Урок Загальна характеристика голонасінних рослин

ГОЛОНАСІННІ.

Рекомендації  до самостійного вивчення:

знайдіть в  мережі Internet додаткову інформацію та опрацюйте її (за бажанням).

Цілі заняття:

Основні питання заняття:

Необхідне повторення: що ви знаєте про вітаміни та фітонциди?

Пригадайте: будову насінини та її значення для рослини.

Біологічні поняття та терміни:

Хвоя, смоляні ходи, живиця, жіночі шишки, чоловічі шишки, повітряні мішки пилкового зерна .

Перші голонасінні з'явилися наприкінці девонського періоду близько 350 млн. Років тому; ймовірно, вони походять від стародавніх папоротеподібних, що зникли на початку кам'яновугільного періоду. У мезозойську еру - епоху горотворення, підняття материків та посушливого клімату - голонасінні досягли розквіту, але вже з середини крейдяного періоду поступили своє панівне становище покритонасінним.

ІІ. Процеси життєдіяльності та особливості будови

Сучасні голонасінні представлені переважно деревами, значно рідше - чагарниками і дуже рідко - ліанами; трав'янистих рослин серед них немає. Листя голонасінних значно відрізняються від інших груп рослин не тільки за формою і розмірами, а й за морфологічними та анатомічними ознаками. У більшості видів листя голкоподібне (хвоя) або лусковидне; у окремих представників воно велике (наприклад, у вельвічії дивовижної їх довжина сягає 2-3 м), перисторозсічені, дволопатеве та ін. Листя розташовуються поодиноко, по два або кілька в пучках.

Тканина, що проводить воду (ксилема) голонасінних складається переважно з трахеїдів, і лише у деяких груп є справжні судини.

Переважна більшість голонасінних - вічнозелені, одно- або дводомні рослини з добре розвиненими стеблом і кореневою системою, утвореною головним і бічним корінням. Розселяються вони насінням, яке формується із сім'язачатку. Сім'язачатки голі (звідси назва відділу), розташовані на мегаспорофілі (жіночій шишці) або на насіннєвих лусках, зібраних в жіночі шишки.

У циклі розвитку голонасінних спостерігається послідовна зміна двох поколінь - спорофіта і гаметофіта з пануванням спорофита. Гаметофіти сильно скорочені, причому чоловічі гаметофіти голо- і покритонасінних рослин не мають антеридіїв, чим різко відрізняються від усіх різноспорових безнасіннєвих рослин.

ІІІ. Різноманітність і значення

Відділ сучасних голонасінних нараховує більше 700 видів. Незважаючи на відносно малу чисельність видів, голонасінні завоювали майже всю земну кулю. У помірних широтах Північної півкулі вони на величезних просторах утворюють хвойні ліси, що називаються тайгою.

Голонасінні включають шість класів, два з яких повністю вимерли, а інші представлені рослинами, що нині живуть. Найбільш збереженою і найчисленнішою групою голонасінних є клас Хвойні, що нараховує не менше 560 видів, які утворюють ліси на великих просторах Північної Євразії та Північної Америки. Найбільше число видів сосни, ялини, модрини зустрічається на узбережжі Тихого океану.

Найбільш широко поширеними представниками хвойних в Україні є сосна звичайна і ялина звичайна, або європейська. Їх будова, розмноження, чергування поколінь у циклі розвитку відображає характерні особливості всіх хвойних.

За своїм значенням в біосфері і ролі в господарській діяльності людини хвойні займають друге місце після покритонасінних, далеко перевершуючи всі інші групи вищих рослин.

Вони допомагають вирішувати величезні водоохоронні та ландшафтні завдання, служать найважливішим джерелом деревини, сировини для отримання каніфолі, скипидару, спирту, бальзамів, ефірних масел для парфумерної промисловості, лікарських та інших цінних речовин. Деякі хвойні культивуються як декоративні (ялиці, туї, кипариси, кедри та ін.). Насіння ряду сосен (сибірської, корейської, італійської) вживаються в їжу, з них також отримують масло.

Представники інших класів голонасінних (саговникові, гнетоподібні, гінкгові) зустрічаються значно рідше і менш відомі, ніж хвойні. Однак майже всі види саговникових декоративні і користуються широкою популярністю у садівників багатьох країн. Вічнозелені безлисті невисокі чагарники ефедри (клас гнетових) служать джерелом сировини для отримання алкалоїду ефедрину, який застосовується як засіб, що збуджує центральну нервову систему, а також при лікуванні захворювань алергічного характеру.
 

Запитання для самоконтролю:

1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?

2. Які особливості будови хвойних?
3. Як відбувається розмноження сосни? 
4. Чим відрізняються чоловічі і жіночі шишки сосни?
5. Яка роль голонасінних у природі?

Виконайте тест для самоконтролю              за посиланням  (https://naurok.com.ua/test/golonasinni-49594.html )