Урок: "Закономірності спадкування"
Про матеріал
Розробка уроку біології для 9 класу, присвячена вивченню основних закономірностей передавання спадкової інформації. Учні ознайомлюються з основними поняттями генетики, дослідженнями Грегора Менделя, законами одноманітності гібридів першого покоління, розщеплення та незалежного комбінування ознак. Під час уроку виконують практичні генетичні задачі, моделюють схрещування, визначають імовірність успадкування ознак та аналізують результати досліджень.
Тема:
«Закономірності спадковості»
Клас:
9
Тип
уроку:
урок формування нових знань і розвитку
практичних умінь.
Тривалість:
45 хвилин.
Методи
навчання:
проблемне навчання, евристична бесіда,
дослідницькі завдання, моделювання
генетичних процесів, розв’язування
задач, взаємооцінювання та
самооцінювання.
Форми
роботи:
індивідуальна, фронтальна, парна.
1.
Мета уроку
Навчальна:
сформувати в учнів розуміння закономірностей
передавання спадкової інформації;
ознайомити з дослідженнями Грегора
Менделя та основними закономірностями
успадкування ознак; навчити складати
схеми моногібридного схрещування,
визначати можливі генотипи й фенотипи
нащадків.
Розвивальна:
розвивати вміння аналізувати біологічну
інформацію, висувати припущення,
моделювати біологічні процеси, обчислювати
ймовірності, аргументувати висновки
та застосовувати математичні знання
для розв’язування генетичних
задач.
Виховна:
формувати науковий світогляд, повагу
до індивідуальних особливостей людини,
розуміння біологічної різноманітності
та відповідального ставлення до
використання генетичної інформації.
2.
Очікувані результати навчання
Після
уроку учень / учениця:
пояснює значення
спадковості та мінливості для живих
організмів;
розкриває роль генів і
алелів у передаванні спадкової
інформації;
правильно використовує
основні поняття генетики;
пояснює
сутність закономірностей, установлених
Г. Менделем;
розрізняє гомозиготні
та гетерозиготні організми;
моделює
моногібридне схрещування за допомогою
решітки Пеннета;
визначає можливі
генотипи й фенотипи нащадків;
обчислює
ймовірність появи певної спадкової
ознаки;
аналізує результати генетичних
задач і формулює обґрунтовані
висновки;
оцінює практичне значення
генетичних знань.
3.
Компетентнісний потенціал уроку
Урок
сприяє формуванню:
природничої
компетентності
— через пояснення спадкових процесів,
аналіз біологічних явищ і моделювання
схрещування;
математичної
компетентності
— через обчислення ймовірностей і
визначення співвідношень;
вільного
володіння державною мовою
— через формулювання висновків,
аргументацію та використання біологічної
термінології;
інформаційно-комунікаційної
компетентності
— через роботу з навчальними матеріалами
та схемами;
уміння
навчатися впродовж життя
— через самооцінювання та визначення
власних навчальних досягнень.
4.
Обладнання
Мультимедійна
презентація, зображення рослин гороху
з різними спадковими ознаками, картки
із завданнями, таблиця умовних генетичних
позначень, дошка, підручник, зошити.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний етап (1 хв)
Привітання.
Перевірка
готовності учнів до роботи.
Слово
вчителя:
Доброго
дня! Сьогодні ми спробуємо розкрити
одну з найцікавіших таємниць живої
природи — як передаються спадкові
особливості від батьків до нащадків і
чому діти можуть бути схожими на своїх
батьків, але водночас залишатися
неповторними.
ІІ.
Актуалізація опорних знань (4 хв)
Вправа
«Пригадай і поясни».
Учитель
пропонує учням відповісти на запитання:
Де
в клітині зберігається спадкова
інформація?
Яку роль у клітині виконує
ДНК?
Що таке ген?
Які структури
клітини містять ДНК?
Чому статеві
клітини мають удвічі менший набір
хромосом, ніж більшість клітин
організму?
Діяльність
учнів:
пригадують раніше вивчений матеріал,
висловлюють припущення, встановлюють
зв’язок між будовою клітини та
передаванням спадкової інформації.
Підсумок
учителя:
Спадкова
інформація міститься в ДНК, організована
в гени та хромосоми. Але як саме вона
передається від батьків до нащадків?
Чому одні ознаки проявляються, а інші
можуть залишатися непомітними? На ці
запитання допомагає відповісти
генетика.
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності (3
хв)
Авторська
проблемна ситуація «Сімейна загадка»
Учитель
пропонує учням уявити ситуацію.
У
родині народилося двоє дітей. Вони мають
спільних батьків, але відрізняються
зовнішністю, особливостями будови
обличчя та іншими характеристиками.
Проблемні
запитання:
Чому
діти одних батьків не є повністю
однаковими?
Чи можна передбачити,
які ознаки можуть проявитися в нащадків?
Чи
може в дитини проявитися ознака, якої
не видно в батьків?
Діяльність
учнів:
висувають припущення, аргументують
власні думки, намагаються пояснити
явище з позицій біології.
Підведення
до теми:
Сьогодні
ми з’ясуємо, що передавання спадкової
інформації має певні закономірності,
які можна досліджувати, моделювати й
використовувати для прогнозування
результатів схрещування.
IV.
Повідомлення теми та очікуваних
результатів (1 хв)
Тема
уроку: «Закономірності спадковості».
Учитель
повідомляє, що наприкінці уроку учні
зможуть пояснити основні закономірності
спадковості, скласти просту генетичну
схему та визначити ймовірність появи
певної ознаки в нащадків.
V.
Вивчення нового матеріалу (20 хв)
1.
Генетика — наука про спадковість і
мінливість
Генетика
— розділ біології, який вивчає спадковість
і мінливість організмів, механізми
передавання спадкової інформації та
особливості її реалізації.
Спадковість
— властивість організмів передавати
свої генетичні особливості наступним
поколінням.
Мінливість
— властивість організмів набувати
відмінностей. Вона може бути зумовлена
генетичними змінами, новими поєднаннями
генів і впливом умов середовища.
Наприклад,
діти можуть успадкувати від батьків
певні особливості будови обличчя, тип
волосся та інші генетично зумовлені
характеристики. Водночас зріст, маса
тіла й фізичний розвиток залежать не
лише від спадкової інформації, а й від
умов життя.
Отже, ознаки організму
формуються внаслідок взаємодії генотипу
та навколишнього середовища.
2.
Основні поняття генетики
Для
розуміння закономірностей успадкування
необхідно засвоїти основні поняття.
Ген
— ділянка ДНК, яка містить інформацію
про функціональний продукт і бере участь
у формуванні спадкових особливостей
організму.
Алелі
— різні варіанти одного гена, розташовані
у відповідних ділянках гомологічних
хромосом.
Домінантний
алель
— алель, який за повного домінування
визначає прояв ознаки в гетерозиготному
стані. Позначається великою літерою
А.
Рецесивний
алель
— алель, прояв якого за повного домінування
не спостерігається в гетерозиготному
стані. Позначається малою літерою
а.
Генотип
— сукупність генетичної інформації
організму.
Фенотип
— сукупність ознак і властивостей
організму, які формуються внаслідок
реалізації генотипу та впливу умов
середовища.
Гомозигота
— організм, який має однакові алелі
певного гена: АА або аа.
Гетерозигота
— організм, який має різні алелі певного
гена: Аа.
Гамети
— статеві клітини з гаплоїдним набором
хромосом. Під час їх утворення алелі
кожної пари розходяться, тому гамета
отримує лише один алель певного
гена.
Генетичне
поняття
Позначення
або пояснення
Домінантний
алель А
Рецесивний алель а
Домінантна
гомозигота АА
Рецесивна гомозигота
аа
Гетерозигота Аа
Генотип
Сукупність генетичної інформації
Фенотип
Сукупність ознак організму
Пояснення
вчителя:
Уявіть,
що ген — це інструкція, а алелі — різні
варіанти цієї інструкції. Організм
отримує один алель від одного з батьків,
а другий — від іншого. Їх поєднання
впливає на прояв ознаки.
Важливо
пам’ятати: домінантна ознака не
обов’язково є поширенішою або кращою.
Домінування описує характер прояву
алелів у гетерозиготі.
3.
Дослідження Грегора Менделя
Основи
наукового вивчення закономірностей
спадковості пов’язані з ім’ям
австрійського дослідника Грегора
Менделя.
У середині XIX століття він
проводив досліди з горохом посівним.
Ця рослина була зручною для досліджень,
оскільки легко вирощувалася, мала
короткий період розвитку, давала багато
насіння та характеризувалася чіткими
альтернативними ознаками.
Мендель
досліджував сім пар ознак гороху, зокрема
форму й забарвлення насіння, забарвлення
квіток, висоту стебла та інші
характеристики.
Він використовував
чисті лінії рослин, контролював запилення,
проводив схрещування та підраховував
кількість нащадків із різними
ознаками.
Саме систематичний аналіз
результатів дав змогу виявити
закономірності успадкування.
4.
Перший закон Менделя — закон одноманітності
гібридів першого покоління
Розглянемо
схрещування двох рослин гороху, які
відрізняються за кольором насіння.
Для
навчальної моделі приймемо:
А — жовте
забарвлення насіння;
а — зелене
забарвлення насіння.
Батьківські
рослини є гомозиготними.
[12.11.2026 16:21]
Irina: Схема
схрещування:
Р:
АА × аа
G: А; а
F₁: Аа
Усі нащадки
першого покоління мають генотип Аа. За
повного домінування алеля А всі вони
матимуть жовте насіння.
Перший
закон Менделя:
у разі схрещування двох гомозиготних
організмів, які відрізняються однією
парою альтернативних ознак, усі нащадки
першого покоління за повного домінування
однакові за досліджуваною ознакою.
Проблемне
запитання:
Чому
в першому поколінні не з’явилися рослини
із зеленим насінням?
Орієнтовна
відповідь: у генотипі Аа присутній
домінантний алель А, який за повного
домінування визначає прояв жовтого
забарвлення.
5.
Другий закон Менделя — закон
розщеплення
Схрестимо
між собою дві рослини першого покоління
з генотипом Аа.
Кожна з них утворює
два типи гамет: А та а.
Р:
Аа × Аа
G:
А, а; А, а
Отримуємо:
АА
— 25%;
Аа — 50%;
аа — 25%.
Співвідношення
за генотипом — 1 : 2 : 1.
За фенотипом:
75%
— жовте насіння;
25% — зелене
насіння.
Співвідношення за фенотипом
— 3 : 1.
Другий
закон Менделя:
під час схрещування двох гетерозиготних
організмів за однією парою альтернативних
ознак у другому поколінні за повного
домінування спостерігається розщеплення
за фенотипом у співвідношенні 3 :
1.
Важливий
висновок:
рецесивний алель не зникає в першому
поколінні. Він зберігається в генотипі
гетерозиготного організму й може
проявитися в наступному поколінні.
6.
Третій закон Менделя — закон незалежного
комбінування ознак
Мендель
досліджував не лише одну, а й дві пари
ознак одночасно.
Для прикладу
розглянемо насіння гороху:
А — жовте
забарвлення;
а — зелене забарвлення;
В
— гладенька форма;
в — зморшкувата
форма.
Схрестимо дві рослини з
генотипами АаВв.
За умови незалежного
комбінування генів кожна рослина утворює
чотири типи гамет:
АВ, Ав, аВ, ав.
У
другому поколінні очікуване фенотипове
співвідношення становить:
9
: 3 : 3 : 1.
9/16
— жовте гладеньке насіння;
3/16 — жовте
зморшкувате;
3/16 — зелене гладеньке;
1/16
— зелене зморшкувате.
Третій
закон Менделя:
алелі різних генів можуть комбінуватися
незалежно, якщо відповідні гени
розташовані в різних парах гомологічних
хромосом.
Важливо: гени, розташовані
в одній хромосомі, можуть успадковуватися
зчеплено. Тому незалежне комбінування
не є універсальним правилом для всіх
генів.
7.
Чи завжди одна ознака домінує над
іншою?
Не
всі ознаки успадковуються за схемою
повного домінування.
Неповне
домінування
— явище, за якого в гетерозиготного
організму формується проміжний прояв
ознаки. Наприклад, у деяких рослин під
час схрещування червоних і білих квіток
у першому поколінні утворюються рожеві
квітки.
Кодомінування
— явище, за якого обидва алелі проявляються
одночасно. Прикладом є група крові АВ
у людини, за якої проявляються обидва
антигени — А та В.
Ці приклади
показують, що характер успадкування
ознак може бути складнішим за просте
домінування.
8.
Практичне значення генетики
Генетичні
знання використовують у різних сферах
життя:
Медицина:
для виявлення спадкових захворювань і
оцінювання генетичних ризиків.
Сільське
господарство:
для створення сортів рослин із бажаними
властивостями.
Тваринництво:
для добору батьківських пар із метою
отримання нащадків із певними
характеристиками.
Біотехнології:
для дослідження функцій генів і
розроблення нових методів діагностики
та біологічних препаратів.
Отже,
генетика має не лише теоретичне, а й
важливе практичне значення.
VI.
Практичне застосування знань (10
хв)
Авторська
навчальна вправа «Генетична майстерня»
Учні
працюють індивідуально або в парах.
Учитель пропонує три завдання різного
рівня складності.
Завдання
1. «Розшифруй генотип»
Визначте,
які з наведених організмів є гомозиготами,
а які — гетерозиготами:
АА, Аа, аа,
Вв, ВВ.
Очікувана відповідь:
гомозиготи:
АА, аа, ВВ;
гетерозиготи: Аа, Вв.
Завдання
2. «Передбач результат»
У
рослини гороху жовтий колір насіння
домінує над зеленим. Схрестили рослину
з генотипом АА та рослину з генотипом
аа.
Визначте:
Які гамети утворюватимуть
батьківські рослини?
Який генотип
матимуть нащадки?
Яким буде фенотип
нащадків?
Очікувана відповідь:
Р:
АА × аа.
G: А; а.
F₁: Аа.
Усі нащадки
матимуть жовте насіння.
Завдання
3.
«Знайди
ймовірність»
Дві
рослини мають генотип Аа. Яка ймовірність
появи нащадка з рецесивною ознакою?
Очікувана
відповідь:
Р: Аа × Аа.
F₂: АА, Аа, Аа,
аа.
Імовірність появи генотипу аа
становить 1/4, або 25%.
Дослідницьке
завдання «Чому результат не завжди
дорівнює прогнозу?»
Учитель
пропонує ситуацію:
Якщо за результатами
схрещування очікується, що 25% нащадків
матимуть рецесивну ознаку, чи обов’язково
саме 25 зі 100 нащадків матимуть цю
ознаку?
Діяльність
учнів:
аналізують ситуацію, висловлюють
припущення, пояснюють роль випадковості
під час утворення гамет і
запліднення.
Очікуваний
висновок:
співвідношення 3 : 1 є теоретичним
імовірнісним прогнозом. У невеликій
кількості нащадків фактичні результати
можуть відрізнятися від очікуваних.
VII.
Узагальнення та формувальне оцінювання
(4 хв)
Вправа
«Перевір себе»
Учитель
пропонує учням завершити речення:
Наука
про спадковість і мінливість
називається…
Різні варіанти одного
гена — це…
Організм із двома однаковими
алелями називають…
Під час схрещування
двох гетерозигот за однією ознакою
фенотипове співвідношення за повного
домінування становить…
Перший закон
Менделя пояснює…
Третій закон Менделя
описує…
Узагальнювальна
таблиця
Закон
Сутність
Співвідношення
Перший
Одноманітність гібридів F₁ 100% однакові
за фенотипом
Другий Розщеплення в
F₂ 3 : 1 за фенотипом
Третій Незалежне
комбінування двох пар ознак 9 : 3 : 3 : 1 за
фенотипом за відповідних умов
Формувальне
оцінювання
Учитель
оцінює не лише правильність кінцевої
відповіді, а й хід міркувань учня.
Критерії
оцінювання практичного завдання:
Критерій
Що
оцінюється
Розуміння
понять Правильне використання генетичних
термінів
Моделювання Правильне
складання схеми схрещування
Аналіз
Визначення можливих генотипів і
фенотипів
Обчислення Правильне
визначення ймовірності
Аргументація
Пояснення отриманого результату
Зворотний
зв’язок учителя має бути конкретним:
що вдалося, що потрібно виправити та як
покращити результат.
VIII.
Рефлексія (1 хв)
Метод
«Мікрофон»
Учням
пропонується продовжити одне з
речень:
Сьогодні я зрозумів / зрозуміла,
що…
Тепер я можу пояснити…
Найбільше
мені допомогло…
Мені ще потрібно
повторити…
Підсумкове
слово вчителя:
Сьогодні
ми переконалися, що спадковість — це
не механічне копіювання ознак батьків.
Це закономірний процес передавання та
комбінування генетичної інформації.
Саме він забезпечує наступність поколінь
і водночас створює різноманітність
живого світу.
IX.
Домашнє завдання (1 хв)
Обов’язкове:
Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
Повторити
основні генетичні поняття.
Скласти
коротку схему трьох законів
Менделя.
Практичне
завдання:
У
рослини гороху фіолетове забарвлення
квіток домінує над білим. Схрестили дві
гетерозиготні рослини.
Визначте
можливі генотипи нащадків, фенотипове
співвідношення та ймовірність появи
рослин із білими квітками.
Творче
завдання (за бажанням):
Підготуйте
коротке повідомлення на тему «Генетика
в повсякденному житті людини». Наведіть
приклади використання генетичних
досліджень у медицині, селекції або
біотехнологіях.