Урок з всесвітньої історії на тему "Просвітництво і промислова революція"

Тема: Просвітництво і промислова революція

Мета:

1) сформувати в учнів уявлення про просвітництво;

2) сприяти формуванню вміння встановлювати причинно-наслідкові

зв’язки на прикладі впливу промислової революції на розвиток просвітництва;

3) формувати зацікавленість до вивчення історії

Поняття: просвітництво, оптимізм, природнє право, секуляризація, природнє право

Дати й події:

1713 – 1784 – роки життя Дені Дідро

1751 – виданий перший том «Енциклопедії»

1759 – заборон на видавництво «Енциклопедії»

1724 – 1804 – роки життя Іммануїла Канта

Персоналії: Джон Локк, Дені Дідро, Фрідріх Шиллер, Джон Кей

Підручник: Гісем О. В., Мартинюк О. О. Всесвітня історія : підручн. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. Харків : Вид-во «Ранок», 2016. 256 с.

Використані джерела:

1. https://history.vn.ua/lesson/vsesvitnya-istorya-8-class-gisem-rozrobki/27.php

2. https://naurok.com.ua/urok-z-vsesvitno-istori-dlya-8-klasu-na-temu-promisloviy-perevorot-ta-syayvo-prosvitnictva-26981.html

3. http://www.info-library.com.ua/books-text-10322.html

4. https://worldlit.jimdo.com/література-доби-просвітництва/

5. https://naurok.com.ua/promisloviy-perevorot-ta-syayvo-prosvitnictva-30387.html

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Якими були основні ідеї гуманістів?

2. Які процеси вжитті церкви відбувалися напередодні епохи Просвітництва?

3. Що таке мануфактура?

4. Які технічні винаходи були здійснені в попередні століття?

ІІ. Вступне слово учителя та повідомлення теми уроку

Тема нашого уроку «Просвітництво і промислова революція». Просвітництво – широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII — XVIII ст. Представники цієї течії (учені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — перебудова суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права.

ІІІ. Повідомлення нових знань

1. Розповідь учителя про французьке просвітництво

Найчисленніше коло талановитих просвітителів склалося уФранції. Завдяки їм країна перетворилася на центр європейського інтелектуального життя. Звідси дух Просвітництва поширився по всій Європі. 

Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтес'є,який розробив теорію поділу влади(законодавчу,виконавчу і судову). Найпомітніша постать французького Просвітництва - Марі Франсуа Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер (1694—1778). Різнобічно талановита людина, він був філософом, істориком, письменником. За свої переконання і сатиричні твори зазнав переслідувань, перебував в ув'язненні в Бастилії, а потім у засланні. Два з лишком роки, проведені в Англії, укріпили прихильність Вольтера до політичної свободи та релігійної терпимості. Усі освічені люди Європи знали його заклик: «Роздавіть гадину!», спрямований проти могутності католицької церкви. Проте критика церкви не заважала Вольтеру залишатися щирим християнином. Він вважав релігію опорок моралі, необхідною для суспільства, але водночас рішуче виступав за свободу віросповідання і прославляв ідею віротерпимості.

Вольтер ніколи не залишався байдужим до несправедливості. Він викликав повагу в декого з європейських монархів. Російські імператриця Катерина II і прусський король Фрідріх II, прагнучи виглядати «освіченими правителями», листувалися з Вольтером. Він мав настільки сильний вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер нерідко називають «добою Вольтера». Масове захоплення творами «великого дотепника» зробило його ім'я символом епохи, дало назву ідейній течії європейського масштабу - «вольтер'янству». Він цілком заслужив надпису, залишеного нащадками на його могилі: «Поет, історик і філософ, який возвеличив людський розум і навчив його бути вільним».

Новий етап  у розвитку французького Просвітництва пов'язаний з ім’ям Жака Руссо. Мислитель не визнавав позитивних наслідків прогресу і закликав повернутися до життя на лоні природи, стверджував, що розвиток науки і мистецтва псує суспільство.

Бесіда

Чи погоджуєтесь ви з твердженням Руссо про науки і мистецтво?

Свій погляд мав Руссо і на державну владу. Це мала бути держава вільних і об’єднаних у могутній колектив рівних людей-республіка.

2. Робота у зошиті

Складіть порівняльну таблицю «Архітектура XVII-XVIII ст.»

4. Розповідь учителя про ідеї просвітництва та суспільство. Конспектування

Розповідь учителя, учні найважливіше записують.

Нові ідеї досить швидко проникли в тогочасне суспільство. Під їх знаком відбувалися зміни в освіті і традиціях сімейного виховання. Помітно потеплішали стосунки всередині сім'ї, у тому числі й ставлення до дітей. Навіть на сімейних портретах замість маленьких леді і джентльменів, зображуваних раніше у строгих позах, з'явилися малюки, які граються.

Батьки почали приділяти більше уваги вихованню дітей і розвитку їхніх розумових здібностей. Дбаючи про добробут своїх нащадків, вони прагнули дати дітям гарну освіту. Розширення мережі шкіл, у тому числі й для бідних, сприяло зростанню числа освічених людей. Дівчатка здебільшого вчилися грамоті та веденню хатнього господарства у своїх матерів, але чимало з них уже відвідували школи. У заможних сім'ях досить звичним було запрошення для доньок домашніх учителів. Час був жорстоким, і тілесні покарання вважалися звичайною справою. Проте все голосніше лунали голоси тих, хто намагався переконати батьків і вчителів у шкідливості пороття. Локк стверджував: «З дітей, яких часто б'ють, рідко виходять хороші люди».

Покращився стан медицини, що супроводжувалося заснуванням лікарень і пологових будинків, вдосконаленням медичного обслуговування, зменшенням смертності. Не тільки в будинках багатіїв, а й людей середнього статку створювалися хороші власні бібліотеки. Відчинялися також двері загальнодоступних бібліотек, які видавали книжки додому. Освічені люди, об'єднані спільним інтересом до політики, літератури чи мистецтва, прагнули спілкування. Вони створювали клуби й літературні гуртки, збиралися в салонах - приватних будинках, щоб провести час у цікавих бесідах і поділитися своїми враженнями від прочитаного.

У середині XVIII ст. друкована періодична преса повністю витіснила рукописні «новини». Газети і журнали несли інформацію про міжнародного життя, зміст дебатів в уряді, стан економіки. На їхніх шпальтах розміщувалися рекламні оголошення, повідомлення про концерти та театральні вистави, обговорювалися книжкові новинки. Європейці звикли черпати новини з преси, що вело до збільшення тиражів. Під впливом просвітителів журналісти виступали з критикою політики, поступово знімаючи з неї завісу таємничості и роблячи надбанням гласності. Так складалися умови для формування громадської думки.

4. Розповідь учителя про Природу людини і природне право. Просвітництво і церкву.

Ведучи розмову про роль та місце церкви в добу Просвітництва , неможливо не зупинитися на філософії природного права, яка разом з Реформацією змінила погляди на місце монарха в суспільстві. З точки зору цієї філософії держава, державні інститути та інші установи створюються не волею Бога, а виникають завдяки угоді, яка є продуктом вільного волевиявлення людини та її переконань. Немає влади без угоди. Метою держави тепер є вже не прославлення Бога або турбота про істинно християнське життя підданих, а саме благо, інтерес, користь самої держави; релігія стає лише засобом, що веде до цієї мети. Обсяг та зміст державної влади стають безмежними. У цій ситуації турбота про релігію розглядається не з точки зору обов’язку, що покладений Богом на "сильних світу цього", а всього лише як один із засобів забезпечення внутрішнього спокою та процвітання суспільства. За висловом А. Мішеля: "Моральним... боком життя своїх підданих володар цікавиться мало або, виражаючись точніше, цікавиться ним настільки, наскільки цього потребують докори совісті та піклування про власну безпеку та велич. Людовик ХГѴ переслідує протестантів не тільки тому, що вважає це виконанням свого обов’язку, але й тому, що єресь для нього є ферментом бродіння у королівстві, а єдність віри - найкраща гарантія єдності закону. Він втручається у питання віри і стає теологом для того, щоб обмежити папську владу і відчувати себе повновладним господарем. Щоправда, у Франції існує державна релігія; але в цій угоді між державою та церквою держава отримує.. .не менше, ніж дає. Сповідуючи католицизм, держава, за точним виразом одного письменника, "не стільки служить релігії, скільки користується нею для себе".

Однак поряд з ідеєю про злиття держави з якимось одним віровченням, яке, здавалося, повинно статися обов’язково, допускається можливість існування на одній і тій же території різних релігійних товариств, що однаково було незрозумілим як для середньовічного католицизму, так і для реформаторів XVI ст. Класичним прикладом такої політики стали німецькі землі у XVIII ст. Держава тут сприймалася як найбільш розумний порядок людського суспільства, хоча допускалося існування релігійних об’єднань. Різниці між церквою та будь-якими іншими релігійними громадами не було: одні визнавалися як корпорації, тобто юридична особа, і розглядалися як частина державного устрою, інші не визнавалися такими і, відповідно, не мали жодного суспільного значення. Стосовно перших монарх мав вищу владу, причому його особиста належність до того чи іншого віросповідання значення не мала. За концепцією природного права володар міг бути навіть нехристиянином, але як голова держави, він мав владу над усіма, хто перебував у межах її території. Сам по собі, як член церкви, князь не мав жодних прав, які відрізняли би його від інших. Всі права і вся влада належали йому як голові держави, як щодо того релігійного об’єднання, до якого він належав особисто, так і до інших об’єднань, що підкорювалися державним законам. У цьому полягала суттєва різниця із поглядами реформаторів, які приписували володарю владу, що покладається на нього Богом, вважаючи одночасно, що у державі панує єдине істинне християнське віровчення (зазвичай реформаторське).

5. Робота з підручником. Складання таблиці «Технічні винаходи»

Відкрийте та прочитайте сторінки підручника 187-188 та заповніть таблицю.

IV. Висновки

1.XVIII ст. називають епохою Просвітництва.  

2.Ідеї Просвітництва дали могутній поштовх до розвитку  науки.

3.Ідеї Просвітництва спричинили появу такого явища, як освічений абсолютизм. Проте вони охопили лише незначну частину населення, переважно освіченого. Свідомість більшості населення  була  середньовічною  і  не  сприймала  нових  ідей.  

4.Наприкінці  XVIII ст.  в  Англії  розпочалася  промислова  революція; її передумовами були аграрна революція і технічні досягнення, найважливішим  із  яких  стала  парова  машина.  

5.Промислова  революція  спричинила  суттєві  соціальні  зміни.  Провідними  верствами  суспільства  стали  підприємці  та  наймані робітники.  6.Бурхливий  економічний  розвиток  Англії  викликав  появу  науки  про  економічний  розвиток  суспільства.  Одним  із  її  заснов ників був А. Сміт.

V. Домашнє завдання

Прочитати Параграф 22, ст. 178 – 191.