Урок-захист проєкту "Людина, яка мене надихає".

Тема: Захист проєкту «Людина, яка мене надихає».

Мета:

• Розповісти про особистість, якою я захоплююся.
• Пояснити, чому я хочу бути схожим/схожою на неї та які кроки для цього роблю.
• Формувати уміння учнів висловлювати свої думки, розширювати їх кругозір.
• Розвивати уміння учнів користуватися різними джерелами інформації.
• Виховувати гордість, повагу до своєї Батьківщини та її видатних людей.

                                             Хід заняття:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вправа «Ранкові враження».

           Розкажіть про свої ранкові враження. Продовжте речення:

-         Сьогодні я помітив…

-         Мене вразило те, що…

-         Мене розвеселило…

-         Мене засмутило…

2. Вправа «Впізнай особистість».

– Подивіться уважно на дошку. Кого ви впізнали? Що ви можете розповісти про цих людей?

-         Як ви думаєте, що може об’єднувати всіх цих людей?(Це видатні особистості, які в різні часи розвитку нашої країни прославили свою Батьківщину, створивши якісь матеріальні чи духовні цінності).

         ІІІ. Повідомлення теми уроку.

1. Вступне слово учителя.

   -   Сьогодні ми презентуємо черговий (третій) проект. Проєктна діяльність – корисна справа насамперед для учнів: допомагає дитині розкритися, вчить висловлювати свої думки, збагачується словниковий запас та кругозір учнів. І що зараз не маловажно – вчить дітей користуватися різними джерелами інформації.

      Сьогодні спробуємо презентувати новий проект, який має чудову назву – «Людина, яка мене надихає». Світ навколо нас обертається з шаленою швидкістю, навколо нас щодня крутиться багато людей, подій. Щось нам подобається, щось – ні. Когось ми любимо, а когось не хочемо любити, кимсь захоплюємось, гордимося, наслідуємо. Від когось чи чогось ми в шаленому захваті і прагнемо і собі бути схожими на них. Людину надихає все нове, незвідане, таємниче, прекрасне – і це правильно! Людина повинна рухатися у своєму розвитку вперед.

         Нас повинно щось постійно надихати  просто тому, що ми – люди, а людина – істота творча, мудра і талановита.

         В кожного з нас є свої вподобання, хтось вас надихає ставати кращими, до чогось прагнути, щоб здійснити свою мрію.

        Дуже цікаво буде послухати, хто ж вас, діти, надихає. Але було би не зовсім чесно не розповісти, хто ж у цьому житті надихає мене.  В житті часто бувають моменти, коли просто опускаються руки і не бачиш ніякого виходу з ситуації. Але зберешся, подумаєш: руки-ноги є – комусь буває ще гірше, як мені -  і проблема якось розсмоктується.

        А якщо тих рук і ніг немає – від слова – взагалі? Що може зробити людина, не маючи рук і ніг? Якою вона має бути безпорадною, страшно навіть уявити! Але це не про героя моєї розповіді. Я  сьогодні справді розповім вам про людину, яка не має рук і ніг, але досягла так багато! Мова піде про Ніка Вуйчича.

(Розповідь учителя про Ніка Вуйчича, перегляд відеофільму «Жити без обмежень: історія людини-легенди Ніка Вуйчича»)

2. В житті завжди повинно бути місце подвигу. Яким він може бути? Подвиг на війні, врятувати когось на пожежі чи на воді. Іноді подвигом називаємо, коли робимо над собою якесь певне зусилля, переборюємо в собі якусь шкідливі звичку. Але одна справа – перебороти в собі якусь моральну ваду, а інша – боротися з вадою фізичною. Оце і є якоюсь мірою маленький подвиг, вартий наслідування. Далі послухаємо проект Алінки саме про такий ось випадок.

( Розповідь учениці про родину Степаненків із Краматорська, яка пережила жахіття бомбардування на залізничному вокзалі.  Перегляд відеофільму «Ця родина пережила удар по Краматорську»).

3. Подвиг на війні – це особливий подвиг. Він вимагає колосальних зусиль, мужності, витримки, патріотизму. Подвиг цієї людини, тепер уже Героя України посмертно, сколихнув не тільки усю Україну, а й увесь світ. Розстріл українського воїна, який потрапив в ефір телебачення, вразив усіх своєю цинічністю, жахливою жорстокістю і варварством. Світ уявити не міг, що такі речі можливі тепер, у ХХІ ст. Всіх вразила мужність простого українського солдата.

     Тому я не здивувалася, коли Богдан вирішив нам детальніше розповісти про Олександра Мацієвського, подвиг якого є одним із безсмертних символів незламності та патріотизму українців.

(Розповідь учня про Олександра Мацієвського, перегляд відеофільму про нього).

4. Коли я прочитала назву проекту, я зразу подумала про нього, про Руслана Недзельського. Просила дітей розповісти про когось із своїх рідних, односельців. Злата повідомила, що в її тата є друг, герой, який на війні втратив ногу. Але далі Злата нам розповість сама.

(Розповідь учениці про учасника українсько-російської війни Руслана Недзельського, показ слайдів).

       Руслан Недзельський – герой на фронті й у тилу. Щоб захищати Україну від російського агресора, залишив роботу за кордоном. На фронті втратив ногу, але не силу духу. Разом з побратимом розпочав невеликий бізнес у рідному селі. Йому 34 роки. Після реабілітації за кордоном, одружився, невдовзі у їх сім’ю прийшла радість – народилася донечка Рута.

        На фронт пішов у 2014-му – одним з перших добровольців. З початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю. Воював у складі 59-ї бригади.

      Поранення Руслан дістав у Донецькій області. З-під танкового обстрілу його витягнув друг дитинства, сусід Артем Домарецький. Він і досі – на фронті. Руслан вдома – працює за двох. Місцева громада виділила земельну ділянку під автомийку. Оперативно були оформлені усі документи. Руслан – боєць! Попри усі складнощі, він знайшов себе, розпочав справу, корисну людям. Такі, як він – гордість України.

5. Розповідь Руслана Недзельського про свій бойовий шлях, запитання дітей.
6. Презентація учениці «Моя мама – людина, яка мене надихає»(показ слайдів, відео).
7. Презентація учениці «Мій дідусь – герой» (розповідь про дідуся-ліквідатора Чорнобильської трагедії, показ нагород діда).
8. Презентація учениці про Катерину Білокур, народну художницю , показ слайдів).
9. Розповідь учня про Томаса Едісона, його дитинство, наукові досягнення, пояснення, чому саме ця людина його надихає.
10.  Презентаця учня «Моя мама і її хобі» (про маму- квітникарку), показ фото.
11.  Презентація учениці про Лесю Українку (розповідь про дитинство, досягнення, показ слайдів).
12.  Розповідь учениці про японського художника, скульптора, аніматора, дизайнера, модельєра – Такасі Муракаму (показ слайдів).
13.  Презентація учня « Мій тато – мій найкращий друг».
14.  Презентація учениці «Моя мама – людина, яка мене надихає».

ІV. Підсумок  презентації. Повідомлення теми наступного проекту.