Тема. Велика Британія наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття
Мета:охарактеризувати процес становлення і розвитку Великої Британії; парламентські реформи та «вікторіанську добу» Британської імперії, проаналізувати діяльність королеви Вікторії, В. Гладстона, Б. Дізраелі; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички роботи з історичною картою, вміння висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Конспект уроку
з всесвітньої історії
для 9-го класу
на тему
«Велика Британія наприкінці ХІХ - н» початку ХХ ст.»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Конмунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Т. В.
2018
Тема. Велика Британія наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття
Мета:охарактеризувати процес становлення і розвитку Великої Британії; парламентські реформи та «вікторіанську добу» Британської імперії, проаналізувати діяльність королеви Вікторії, В. Гладстона, Б. Дізраелі; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички роботи з історичною картою, вміння висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Обладнання: підручник «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», історичні карти, ілюстрації.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
У виділених клітинках – «чартисти».
Гомруль – суспільно-політичний рух ірландців за самоврядування та відновлення ірландського парламенту.
Велика Британія була найбільшою колоніальною імперією у світі. Про неї говорили, що «в її кодонах ніколи не заходить сонце».
Як ви розумієте ці слова?
Володіння такими багатствами позначалося на розвитку економіки, політики, культури та всіх сторонах життя британського суспільства. На межі століть колоніальна політика Великої Британії мала кілька особливостей. Змінився статус так званих «білих», переселенських колоній. До них належали Канада, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія. Ці країни відзначалися сприятливим кліматом та не чисельністю населення. Згодом ці країни стали ядром колоніальної імперії. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття ці території отримали право самоврядування та власні конституції. Їх стали називати домініонами. Населення домініону визнавало верховну владу англійського монарха, інтереси якого в країні представляв генерал-губернатор.
До інших колоній політика метрополії залишалася агресивною та загарбницькою. Зміцнилася тенденція до розширення колоніальних володінь. Доводилося багато воювати. Так Велика Британія вела війни в Азії, Африці та Індії.
Особливою жорстокістю відрізнялися англо-бурські війни. Бури, або африканери – біле, переважно фермерське населення Південної Африки. Вони заснували тут свої держави – республіку Трансвааль та Оранжеву вільну державу.
«Едвардіанська епоха» - правління Едуарда VII, сина королеви Вікторії. В цей період було повернуто блиск англійській монархії, змінилося життя двору. Але внутрішня та зовнішня політика залишилися незмінними.
У внутрішньополітичному життя Англії найважливішою подією стало поява Лейбористської партії, яка у 1900 стали впливовою політичною силою країни.
Особлива роль у суспільно-політичному житті країни відводилася політичним лідерам. Серед лібералів у цей час стали відомі Герберт Асквіт (1852 – 1928) та Девід Ллойд Джордж (1863 – 1945).
Герберт Асквіт |
Девід Ллойд Джордж |
|
|
На початку ХХ ст. без революцій та повстань в Англії було проведено найважливішу парламентську реформу. Через зростання німецької військово-економічної могутності та політичного впливу, Англія відмовилася від політики «блискучої ізоляції» та активно приєднувалася до створення військово-політичних союзів із метою підготовки до можливої війни.
На початку ХХ століття Англія залишалася однією з найбільших і найбагатших капіталістичних держав світу.