Урок Захисту Вітчизни (дівчата) 10 клас "Травми грудної клітки. Анатомічні передумови для розвитку пневмотораксу. "

Тема  Травми грудної клітки. Анатомічні передумови для розвитку пневмотораксу. Пневмоторакс (закритий та відкритий). Причини пневмотораксу.

Мета: - ознайомити учнів з поняттями  травма грудної клітки,пневмоторакс та їх видами;

             -розвивати та практично удосконалювати вміння  надавати ПМД при травмах  грудної клітки, пневмотораксі;

          - виховувати співчуття до біди інших людей,повагу до оточуючих,відчуття обов’язку допомогти іншим.

Обладнання: підручник,зошит, мультимедійна презентація, додаткові матеріали до уроку.

Хід уроку

Організаційний момент

Виконання команд: «Ставай!», «Струнко!»,»Добрий день!»«Вільно!», «Сідайте!»

Перевірка за списком та зовнішнього стану

Актуалізація опорних знань

Прийом «Ситуацій задачі»

№1 Бій тривав уже 3години. Була ніч. Геннадій пильно дивився ворогові у вічі та відстрілювався,аж тут раптом від відчув пекучий біль і зрозумів його поранено… Запитання: До якого виду закритих ушкоджень можна віднести кульове поранення?Яку допомогу слід надати солдату? (розрив мязів і судин)

№2 Артем Сергійович спокійно проходив парком,вивчаючи місцеву флору та роблячи час від часу якісь записи у свій блокнот. Раптом до нього наблизилася група молодиків, і говорячи непристойні слова, молодики вдарили професора в гомілкову кістку так сильно,що вінвпав на землю. Хлопці злякалися та втекли. А Артем Сергійович перетерпівши біль,побачив,що на нозі виникла припухлість і шкіра навколо стала гарячою. Запитання: Який це вид закритого ушкодження? Яку допомогу потрібно надати?

№3 Діти весело каталися на замерзлому ставку недалеко від дому. Василько так швидко розігнав свої ковзани,що не розрахував і зіштовхнувся із своїм другом Андрієм. Хлопці обоє впали на лід. Коли Василько спробував піднятися,він відчув    різкий біль і незміг навіть поворухнути ногою,і побачив,що вона стала ніби коротша,тоді він попоросив Андрія покликати на допомогу. Запитання: Який це вид закритого пошкодження? Яку допомогу слід надати?

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Болі в грудній клітці  з’являються з різних причин. Такі симптоми виникають при захворюваннях органів дихання, серця або грудного відділу хребта.  Встановити причину самостійно неможливо, для цього необхідно провести безліч діагностичних заходів в клініці після консультації лікаря.

Прийом «Мозковий штурм»

•                                Чи виникали у вас болі або ушкодження грудної клітки,грудини?
•                                Погляньте на малюнки чи є між ними різниця і яка?
•                                Чи знаєте ви,що на їх зображено?

Сьогодні ми і  поговоримо з вами про види ушкоджень організму,а зокрема і про пневмоторакс,що і зображений на малюнку.

Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя із складанням схеми в зошит

 По механізму виникнення травми грудей розділяються на :

Закриту травму грудей (струс, здавлення, забій грудної клітки, переломи ребер, грудини, ключиці, лопатки, травматична асфіксія)

Відкриту травму грудей - поранення (вогнепальні і невогнепальні):

а) по  виду снаряду, що ранить, (кульові, уламкові, кульками, стрілоподібними елементами та ін. снарядами, що ранять).

б) по характеру раневого каналу (сліпі, дотичні, наскрізні).

в) стосовно плевральної порожнини (проникаючі і непроникаючі).

Мінно-вибухова травма

 Стосовно органів грудної клітки:

Без пошкодження внутрішніх органів грудної клітки.

З пошкодженнями внутрішніх органів грудної клітки (поранення і забій легень, серця, бронхів, трахеї, стравоходу).

Стосовно грудино - реберного каркасу:

 З пошкодженням грудино-реберного каркаса: (поодинокі переломи  ребер -  до 3-х ребер; множинні переломи ребер  -  більш 3-х ребер; множинні переломи ребер з утворенням реберних клапанів  -  передні грудино-реберні клапани, передньобокові, бічні, задньобокові; переломи грудини, лопатки).

 Без пошкодження грудино-реберного каркасу.

 По числу і характеру пошкоджень (одиночні, множинні, поєднані, комбіновані).

Слово учителя

Приведена класифікація має практичне значення, особливо при масовому надходженні поранених, тому що допомагає оцінити тяжкість стану постраждалих і своєчасно почати патогенетичну терапію.

Клініка і діагностика.  Для клінічної характеристики травм грудей важливе значення має знання особливостей різновидів пневмо-  і гемотораксу

 Закриті пошкодження грудної клітки

Закриті пошкодження грудної клітки можуть супроводжуватися її струсом, забиттям, стисненням. Часто вони поєднуються з пошкодженням кісток грудної стінки (перелом ребер, груднини). Найчастіше травми грудної клітки спостерігаються при дорожніх катастрофах та війнах.

Слово учителя Розглянемо тепер коротку характеристику саме закритих травм грудної клітки,оскільки вони трапляються найчастіше.

Прийом «Поміч» галочка» – я це знаю;

«+» - нова інформація для мене; «?» - дивує мене та суперечить тому,що я знала. Учні по черзі читають в голос та кажуть, яку позначку вони поставили, до того чи іншого речення тексту.

Текст для читання

Струс грудної клітки - виникає у разі сильного стис­нення грудної клітки або падіння на гру­дину. Клінічні прояви:шкіра бліда, вкрита холодним потом, пульс слабкий, частий, дихання по­верхневе, прискорене. Іноді спостері­гаються блювання, непритомність.

У легких випадках прояви ці мина­ють протягом кількох годин, у тяж­ких — тривають довше, іноді можуть за­кінчитися смертю. Причиною їх є роз­лади функції блукаючого нерва і груд­ного відділу симпатичного. Це призво­дить до порушення кровообігу з пере­повненням судин черевної порожнини і вторинною анемією мозку.

У разі легкого ступеня струсу груд­ної клітки хворий потребує особливо­го лікування (постільний режим протя­гом 2—3 діб, зігрівання). При тяжких ступенях струсу рекомендують пос­тільний режим, знеболювальні засоби, серцеві препарати, зігрівання

Забиття грудної клітки - виникає при сильному ударі в грудну клітку під час падіння на твер­дий предмет. Забиття грудної клітки може обме­житися лише пошкодженням м'яких тканин (шкіри, підшкірної основи, м'язів), що супроводжується появою болючої припухлості у тій чи тій ділянці грудної стінки. Болючість посилюєть­ся під час пальпації і глибокого вдиху.

Із внутрішніх органів частіше пошкоджуються легені, плевра, рід­ше — серце, бронхи, великі судини. Основними ознаками пошкодження ле­гень і плеври є пневмоторакс, гемото­ракс і підшкірна або медіастинальна емфізема.

Пневмоторакс  — на­громадження в плевральній порожнині повітря, яке надходить туди з легень і бронхів. У разі попадання повітря в плевральну порожнину легеня спадаєть-ся і не функціонує. Крім цього може з'явитися "дрижання", що значно порушує цен­тральний кровообіг. Розрізняють закри­тий, відкритий і клапанний пневмото­ракс. У разі закритого пневмотораксу повітря, раз надійшовши в плевральну порожнину, більше туди не надходить (і не виходить з неї). Отвір, через який воно ввійшло, закривається. З часом воно розсмоктується. У разі відкритого пневмотораксу по­вітря через отвір у бронхах або легеневій тканині під час вдиху надходить у плев­ральну порожнину, а під час видиху виходить з неї. Плевральна порожнина сполучається із зовнішнім середови­щем. Відкритий пневмоторакс часто супроводжується інфікуванням плев­ральної порожнини і розвитком гнійно­го плевриту.

Клінічна картина пневмотораксу ха­рактеризується вираженою задишкою (дихання поверхневе, 30—40 за 1 хв), ціанозом шкіри, прискоренням пуль­су. Пошкоджений бік грудної клітки не бере участі в акті дихання, западає.

Закриті форми пневмотораксу особ­ливого лікування не вимагають. Хво­рому призначають постільний режим, іммобілізують ділянку перелому ребер, уводять серцеві препарати, речовини, які тамують кашель (кодеїн).

У разі відкритого пневмотораксу ви­конують торакотомію, виявляють розі­рвану тканину легені чи бронха і заши­вають її (перетворюють відкритий пнев­моторакс на закритий).

Гемоторакс- харак­теризується нагромадженням у плев­ральній порожнині крові. Вона може надходити з розірваних судин грудної стінки і легені. Спочатку кров згор­тається, а пізніше розріджується за ра­хунок фібринолізу. Кровотеча в плев­ральну порожнину триває доти, поки за рахунок вилитої крові не урівнова­житься тиск у легеневих судинах. Коли це настає, утворюється своєрідний там­пон, який стискає легеню і кровото­чиві судини.

Клінічна картина гемотораксу: час­тий слабкий пульс, низький артеріаль­ний тиск, прискорене дихання, блідість шкіри і слизових оболонок, холодний піт. Хворі скаржаться на біль у травмо­

ваній частині грудної клітки, кашель. Протягом перших 3—6 діб унаслідок всмоктування крові підвищується тем­пература тіла. Тривале підвищення тем­ператури тіла (до 38—39 °С) може свідчити про інфікування плевральної порожнини. У разі  гемо­тораксу показана пункція плевральної порожнини з відсмоктуванням крові і введенням антибіотиків

Підшкірна емфізема- виникає при пошкодженні  в ле­генях плев­ри, міжреберних м'язів . Повітря з плевральної порожнини може засмок­туватися у підшкірну основу. Клінічна картина має місцеві й загальні прояви. Під час паль­пації відчуваються своєрідний хрускіт, крепітація (наявність пухирців по­вітря),ослаблене дихання. Незначно виражена підшкірна ем­фізема не вимагає особливого лікуван­ня. Хворому забезпечують спокій, при­значають знеболювальні, протикаш­льові та серцеві препарати. Після кількох діб повітря починає розсмоктуватися. Якщо повітря в підшкірній основі на­громаджується швидко і поширюється на сусідні ділянки, роблять кілька розрізів у шкірі, аби випустити його.

Медіастинальна емфізема - буває внаслідок трав­ми грудної клітки з одночасним по­шкодженням трахеї або бронхів. У та­кому разі повітря з дихальних шляхів через сполучну тканину, проникає у середо­стіння. Повітря, яке потрапило в середостіння, може стискати дихальні шляхи і великі кровоносні судини, спричиню­вати задишку. У ділянці шиї виникає емфізема, яка швидко прогре­сує. Вени шиї і верхніх кінцівок пере­повнені. Хворі збуджені. У діагностиці емфіземи середостіння велику допомо­гу надають рентгенологічні досліджен­ня.. За тяжких ступенів медіастинальної емфіземи може виник­нути потреба в оперативному втру­чанні—медіастинотомії, пластичному закритті ділянки пошкодження. У разі пошкодження трахеї чи бронхів лікуван­ня полегшує інтубація трахеї.

Стиснення грудної клітки -  цей вид травми часті­ше буває у разі стиснення грудної клітки між двома твердими предметами. Наслідком цьо­го є раптовий відплив крові з легень і застій в системі верхньої порожнистої вени (цьому сприяє відсутність клапанів у венах верхньої половини тіла). Все це призводить до виникнення синдрому травматичної асфіксії. На голові, шиї, верхній половині грудної клітки, сли­зових оболонках, м'якому піднебінні, кон'юнктиві, склерах, у слуховому про­ході, на барабанній перетинці з'явля­ються крововиливи (петехії, екхімози). Це є наслідком розривання дрібних вен.

Клінічна картина характерна. За на­явності великої кількості крововиливів шкіра хворого вкривається характерни­ми плямами.Часто виникає набряк шиї і обличчя. Хворий вкривається холод­ним потом, виражена задишка, тахі­кардія, артеріальний тиск знижений.

Лікування полягає у забезпеченні хворому спокою, введенні знеболю­вальних, серцевих, загальнозміцнювальних засобів.

Перелом ребер - ви­никає під час прямого удару, падіння або стиснення грудної клітки. Спосте­рігається у 67 % випадків при закритих травмах грудної клітки. Часто по­єднується з іншими видами травм (стру­сом, стисненням, забиттям грудної клітки). Переломи ребер можуть бути поодинокими і численними, одно- і двобічними. Небезпечним є подвійний перелом кількох ребер. Всі вони порушують дихання.

Клінічна картина перелому ребер ха­рактеризується появою різкого болю. Він посилюється під час глибокого вди­ху, пальпації, кашлю. Грудна клітка відстає в акті дихання, у разі числен­них переломів відзначається її дефор­мація.. У ділянці перелому мо­жуть виникнути набряк і синець.

Численні переломи ребер супровод­жуються тяжкими дихальними й циркуляторними порушеннями, аж до плевропульмонального шоку. Важливе місце в діагностиці перелому ребер по­сідає рентгенологічне дослідження, хоча треба пом'ятати, що не завжди вдається виявити місце перелому. У такому разі основного значення набу­ває клінічне обстеження.

Слово учителя

Якщо говорити про відкриті ушкодження та мінно-вибухові ушкодження то слід сказати,що найчастіше виникають вогенпальні,кульові та інші їх види. Вогнепальне поранення- механічна дія на тканини і органи снаряда стрілецької зброї або боєприпасу вибухової дії, що призводить до порушення їх цілісності з утворенням рани. Ушкодження традиційно обмежені практично прямим раневим каналом і супроводжуються поразкою тільки тих тканин, кровоносних судин і органів, через які пройшла куля. Проте можливі і вторинні ушкодження.При русі кулі в рану можуть потрапити чужорідні тіла(гудзики або обривки одягу)Осколки, що утворюються при ушкодженні кісток, також можуть викликати вторинні ушкодження. При пострілах зблизька спостерігають масивне ушкодження м'яких тканин і органів, що супроводжується значною кровотечею; ранева поверхня займає значну площу. Якщо поруч знаходиться людина, яка отримала вогнепальне поранення, то завдання оточення - надати йому першу допомогу. Ні в якому разі не можна намагатися витягнути кулю з організму, якщо вона залишилася усередині. В цьому випадку може виникнути сильну кровотечу і потерпілого врятувати не вдасться. Саму рану можна продезинфікувати спеціальним порошком, наприклад стрептоцидом.
Шкіру біля рани треба змастити спиртовим розчином йоду, але на саму рану йод наносити не можна. Незалежно від того, було поранення наскрізним або куля залишилася усередині, необхідно накласти пов'язку. Для цього використовують вату, загорнуту у бинт. Таке прокладення(вона має бути стерильною) накладають на місце поранення і забинтовують, щоб вона не спадала і доставити до медичного закладу.

Закріплення нових знань

Прийом «Ти мені я тобі»

Учні в парах задають один одному запитаня  із теми урокуі відповідають на їх.

Підсумок уроку

Прийом «Складання Я-схеми»

• Я сьогодні дізналася,що…
• Я не зрозуміла…
• Урок був…

Д/з конспект,скласти презентацію на тему «Закрита травма живота»