Урок "Загальна характеристика Голонасінних рослин"

Біологія 6 клас

Урок №____                    Дата: ___________

 

ТЕМА:  Загальна характеристика голонасінних рослин

 

МЕТА:

• Освітня.

Сформувати у учнів наукову картину живої природи на прикладі голонасінних  рослин; розкрити особливості будови та розмноження голонасінних, указати на перевагу насінного розмноження рослин над споровим; ознайомити учнів з різноманітністю голонасінних рослин, особливостями їх будови та середовищем існування, з'ясувати значення цих рослин в природі та житті людини, продовжувати роботу над засвоєнням нових біологічних термінів і понять та повторенням вивчених протягом року

• Розвиваюча. 

  Розвивати у учнів пізнавальний інтерес до теми, спостережливість, навички роботи з  практичним матеріалом; вміння розпізнавати організми з різних таксономічних груп; застосовувати отриманні знання на практиці; аналізувати, робити порівняльний аналіз, висновки.

• Виховна.

        Виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, любові до природи, бережного відношення до неї

 

ОБЛАДНАННЯ: натуральні об’єкти: гербарні матеріали, шишки різних представників голонасінних, гілочки сосни, ялини, туї, ялівцю, репродукція картини І. Шишкіна «Утро в сосновом лесу», комп'ютер, проектор (презентація,  фрагмент фільму «Голонасінні»).

 

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

 

ФОРМА УРОКУ:  урок-подорож

 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з термінами.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання (робота в домашніх групах).

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

 

 

 

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

 

УВАГА! Слайд1-2

 

Добрий день! Сідайте! Напевно всі ви добре знаєте про те,  що посмішка  створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості, сприяє гарному настрою. Усміхніться один одному! І ваша усмішка створить атмосферу доброзичливості в спілкуванні, що нам допоможе гарно працювати на сьогоднішньому уроці.

 Сьогодні у нас незвичний урок, а урок-подорож. Їхати ми сьогодні будемо на автобусі, тому кожному з вас необхідно придбати квиток.

 

УВАГА!    Слайд 3-4  

 

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності

А квиток ви зможете отримати відповівши на біологічні терміни, які вивчали протягом року.

 

Вправа  «Біологічний термінатор».  Повторення термінів.

 Виконання завдання  УВАГА!    Слайд 5-6  

 

1. Процес відтворення собі подібних- …(розмноження)
2. Наука про рослини - …(ботаніка)
3. Найменша структурна одиниця живого-…(клітина)
4. Органела, що є центром керування роботи клітини -…(ядро)
5. Процес злиття статевих клітин - …(запліднення)
6. Осьовий підземний орган, який росте вглиб грунту - …(корінь)
7.  Сукупність коренів рослини називають - …(кореневою системою)
8. До генеративних органів рослини відносимо - …(квітка, плід, насінина)

 

Вправа «Виберіть вірну відповідь».

- До яких життєвих форм належать сучасні папоротеподібні?

1.Дерева      2.Кущі       3.Трав′янисті рослини

- Хвощі відносяться до рослин:

1.Рівноспорових      2.Різноспорових

Які  з перерахованих рослин належать до  вищих спорових?

1.Водорості      2.Мохи      3.Плавуни

- Зі спори у вищих спорових рослин розвивається:

1.Гаметофіт      2.Спорофіт       3.Ризоїди

  (За правильні відповіді учні отримують уявний квиток на автобус яким будуть подорожувати протягом уроку)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
                                                                         Шумлять вітри у нього в голові.
                                                                                 Зелені сосни і краса ялинок
                                                                         Літопис тиші пишуть на землі. 

 

УВАГА! Слайд 7 Демонстрація вернісажу фотографій хвойного лісу на фоні релаксаційної музики.

А щоб ближче познайомитися з представниками відділу про який сьогодні піде мова, ми з вами відправимося в подорож до хвойного лісу.

А ось і ліс…Такий загадковий і таємничий, що коли ми входимо до нього виникає відчуття чогось незвичайного. І ці враження настільки яскраві, що залишаються з нами на все життя. Яка дивна живописна картина зустрічає нас: світлий сосновий бор змінюється одноманітним мрякуватим ялинником. А на кожній зеленій пухнастій гілці хтось  та ворухнеться: чи то пташка, чи то комаха.

У кожного дерева є своя історія. Умови життя накладають відбиток на його зовнішній облік: багато дерев в лісі - крона у кожного вузька, мало дерев - крона широка, розкинута. Сильні дерева – великі, ті, що слабкіші – маленькі. Любить дерево світло, крона простора, ажурна; тіньовитривале дерево – крона густа, щільна. І, обов’язково, то тут, то там, пробіжить звірятко, прощебече птах. Все в лісі взаємозв’язане. Таке воно, лісове угрупування.

 

Слово вчителя.  Сьогодні на уроці ми з вами почнемо вивчати ще один відділ рослинного царства - відділ Голонасінні. Ми познайомимося з рослинами, що є «чемпіонами» за зростом. Серед цієї групи рослин є гіганти і довгожителі. Вони мають важливе значення для людини, без них неможливе життя тварин. Ми помандруємо по планеті та з’ясуємо, де живуть ці рослини, які особливості їх будови та значення, навчимося розпізнавати ці рослини серед інших.

(Повідомлення теми уроку , звернення до епіграфа,репродукції картини Івана Шишкіна, формування  мети уроку)   УВАГА! Слайд 8

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Історія виникнення голонасінних рослин (розповідь учителя)

УВАГА!  Слайд  9          

На думку вчених перші насінні рослини з'явилися на Землі понад 360 млн. років тому. Вважають, що попередниками насінних рослин були насінні папороті. Внаслідок зміни клімату, насінні папороті вимерлі, а їх місто зайняли більш пристосовані до нових умов довкілля голонасінні - найбільш древня група насінних рослин, яка виникла задовго до покритонасінних.

2. Особливості будови голонасінних рослин.     УВАГА!  Слайд  10         

Візитна картка голонасінних

•  Це дуже давня група вищих насінних рослин.

•  Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних.

•  Життєві форми — дерева, кущі.

•  Поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди.

•   Мають добре розвинені вегетативні органи (стебло, корінь).

•   Кора і деревина хвойних має багато смоляних канальців із живицею.

•   Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років (легенда).

•   Рослини мають  стрижневу кореневу систему.

•   Квіток немає, розмножуються насінням, яке розвивається в шишках            (підручник с. 186 «шишка» - це…?)

•   Насіння відкрито розміщується на насінних лусках, звідси і походить назва.

•   Однодомні рослини, які містять чоловічі і жіночі шишки на одній рослині.

•   Для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.

•   Деякі представники виділяють особливі речовини - фітонциди, що згубно діють на мікроорганізми.

 

Поясніть такий факт:

Листопадні дерева – береза, липа, дуб – на зиму скидають своє листя, щоб вберегтися від надмірної втрати води. Хвойні дерева, за незначним виключенням – вічнозелені рослини. Яким чином сосна, ялина, переносять зимову посуху?

 

 «Чому хвойні дерева не скидають на зиму своїх листків?»  (легенда)

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди було тепло й зелено і де їм є доволі поживи. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти зі своїми товаришами. Вона залишилась сама і мусила перебути зиму в нашім краї.

— Найкраще мені буде у лісі, — думає собі пташечка. — Дерево має гарні, густі листки, допоможе мені і дасть пораду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.

Насамперед вона звернулася до берези:

— Прекрасна березо, — сказала пташечка, — у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

—Ні, — відповіла береза. — Ми тут у лісі маємо свої лісові пташечки, яким мусимо допомагати.

Пішла пташечка до дуба і просить про допомогу. Дуб теж відмовив їй, боячись, що пташечка поклює жолуді. Просила пташечка бука, граба та ліщину, але ніхто з них не взяв її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися у гори. Аж тут почувся голос:

— Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти ?

— Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, — сумно відповіла пташечка.

Тоді йди до мене, — сказала молода ялинка. — Поглянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній усю зиму.

— А мої гілочки захищатимуть тебе від північного вітру, — обізвалась смерека, що росла поруч.

— І я тобі допоможу, — почувся голос ялівця з того боку ялини. — Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.

Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялини, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами. Одного дня подув північний вітер, заморозив листки. Всі дерева стали сумні, втратили зелені блискучі листочки.

— Чи можу я заморозити листки всіх дерев ? — спитав вітер зимового царя Мороза, який володів землею.

— Ні, — сказав зимовий цар. — З дерев, які дали бідній пташині притулок й оселю, не можна листків стрясати.

І відтоді з ялини, смереки, сосни, ялівцю не опадають листки-хвоїнки, стоять вони вічнозеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.

 

 Виняток: модрина, гінкго – дерева які  скидають листя на зиму.

 

УВАГА!  Слайд 11-12   Сьогодні з нами їде у подорожі  кандидат біологічних наук, який розповість нам  про розмноження голонасінних на прикладі сосни.

Учень.

На  гілках у голонасінних розташовуються шишки – укорочені видозмінені пагони. Шишки відіграють головну роль в розмноженні голонасінних. Саме в них утворюються пилкові зерна та  насінні зачатки.

Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі, до 2,5 см завдовжки, і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).

Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках цьогорічних пагонів наприкінці весни. Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами.

Дозрілі пилкові зерна (1-3) розносяться вітром,  у двох місцях ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки, вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані (4) і попадають на розкриті лусочки жіночих шишок (5-7), сім’язачатки яких виділяють клейку рідину, що утримує пилок. Після запилення лусочки стуляються, шишка закривається (8), а пилкове зерно починає проростати пилковою трубкою. Трубка росте повільно, іноді від запилення до запліднення проходить близько 15 місяців. Під час проростання трубки по ній, до сім’язачатка,  просуваються два  спермія: один з них зливається з ядром яйцеклітини,  утворюючи зиготу, а  другий - відмирає.  З зиготи,  що  утворилася,  розвивається  зародок  із  запасом  поживних  речовин.  Коли насіння дозрівають,  луски,  що  здерев’яніли,  розкриваються  (9)  і  насіння  (10)  висипаються  із  шишки,  часто розсіюючись  на великі  відстані.  Коли насіння опиняються в сприятливих умовах, вони проростають (11).

У сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.

Отже, у голонасінних рослин чоловічі клітини досягають жіночих завдяки наявності пилкової трубки і не потребують для цього процесу води, що є важливим пристосуванням до життя на суші.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. УВАГА!  Слайд 13

3. Перевага насінних рослин над споровими.

УВАГА!  Слайд 14

В чому ж полягає перевага насінних рослин над споровим?

1. Спосіб розмноження – насіння.

2. Перевага в життєвому циклі спорофіту.

3. Необов’язкова наявність води під час запліднення.

4. Більші розміри.

5. Ріст стебла в товщину.

6. Добре розвинута коренева система.

 

4. Різноманітність голонасінних.  

 

   Сьогодні, мандруючи, ми будемо зупинятися на станціях і знайомитися з різними представниками Голонасінних.

 

                                          Різноманітність Голонасінних      УВАГА!  Слайд 15

 

 

          Клас                  Клас                         Клас                         Клас

      Саговники          Гнетові                     Гінкгові                   Хвойні

Учні записують класифікацію у зошит.

 

 (Учні класу готовили у домашніх групах міні-презентації по представниках різних класів Голонасінних рослин, на екрані з’являються слайди тих рослин, про які вони розказують)

 

 

УВАГА!  Слайд 16-17

Клас Саговники - деревовидні рослини, поширені у субтропіках і тропіках. Стовбури циліндричні чи бульбовидні, листки великі, папоротеподібні, розміщені пучком на верхівці стовбура. Відомі мільйони років. Ростуть повільно. В Україні побачити їх можна лише в колекціях ботанічних садів.

 

УВАГА!  Слайд 18-19

Клас Гнетові - кущі, ліани, рідко дерева. Представником класу є вельвічія дивна. Це — дерево, хоча на перший погляд воно зовсім так не виглядає. Уся рослина складається з круглого кореня-стовбура і двох листків, що постійно ростуть і нагадують дві великі скручені стрічки завдовжки 2–4 м, тому вельвічія скидається на купу сміття. Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Вельвічія протягом усього свого життя перебуває у стадії проростання, що не є характерним для рослин. Вельвічія — дводомна рослина, і тому для утворення насіння необхідні дві рослини — чоловіча та жіноча. Жіночі шишки після дозрівання розпадаються і звільняють велику кількість легкого насіння, що переноситься вітром. Вельвічія може доживати до 1000 років і більше. Сьогодні це дерево росте тільки на невеликій території у пустелі на узбережжі Атлантичного океану, в Намібії та на півдні Анголи.

 

УВАГА!  Слайд 20-21

Клас Гінкгові - гінкго – єдиний представник класу, «живий пам’ятник». 

Росте в Китаї, Японії. В перекладі з японської гінкго – «срібний абрикос». Насінина у гінкго має м’ясисту оболонку сріблясто-оранжевого кольору, через що у Японії її називають «сріблястим абрикосом».

Дерево заввишки 30- 40м (росте до 1500років), листки – трикутної форми до 3-х метрів у діаметрі.

 

 

 

УВАГА!  Слайд 22-23

Клас Хвойні – найчисельніша група голонасінних. Найбільша кількість їх росте у Північній півкулі. До хвойних відносимо: ялину, модрину, сосну, кипарис, кедр, тис та інші рослини.

Яскравим представником є сосна — світлолюбна рослина, зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. У густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35–40 м заввишки. «Прозора» крона розміщується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано відмирають. Сосна — вічнозелене дерево, її листки — сизо-зелені голки (хвоя) — живуть 2–3 роки. До Хвойних рослин відносяться такі ряди: Ялиця, Модрина, Ялівець, Секвойя, Кипарис, Тис, Туя та інші.

ОГЛЯДОВО!!!

УВАГА!  Слайд 24-30

 

5. Значення голонасінних  УВАГА!     Слайд 31-32

З нами мандрує  інженер-хімік, який розповість  нам про практичне значення голонасінних.

Учень.

В результаті переробки із соснової деревини одержують найкращу целюлозу, а з целюлози виробляють штучний шовк, пластмаси, целофан, штучну шкіру, папір. Сосна дає пахучу смолу - живицю, або терпентин. Шляхом переробки із неї добувають каніфоль, скипидар. Із скипидару добувають лаки, фарби, ліки. Каніфоль — цінна сировина більш як для 70 галузей промисловості: гумової, кабельної, лакофарбової. Вкрай необхідна каніфоль скрипалям. Бурштин — це "сльози сосен". З нього виготовляють безліч красивих виробів. У корі дерева є дубильні речовини, а в деревині є ванілін. У виробництві меблів цінується деревина кипариса, секвої вічнозеленої, тису ягідного. Із деревини модрини виробляють паркет.

 З ялини — музичні інструменти — скрипки та піаніно.

Їде разом із нами лікар, який повідомить нам про практичне значення голонасінних.

Учень. УВАГА!     Слайд 33-34

 

Перші рецепти, в яких застосовувалась висушена хвоя, сік та відвари сосни датуються 3000 р до н е. Витяжки із сосни використовували для лікування відкритих ран, смола, скипидар, дьоготь - для захворювань шкіри. Сосновим скипидаром лікували простудні захворювання. Народи півночі, моряки та мандрівники використовували сосну для профілактики лікування цинги. Приготований із свіжих бруньок "сосновий мед" - вживають при кашлі, як джерело вітаміну С і зміцнювальний засіб. Соснові бруньки містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо. Застосовують як відкашлювальний, сечогінний і дезінфікуючий засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, для ванн. Відвар хвої сосни вживають проти цинги. В медицині використовують ефірні олії ялиці і сосни. Ялівець використовують для виготовлення знеболюючих ліків, а кипарис вічнозелений виділяє велику кількість речовин корисних для людей з хворобами легень. Туя західна культивується як декоративна рослина, в народній медицині використовують для лікування кровотеч та астми.

 

V. Узагальнення вивченого матеріалу

 

УВАГА!  Відеофільм «Голонасінні»

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

 

Ось і підходить до кінці наша подорож. І я гадаю, що той, хто хоча б раз побував у лісі, познайомився з ним ближче, буде бережно відноситися до нього, стане його другом і захисником.

А для того, щоб вернутися додому, нам потрібно вибратися з лісу. І зробимо ми це за допомогою навігатора роль якого виконає комп’ютер із запропонованими завданнями. Я сподіваюся, ви добре попрацювали, тому що наступний слайд перевірить ваші знання.

 

УВАГА! Слайд 35-36         Учні виконують завдання.

 

Вправа «Вибери ознаки відділу Голонасінні»

 

1. Сучасні представники відділу переважно трав’янисті рослини
2. Представники відділу – переважно дерева, іноді – кущі
3. Листки – вайї, закручені в равлик
4. Для запліднення потрібна вода
5. Листки у вигляді голок , лусок
6. Рослини розмножуються насінням
7. Мають добре розвинений головний корінь
8. Зі спори розвивається гаметофіт
9. Насіння утворюється в шишках
10. Насіння захищене

 

Вправа «Навігатор»

Вправа «Анаграма»

НАСОС – СОСНА,

ЯНАЛИ – ЯЛИНА,

ДИМНОРА – МОДРИНА,

ВОЯЛЕЦЬ – ЯЛОВЕЦЬ,

ИТС – ТИС,

НІКГОГ – ГІНКГО

УВАГА!     Слайд 37

VІІ. Домашнє завдання: опрацювати  § 42, заповнити таблицю с. 189 або написати твір-роздум «У хвойному лісі»*; рубрика «для допитливих»** с.190,  повторити тему «Тканини рослин».

 

VІІІ. Підсумок уроку (Оцінювання учнів, прощання)   УВАГА!     Слайд 38