Тема. Загальна характеристика класу Ракоподібні

Мета уроку:  Ознайомити учнів з головними особливостями класу Ракоподібні. Звернути увагу на сегментацію тіла, розділеного на голову, груди й черевце, а також на спеціалізовані кінцівки, що розташовуються на різних сегментах тіла. Показати зв’язок виконуваних функцій з особливостями будови різних кінцівок. Указати на характерні ознаки внутрішньої будови: розвиток зябер, складну будову видільної та нервової систем, значний розвиток органів чуттів, у тому числі появу складних очей. Розповісти про наявність у різних видів роздільностатевості або гермафродитизму й різноманітних типів розвитку.

Обладнання і матеріали: колекція «Річковий рак», вологий препарат «Внутрішня будова річкового рака», таблиці «Тип Кільчасті черви», «Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні». кінофільми " Марш крабів " ,  живі або фіксовані раки, краби, креветки , мокриці, фотографії, листівки прісноводних та морських ракоподібних, чайнворд " Тип членистоногі ".

Базові поняття і терміни уроку: річковий рак, головогруди, сегменти, карапакс, довгі й короткі вусики, ногощелепи, клешні, печінка, зябра, зяброва порожнина, серце, зелені залози, складні очі, мозаїчний зір, прямий розвиток.

Тип уроку : засвоєння нових знань.

Методи навчання: -     групова форма роботи ;

• словесні : бесіда, розповідь, повідомлення
•  наочні : демонстрація таблиць , схем ,листівок,                                     фотографій, фіксованих та живих представників                                           ракоподібних,
• перегдяд презентації.

                                             ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності школярів

Гра «Мікрофон» .

•  Чим кровоносна система членистоногих відрізняється від кровоносних систем представників інших типів?
•  Чим дихальна система членистоногих відрізняється від дихальних систем представників інших типів?
• Чим нервова система членистоногих відрізняється від нервової системи інших типів?
• Чим травна система членистоногих відрізняється від травної  системи представників інших типів?
• Пригадайте, які асоціації і чому виникають у вас , коли ви чуєте

"Тип Членистоногі " ?

 Гра  Складіть асоціативний " кущ " " Рак "

II. Вивчення нового матеріалу

План

1. Середовище існування ракоподібних.

2. Особливості зовнішньої будови представників ряду    Десятиногі, ряду Рівноногі,  ряду Веслоногі, ряду Гіллястовусі.

3. Особливості внутрішньої будови  представників ряду    Десятиногі, ряду Рівноногі,  ряду Веслоногі, ряду Гіллястовусі.

4 . Значення ракоподібних .

Розповідь з елементами бесіди

 Ми зібралися сьогодні щоб, поговорити про найчисленніших тварин нашої планети – гарних і не дуже, тих, що лякають і приваблюють, шкідливих, небезпечних  і корисних для людини – про представників типу Членистоногі, а також про необхідність охороняти їх, незважаючи на величезну їх кількість. На уроці будуть працювати 2 групи. Кожна група продемонструє свої знання та вміння  з вивченої теми.

. Хто такі Ракоподібні?

• Переважно водні безхребетні (лише деякі види пристосувалися до існування в наземних умовах). Для них характерна наявність двох пар вусиків (антен) і двогіллястих кінцівок. Органом дихання ракоподібних є зябра.

І. Особливості зовнішньої будови ракоподібних

 Середовище існування ракоподібних.

Клас Ракоподібні (Crustacea) - численна і різноманітна група в основному водних членистоногих. До них належать близько 40 тис. сучасних видів. Ракоподібні займають практично всі типи водойм: моря і океани до найбільших глибин, річки, озера, які пересихають калюжі, підземні води. Більшість ракоподібних мешкають на дні або входять до складу планктону. Це в основному активно плаваючі або плазують тварини. Але серед них зустрічаються і нерухомі прикріплені форми - морські жолуді і качечки. Деякі ракоподібні пристосувалися до життя на суші. Наприклад, мокриці мешкають в грунті різних широт, навіть у пустелі, але при цьому ведуть прихований спосіб життя і риють глибокі нори. У вологих тропічних районах суші зустрічаються в грунті бокоплави і наземні форми крабів і крабоідов. Серед ракоподібних чимало паразитів водних безхребетних і риб.Велика роль ракоподібних в біологічному кругообігу у водних екосистемах. Планктонні рачки харчуються в основному одноклітинними водоростями і зваженими у воді органічними частками, а ними в свою чергу харчуються риби. Основу їжі для риб у всіх водоймах складають ракоподібні або тварини, що харчуються ними. Навіть такі великі морські тварини, як беззубі кити, харчуються дрібними рачками, яких вицежівают з води у величезній кількості.Важлива роль ракоподібних в біологічному очищенню вод. Вони представляють одну з найбільш численних груп біофільтраторов і детритофагов. Ракоподібні - важливий об'єкт промислу і використовуються людиною в їжу. Особливо розвинений промисел креветок, крабів, лангустів. На рибоводних заводах розводять дрібних рачків як корм для риб.

ІІ.  Особливості зовнішньої будови  представників ряду Десятиногі. ряду Рівноногі , ряду Веслоногі і ряду Гіллястовусі.

Відео. Ракоподібні.

 Розміри і форма тіла ракоподібних різноманітні. Серед них зустрічаються дрібні планктонні форми, до 1 мм завдовжки, і великі бентосні раки, краби до 80 см в довжину, а, наприклад, японський краб в розмаху ніг досягає                  1,5-2 м. Сильно видозмінені по виглядом сидячі форми з вапняним панциром і паразитичні ракоподібні . Тіло складається з головного, грудного та черевного відділів. У деяких примітивних ракоподібних сегментація грудного та черевного відділів майже гомономністю. Сегменти тіла несуть по парі двогілястих кінцівок. Первинно кінцівки ракоподібних багатофункційні і виконують кілька функцій: рухову, дихальну і допоміжну при харчуванні. Але у більшості ракоподібних спостерігається морфофункциональна диференціація кінцівок.                                                                                                                                  Тіло ракоподібних розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Групи подібних між собою сегментів утворюють відділи тіла ракоподібних. Найчастіше виокремлюють три основні відділи — голову, груди й черевце. У деяких випадках голова і груди можуть нерухомо з’єднуватися, утворюючи головогруди. Розміри ракоподібних варіюють у широких межах — від кількох міліметрів до 3 метрів.

Перегляд відео.  Рух рака

Покриви тіла.  Зовні тіло ракоподібних укрите хітиновою кутикулою. Її основу становить хітин (полісахарид, до складу якого входить Нітроген). Затвердіння кутикули зумовлює просочування її вуглекислим вапном.

Внутрішня будова ракоподібних.  Голова ракоподібних складається з головної лопаті - акрона і чотирьох сегментів. Грудні та черевні відділи ракоподібних можуть складатися з різної кількості сегментів (від 5-8 до 50). В одних раків грудні кінцівки мультифункціональні, як у жаброногов, і виконують плавальну, дихальну функції і відфільтровування їжі; в інших спостерігається поділ функцій. Наприклад, у річкового рака з восьми пар грудних ніг перші три пари - Це двухгілясті ногочелюсти (утримують і відціджують їжу), три наступні пари ніг одноветвисті ходильні і одночасно хапальні з клешнею на кінці. Разом з тим все грудні кінцівки раку несуть біля основи зябра і виконують додатково функцію дихання.

 Черевний відділ складається з декількох сегментів і тельсоном і частіше позбавлений кінцівок. Проте в більшості вищих раків на черевці є двухгілясті кінцівки. У креветок вони виконують плавальну функцію, у ротоногіх раків - дихальну.

  Хітин   Хітинові покриви багатьох ракоподібних просочені карбонатом кальцію, що надає їм більшу міцність. Між злитими відділами тіла або сегментами, а також між члениками ніг і придатків є м'які мембрани, що забезпечують їх рухливість. При злитті сегментів у відділи утворюється загальний хітиновий панцир на спинній стороні. Хітинові покриви голови в ряді випадків утворюють спинну складку - карапакс, який прикриває не тільки голову, але й груди (у річкового рака, щитня), або навіть все тіло (дафнії, ракушковие рачки). Бічні частини карапакса у вищих раків прикривають зябра. До складу хітинової кутикули входять різноманітні пігменти, що додають ракоподібних зверхньо забарвлення. Особливо великий стійкістю мають червоні пігменти, які зберігаються навіть при фіксації ракоподібних у формаліні і проварювання в окропі. Тому покриви варених і смажених раків, крабів червоні. Пігменти містяться і в шкірі ракоподібних - гиподерме.

а) Постановка проблеми

                            - Які ж вони , ці дивні ракоподібні?

б). Клас ділиться на 4 групи , обираються фасилітатори груп , кожна група отримує завдання для опрацювання.

           І група – опрацювати параграф 20 статтю " Ряд Десятиногі " , з'ясувати        особливості будови представників ряду і заповнити таблицю в зошиті.

          ІІ група – опрацювати параграф 20 статтю" Ряд Рівноногі " , з'ясувати особливості будови представників ряду і заповнити таблицю в зошиті.

           ІІІ група – опрацювати параграф 20 статтю" Ряд Веслоногі " з'ясувати      особливості будови представників ряду і заповнити таблицю в зошиті.

ІV група – опрацювати параграф 20статтю" Ряд Гіллястовусі " ,

Завдання групам: з'ясувати особливості будови представників ряду і заповнити таблицю в зошиті.

Після опрацювання кожна група захищає свою роботу, а учні класу в цей час опрацьовують таблицю в зошиті відповідно даного ряду .

ІІ. Особливості внутрішньої будови  представників ряду    Десятиногі, ряду Рівноногі,  ряду Веслоногі, ряду Гіллястовусі.

 Опорно-рухова система. Скелет ракоподібних зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. Мускулатура представлена окремими м’язовими пучками й не утворює суцільного шкірно-мускульного мішка. Для пересування можуть використовуватися ходильні кінцівки, хвіст або подовжені й розгалужені вусики.

Травна система Типова для типу Членистоногі.Травна система ракоподібних складається з переднього, середнього і заднього. Ектодермальна передня кишка представлена стравоходом і жувальним шлунком; вистелена хітинової кутикулою. Шлунок іноді підрозділяється на жувальний і пілоричний. Середня кишка ентодермальний; в неї впадають протоки парної печінки. Печінка виконує не тільки роль травної залози, але і функцію всмоктування перевареної їжі. Ферменти печінки діють на жири, білки і вуглеводи. У печінці відбувається порожнинне і навіть частково внутрішньоклітинне травлення. Є зворотна кореляція між розвитком середньої кишки та печінки. Наприклад, у дафній маленька печінка, але довга середня кишка, а у річкового рака сильно розвинена печінку, а середня кишка має вигляд короткого сліпого відростка і їжа в основному перетравлюється і всмоктується в трубочках печінки. Задня кишка пряма, вистелена кутикулою. Під час линьки у раків скидається не тільки зовнішній хітиновий покрив, але і хітинова вистилання переднього і заднього відділів кишки. У цей період ракоподібні не харчуються до затвердіння нового хітинового покриву.

 Органи дихання. У більшості ракоподібних органами дихання служать шкірні зябра у формі перистих або пластинчастих виростів. Зазвичай зябра знаходяться на грудних кінцівках, і лише у ротоногіх (рак-богомол) і рівноногих (водяні віслюки) черевні ніжки повністю перетворені у зябра. У вищих ракоподібних (раків, крабів) зябра утворюються не тільки на ногах, але і на стінці тіла в зябрових порожнинах під карапаксом. Дихання в найдрібніших видів здійснюється всією поверхнею тіла, а у решти — зябрами. Зябра є розгалуженими або пластинчастими виростами кінцівок. Багато дрібних ракоподібні з тонкою кутикулою позбавлені жабер і дихають усією поверхнею тіла. У сухопутних ракоподібних є спеціальні органи дихання. Так, у мокриць на черевних ніжках є глибокі розгалужені впячивания - псевдотрахеі, в яких відбувається газообмін. У сухопутних крабів під бічними частинами панцира довго зберігається волога, і вони дихають киснем, розчиненим в плівці води, покриває тонкі мембрани зябрової порожнини. Для дихання сухопутних ракоподібних необхідна підвищена вологість повітря. Навіть пустельні мокриці, риє в піску нори до 1 м завглибшки, живуть у мікроусловіях з 90-процентною вологістю повітря.

Малюнок  Внутріщня будова рака: травна,видільна, нервова системи.

Кровоносна система. Типова для типу Членистоногі. Зазвичай добре розвинена, особливо у видів з великими розмірами тіла. Є трубчасте серце, розташоване над кишечником. У примітивних форм, наприклад у жаброногов, серце довге, багатокамерні, з парними отворами - остіямі в кожній камері. У більшості ракоподібних серце у формі короткої спинний трубки всього з декількома камерами і остіямі. Наприклад, у річкового рака серце компактне з трьома парами остій. Положення серця залежить від розташування органів дихання. Наприклад, у раків, з грудними зябрами серце знаходиться у грудному відділі (у більшості видів), у видів з черевними органами дихання (мокриці, водяні віслюки) серце в черевці, а у раків, у яких зябра знаходяться в грудному і черевному відділах (ротоногіе), серце довге, розташоване і в грудях і в черевці. Кровоносна система ракоподібних, як і у всіх членистоногих, незамкнута: кров (гемолімфа) тече по судинах і лакуни міксоцелю.

Малюнок  Внутріщня будова рака: кровоносна та дихальна системи.

Видільна системаТипова для типу Членистоногі, але мальпігієві судини відсутні. Органи виділення - дві пари нирок, що представляють собою видозмінені целомодукти. Нирки розташовані в головному відділі. Перша пара нирок - антеннальние залози, друга пара - максиллярние. Кожна нирка складається з кінцевого мішечка целомического походження і извитого видільної канальця, який може розширюватися, утворюючи сечовий міхур. Обидві пари нирок одночасно присутні тільки у одного рачка - Nebalia з вищих раків, а також у морських ракушкових рачків, а у решти є лише одна з двох пар нирок: антеннальние або максиллярние. У процесі індивідуального розвитку ракоподібних відбувається зміна видільних залоз. Так, у багатьох вищих раків у личинковому стані функціонують максиллярние залози, а в дорослому - антеннальние, а у всіх інших видів навпаки: у личинок розвинені антеннальні залози, а у дорослих - максиллярние. У річкового рака, розвивається без метаморфозу, є тільки антеннальние нирки.

Питання. Як улаштована видільна система членистоногих?

Нервова система Типова для типу Членистоногі. Нервова система ракоподібних, як і у всіх членистоногих, представлена парними надглотковим гангліями, навкологлотковим кільцем і черевним нервовим ланцюжком. У примітивних - зяброногих раків нервова система сходового типу; парні ганглії в сегментах широко розставлені і з'єднані коміссур, створюючими перекладини нервових сходів. У більшості ж видів є черевний нервовий ланцюжок. Органи чуттів ракоподібних: очі (прості та складні фасеткові), механо- й хеморецептори, органи слуху.

Питання. Як улаштована нервова система членистоногих?

Розмноження Серед ракоподібних переважно зустрічаються роздільностатеві форми, але є й гермафродити. Розвиток частіше непрямий, але може бути й прямим (наприклад, у річкового рака). Ракоподібні - роздільностатеві тварини. Але є випадки гермафродитизму у деяких нерухомих форм. У багатьох ракоподібних виражений статевий диморфізм. У самців іноді антени перетворені в хапальні органи. Самок деяких ракоподібних часто легко впізнати за прикріпленими яйцевими мішками. У вищих раків яйцевих мішків не буває. У самців річкового рака 1-2 пари черевних ніг виконують роль копулятивних органів. У паразитичних і сидячих вусоногих раків самці в кілька раз дрібніші за самок. Гонади парні, іноді частково зростаються. Статеві протоки і отвори парні. Іноді у самок є сім'яприймачів, куди надходить сперма самця при паруванні. При цьому запліднення яєць відбувається пізніше, коли самка приступає до яйцекладки і обприскує відкладаються яйця спермою з отворів сім'яприймача. У самців деяких видів є залізисті ділянки семяпроводи - Насінні бульбашки, які виділяють клейку речовину, що склеює сперму в сперматофори. При паруванні самці приклеюють сперматофори до тілу самки або вводять їх в жіночі статеві отвори.У річкового рака жіночі статеві отвори знаходяться на шостому грудному сегменті біля основи третьої пари ходильні ніг, а чоловічі - на восьмому грудному сегменті біля основи п'ятої пари ходильні ніг. У самців раку 1-2 пари черевних ніг перетворені на копулятивні трубочки. У період розмноження вони заповнюються спермою, що випливає із статевих отворів самця. При паруванні за допомогою копулятивних трубочок самець вводить сперму в статеві отвори самок. Подальший розвиток пов'язаний із зростанням, що супроводжується линьками.

Відео.  Лінька у рака.

III. Лабораторна робота № 5   «Вивчення ознак пристосованості в зовнішній будові ракоподібних до середовища існування»

Мета: на прикладі річкового рака ознайомитись із особливостями зовнішньої будови ракоподібних; у висновках зазначити, які особливості будови річкового рака є ознаками пристосованості до життя у воді.

Обладнання та матеріали: лупа ручна, лінійка, колекція «Річковий рак», інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

                                 Хід роботи

1. Розглянути колекцію «Річковий рак», визначити форму і забарвлення тіла рака.

 2. З допомогою лінійки визначити довжину екземпляра рака, який є в колекції.

3. Знайти головогруди і черевце рака, звернути увагу на відмінності в їх будові.

 4. Знайти органи, які розміщуються на різних сегментах тіла рака (вусики, очі, щелепи, ходильні ноги).

 5. Намалювати у зошитах схему зовнішньої будови рака і зробити відповідні позначення

.

6. Заповінть таблицю.

 6. Зробити висновок і записати його в зошит.

ІУ " Цікавинки "

" Цікавинки "

Біологічний годинник мають всі тварини . В одних він іде з перебоями , а в інших працює відмінно. Деякі види крабів мають два біологічних годинники – сонячний і припливно-відпливний.

Основний сонячний ритм – зміна теного денного забарвлення на світле нічне. Але найтемніше забарвлення зявляється тільки під час відпливу . Біологічний зміст такої зміни забарвлення – маскування. Цікаво, що коли утримувати крабів при слабкому освітленні , вони змінюють забарвлення за таким самим графіком.

Напевне, тваринам конче необхідно мати біологічні годинники. Вони підказують їм, коли треба виходити на полювання , допомагають знайти правильний напрям під час міграції й завдяки годинику тварини знаходять одна одну і визначають час, коли на світ має з'явитись нове потомство.

" Їх необхідно врятувати "

Ракоподібні, що мешкають у воді, удже чутливі до її якості і особливо - до кількості кисню. Для збереження цих тварин необхідна охорона їх місць проживання . Невелике втручання людини , що призводить до порушення водного режиму рігок, негативно позначається на популяції річкових раків. Негативно впливає неконтрольований вилов .

 Узагальнення та закріплення знань

1.  Чому представників класу Ракоподібні об'єднують в один клас ?
2.  Завдання 1 " Поле чудес "

• Своє ім'я цей веслоногий рачок одержав на чест міфічного одноокого велетня.
• Як він називається ? ( Циклоп )

3.На дошці :

• Знайти " зайву " тварину серед названих:

                річковий рак , краб, дафнія, омар, креветки, лангусти.

• Розшифруйте, які ракоподібні ховаються за переплутаними літерами :

                           цікрило ; ветреки ; тигуслан                                                                                                            ( мокриці ) ( креветки ) ( лангусти )

4. Відгадайте загадки :

              - Кого горе красить ? ( рак )

              - Не коваль , а зкліщами ( рак , краб )

              - Не яйце, а в шкарлупі , на кіт , а вусатий ( рак )

             - Погане на вроду, завжди любить воду (рак)

5. Розгадайте чайнворд " Тип Членистоногі "

6.Перегляд відеофрагменту " Марш крабів "

Підсуки уроку .

Учні требароблять висновки про вивчене на уроці.

Оцінення учнів .На початку уроку учням видаються жетони на кожну групу ; командир при правильних відповідях видає жетони певному учневі . В кінці уроку за кількістю жетонів , які отримали учні , виставляються оцінки.

 Домашнє завдання .Вивчити параграф 20

Завдання : написати листа від імені ракоподібних до людей.

Використана література

• 11. СеребряковВ.В, БаланП.Г., Біологія  8 клас, Генеза 2008
• 2
• 22. Хадорн Э., Венер Р. Общая зоология: Пер.с нем. – М.: Мир, 1989.
•  

3. Жизнь животных /пол ред. проф. Т.С. Расса. М.: Просвещение, 1983.

4. Брэм А.Э. Жизнь животных: в 3-х т.- М.: Терра, 1992.

•  
• 1
• 2
• 3