовне дослідження. Відмінювання іменників у множині (Вправа 168, с. 86–87)
Завдання 1 (колективно з коментуванням). Учні читають речення, ставлять виділені іменники у форму множини, записують утворені речення, позначають закінчення і визначають відмінки:
На вершинах (М. в.) гір (Р. в.) лежить сніг.
У наших лісах (М. в.) водяться зайці (Н. в.).
Під розлогими дубами (О. в.) виросли грибочки (Н. в.).
Дорогами (О. в.) мчать автомобілі (Н. в.).
Завдання 2 та робота з правилом (с. 87). Учні ставлять іменники у місцевий відмінок множини, досліджують закінчення та звіряють свій висновок із правилом у підручнику.
Висновок (правило). У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах, -ях (у садах, у теплицях, на полях).
Завдання 3 (диференційована робота на вибір):
Варіант А. Доповнити речення іменниками у місцевому відмінку множини, позначити закінчення (У садах зібрали яблука. У теплицях вирощують огірки. На полях вже дозріла пшениця).
Варіант Б. Списати загадку Марії Пономаренко, підкреслити іменники у множині та визначити їхні відмінки (по ланах — М. в., житах — М. в., по морях — М. в., в бризках — М. в.).
Взаємоперевірка. Учні обмінюються зошитами, перевіряють правильність визначення відмінків і виділення закінчень.
2. Фізкультхвилинка (2 хв)
Руханка з мовним завданням: якщо учитель називає іменник в однині — учні присідають, якщо у множині — піднімають руки вгору та плескають.
3. Бліцопитування «Перевір себе» (Вправа 169, с. 87–88)
Учні працюють у парах. Вони по черзі ставлять одне одному підсумкові запитання з підручника:
Що називає іменник? На які питання відповідає?
Як розрізнити іменники — назви істот і неістот?
Які іменники належать до власних назв, а які — до загальних? Як вони пишуться?
Як визначити рід і число іменника?
Скільки відмінків має іменник? Назвіть їх разом із питаннями.
Що є початковою формою іменника?
Які чергування приголосних відбуваються у давальному та місцевому відмінках однини ([г] — [з'], [к] — [ц'], [х] — [с'])?
4. Творчо-аналітична робота. Розбір іменника як частини мови (Вправа 170, с. 88)
Виразне читання скоромовки Галини Шевчук. Учні читають скоромовку вголос, тренуючи дикцію та правильну інтонацію:
Юля юшку готувала, нею друзів частувала. А Юхим приніс в'юна для кота вередуна.
Письмове завдання та орфографічний практикум. Діти списують скоромовку, пояснюють орфограми (велика буква у власних назвах Юля, Юхим, апостроф у слові в'юна).
Заповнення таблиці (морфологічний аналіз іменників). Учні виписують іменники з тексту та визначають їхні граматичні ознаки:
Юля — початкова форма Юля, істота, власна назва, жіночий рід, однина, Називний відмінок.
юшку — початкова форма юшка, неістота, загальна назва, жіночий рід, однина, Знахідний відмінок.
друзів — початкова форма друг, істота, загальна назва, чоловічий рід, множина, Знахідний відмінок.
Юхим — початкова форма Юхим, істота, власна назва, чоловічий рід, однина, Називний відмінок.
в'юна — початкова форма в'юн, істота, загальна назва, чоловічий рід, однина, Знахідний відмінок.
кота вередуна — початкова форма кіт вередун, істота, загальна назва, чоловічий рід, однина, Родовий відмінок.
Самоперевірка. Звірка за зразком на дошці або екрані.
ІV. Підсумок уроку та рефлексія (4 хв)
Метод «Мікрофон». Учні продовжують речення:
«На уроці я повторив / повторила...»
«Найкраще мені вдалося...»
«Мені ще варто потренуватися у...»
Самооцінювання. Діти піднімають сигнальну картку: зелену (усе зрозуміло, впорався без помилок), жовту (були незначні труднощі) або червону (потрібна допомога).
V. Домашнє завдання (2 хв)
Повторити правила про іменник (підготуватися до діагностувальної роботи). Скласти 3–4 речення про сезонні розваги дітей, вживши іменники у місцевому відмінку множини (на ковзанах, на санчатах, у парках, у лісах), позначити їхні закінчення.