Мета: допомогти учням зрозуміти специфіку і красу колискових пісень, викликати цікавість до духовного багатства колискових перлинок; сприяти розвиткові творчих здібностей учнів, бажанню збирати фольклор рідної батьківщини, виховувати естетичні смаки, любов і повагу до народних традицій, до рідних, сприяти розвитку почуття ніжності, ласки, доброти.
Тип уроку: модульно-розвивальний.
Форма проведення: урок – пісенна перлина.
Міністерство освіти і науки України
ТУР’Я – РЕМЕТІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Закарпатські
колискові пісні
УРОК – ЗУСТРІЧ ІЗ ПРЕКРАСНИМ
УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
МЕГЕЛА АНТОНІНА ІВАНІВНА
Опорний план – конспект уроку
Закарпатські колискові пісні
Проблемне питання: роль колискових пісень у житті людини |
1.Закарпаття – мальовничий куточок України. 2. Пісня – душа народу. 3.Таємничий дивосвіт закарпатських колискових пісень. |
Твій дім – це перший крок і слово. Твій дім квітучий, мов калина… Твій дім – це ніжна колискова, Твій дім – це наша Україна. М. Вайдич-Андрусь |
Висновок. Колискові пісні – невичерпне джерело духовності народу. Припадаймо до нього спраглими устами, черпаймо з нього мудрість, доброту, ласку і ніжність, любов до рідної землі, повагу до батька-матері, впиваймося його життєдайною силою, бо вона допомагає дитині стати справжньою Людиною. |
Учнівське дослідження |
Колискові пісні та поетичні образи закарпатських колисанок |
Тема: Закарпатські колискові пісні
Мета: допомогти учням зрозуміти специфіку і красу колискових пісень, викликати цікавість до духовного багатства колискових перлинок; сприяти розвиткові творчих здібностей учнів, бажанню збирати фольклор рідної батьківщини, виховувати естетичні смаки, любов і повагу до народних традицій, до рідних, сприяти розвитку почуття ніжності, ласки, доброти.
Тип уроку: модульно-розвивальний.
Форма проведення: урок – пісенна перлина.
Обладнання: вислови: «Пісня – бездонна душа українського народу, це його слава» (О. Довженко), «Колискова пісня, колискова –То найперша материнська мова»(М. Сингаївський); грамплатівка із записом «Колискової», репродукція картини Рафаеля; дитяча колиска, малюнок із зображенням мами і дитини; анталогія української народної творчості «Закувала зозуленька», «Ой видно село», збірки закарпатських письменників, ілюстрації до колискових.
Хід уроку
І. Чуттєво – етичний метод
Твій дім – це перший крок і слово.
Твій дім квітучий, мов калина…
Твій дім – це ніжна колискова,
Твій дім – це наша Україна.
М. Вайдич-Андрусь
Вступне слово вчителя.
Ці поетичні рядки написала поетеса Мар’яна Вайдич-Андрусь, яка народилася на Міжгірщині. Вони стануть епіграфом нашого уроку.
Україна – це наше Закарпаття, Перечинщина, казковий край, який вабить своєю мальовничою красою сотні, тисячі людей. Тут ми всі народилися, тут живуть наші батьки, рідні, знайомі. Люди, які приїжджають до нас на Закарпаття не можуть надивуватися кришталевими гірськими потоками, синіми горами, високими полонинами, зелено косими лісами. А ми з вами живемо у цьому земному «раю» і маємо дякувати Богу, що саме ця земля є нашою батьківщиною.
Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки за роботою не могли прийти раніше, а коли кинулись – землі вже не було. Бог у цей час молився і люди не насмілилися йому щось казати. Вони стали терпеливо чекати. По якійсь хвилині Бог обернувся до них і сказав: «Ви дуже чемні, хороші, терпеливі». Дізнавшись, чого вони прийшли, він сказав: «Я всю землю вже роздав німцям, французам, італійцям.. Але постривайте! Є у мене ще земля, яку я залишив для раю, там усе є – ріки, гори , полонини, ліси! Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то дістанеться ворогам». Пішли наші предки на ту землю, оселилися. А їхні нащадки, тобто ми з вами, ще й донині живуть тут.
Закарпаття славиться не тільки своїми краєвидами, а й талановитими людьми, які створюють духовні скарби, казки, легенди, перекази, анекдоти, пісні.
Сьогодні ми відкриваємо сторінку літератури рідного краю і спробуємо пізнати таємничий світ закарпатської колискової пісні. Проблемним питанням нашого уроку , відповідь на яке ви спробуєте дати наприкінці, буде таке: яка роль колискової пісні у житті людини?
Учитель. Але давайте спочатку пригадаємо, які є види усної народної творчості?
(Словник дає тлумачення: це невеликий ліричний вірш, що виконується співом)
- Як пісня прийшла до людей?
( Легенда про пісню. Розповідають учні або вчитель)
- Про що співається у піснях?
(Про життя, побут людей, обряди)
- Які пісні називаються народними?
(Які склав народ)
- А літературними?
(Які мають свого автора)
Висновок. Народні пісні різноманітні за жанрами. У історичних
- оспівують героїчні події минулого, обрядові виконують при певному обряді: веснянки – весною, весільні – на весіллі, обжинкові- восени. У піснях відображено життя нашого народу.
ІІ. Чуттєво – естетичний метод.
Учитель. Прослухайте грамзапис на платівці і скажіть, до якого жанру належить ця пісня.
(Звучить грамзапис «Колискової»)
(бо їх співала мама або близька людина над колискою дитини).
Учитель. Мамина пісня колискова… її мелодія ласкава, ніжна, як мама, найдорожча на світі людина, яка дала вам життя, яка ростить вас, доглядає, пестить, виховує.
Колискова пісня – це коштовна перлина у разку духовного багатства нашого краю. Коли мама співає колискову, то вона виспівує свою душу, потаємні мрії, щоб її дитинка була здоровою, розумною, доброю, працьовитою, щоб виросла хорошою людиною. Колискові пісні були завжди і у всіх народів, бо всюди є діти і є мами, які люблять їх найсвятішою любов’ю. а дитина – це найдосконаліше творіння матері. (Легенда про дитину).
Мама – найрідніша, наймиліша. Вона завжди поруч: порадить, допоможе. Звідки береться все людське тепло маминого серця. Напевно сама природа заклала у жінці-матері такі поняття, як ніжність, доброта, милосердя, життя. Мама – це берегиня сімейного затишку. Саме мами народжували великих художників, музикантів, артистів, спортсменів.
Чи допомагаємо ми їм? Чи віддаємо їм бодай часточку того тепла, яке вони щодня дарують нам?
Багато художників присвятили їм свої полотна, композитори – пісні, поети – вірші.
Мене там мати повивала,
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину
(Т. Шевченко).
А закарпатська поетеса М. Вайдич-Андрусь писала:
Пісня душу голубить,
Землю теплом зігріває,
Як мене матінка любить,
Рідному слову навчає.
Пам’ять колиску малює,
Маму мою і тата.
Знову мене чарує
Рідна домівка в Карпатах.
Або
Вночі колиску колихала,
А вранці бігла до роботи,
Щаслива сонце зустрічала
І поглядом всіх зігрівала – Мати.
Маріанна Пак-Салай у поезії «Мати» пише:
Материна мова – найсолодша, звісно
Завжди невгасима й вічно молода.
Це і колискова, й лебедина пісня,
Пий її без міри, то – жива вода.
Мама – це тепло, мама - світло. І скільки б вам не було років – шість, дев’ять чи п’ятдесят – мама завжди вам буде потрібна, її тепла, ласки ніколи не буває багато. У неї найніжніші на світі руки, найласкавіший у світі погляд. Вона – найкраща. І саме їм, нашим дорогим матусям, присвячується ця пісня.
«Мамі»
Земля дочекалася і рясту, і сонця, і цвіту,
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози.
Шумлять осокори, весняно зітхають гаї,
А мати рідненька стоїть на високім порозі,
Та й думає мати: «Як маються діти її».
А діти світами, а діти у веснах, і в зимах.
Приїдуть і скажуть: «Нам двері, матусю, втворіть».
І доти всі діти живуть по світах молодими,
Допоки чекають, допоки живуть матері.
- Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слова мама, колискова?
- А як ще називають колискові? (Колисанки)
- Чи знаєте ви з чого робили колиски? (колиски робили із дерева: із калини – для дівчат; із явора – для хлопців або плели із лози, щоб діти були гарними, дужими та співучими:
Колисочко яворова,
Колисочко з горішка,
Нехай у ній гойдається
Маленька потішка.
- Де стояли колиски?
(колись їх підвішували до сволока. Зараз у сучасних будинках сволоку нема, а є стеля. А сволок і скоблики,, до яких підвішували колиску, можна побачити у етнографічному музеї в Ужгороді)
- ще у народі існував звичай: колиску, що вийшла з ужитку, ніколи не викидали, її берегли доти, доки жили люди у хаті.
- Хто із закарпатських письменників писав колискові?
(Марійка Підгірянка, Володимир Ладижець, Юрій Шип та ін.)
Учитель. Закарпатська поетеса Марійка Підгірянка написала дуже багато віршів, ігор для дітей. Серед них і колискова.
Люляй, Юрцю, люляй,
Понесу тя у гай / 2р.
Ой, гай зелененький,
А Юрцьо маленький / 2 р.
В гаю, Юрцю, в гаю
Квіток назбираю / 2 р.
Квітки будуть цвісти,
А Юрочко рости / 2 р.
Учитель. Володимир Ладижець також писав спогади і про колискові, і колискові пісні.
Вірш «Колискова»
Несу в оберемку лозу жовтокору.
Пропахли весною натомлені руки.
Та все поглядаю з надією в гору –
Десь, може, летить вже лелека з онуком.
Сплету йому добру, співучу колиску,
Таку, в якій мати мене присипала.
Ой лю-лі, ой лю-лі…
За вікнами блиска,
Вже ніченька зір голубих накресала.
Давно вже дрімає коток біля плоту,
Не бігає мишка у темній коморі…
Ой лю-лі, ой лю-лі, довічна турбото,
Незмінна у щасті, невтомна у горі…
Міцний ще під стелею сволок дубовий,
Зберігся і гак від колиски моєї.
Напну, ніби струни, вервечки шовкові-
Учись же, онучку, літать над землею!
Тобі ж, а не діду – всі дальні планети.
Зроблю тобі все, що умію –зумію.
Сплету я колиску таку, як ракета,
В маленьке ж сердечко вкладу свою мрію!
Колискова
Баю-бай, люлі – люлі.
Много літ кують зозулі!
Спи, маленький наш синочку,
Мама вишиє сорочку,
Тато купить черевики.
Будь здоровий та великий!
Спи, синочку. Люлі-люлі.
Много літ кують зозулі.
Бо ж не марно був твій тато
У тяжку війну солдатом.
Спи спокійно. Люлі-люлі.
Много літ кують зозулі.
Учитель. Колискові пісні – це таїнство, яке пов’язувало маму із немовлям. Великої популярності набув вірш-пісня В. Симоненка «Лебеді материнства». А розпочинається він як цікава казка.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима.
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
(вчителька співає колискову)
Котику сіренький, котику біленький,
Не ходи по хаті, не буди дитяти.
Дитя буде спати, котик воркотати.
Баю-бай, баю-бай,
Спи, дитинко, засинай.
Ой на кота – воркота,
На дитину – дрімота.
( Текст колискової роздають кожному учневі і всі разом вчаться співати пісню )
Учитель. Все починається із колискової, яку вам співала ваша мама або бабуся. Давайте полинемо у той дивосвіт закарпатських колисанок.
* * *
Баю, лялько, баю
Пуйдемо до раю,
Назбираєм квіття,
Жеби спало дітя.
* * *
Спи, маленька, спи,
Очка затвори,
Мамка пуйде в поле,
Там, де нянько оре.
Спи, милий соколе.
* * *
Гайчі, гайчі, гайчі,
Не є дома мамчі,
Мамка пушла в поле,
Там, де нянько оре
Ви дістали завдання записати їх, намалювати ілюстрації. Давайте уважно послухаємо ці пісенні перлинки.
(Учні декламують, співають колискові, які записали, демонструють ілюстрації)
ІІІ. Контрольно – рефлекторний метод.
Учитель. Напередодні нашого уроку ваш однокласник дістав індивідуальне завдання: зробити учнівське дослідження на тему: «Колискові пісні та поетичні образи закарпатських колисанок». Послухаймо його. (Учень читає реферат).
Учитель. Ви прослухали колискові пісні, учнівське дослідження. Скажіть, що малювала ваша творча уява, коли ви слухали колисанки?
(Учні висловлюють свої думки)
Учень. Я уявляю теплу кімнату, у грубці потріскує вогонь, а по стінах «бігають» рожеві лебеді, які принесли на своїх крилах сон для маляти.
Учень. А я «бачу», як Сон і Дрімота схилилися над маленькою дитиною і посміхаються, бо принесли її «солодкий» сон.
Учень. Моя творча уява «малює» миле мамине обличчя, яке схилилося наді мною. Вона ніжно гладить мене по голівці і тихим ласкавим голосом співає пісню.
Учень. А я «бачу» Котика, який гойдає дитину і муркоче їй колискову.
Учитель. Які образи найчастіше зустрічаються у колискових?
(Образ Котика, Рибчини, Сон-Дрімоти)
А зараз давайте перевіримо, як ви засвоїли матеріал уроку. Розгадайте кросворд
Учитель. Давайте зараз спробуємо узагальнити те, про що йшла мово на сьогоднішньому уроці і дати відповідь на проблемне питання.
Яка роль колискової пісні у житті людини?
- всю любов, ніжність мати переливає у душу своєї дитини;
- колискова виховує у дитині доброту, порядність;
- слухаючи колискові, дитина виростає лагідною, милосердною
- дитині ці пісні виховують повагу і любов до своїх рідних
- це заспокійливі, миротворчі мелодії;
Заключне слово учителя. Колискові пісні – найніжніші порухи материнської душі. Вони зіткані із ніжності, любові, одвічної материнської тривоги за долю своєї дитини. У них висловлено найглибші і найщиріші почуття матері до своєї дитини. У піснях мама бажає дитині здоров’я, щастя, розуму, краси. Вчені дослідили, що ніжні мелодії полегшують перебіг недуг, сприятливо діють на хворих із різними формами депресії, лікують серце, кровоносні судини. Мелодійні звуки знімають роздратованість, головний біль. Народні спостереження показали, коли батьки щовечора співають пісні чи розповідають казки своїм дітям, це застерігає їх від поганих вчинків, діти ростуть добрими, милосердними, поважають старших.
Тож вчіться співати колискові, а коли у вас будуть діти, то обов’язково співайте їм пісні і розказуйте казки. Не дайте зникнути безслідно цьому невичерпному життєдайному джерелу, яке допомагає дитині стати Людиною. Не заблукайте у цьому широкому світі, завжди пам’ятайте, що
Ваш дім – це перший крок і слово.
Ваш дім квітучий, мов калина…
Ваш дім – це ніжна колискова,
Ваш дім – це наша Україна.
Домашнє завдання: вивчити напам’ять колискову.