Конспект уроку з української мови
Тема. Використання багатозначних слів у прямому і переносному значенні.
Мета: дати поняття про пряме й переносне значення багатозначних слів; формувати вміння розрізняти пряме й переносне значення слова, вживати слова в прямому й переносному значеннях у усному і художньому мовленні; розвивати зв'язне мовлення, збагатити словниковий запас; виховувати повагу один до одного, делікатність, тактовність, вміння домовлятись, берегти і шанувати рідну мову.
Обладнання: підручник, листи само оцінювання,сигнальні картки, картки-завдання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Емоційне налаштування. Вчитель з учнями стають у коло. Вчитель пропонує продовжити речення « (Ім’я у Кл.в.), я поважаю тебе за….»
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Передбачення
На день народження матуся подарувала мені золоті сережки.Прийшла осінь.Стоять теплі золоті дні.
V. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми познайомимося із багатозначними словами, сполученнями слів, які допомагають виразити наше ставлення до того, що ми говоримо. Навчимося знаходити їх у реченні та правильно записувати.
А епіграфом нашого уроку буде народне прислів’я:
Безперечно, де дружніші, там сильніші!
-Проблемне питання: Що ж робить нашу мову багатою, милозвучною, гарною?
VI. Вивчення нового матеріалу.
- Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
- Самостійні частини мови можуть вживатися у прямому та переносному значенні . Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дій чи ознаки. Слово вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Це дає змогу точніше й зриміше описати певне явище.
- Пряме значення — це первинне значення слова, тобто звичайна, повсякденна назва чогось.
- Переносне значення — це вторинне значення слова. Слово в такому
значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші.
- На основі переносних значень виникають:
фразеологізми й сталі вирази: залізний характер, заяча душа, солов'їна мова; такі художні засоби, як метафора — розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого (ріка спогадів, гора вражень, вогонь почуттів) та метонімія — заміна одного слова іншим на основі тісного зв’язку (місто спить, Київ говорить)
VII. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Розподіліть слова на дві колонки: 1) пряме й 2) переносне
значення.
Блискуче майбутнє, малинове варення, кам’яний берег, солодкий спів,
золоті слова, тепле проміння, чиста совість, легкий пух, колючий погляд, відкритий характер, гострий зір, тихе життя, ламати голову, вушко голки, сива голова, суха доповідь, відбити бажання.
Пряме Переносне
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
______________________________ ______________________________
2. Придумай словосполучення в переносному значенні.
Зразок: солодкі цукерки - солодкі стосунки.
Тверда подушка___________________________________________.
Холодний чай_____________________________________________.
Тепла хустка______________________________________________.
Танцюють дівчатка_________________________________________.
Дрімає дідусь______________________________________________.
Ніс людини________________________________________________.
Туманний ранок___________________________________________.
3. Прослухайте пісню Alyona Alyona «Казка» і поставте галочку в
тому рядку, де ви помітили слово або слова в переносному
значенні.
Знаєш, діти — це вода.
За відображення шкода,
бо діти — то живе люстерко.
Так, вони бачать твою суть,
відчувають твій мотив,
знають, певно, хто є ти
без примарних павутин
між порожніх та пустих.
Просять небо відпустити дощ
(капає, капає дощ),
а замріяний казкар
поміж волохатих хмар
словом розсипає чари
і віщує всім початок.
Віщує всім початок.
Почнімо все з початку.
Знов.
Самооцінювання.
VIII. Підсумки («Світлофор»)
Тест «Так-Ні» (діти піднімають сигнальні картки)
ІХ. Рефлексія
«Я запам’ятав…»
«Я вмію…»
(Нашу українську мову роблять красивою, милозвучною і вставні слова)
Підсумок уроку.
Х. Домашнє завдання.
- Опрацювати повторити матеріал зі с.39, письмово виконати вправу №7.