28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Урок з захисту Вітчизни. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт.

Про матеріал

Конспект уроку з розділу основи цивільного захисту предмета "Захист Вітчизни" для роботи з юнаками 10 -тих класів на основі проблемного підходу. Рекомендовано для розвитку критичного мислення та випереджувального навчання учнів.

Перегляд файлу

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор Тернопільської школи

допризовної  підготовки

 

____________  В. І. Бондар
 
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

 

розділу основи цивільного захисту

для роботи з учнями 10  класів

загальноосвітніх закладів

ТЕМА:

Основні принципи та завдання при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах виникнення надзвичайних ситуаціях.

МЕТА:

А) НАВЧАЛЬНА  Дати поняття про принципи та заходи захисту населення від наслідків НС. Познайомити учнів із рятувальними та іншими невідкладними роботами.

 Б) ВИХОВНА Виховувати в учнів впевненість в ефективності заходів цивільного захисту, надійності засобів ЦЗ у районах виникнення надзвичайних ситуацій; почуття любові  до рідної Вітчизни; формувати гармонійно розвинену особистість, продовжувати виховувати відповідальність, старанність, дисциплінованість при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах виникнення надзвичайних ситуацій;

В) РОЗВИВАЮЧА Розвивати логічне мислення учнів, кращі морально психологічні якості, основні мисленнєві операції (аналіз, синтез, узагальнення).

ТИП УРОКУ: засвоєння  нових знань.

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ: розповідь, бесіда, елементи лекції, ілюстрація з використанням мультимедійної техніки, робота над евристичною ситуацією.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: клас  або кабінет цивільної оборони.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці .

ЧАС:  1 година /45 хвилин/

 

Хід уроку

 

 

І.  Організаційна частина.

1. Доповідь заступника  командира взводу про готовність до заняття. Перевірка відсутніх.

 

Відпрацювання стойових прийомів: Вітання. Виконання сторйового положення курсантами та пийомів на місці.

ІІ. Мотивація учбової діяльності школярів.

 

З метою врятування людей і надання їм допомоги рятувальні роботи включають: розвідку району лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань та проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху введення рятувальних формувань і об’єктах рятувальних робіт, розшуку і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих приміщеннях, розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги потерпілим; винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд, продовольства, води, техніки, сировини. Це питання дуже актуальне не тільки у воєнний час, але й при надзвичайних ситуаціях мирного характеру, стихійних лихах, екологічних  та техногенних катастрофах. (показ відео) - 5 хв. Показ відео:  Чорнобиль. -1 хв.

 

ІІІ. Повідомлення теми мети і завдань уроку.

Виводимо на проектор:

ТЕМА 4. ОСНОВИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ.  ХАРАКТЕРНІ ВИДИ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТАХ ТА В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ.ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

 

Короткий ніструктаж про завдання на урок - 2 хв.

 

Сьогодні на уроці ми будемо працювати над питанням: етапи та алгоритм проведення РіНР в умовах міста. В кінці уроку Ви здасьте свої роздуми та міркування,  як письмову роботу, це буде оцінено.

 

На проекторі висвітлено:

 

Запам`ятайте!!!

 

Основна мета рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР): допомога та збереження життя постраждалим на всіх етапах проведення РіНР.

 

 

Показ відео про про роботу комісії з ліквідації наслідків НС. - 2 хв.

 

Показ відео про про роботу аварійнорятувального загону м. Івано-Франківськ з ліквідації наслідків НС.- 2 хв.

 

 

 

 

 

ІV. Сприйняття і первинне засвоєння учнями нового матеріалу.

 

Одночасно з рятувальними роботами необхідно виконати інші невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для гасіння пожеж тощо.

За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт відповідає керівник ЦЗ обєкта чи населеного пункту. Він особисто керує підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ (цивільного захисту).

Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за встановленим режимом роботи, за зміною обстановки, проведенням перегрупування чи перестановки сили і засобів на місці роботи, контролює дотримання заходів захисту і безпеки особового складу.

До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДОР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конструкцій споруд на шляху руху формувань і в місцях роботи: ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.

Для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт рішенням керівника ЦЗ створюються угруповання ЦЗ. Склад угруповання визначається з врахуванням сил і засобів, характеру й обсягу робіт, які треба виконати.

Рятувальні й невідкладні роботи неможливо провести в короткі строки без використання техніки. Для цього залучають різну техніку, яка є в господарстві або на об’єктах району. Наявну техніку залежно від виду робіт можна розділити на групи: екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди, домкрати, лебідки - для розчищення завалів, піднімання і переміщення вантажів, конструкцій будівель і споруд; пневматичні машини - відбійні молотки, бурильні інструменти для подрібнення завалених конструкцій будівель, пробивання отворів, з метою надання повітря або виведення потерпілих; бензорізи, електро- і газозварювальні апарати для розрізання металевих конструкцій; авторемонтні майстерні, станції обслуговування, заправки паливом, агрегати для освітлення - для ремонту і обслуговування техніки, залученої для проведення рятувальних робіт; насоси, мотопили, пожежні машини, поливальні машини - для гасіння пожеж і відкачування води; автомобілі вантажні, автобуси, інші транспортні засоби, кінний транспорт - для евакуації потерпілих і тварин з небезпечної зони.

Успішне проведення рятувальних робіт досягається своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки, добуванням достовірних даних на встановлений час; високою технічною, морально психологічною підготовкою, умінням ведення робіт, знанням і дотриманням правил безпеки під час проведення робіт особовим складом формувань ЦЗ; ефективним використанням машин і механізмів; знанням командирами формувань ділянок роботи, розміщення об’єктів, комунально-енергетичної мережі, розміщення захисних споруд, які працюють у районі лиха, осередку ураження, організацією чіткого зв’язку і управління силами та засобами.

Види і обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт і способи їх ведення у районах стихійного лиха, виробничої аварії, осередку ураження і зараження залежать від характеру руйнувань, обставин, що склалися, і реальних можливостей їх використання.

Насамперед, потрібно організувати розвідку району лиха надзвичайної ситуації ланками розвідувальної групи, щоб у короткі строки з’ясувати характер і межі руйнування та пожеж, ступінь радіоактивного забруднення в різних районах, наявність ОР чи СДОР, уражених людей та їх стан, можливі шляхи введення рятувальних формувань з технікою і евакуації потерпілих, населення з небезпечної зони. За даними цієї розвідки необхідно чітко визначити першочергові роботи, їх обсяг, необхідні сили і засоби.

Інженерна розвідка повинна визначити завалені захисні споруди, будівлі, де знаходяться люди, сільськогосподарські тварини, місця й характер руйнувань на комунально-енергетичній мережі, черговість і обсяг невідкладних робіт, потреб у людях і технічних засобах, шляхи під’їзду техніки до місць роботи.

Надаючи сили і засоби для проведення робіт, необхідно перш за все влаштувати проїзди і проходи до об’єктів проведення робіт. Для цього застосовують бульдозери, автокрани, грейдери. Ширина проїздів має бути 3,5-4,0 м для одностороннього і 7,0-8,0 м для двостороннього руху, через 150-200 м мають бути роз’їзди довжиною 10,0- 20,0м.

В організації і веденні рятувальних робіт особливе значення мають пошуки потерпілих. Необхідно встановити, де і в яких умовах вони перебувають. Потрібно ретельно обстежити завали, підвальні приміщення, порожнини завалів будівель.

Звільнення людей з-під завалів є найважливішим і найскладнішим видом рятувальних робіт. Якщо потерпілі знаходяться поблизу поверхні або завалені невеликими уламками одноповерхових будівель, то розбирають завали вручну. Потерпілих, які знаходяться в глибині завалів, дістають через вузькі проходи висотою 0,7-0,9 м, шириною 0,6-0,7 м,  які зроблені з боку завалів. Для прокладання проходів використовують пустоти і щілини, що виникли в завалі від падіння великих елементів будівель. Якщо прохід зробити неможливо або на це потрібно багато часу, то людей, які знаходяться в глибині завалів, витягують, розбираючи завали зверху вручну. З-під уламків слід насамперед вивільнити голову і верхню частину тулуба людини. Якщо не вдається швидко витягнути потерпілого, йому надають першу медичну допомогу, яку можливо надати у конкретній ситуації.

Виносити уражених через зроблений прохід можна на руках, плащах, брезенті, ковдрі, ношах, волоком.

При руйнуванні великих будівель, як це показав досвід у Вірменії після землетрусу, для розбирання завалів необхідні потужні підйомні крани, великі екскаватори, пересувні електростанції і ліхтарі для роботи вночі.

Люди під руїнами  землетрусів мо­жуть залишатися живими, якщо вони не поранені, до двох-трьох тижнів. Так, у Мексиці після землетрусу 1985року, знаходили людей живими під руїнами на 14-й день. У Вірменії, в Ленінакані після землетрусу на п’яту добу розкопано живими 5398 осіб,  й на 10 - 11-ту добу знаходили людей живими.

Для рятування людей із пошкоджених дво-, три- і багатоповерхових будинків із зруйновними виходами і сходами споруджують трапи, настили з дошок товщиною не менше 5 см з прибитими впоперек дошок дерев’яними брусками на відстані 25-30 см один від одного, а також роблять отвори в сусідні  приміщення, які мають виходи.  Для рятування потерпілих з верхніх поверхів напівзруйнованих будинків, коли немає безпосередньої загрози обвалу, застосовують переносні приставні драбини, канати, механічні драбини, підвісні колиски.

Рятуючи людей із пошкоджених будинків, необхідно дотримуватися правил безпеки, тому що нестійкі конструкції будинків і споруд загрожують обвалом і небезпечні не тільки для людей, що перебувають у завалі чи заваленому сховищі, а й для особового складу формувань, які проводять рятувальні роботи. Необхідно оглянути такі конструкції.

Нестійкі конструкції, падіння яких може викликати небажані наслідки, обвалюють. Для цього вибирають найбільш ефективний, простий і безпечний спосіб обвалювання. Конструкцію звільняють від тимчасових кріплень і за допомогою лебідок, тракторів, бульдозерів обвалюють їх. Обов’язковим є кріплення нестійких елементів конструкцій. Стіни висо­тою до 6 м кріплять простими підкосами, розміщеними під кутом 45-60° до горизонту, стіни висотою до 9-12 м кріплять подвійними дерев’яними підкосами або підкосами з металевих балок. Крім того, залежно від умов стіни можна укріплювати розпірками, встановленими між пошкодженою і цілою стіною суміжного будинку. Встановлюючи стояки тимчасового кріплення, під них підводять підкладку з дошок товщиною не менше 5 см. Не потрібно спирати стояки безпосередньо на ґрунт, бетон чи асфальт. Для щільного притискання стояка до балки їх треба підклинювати клинцями з твердих порід дерева. Стояки, що встановлюються, треба міцно розшити дошками.

Перед відкопуванням завалених сховищ і укриттів треба спробувати встановити зв’язок з потерпілими, з’ясувати їх стан. Для цього використовують телефон і радіо, а якщо це неможливо, то розмов­ляють з людьми, що знаходяться в укриттях, через повітрозабірні отвори, відкриті двері,  люки, а також вдаються до перестукування по стояках водопостачання чи опалення, які ведуть у підвал. Після встановлення зв’язку з’ясовують забезпеченість людей, що знаходяться в укритті , повітрям.

Якщо необхідно подати у сховище повітря, слід відшукати повітрозабірні отвори, що збереглися, розчистити і через них подавати повітря. При зруйнуванні повітрозабірних каналів, треба відкрити двері аварійного виходу, а якщо і це зробити неможливо, в перекритті чи стінах прорубати отвори, через які за допомогою вентилятора або компресора подати повітря, а також воду, їжу і медикаменти. Пробити такі отвори можна вручну, використо­вуючи для цього молотки, ломи. Місце для отвору вибирають там, де конструктивні елементи мають найменшу товщину і міцність.

При загрозі сховищу затоплення чи проникнення газу треба негайно відключити пошкодженні ділянки мереж водопроводу, теплофікації чи газопроводу. Із затоплених приміщень відкачують воду.

Є різні способи відкопування завалених сховищ: розчищають завали над входом або аварійним виходом, пробивають отвори у стінах чи перекриттях, прокладають підземну галерею до стін сховища або пробивають у цій стіні отвори.

У підвалах можна розчищати тільки входи. Якщо ж входи завалені настільки, що для їх розчищення потрібно багато часу, то доцільно пробити отвір у стіні з суміжного підвального приміщення або ззовні.

В сховищах зі стінами, що височать над поверхнею землі, пробивати отвори краще в стінах сховища. В сховищі з повністю заглибленими стінами для пробивання отворів у зовнішній стіні викопують напрямок у ґрунті біля стіни підвалу. Потерпілим необхідно надати першу медичну допомогу, яка надається медичними формуваннями. Після надання першої медичної допомоги потерпілих направляють на медичні пункти чи в лікарні для надання їм лікарської допомоги.

Із небезпечної   території людей необхідно терміново евакуювати в безпечні райони - пішки, а також з  допомогою всього наявного транспорту.

Забруднених радіоактивними речовинами або заражених хімічними і біологічними засобами необхідно направити на санітарну обробку. Невідкладні роботи на комунально-енергетичній мережі й спорудах проводять для забезпечення рятувальних робіт, підтримання життєдіяльності на об’єктах, що збереглися, і швидкого відновлення важливих об’єктів. Ці роботи спрямовані головним чином на запобігання затоплення житлових і виробничих приміщень, підвалів і сховищ, ділянок доріг, на забезпечення водою, особливо для протипожежних потреб. Часто такі роботи пов’язані з рятуванням людей, тому вони належать до категорії невідкладних і повинні виконуватися одночасно з рятувальними роботами.

Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичній мережі й спорудах в умовах пожеж, радіоактивного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами є складним завданням, для вирішення якого потрібні зусилля багатьох кваліфікованих спеціалістів і спеціальної техніки.

При руйнуванні водопровідних мереж найбільше пошкоджуються стояки, розташовані у будинках і виробничих спорудах. Це може призвести до затоплення сховищ, підвалів або місць, де проводять рятувальні роботи. Потрібно негайно відключити зруйновані ділянки труб, забивши отвори в трубах дерев’яними пробками, або перекрити засувки чи забірні гвинти. В першу чергу відключають засувку з боку насосної станції,  а потім засувку, розташовану з іншого боку пошкодженої ділянки. Перекривати засувку треба повільно, бо гідравлічний удар, що виникає при різкій зупинці руху води, може зруйнувати інші ділянки водопроводу. За допомогою гумових шлангів або прядивних рукавів можна відвести воду на весь період рятувальних робіт.

В управлінні ЦЗ повинна бути схема мережі водопостачання, колодязів і камер. Проводячи невідкладні роботи у колодязях, бригада повинна налічувати не менше трьох осіб. У колодязь дозволяється спускатись тільки одній людині із запобіжним поясом і спеціальною лампою.

Перш ніж спуститись у колодязь, необхідно перевірити загазованість бензиновою лампою. Якщо в колодязі є метан або сірководень, полум’я в лампі зменшується, від присутності вуглекислоти, потухне полум’я збільшиться в разі наявності парів ефіру або бензину.

Звільнити колодязі й камери від загазованості можна природним провітрюванням, з допомогою вентилятора або заповненням водою. Якщо неможливо повністю звільнити колодязь від загазованості, роботи можна продовжувати тільки в протигазах. При гасінні пожеж або в інших випадках аварії на водопровідних мережах необхідно спорудити тимчасові обвідні лінії, поставивши на найближчі пожежні гідранти, стендери з приєднаними до них прядивними рукавами.

Зруйнована газова мережа дуже небезпечна для проведення рятувальних робіт, тому її необхідно негайно відключити, заповнивши водою гідрозатвори та сифони, а також поставивши заглушки на кінці пошкодженого газопроводу. Найпростіша заглушка - це дерев’яна пробка, обмазана глиною. Якщо на зруйнованій мережі газопостачання утворюється вогняний факел, слід обережно перекрити кран газопроводу, зменшуючи поступово тиск у мережі, так щоб полум’я не втягувалося в трубу. Потім мокрими ганчірками або піском збити полум’я, щоб полум’я не втягнулося в трубу, і вже тоді остаточно відключити пошкоджену ділянку.

Аварійні роботи на мережі електропостачання потребують спеціальної підготовки і тому виконуються, як правило, спеціалізованими підрозділами. Проте в осередку ураження формування об’єктів можуть виконувати нескладні роботи, усуваючи пошкодження на електричній мережі під керівництвом інженера-електрика. Якщо будинок пошкоджений, перш за все вимикають всі ділянки електромережі. Потім, якщо можливо, відновлюють лінії, що йдуть у сховище, і влаштовують тимчасове освітлення шляхів евакуації населення з місць роботи формувань. З метою захисту людей, забезпечення електроенергією важливих споживачів при пошкодженні джерел електроживлення і ліній електропередач, подання електроенергії в осередки ураження і попередження виникнення пожеж у місцях проведення рятувальних робіт проводяться аварійні роботи для відключення або відновлення пошкоджених ліній і ділянок мережі електропостачання.

Для забезпечення живлення електрифікованих інструментів, електродвигунів, машин і механізмів, що застосовуються при проведенні рятувальних робіт для забезпечення електроенергією медичних установ, найбільш доцільно подавати електроенергію електролініями, що збереглися, з невеликим обсягом відновних робіт або тимчасо­вою кабельною мережею з живленням її від джерел, що знаходяться поблизу.

На окремих пошкоджених ділянках наземної електромережі відновлення проводиться з’єднанням проводів або прокладанням нових окремих ліній на тимчасових або на уцілівших опорах. Ділянки кабельних пошкоджених ліній можуть бути з’єднані за допомогою прокладеного на поверхні землі з’єднувального кабелю або проведенням тимчасової повітряної лінії.

У місцях проведення рятувальних робіт, де пошкоджена мережа низької напруги живиться від високовольтної лінії, що збереглася, може виникнути потреба відключити окремі ділянки мережі електропостачання. Таке відключення проводиться вимкненням рубильника, перерізанням проводів або за допомогою роз’єднувачів. Є споживачі електроенергії, від роботи яких певною мірою залежить успіх проведення рятувальних робіт. Це - насосні водопровідні, водовідливні станції та ін. В окремих випадках може бути потреба проведення аварійно-відновних робіт для забезпечення електроенергією важливих об’єктів, на яких у разі тривалої зупинки технологічного процесу можуть виникнути аварія або великі матеріальні втрати (птахофабрики, інкубаторні станції).

Для забезпечення електроенергією таких важливих споживачів може виникнути  потреба у відновних роботах на окремих спорудах енергосистеми. Якщо неможливо за короткий час забезпечити енергопостачання важливих споживачів шляхом відновлення існуючої енергомережі, можна використати пересувні електростанції.

Щоб не допустити ураження електричним струмом, всі невідкладні роботи на мережі та об’єктах енергопостачання мають проводитись після повного знеструмлення й з суворим дотриманням правил техніки безпеки.

 

V. Узагальнення і систематизації знань.

Моделювання поведінки у місцях проведення рятувальних робіт, де пошкоджена мережа низької напруги, яка живиться від високовольтної лінії.

 

На проекторі висвітлено:

 

Запам`ятайте!!!

 

Основна мета рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР): допомога та збереження життя постраждалим на всіх етапах проведення РіНР.

 

VІ. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Сподіваюсь, що за необхідності  ви використаєте отримані знання для допомоги потерпілим. Всі Ви працювали вміло та злагоджено. Дякую Вам.

 Викладач  повідомляє оцінки учням.

 

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити: стор. 274-276 підручника та опрацювати конспект уроку.

 

Конспект уроку підготував:

Дудник Віктор Валерійович

 

1

 

doc
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту) 10 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
772
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку