Урок "Запліднення у квіткових рослин"

Про матеріал

Подивіться, які різноманітні форми і яку будову мають квітки: яскраві пелюстки різного кольору й різної форми, деякі непоказні й зовсім не мають пелюсток, пелюстки сидять у віночку окремо і зростаються, тичинки коротенькі й на довгих тичинкових нитках, маточки з довгими й короткими стовпчиками або зовсім без них, з ароматом, який можна вловити здалека, і зовсім без нього, деякі поєднують яскравість своїх пелюсток із сильним ароматом. Задля чого усі ці «старання» рослин? Невже тільки для того, щоб покрасуватися перед нами та перед комахами, які весь час кружляють над ними або перед вітром, що колише їх? Ні, причини зовсім інші. Нам треба сьогодні їх визначити й пізнати ще одну таємницю рослин.

Перегляд файлу

№ уроку____________ Дата______________ Клас__________

Тема: Запліднення у квіткових рослин.

Мета:

Освітня: з’ясувати особливості процесу запліднення у квіткових рослин, визначити його основні характерні риси, пояснити переваги такого типу запліднення; встановити взаємозв’язок між будовою та функціями головних частин квітки.
Розвиваюча: розвивати творчі здібності, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, робота з підручником.

Обладнання: підручник, зошити, таблиці.

План уроку

Організаційний етап (1 хв.)
Актуалізація опорних знань (13 хв.)
Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)
Основний етап (21 хв.)
Закріплення навчального матеріалу (5 хв.)
Домашнє завдання (2 хв.)

Хід уроку

Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота.

Варіант 1

1. У якої з названих рослин суцвіття — простий зонтик?

А) капуста; Б) вишня; В) верба; Г) смородина.

2. У якої з названих рослин суцвіття — початок?

А) бузок; Б) горобина; В) соняшник; Г) кукурудза.

3. У якої з названих рослин суцвіття — головка?

А) конюшина; В) кульбаба; Б) черемха; Г) тополя.

4. У якої з названих рослин суцвіття — складний колос?

А) капуста; Б) пшениця; В) горобина; Г) яблуня.

5. У якої з названих рослин суцвіття — китиця?

А) капуста; Б) груша; В) кукурудза; Г) конвалія

6. У якої з названих рослин суцвіття — кошик?

А) калина; Б) волошка; В) ячмінь; Г) осока.

7. Які з наведених рослин самозапилюються?

А) пшениця; Б) квасоля; В) кропива; Г) дуб; Д) ліщина; Е)рис; Ж) Фіалка дивна; З) хміль.

8. Що таке суцвіття? Які є види суцвіть?

9. Що таке перехресне запилення? За допомогою чого воно може відбуватися?

10. Вибрати ознаки вітрозапильних рослин:

1) Великі та яскраві квітки; 2) Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття; 3)Мають приємний аромат; 4) Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття; 5) Приймочки маточок широку або довгі, висунені з квіток; 6) Багато пилку; 7) Пилок дрібний, сухий, легкий; 8)Пилок липкий.

11. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольору?

Варіант 2

1.У якої з названих рослин суцвіття — складний зонтик?

А) горох; Б) конюшина; В) морква; Г) суниця.

2. У якої з названих рослин суцвіття — простий колос?

А) ячмінь; Б) ліщина; В) подорожник; Г) тополя.

3. У якої з наведених рослин суцвіття – простий щиток?

А) Жито; Б) Морква; В) Кукурудза; Г) Яблуня.

4.У якої з наведених рослин суцвіття – волоть?

А) бузок; Б) Ромашка; В) Біла акація; Г) Груша.

5.У якої з наведених рослин суцвіття – кошик?

А) Черемха; Б) Конюшина; В) Соняшник; Г) Виноград.

6. У якої з наведених рослин суцвіття – складний щиток?

А) Горобина; Б) Пижмо; В) Смородина; Г) Петрушка.

7. Які з наведених рослин запилюються вітром?

А) Береза; Б) дуб; В) Горох; Г) Яблуня; Д) Конюшина; Е) Кропива; Ж) Вільха; З) Абрикос.

8. Що таке запилення? Які є способи запилення?

9. Що таке штучне запилення і де його використовують?

10. Вибрати ознаки комахозапильних рослин:

11. Чому безвітряна погода під час цвітіння жита і пшениці, може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине?

3. Мотивація навчальної діяльності.

4.Основний етап.

Ви вже знаєте, що квітка – генеративний орган рослини. Її найважливіші частини – тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення і запліднення. Заплідненню передує утворення статевих клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються в пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) - у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку. Після запилення відбувається процес запліднення – злиття чоловічої статевої клітини з жіночою. Пилок, що потрапив на поверхню приймочки, продовжує свій розвиток (він починає проростати ще в пиляках), що зовні виявляється в набряканні, утворенні пилкової трубки). Пилкова трубка за короткий час проходить крізь пухку тканину стовпчика і через мікропіле (пилковхід) проникає до зародкового мішка. Одночасно проростає багато пилкових трубок, але із зародковим мішком зливається лише одна. У місці контакту пилкової трубки із зародковим мішком стінки зародкового мішка ослизнюються, і пилкова трубка проходить усередину. Досягнувши яйцеклітини, пилкова трубка розривається, з неї виходять два спермії. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої розвивається зародок нового рослинного організму. Другий спермій зливається з центральною клітиною, у результаті чого утворюється запасна тканина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка. Якщо в зав’язі є кілька насінних зачатків, то в кожному з них відбувається описаний вище процес, який був відкритий вітчизняним цитологом і ембріологом рослин С. Г. Навашиним у 1898 р. і названий ним подвійним заплідненням. Подвійне запліднення – статевий процес у рослин, що полягає у злитті одного спермія з яйцеклітиною, а другого – з центральною клітиною. Сергій Гаврилович Навашин (2 (14) грудня 1857 — 10 грудня 1930) — радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення (1898) у рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин. С. Г. Навашин працював здебільшого в галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її основу – халазу; проходження трубки у вільхи, в’яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і в інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.