Урок з української мови на тему: "Активні та пасивні дієприкметники"

Тема:         Активні і пасивні дієприкметники.

 Творення дієприкметників активного і пасивного стану 

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, правила їх творення; формувати вміння розрізняти активні та пасивні дієприкметники, утворювати їх; виховувати всебічно розвинену, моральну особистість; сприяти розвитку логічного мислення, творчої уяви, культури усного та письмового мовлення.

Тип:         комбінований урок.

Форма проведення: урок-мандрівка.

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, таблиця «Творення дієприкметників активного і пасивного стану», дидактичний матеріал, роздатковий матеріал, відеоматеріали.

Хід уроку

І. Організація класу. Емоційна підготовка до уроку.

1. Привітання вчителя.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він зимовий та цікавий.

Тож гостей зібрав чимало.

Повернімось обличчям до гостей,

Усміхнімось і промовим:

 «Добрий день».

   ІІ. Актуалізація опорних знань.

   - Сьогодні ми знову вирушимо в пізнавальну мандрівку до дивовижної країни Дієприметниковія.

Наша подорож буде присвячена Андрієвським вечорницям. Перевіримо, чи готові ви до нових знань. Пригадайте все, що знаєте про дієприкметник. Перш, ніж розпочати, хочу, діти, нагадати вам про основні правила з техніки безпеки на уроці: виходячи до дошки – не поспішаємо.

    Готуючись до сьогоднішнього уроку, я згадала слова Дмитра Білоуса:

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Нехай сьогоднішній урок наповнить ваші серця добром, красою, прагненням чути і відчувати слово. Тож тема сьогоднішнього уроку: «Активні та пасивні дієприкметники. Творення дієприкметників активного і пасивного стану». Ми з вами будемо дізнаватися про звичаї та традиції наших пращурів й виконувати різноманітні завдання. Для щасливого повернення нам потрібно виконати всі заплановані вправи.

Я закріплюю на дошці смайл «Радість» і бажаю всім гарного настрою і легкого засвоєння теми.

Будь ласка, відкрийте зошити, запишіть число, класна робота та тему уроку.

– Що називається дієприкметником?

2 – Які граматичні ознаки у дієприкметника від дієслова?(спосіб, особа, дієвідміна)

3 – Що спільного у дієприкметника і прикметника?(вид, час, число, залежне слово, присудок).

4 – Синтаксична роль дієприкметника.

5 – Наведіть приклади дієприкметників.

2. Пізнавальна скарбничка

Діти, зараз ми  здійснимо науково – дослідницьку прогулянку та дізнаємося про  історію виникнення свята Андрія. До виступу запрошуються учні, які підготували випереджальне завдання.

Учень 1

 З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих  «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.

 Власне, саме свято відзначається на честь апостола Андрія Первозданного, якого вважають не лише покровителем Української церкви, а й шанують як засновника Києва. У Лаврентіївському літописі згадується, як одного разу, відпочиваючи на березі Дніпра, святий глянув київські кручі й мовив до своїх учнів: “Бачите ці гори? На них засяє Божа благодать; тут постане велике місто, і Бог збудує багато церков…". Після цього апостол, піднявшись на гору, поставив хрест на тому місці, де зараз височіє Андріївська церква.

Учень 2

І хоча Андрій Первозванний – християнський святий, але народні звичаї та обряди мають древніше, дохристиянське походження, пов’язане з таємничими ритуалами любовної магії, які потім переродилися в усім відомі ворожіння, що були так популярні серед молодих хлопців та дівчат. А враховуючи те, що андріївські вечорниці припадали на період Пилипівського посту, стає зрозуміло, чому духовенство всіляко намагалося зупинити цю позацерковну традицію. Звичайно, згодом обряди втратили своє магічне значення і були лише приводом для того, аби порозважатися неодруженій молоді.

Учень 3

Як правило, вечорниці проводилися в оселі шанованої на селі жінки, яка повинна була наглядати за молодими людьми. Першими, ще до заходу сонця, збиралися дівчата, аби встигнути до приходу хлопців приготувати спільну вечерю і, найголовніше, спекти Калиту (калету, короля) – круглу пшеничну паляницю з отвором посередині чи збоку. Кожна з юнок місила свою невеличку частинку, замовляючи її на коханого, а потім ці шматочки клали до спільної діжі, додавали родзинки, сушені вишні, горіхи і ліпили Калиту, примовляючи:

«А ми Калиту місили,

З усіх криниць воду носили;

Як балабушки місили –

З ополонки воду носили…»

Виліплену паляницю посипали маком та саджали в піч, не забувши при цьому наспівати:

«Андрій піч вимітає,

Катерина в піч заглядає…»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Поглиблення знань учнів про дієприкметник.

Перша вправа, яка зустрілася нам  на шляху, має назву «Спостережливе око»

   Запишіть речення, вкажіть в них дієприкметники. Який з дієприкметників вказує на ознаку предмета, що сам виконує певну дію, який – на ознаку предмета, з яким виконує певну дію інший предмет.

• Прикрашену калиту підвішують.
• Спечені пиріжки повинні бути з маком, сливами, капустою.
• Знаючий найбільше жартів хлопець ставав переможцем.
•  Пісні, вигадані юнаками, весело підхоплювали дівчата.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Опрацювання таблиці «Творення дієприкметників».

Дієприкметники бувають активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує сам предмет: пожовкле листя,  зів’ялі квіти.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує над ним інший предмет: прочитаний вірш, пофарбоване вікно.

Зверніть увагу! Кілька активних дієприкметників минулого часу утворюються за допомогою суфікса -ш-: перемігший, допомігший.

• Молодці! Теоретичний матеріал ви засвоїли, вирушаємо в подорож на зустріч із практичними завданнями.

2. Гра  «Знайди мене».

Прочитайте. Визначте словосполучення, що місять активні дієприкметники, та словосполучення з пасивними дієприкметниками. Поясніть, як ви їх розпізнаєте. Запишіть у дві колонки.

   Опале листя, омріяна подорож, завмираючий звук, сяюча усмішка, загублений олівець.

V. Хвилинка відпочинку «Історія, звичаї, обряди…».

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

1. Творче конструювання. «Хто швидше» (за технологією колективно-групового навчання).  Поділіться, будь ласка, на групи.

І група

   У подані словосполучення вставте слова, які позначають того, хто виконує дію. Які це будуть дієприкметники?

Виготовлена (майстром) деталь; розлите молоко; посіяне поле; заквітчане волосся; загорнутий у папір; куплений костюм.

ІІ група

    Перебудуйте запропоновані речення за зразком. Визначте, які дієприкметники активні, а які – пасивні. Назвіть їх вид і час.

Зразок. Природа, що спочиває. – Спочиваюча природа.

   Людина, яка мислить. Голос, який тремтить. Промінь, що грає на сонці. Спів солов’я, що чарує. Ліс, який затих. Скарб, який викопали. Квіти, що зів’яли. Заява, яку підписали.

-  Коментар учителя. Традиційно дієприкметників на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в українській мові небагато. Це пояснюється тим, що під впливом розмовного мовлення вони замінюються дієсловами: працююча жінка — жінка, яка працює: танцюючі пари — пари, які танцюють.

2. Творче спостереження  «Архітектори слова».

Діти, увага на екран.

Неправильно                                              Правильно

Відстаючий учень.                                       Той, котрий відстає.

Відпочиваючий чоловік.                             Той, хто відпочиває.

Подорожуючий юнак.                                 Той, котрий подорожує.

Хвилюючі слова.                                          Слова, що хвилюють.

3. Ситуативне моделювання «Спостережливе око».

   Відредагуйте висловлювання. Відредаговані речення запишіть.

• Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі криворожани.
• Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети.
• Під вечір парк сповнюється поспішаючими додому людьми.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

  -  От і все. Ще одна подорож в країну Дієприкметниковію закінчилася. Всі завдання виконано, ви добре попрацювали. Я задоволена вашими знаннями та хочу вас пригостити смачними дарунками. «Кусання калити».

 Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж довели, що свої знання вмієте застосовувати на практиці.

VІІІ. Домашнє завдання.