Урок. «Загальні відомості про сувеніри, їх призначення та використання. Види сувенірів. Текстильні матеріали, які використовуються для виготовлення сувенірів.»

Дата____________________                               Клас:__6____________

Тема: «Загальні відомості про сувеніри, їх призначення та використання. Види сувенірів. Текстильні матеріали, які використовуються для виготовлення сувенірів.»

Мета навчальна: ознайомити учнів з загальними відомостями про сувеніри, їх призначенням та використанням, формувати в учнів самостійність і вміння збирати й аналізувати інформацію за етапами проектування; ознайомити учнів з інструкцією з безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічними вимогами, правилами безпечної праці й організації робочого місця;

 розвивальна: розвивати логічне мислення, уяву, ініціативу, увагу;

 виховна: виховувати працелюбність, інтерес до творчої і пошукової роботи.

Обладнання, матеріали та наочність: блок підготовленої інформації щодо виконання проекту ; виставка сувенірів виготовлених з різноманітних матеріалів , книги, журнали з теми проекту;

Міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки: всесвітня історія, географія, художня культура, образотворче мистецтво, трудове навчання, технології (в попередні роки).

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

                                                         ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Перевірка присутності учнів; підготовленості їх до уроку.

ІІ. ВИЯВЛЕННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ. Учитель акцентує увагу учнів на їхньому досвіді з виконання проектів у попередні роки: знання і навички з організації проектної роботи, складання технологічних карт, підготовки до захисту проекту у вигляді презентацій, буклетів тощо.

 ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. Учитель визначає рівень підготовленості учнів класу до вивчення програми з виготовлення сувенірів: знання, набуті в гуртках, у процесі підготовки виставок із трудового навчання, хобі дітей. Організовує групи для ознайомлення з техніками виготовлення сувенірів на наступних уроках, розподіляючи учнів, які володіють або мають початкові знання з технік виготовлення сувенірів, по різних групах.

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Ознайомлення з виставкою робіт, журналами, книжками цього профілю, комп’ютерними відеослайдами з теми проекту, найкращими учнівськими презентаціями.

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ.

Загальні відомості про сувеніри, їх призначення та використання. Види сувенірів. Текстильні матеріали, які використовуються для виготовлення сувенірів.

VІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Сувенір (від французького слова - souvenir - подарунок на пам'ять) - пам'ятний предмет, пов'язаний з перебуванням в тому чи іншому місці (країні, місті, історичному місці, на виставці) або з яких-небудь пам'ятною подією. У більшості випадків це вироби декоративно-прикладного мистецтва та художньої промисловості.

Отже, для згадки про візит до України іноземні туристи, як правило, шукають вироби, сувеніри, що так чи інакше пов’язані з Україною - традиційні українські сувеніри.

Також сувенірна продукція - це і статуетки, і вироби з фарфору чи кераміки, фоторамки, скриньки тощо.

Сувеніри - все те, що людина собі зазвичай не купить, але в подарунок отримає залюбки.

До сувенірів слід відносити вироби з чітко визначеними ознаками - оригінальні, художньо оформлені в традиційному для місцевості стилі, що відображають національні або місцеві особливості, визначні події, пам'ятні дати, досягнення вітчизняної науки, культури, мистецтва, спорту. Тим самим сувеніри виконують пізнавальну роль, сприяють взаєморозумінню, духовному збагаченню і зближенню людей і народів, відображаючи життя і культуру країни, яку вони представляють.

 Історичні відомості про сувеніри

У давнину людина відчувала тісніші зв'язки з силами природи і вже за часів палеоліту (10 – 5 тис. до н. е.) диференціювала їх на добрі та злі, причому добрі були оберегами від злих. Але їх треба було періодично задобрювати, звертатись до них з магічними заклинаннями, приносити їм жертви.

Проте людина відчувала потребу ще і в матеріалізованих захисниках — оберегах. Отже, найдавніші сувеніри – це різноманітні язичницькі обереги.

Найдавніший зразок оберега — жіноче божество, яке було поширеним практично у всіх народів. Оберіг походить від слова «берегиня» - богиня землі. Берегиня — мати всього живого, первісне божество-захисник. З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї, досить поширені як сувеніри різноманітні національні ляльки.

Історія розвитку сувеніра пов'язана з магічними обрядами. У далекі часи, коли людина не могла розібратися в явищах природи, він наділяв її надприродною силою. Щоб відвести лиха і нещастя, людина навчилася зображати божество в амулетах, створюваних ним зі звичного матеріалу - глини, дерева, металу. Поступово божество переходить в розряд іграшок і прикрас.

Археологічні дані свідчать, що виникнення мотивів вишивки належить до часу старослов’янської землеробської громади. Звідси походять загальні риси українських вишивок, які дійшли до наших часів.

На початку XIX ст. сувенір, який отримав широке поширення, набуває іншого значення. У той романтичний вік медальйон, який зберігає частку ідеалу, є як би зв'язком між ним і людиною.

В даний час сувеніри поширені не менш широко. Сучасні засоби зв'язку, радіо і особливо телебачення набагато прискорюють темп життя, роблять людину сучасником і очевидцем, а...отже, і співучасником багатьох подій. Пам'ятний значок, вимпел, медаль, якийсь невеликий предмет, приурочений до події, свідком якого ми були, фіксує його в нашій свідомості. За останні роки в нашій країні і за кордоном отримав великий розмах туризм. Проводиться багато різних заходів. Спортсмени беруть активну участь у спартакіадах та олімпіадах. Розширилися культурні зв'язки: діячі мистецтв стали частіше виїжджати на гастролі за кордон і запрошувати до себе гостей, організовуються фестивалі, місячники і декади національного мистецтва.

Властиве людині прагнення до краси втілилося в сувенірному мистецтві, на традиціях якого засноване виробництво сувенірних товарів. У виробництві сувенірних товарів поєднуються висока техніка виконання, творча фантазія, сучасні форми і нетрадиційні для сувенірної справи матеріали.

Сувенірні товари - це високохудожні вироби тонкої роботи, які виготовляються найчастіше із дорогоцінних металів, ювелірно го каміння чи інших довговічних матеріалів (емаль, кераміка, рогпі, що виконують роль різних прикрас, предметів побуту, а також ті користовуються для декоративних цілей.

За призначенням сувеніри поділяють на групи та підгрупи:

 особисті прикраси (при-краси для голови, шиї, для рук, гарнітури);

аксесуари (жіночі, чо-ловічі);

інтер'ерні прилади (керамічні вироби, художні вироби з деревини, з металу, каменерізні, янтарні та кісткорізні художні ви-роби);

 предмети для сервірування столу (окремі предмети для сер-вірування столу, сервізи та прибори);

письмове приладдя (приладдя для письма та читання, предмети для зберігання письмового при-ладдя, письмові прибори);

 приладдя для годинників (приладдя для наручних і кишенькових годинників);

 предмети для ку-ріння (предмети для зберігання тютюну та тютюнових виробів, предме-ти для тримання тютюнових виробів, для висікання вогню тощо);

сувеніри (пам'ятні медалі, нагрудні знаки, герби, ключі, брелоки, сувеніри-символи, сувенірні скульптури малих форм, сувенірні ви-роби народних художніх промислів, інші сувенірні вироби),

церковно-культові вироби (ікони, хрести та ін.).

Споживними називають властивості сувенірних товарів, які виявляються безпосередньо при їх використанні. Це стосується особистих прикрас (брас-летів, каблучок, брошок та ін.) та інших виробів (пре сервірування, куріння, аксесуарів і т. д.). Вони повинні задовольня-ти визначені потреби (найчастіше естетичні) людини у процесі їх експлуатації. Споживні властивості охоплюють соціальні, функціо-нальні, ергономічні та естетичні властивості, безпечність та надійність споживання.
Соціальна властивість товару - це його відповідність потре-бам населення, що обумовлюють доцільність виробництва, збуту та споживання.
Функціональні властивості обумовлюють відповідність това-ру його цільовому призначенню як предмета споживання.

Текстильні матеріали, які використовуються для виготовлення сувенірів:

Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральнее хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).

Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.

Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної та штучної– згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халяви старих осінніх чобіт, тощо.

Оздоблювальні матеріали .

Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.

Фурнітура – різні гудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.

Нитки вишивальні та для в’язання.

З’єднувальні матеріали.

Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).

Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силіконовий клей.

VІІІ. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. Підсумок і аналіз отриманої інформації під час уроку і виявлен- ня необхідного матеріалу із запропонованого і підготовленого вчи- телем для проектної роботи.

ІХ. РЕФЛЕКСІЯ.

1.З яких матеріалів ми можемо виготовити сувенір?

2.Які інструменти необхідні для виготовлення сувенірів?

   3.Що називають сувеніром?

  4.Яке призначення сувенірів?

  5.Які є види сувенірів?

Х. МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ, ЩОДЕННИКИ. Особливу увагу слід звернути на активних учнів і спланувати їхню подальшу допомогу однокласникам наступного уроку.

ХІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.