Зміст навчального матеріалу:
•показувати на карті держави, в яких відбулися революції;
•називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848- 1849 рр.;
•визначити причини поразки революцій та характеризувати їх особливості у країнах Європи;
•аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної та Західної Європи;
•висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві;
•давати характеристику визначним особистостям періоду.
Зміст навчального матеріалу: показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848- 1849 рр.; визначити причини поразки революцій та характеризувати їх особливості у країнах Європи; аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної та Західної Європи; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду.
Перевірка домашнього завдання 1 За формою правління Австрійська імперія була республікою. 2 Російську імперію називали «клаптиковою монархією». 3 Австрійська імперія була промислово розвиненою країною. 4 Декабристами називали учасників таємних організацій в Росії. 5 Правителем Російської імперії у 1825-1855 р. був Олександр ІІ. 6 Після Кримської війни був підписаний Ризький договір. 7 Велику роль в національному відродженні ХІХ ст. відігравали «будителі». 8 Повстання декабристів відбулось 14 грудня 1825 р. 9 Російська імперія була аграрною країною. 10 Ліберали виступали за революцію в Російській імперії. 11 Правителями Австрійської імперії у ХІХ ст. були Франц І, Фердинанд І. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 - - - + - - + + + - +
Робота з історичним атласом За допомогою карти історичного атласа «Революції 1848- 1849 рр. у Європі» виконати завдання в контурній карті. Необхідно позначити: 1) головні центри революційних рухів 1848-1849 рр.; 2) території, охоплені національно-визвольною боротьбою; 3) райони Німеччини, охоплені рухом за прийняття імперської конституції у травні 1849 р.; 4) кордони Німецького союзу; 5) збройні дії проти контрреволюції та іноземних інтервентів.
Причини поразки та історичне значення революцій 1. Не було єдності всіх революційних сил країн. 2. Стихійність виступів селян, їх неорганізованість і пасивність. 3. Зовнішня інтервенція. 4. Зрадницька роль буржуазії і ліберальних поміщиків 5. Слабкість, неорганізованість, несформованість робітників. 6. Стихійність виступів селян, їхні неорганізованість і пасивність. 7. Несприятливе міжнародне становище. 8. Нездатність революції в Австрії та Угорщині вирішити національне питання-стосовно слов'янських народів та інших народів Австрійської імперії.
Узагальнення та систематизація нових знань і умінь 1. Чому події 1848-1849 рр. у Європі називають «весною Європи»? 2. Які завдання мали розв’язати революції? Чи розв’язали вони їх? 3. Які події ознаменували початок революцій? 4. На підставі чого Конституції, прийняті під час революцій, можна вважати демократичними? 5. Чому європейські революції так і залишилися незавершеними? 6. Завдяки чому революції прискорили суспільний прогрес?
Висновок Хоча у кожного народу і кожного покоління є свої найзаповітні- ші мрії та ідеали, у суспільстві існують і такі, які є актуальними і зрозуміли у всі часи: рівноправ’я, братерство, свобода, воля, справедливість, мир. Для досягнення цих ідеалів в усі часи люди ладні були жертвувати власним життям, піднімаючись на революційну боротьбу. Народ ніколи не здатний виступати таким потужним творцем історії, як під час революцій. У такі моменти він здатен творити чудеса. І європейські революції 1848-1849 років є тому найкращим підтвердженням. Рефлексія з акцентом на розв’язанні проблемного завдання Метод незакінченого речення «Я вважаю, що революції 1848- 1849 рр. в Європі...»
Домашнє завдання 1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати. 2. Закінчити заповнення порівняльної таблиці «Революції 1848- 1849 рр. в Європі». 3. Скласти листа рідним від імені учасника революції в одній з європейських країн з викладом основних подій та своїми враженнями від побаченого.