Урок зарубіжної літератури у 9 класі з теми: "Олександр Пушкін - видатний російський поет - романтик"

Урок зарубіжної літератури

у 9 класі

з теми:

 

 

 

Учителя-методиста

 зарубіжної літератури

Михайлівської СЗШ І-ІІІ ступенів

Шаргородського району

Вінницької області

Гарматюк Н. Ю.

Мета: познайомити учнів з основними етапами життєвого та творчого шляху О. Пушкіна, цікавими фактами з його біографії; повторити відомості з теорії літератури, зокрема про романтизм як літературний напрям; розвивати навички виразного читання ліричних творів, навички самостійної роботи дослідницького характеру, уміння вільно будувати та висловлювати власні судження; виховувати інтерес до вивчення творчої спадщини Пушкіна, а також формувати гуманну та толерантну особистості.

 

Обладнання: портрет Пушкіна, презентація до його біографії, презентація “О. Пушкін та Україна”, фільми “О. Пушкін. Біографічна довідка”, “Остання дуель О. Пушкіна”, “Історія кохання О. Пушкіна та Н. Гончарової”, відеопрезентація вірша Пушкіна “Цветок”, романс на слова О. Пушкіна “Зимовий ранок”.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

 

• Епіграф уроку: Учитесь Пушкина читать.

                                      Не просто пробегать глазами,

                                      Как часто делаем мы с вами,

                                      А видеть, слышать, встречи ждать.

                                      И он вам обрести поможет

                                      Мечты, которые, быть может,

                                      Уже успели потерять.

                                      Учитесь Пушкина читать

                                      Без торопливости и лени,

                                      И связь времен и поколений

                                      Вас не устанет удивлять.

                                                                                   Виктор Гин

 

 

 

 

 

І. Мотивація навчання

Учитель. Cнова зажгу свечу,

                  Гляну в притихший класс.

                  Я всё понять хочу,

                  Что собирает нас?

                  Может быть, сила слов,

                  Мудрость и красота,

                  Магия новых стихов…

                  Может быть, просто мечта?

                  Класс затаился в тиши,

                  Слушая рифмы поэта,

                  Муза, нет, не спеши,

                  Дай рассказать об этом.

                  Пусть за окном дожди,

                  Слякоть, ветра, ненастье.

                  Наш огонёк свечи –

                  Маяк желанного счастья.

Вогник бажаного щастя був дороговказом у житті поетів-романтиків, із творчістю яких ми знайомились на попередніх уроках і продовжуємо вивчати сьогодні.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Учитель. Давайте пригадаємо визначення романтизму як літературного напряму, назвемо його характерні риси та особливості романтичного героя, виконавши тестові завдання так, як ми це робимо на контрольній роботі, так, як ви це робитимете на ЗНО.

ТЕСТИ

1. Романтизм – це:                                                                                                   а) літературний  напрям, представники якого пропагували ідеї свободи, рівності, братерства, у центрі їх творів – духовне життя особистості, сповненої зневіри та розчарувань, але готової побудувати світ справедливості та добра;

б) літературний напрям, який характеризується правдивим, об’єктивним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ;

в) літературний напрям, що характеризується прагненням відтворити світ почуттів людини та викликати співчуття до героїв у читачів.

2. У центрі зображення романтиків:

а) типовий характер у типових обставинах;

б) винятковий характер у виняткових обставинах;

в) образ, сповнений комічних рис та оточений гумористичними подіями.

3. Розчарування, песимістичне й трагічне розуміння світу, життя – характерна риса для:

а) літератури реалізму;

б) літератури класицизму;

в) літератури романтизму.

 4. Самотність, світова скорбота (національна туга), романтичний бунт

 і нескореність – це провідні мотиви:

  а) поезії сентименталізму;

  б) поезії класицизму;

  в) поезії романтизму.

5. Відкриття романтизму:

а) поділ літературних жанрів на високі та низькі;

б) розуміння краси народного мистецтва – казок, пісень, легенд та переказів;

в) віра в “царство розуму”.

6. Романтичний герой – це:

а) індивідуаліст, що бачить реальність у рожевому світлі, прагне подвигу і змінити світ;

б) “природна людина”, не зіпсована порядками і забобонами феодально-

монархічного суспільства;

в) громадянин, нерозривно пов’язаний із суспільством і зобов’язаний підпорядковуватися йому.

Учитель. Пропоную здійснити взаємоперевірку виконаних завдань, а допоможуть нам у цьому літературознавці.

Літературознавець 1.

Романтизм – це літературний  напрям, представники якого пропагували ідеї свободи, рівності, братерства, у центрі їх творів – духовне життя особистості, сповненої зневіри та розчарувань, але готової побудувати світ справедливості та добра.

Літературознавець 2.

У центрі зображення романтиків − винятковий характер у виняткових обставинах.

 

 

Літературознавець 3.

Характерною рисою романтизму як літературного напряму є розчарування, песимістичне й трагічне розуміння світу і життя.

Літературознавець 4.

Провідні мотиви творів поетів-романтиків – це самотність, світова скорбота, романтичний бунт і нескореність.

Літературознавець 1.

Відкриття романтизму − розуміння краси народного мистецтва: казок, пісень, легенд та переказів.

Літературознавець 2.                                              

Романтичний герой – це індивідуаліст, що бачить реальність у рожевому світлі, прагне подвигу і змінити світ.

 

ІІІ. Cприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Учитель. Зараз пропоную взяти участь у відеовікторині і вказати автора та назву твору, який ви переглянете.

1. Відеовікторина “Казки Олександра Пушкіна”.

Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом відомого російського поета-романтика Олександра Сергійовича Пушкіна.

2. Робота з епіграфом уроку.

Учитель. Хочу звернутись до епіграфа нашого уроку:

                            Учитесь Пушкина читать.

                                      Не просто пробегать глазами,

                                      Как часто делаем мы с вами,

                                      А видеть, слышать, встречи ждать.

                                      И он вам обрести поможет

                                      Мечты, которые, быть может,

                                      Уже успели потерять.

                                      Учитесь Пушкина читать

                                      Без торопливости и лени,

                                      И связь времен и поколений

                                      Вас не устанет удивлять.

                                                                                   Виктор Гин

Щоб навчитись розуміти твори Пушкіна, їх іноді прихований зміст, слід знати, як склався його життєвий шлях.

Давайте запишемо план нашого уроку.

3. Робота в зошитах.

1). Життєвий і творчий шлях

    Олександра Сергійовича Пушкіна

                     (1799 – 1837)

2). Історія створення поезії “К***”
(«Я помню чудное мгновенье…»).
3). О. Пушкін та декабристи.
4). Пушкінські шляхи на Україні.

4. Інтерв’ю з поетом.

Учитель. До нас на урок завітав сам Олександр Сергійович Пушкін, запрошую вас на інтерв’ю з поетом.

Пушкін. Доброго дня, шановні, радий бачити вас і відповісти на запитання.

Учень. Олександре Сергійовичу, нам відомо, що Ви народилися 6 червня 1799 року в Москві, розкажіть, будь ласка, про своє дитинство.

Пушкін. Я з’явився на світ у дворянській родині. Батько Сергій Львович походив із старовинного, але збіднілого дворянського роду. Мати Надія Йосипівна була правнучкою знаменитого араба, Ганнібала, якого ще хлопчиком привезли до Росії, і він став вихованцем, а згодом помічником царя Петра І.

     У мене була сестра Ольга та брат Лев. Дитинство наше промайнуло в сім’ї, пов’язаній з літературними колами Москви, тому у домі часто бували історики, поети.

 Учень. Шановний поете, відомо, що вихованням дітей у дворянських родинах займалися гувернери, а хто виховував Вас?

Пушкін. Мене виховував гувернер-француз, французькою мовою розмовляли всі в домі, тому я з дитинства блискуче знав її. Російської мови мене навчила бабуся по матері і няня – проста сільська жінка Орина Родіонівна, вона відкрила для мене світ народних казок, переказів і легенд.

Учень. А наступні поетичні рядки, написані Вами, присвячені няні?

                               Подруга дней моих суровых,

                               Голубка дряхлая моя!

                               Одна в глуши лесов сосновых

                               Давно, давно ты ждёшь меня.

                               Ты под окном своей светлицы

                               Горюешь, будто на часах,

                               И медлят поминутно спицы

                               В твоих наморщенных руках…

Пушкін. Так, цей вірш про Орину Родіонівну, подругу моїх дитячих днів та періоду заслання у Михайлівському.

Учень. Які дитячі спогади є для Вас найяскравішими?

Пушкін. З приємністю згадую, як ми влітку всією сім’єю переїздили до бабусі в село Захарово, що неподалік  Москви, там я поринав у світ природи та народної творчості.

Учень. Cкажіть, будь ласка, де Ви здобували освіту?

Пушкін. Початкову освіту я здобув вдома, як і всі дворянські діти того часу.

   Згодом, коли мені виповнилося 12 років, продовжив своє навчання в ліцеї при палаці царя Олександра І в Царському Селі під Петербургом. Це був закритий навчальний заклад для дітей малозабезпечених дворян. Я почав там навчання з першого дня його заснування, наш перший випуск налічував

30 учнів.

Учень. Коли Ви почали писати вірші і хто був Вашим улюбленим письменником чи поетом?

Учитель. Олександре Сергійовичу, дозвольте я відповім на перше запитання, процитувавши спогади Вашого брата Лева: «До одиннадцатилетнего возраста он воспитывался в родительском доме. Страсть к поэзии появилась в нем с первыми понятиями: на восьмом году возраста, умея уже читать и писать, он сочинял на французком языке маленькие комедии и эпиграммы на своих учителей».

Шановні літературознавці, скажіть нам, будь ласка, що таке епіграма?

Літературознавець.

Епіграма – це невеликий вірш, який висміює яку-небудь особу.

Пушкін. Так, спочатку були епіграми на вчителів-гувернерів, але серйозніше я став займатися поезією, особливо французькою, у ліцеї, за що й отримав прізвисько “француз”. Ми, ліцеїсти, влаштовували між собою літературні змагання, в яких я часто перемагав. Улюбленим моїм письменником був Вольтер, саме у нього я запозичив схильність до сатири.

Уже на випускному іспиті у ліцеї 9 червня 1817 року я читав власний вірш російською мовою “Безверие”.

Учень. Коли вперше було опубліковано Ваш вірш і який саме?

Пушкін. У 1814 році у журналі “Вісник Європи” вперше було надруковано мій вірш “К другу стихотворцу”, в якому я звернувся до поета Кюхельбекера.

Учень. Чим Ви займались після закінчення ліцею?

Пушкін. Я отримав призначення в Петербург в колегію закордонних справ, яка згодом перетворилась у міністерство. Жив у будинку батьків на околиці Петербурга – Коломні. Служба в канцелярії не забирала багато часу. Вечірки, бали, розваги – все це мені подобалось, але найбільше я захопився театром, грою акторів на сцені.

Біограф. Три роки провів поет у Петербурзі. 1817 року Пушкін друкується в журналах, підбирає вірші для своєї збірки, працює над поемою «Руслан і Людмила», яку почав писати в останній рік перебування в ліцеї.

У березні 1819 року Олександр Сергійович вступає до літературного товариства «Зелена лампа», там поширюється критика царського режиму. У цей період Пушкін написав політичні вірші «Вольность» (1817), «К Чаадаеву» (1818), Сказки» (1818), «Деревня» (1819).

       Радикальність поглядів Пушкіна створила йому погану репутацію в уряді. Поширювались цикли епіграм під ім’ям Пушкіна, які були спрямовані проти царя та урядових чиновників. Вони отримали величезну популярність, особливо серед офіцерства, і створили Пушкіну не меншу славу, ніж його твори, які друкувались у пресі.

Учитель. За два роки — 1818 і 1819 — Пушкін надрукував усього шість віршів. Він настільки яскраво бравував своїм положенням опозиційного поета, що царський уряд не міг не помітити цього. Зібралася гроза: Олександр I вирішив розправитися з Пушкіним і зіслати його до Сибіру або на Соловки. «Пушкина надобно сослать… Он наводнил Россию возмутительными стихами. Вся молодежь наизусть их читает»,— розпорядився монарх. Завдяки клопотанню друзів молодого поета вирок було пом’якшено та прийнято рішення вислати Пушкіна в Катеринослав (тепер

м. Дніпро), таким чином заслання прийняло пристойну форму переведення по службі. Це заслання називають південним засланням Олександра Пушкіна.

Учень. Як довго тривало південне заслання для Вас і чим Ви там займались?

Пушкін. Моє перебування на півдні тривало 4 роки (з 1820 по 1824 рік).

Перші 4 місяці я мандрував, спочатку добирався до Катеринослава, де розміщувалась канцелярія намісника Бессарабії генерала Інзова, в чиє розпорядження мене послали служити. Через тиждень після мого приїзду туди прибуло сімейство генерала Раєвського, з яким я був у дружніх стосунках. Раєвський впросив Інзова відпустити мене з ними в поїздку на Кавказ. На Кавказі в мене виник задум написати поему “Кавказький полонений”. З Кавказу ми попрямували до Криму, де я мав можливість відвідати Керч, Феодосію, Гурзуф, Ялту, Алупку, Бахчисарай. Під враженнями від подорожі до Криму я написав поему “Бахчисарайський фонтан”. Та восени 1820 року час було повертатися на службу, але не до Катеринослава, а до Кишинева, куди перевели канцелярію генерала Інзова.

  У Кишиневі я жив у домі Інзова, він не дошкуляв мені службою, а доручив перекладати російською мовою акти молдавського законодавства, які були на французькій мові. Там, у Кишиневі, я написав поему “Цигани”, почав роботу над романом у віршах “Євгеній Онєгін” у травні 1823 року. А вже влітку цього ж року, коли намісником Бессарабії став Новоросійський генерал-губернатор М. С. Воронцов, я був переведений чиновником в його канцелярію в Одесу. Спочатку навіть зрадів цьому, бо Одеса – велике портове місто, із жвавою торгівлею, ресторанами, італійською оперою, ліцеєм, та згодом почались непорозуміння з графом Воронцовим, який зажадав, щоб я на його честь писав похвальні оди. Я швидко зрозумів, ким є насправді цей пихатий, егоїстичний вельможа. Наші відносини були зіпсовані.

 Біограф. Воронцов просив царя забрати з його відомства непокірного поета.

Цар наказав колезького секретаря Олександра Сергійовича Пушкіна звільнити з посади і вислати в маєток батьків, село Михайлівське, що в Псковській губернії.

Перегляд фрагменту відеофільму

“О. С Пушкін. Біографічна довідка”

Учень. Мені подобається вірш Пушкіна “Я помню чудное мгновенье…”.

Читання напам’ять поезії учнем.

                                           К***

                      Я помню чудное мгновенье:

                      Передо мной явилась ты,

                      Как мимолётное виденье,

                      Как гений чистой красоты.

 

                      В томленьях грусти безнадёжной,

                      В тревогах шумной суеты,

                      Звучал мне долго голос нежный 

                      И снились милые черты.

 

                      Шли годы. Бурь порыв мятежный 

                      Рассеял прежние мечты.

                      И я забыл твой голос нежный,

                      Твои небесные черты.

 

                       В глуши, во мраке заточенья

                       Тянулись тихо дни мои

                       Без божества, без вдохновенья,

                       Без слёз, без жизни, без любви.

 

                       Душе настало пробужденье:

                       И вот опять явилась ты.

                       Как мимолётное виденье,

                       Как гений чистой красоты.

 

                       И сердце бьётся в упоенье,

                       И для него воскресли вновь 

                       И божество, и вдохновенье,

                       И жизнь, и слёзы, и любовь. 

Цікаво було б довідатися про історію створення цих поетичних рядків.

Учитель. Сьогодні у нас присутня таємнича гостя, якій було присвячено цю поезію, – це Анна Петрівна Керн. Шановна, Анно Петрівно, розкажіть, будь ласка, про своє знайомство з Олександром Пушкіним.

Анна Керн. Ми познайомилися в Петербурзі в 1819 р. Тоді, після закінчення ліцею, Олександр Сергійович бував у будинку Олександра Миколайовича  Оленіна, дружиною якого була моя тітка. Якось я приїхала до Оленіних з далекої Полтавської губернії, де  служив мій чоловік, і ми з Пушкіним вперше зустрілися. Коли я, від’їжджаючи, сідала в екіпаж, то помітила, що юний поет проводжав мене довгим поглядом. Промайнуло 6 років. І одного разу я приїхала на гостину в Тригорське до іншої своєї тітки −  Параски Олександрівни Осипової, ми знову зустрілись із Олександром Сергійовичем,  який на той час був уже відомим поетом і відбував заслання у сусідньому маєтку Михайлівське. Під час цієї зустрічі він подарував мені віддруковану частину “Євгенія Онєгіна”. В нерозрізаних сторінках лежав аркуш з поетичними  рядками “Я помню чудное мгновенье…” і з присвятою «Анні  Керн».

 Учитель. Поки Олександр Сергійович відбував заслання у Михайлівському, у Петербурзі 14 грудня 1825 року відбулось повстання декабристів, однодумцем яких був Пушкін. На жаль, це повстання закінчилося поразкою. Почалася розправа над його організаторами, серед яких були друзі поета. І він чекає свого арешту.

   В. Жуковський писав йому: «Ты ни в чем не замешан — это правда? Но в бумагах каждого из действовавших находятся стихи твои. Это худой способ подружиться с правительством». Уряд Миколи I шукав можливість обезброїти Пушкіна. Для цього в Михайлівське був посланий таємний політичний агент Бошняк, аби з’ясувати: що говорить Пушкін про уряд, чи не закликає він селян до збурення. Але нічого кримінального той агент не вивідав, і тоді уряд вирішив інакше. У вересні Пушкін з фельд’єгерем був відправлений до Москви на побачення з Миколою I.

    8 вересня 1826 року Пушкін прибув до Москви; у цей же день був представлений Миколі I. Коли цар запитав, чи взяв би Пушкін участь у декабристському повстанні, якби на той час перебував у Петербурзі, поет відповів: “Непременно, государь: все мои друзья были в заговоре, и я не мог бы не учавствовать в нём…”. У результаті цього побачення Пушкін отримав свободу пересування, але після публічного читання «Бориса Годунова» поету було повідомлено, що він позбавляється права на друк своїх творів, і вони подаються на розгляд Миколі І через Бенкендорфа. Політика уряду в ставленні до Пушкіна диктувалася прагненням привернути його на свій бік і зробити глашатаєм казенних ідей. Проте цього не сталося, Пушкін пише вільнолюбиві твори,один з них на підтримку друзів-декабристів, засланих до Сибіру, він передає через їхніх дружин, ось уривок з цієї поезії:

                Во глубине сибирских руд

                Храните гордое терпенье,

                Не пропадёт ваш скорбный труд

                И дум высокое стремленье.

Учень. Олександре Сергійовичу, а як склалося Ваше сімейне життя?

Пушкін. В кінці 1828 року я зустрівся з юною московською красунею, її звали Наталія Миколаївна Гончарова. І вже на початку наступного року я пропоную їй руку і серце, але мені відмовили. Промайнув час, і я знову зробив пропозицію Гончаровій, цього разу отримав згоду її матері на одруження доньки. Наше весілля відбулося 18 лютого 1831 року в Москві.

Наталія Миколаївна – перша красуня Москви стала моєю дружиною і музою.

У нас народилось четверо дітей: дві доньки – Марія та Наталя і двоє синів –

Олександр та Григорій.

Перегляд фрагменту відеофільму

“Історія кохання О Пушкіна та Н. Гончарової”

Учитель. Олександре Сергійовичу, дякуємо за змістовну розповідь, були раді зустрічі з Вами, до побачення.

    На жаль, сімейне життя Пушкіна з Наталею Гончаровою не було безхмарним. Поету надходили анонімні листи, в яких обливали брудом його дружину. 1835 року молодий офіцер Дантес почав залицятися до Наталії Миколаївни. Розповсюдилися мерзенні плітки, Пушкін отримав анонімного листа з натяком на зраду його дружини з Миколою I. Він запідозрив у авторі цього листа Геккерна (прийомного батька Дантеса) і викликав Дантеса на дуель. Але втручання В. Жуковського запобігло дуелі. За наполяганням Пушкіна Дантес одружився з однією з сестер Наталії Миколаївни

Гончарової – Катериною.

   Хмари навколо Пушкіна згущалися, і в листопаді 1836 року між поетом і Дантесом знову виник конфлікт через плітки. Цього разу він закінчився дуеллю, в результаті якої Росія і весь світ втратили геніального поета.

Перегляд фрагменту відеофільму

“Остання дуель О. С Пушкіна”

Учитель. Майже дві доби тривали муки Пушкіна. Вірний собі, він їх стійко зносив. Із спогадів В. Даля: «…Він раптом ніби прокинувся, швидко відкрив очі, обличчя його прояснилося, і він промовив:

«Закінчилось життя!». Я не почув і запитав тихо: «Що закінчилось?» — «Життя закінчилось»,— відповів він чітко… «Важко дихати, тисне»,— були останні слова його…». Він помер о 14 годині 45 хвилин опівдні в п’ятницю,

10 лютого 1837 року. Цар, побоюючись скупчення народу під час похорону, наказав вивезти труну зі столиці таємно. Пізньої ночі слуга Микита Козлов у супроводі жандармів і лише одного друга Пушкіна — поета Олександра Тургенєва, таємно вивозив труну із тілом свого господаря, щоб так само непомітно поховати Олександра Сергійовича у Святогорському монастирі на Псковщині, неподалік від родового маєтку села Михайлівське, подалі від очей людських та чужої злоби…

   Так перестало битися серце відомого російського поета-романтика Олександра Сергійовича Пушкіна.

   Михайло Лермонтов, теж відомий російський поет, який особисто не був знайомий із Пушкіним, але знав і високо цінував його творчість, написав вірш “Смерть Поэта”, в якому відкрито засудив не тільки вбивцю Дантеса, а й царський уряд за цькування Пушкіна:

                                   Погиб Поэт! – невольник чести –

                                   Пал, оклеветанный молвой,

                                   С свинцом в груди и жаждой мести,

                                   Поникнув гордой головой!..

                                   Не вынесла душа Поэта

                                   Позора мелочных обид,

                                   Восстал он против мнений света

                                   Один, как прежде… и убит!..

Детальніше ми познайомимося з цією поезією, коли вивчатимемо творчість Михайла Лермонтова.

   А зараз пропоную здійснити віртуальну мандрівку пушкінськими місцями по Україні, яку підготували для нас краєзнавці.

5. Відеопрезентація “Пушкін та Україна”.

Краєзнавці. Прощаючись з Україною, з Одесою, з морем, Пушкін написав

вірш «К морю»: Прощай, свободная стихия!

                           В последний раз передо мной

                           Ты катишь волны голубые

                           И блещешь гордою красой.

 

                          Как друга ропот заунывный,

                          Как зов его в прощальный час,

                          Твой грустный шум, твой шум призывный

                          Услышал я в последний раз… 

Учитель. Олександр Сергійович був неперевершеним майстром не тільки пейзажної лірики, але й інтимної, в цьому ми пересвідчились, слухаючи його поезію, присвячену Анні Керн, а зараз пропоную вашій увазі ще один вірш поета на тему кохання.

6. Відеопрезентація і читання вірша «Цветок».

ІV. Підсумок уроку

Учитель. Тепер запрошую вас на літературний вернісаж, де представлені речі, які певним чином пов’язані з життям Олександра Сергійовича  Пушкіна, Вам потрібно сказати, як саме. Схожі завдання трапляються в тестах ЗНО з історії чи літератури, де подаються фото чи ілюстрації предметів і потрібно визначити, з якого вони твору або з якої історичної епохи.

Ейфелева вежа – розмовляв і почав писати вірші французькою мовою, за що у ліцейські роки його прозвали французом.

Віяло – часто відвідував бали, оскільки дружина була придворною дамою.

Мушля – відбував південне заслання в Одесі, написав вірш «К морю».

Вітрильник – здійснив морську подорож з Кавказу до Криму.

Револьвер – був убитий на дуелі Дантесом.

Орел – у віші «Узник», написаному під час південного заслання, згадує образ орла і порівнює себе з цим вільним птахом:

                                    Сижу за решёткой в темнице сырой,

                                    Вскормлённый в неволе орёл молодой,

                                    Мой грустный товарищ, махая крылом,

                                    Кровавую пищу клюёт под окном.

 

                                    Клюёт, и бросает, и смотрит в окно,

                                    Как-будто со мною задумал одно;

                                    Зовёт меня взглядом и криком своим

                                 И вымолвить хочет: “Давай улетим!

   Мы вольные птицы; пора, брат, пора!

                                 Туда, где за тучей белеет гора,

                                 Туда, где синеют морские края,

                                 Туда, где гуляет лишь ветер… да я!”

Учитель. На завершення знайомства з життєвим і творчим шляхом Пушкіна слід сказати, що його поетичні рядки гарно римуються, вражають своїм ліризмом, тому легко лягають на музику. Створено біля двадцяти романсів на вірші поета. Пропоную вашій увазі один із них.

Перегляд відеосюжету та прослуховування

романсу «Зимнее утро».

V. Домашнє завдання:

     вивчити напам’ять вірш “Я помню чудное мгновенье…” («К***»),

     творче завдання: підготувати презентацію «Цікаві факти із життя                 

     О. С. Пушкіна».