Тема: Жири. Склад жирів. Фізичні властивості. Природні і штучні жири. Біологічна роль жирів.

Мета уроку:

• Навчальна: сформувати уявлення про жири як естери гліцеролу та вищих карбонових кислот; розглянути їхній склад, класифікацію, фізичні властивості та біологічну роль.
• Розвивальна: розвивати вміння аналізувати зв’язок між складом, зміною структури та властивостями речовин.
• Виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та розуміння важливості збалансованого харчування.

Обладнання: зразки жирів (рослинна олія, вершкове масло, смалець), пробірки, вода, органічний розчинник (етанол або бензин), таблиця «Класифікація жирів».

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

                                            Хід уроку

1. Організаційний етап та привітання

Вчитель: Доброго дня, друзі! Сьогодні ми дослідимо речовини, які є в кожній кухні та в кожній клітині нашого тіла. Вони дають нам енергію, захищають від холоду і навіть допомагають засвоювати вітаміни. Мова піде про жири.

2. Актуалізація опорних знань (Бліц-опитування)

1. Які сполуки називаються багатоатомними спиртами? (Приклад: гліцерол).
2. Яка формула гліцеролу? (C3H5(OH)3).
3. Які кислоти називаються вищими карбоновими (ВКК)? (Стеаринова, пальмітинова, олеїнова).

3. Вивчення нового матеріалу

3.1. Визначення та склад жирів

Жири (тригліцериди) — це продукти взаємодії трьохатомного спирту гліцеролу та вищих карбонових кислот.

Загальна формула жирів:

CH2-O-CO-R1

  |

CH-O-CO-R2

  |

CH2-O-CO-R3

Де R1, R2, R3 — радикали вищих карбонових кислот.

3.2. Класифікація жирів

Жири поділяють за походженням та за агрегатним станом:

Штучні жири (маргарин) отримують із рідких олій шляхом реакції гідрування (приєднання водню до подвійних зв'язків).

3.3. Фізичні властивості

• Легші за воду (густина < 1 г/см³).
• Гідрофобні (не розчиняються у воді).
• Добре розчиняються в органічних розчинниках (бензин, ефір, хлороформ).
• Не мають чіткої температури плавлення (плавляться в інтервалі температур).

3.4. Біологічна роль

• Енергетична: При окисненні 1 г жиру виділяється 38,9 кДж енергії (вдвічі більше, ніж від вуглеводів).
• Структурна: Входять до складу клітинних мембран.
• Захисна: Теплоізоляція та амортизація внутрішніх органів.
• Запасна: Відкладаються «на потім» (жирове депо).

4. Інтерактивні завдання та перевірка знань

Завдання 1: «Вірю — не вірю»

Жири розчиняються у воді. (Відповідь: Ні)

Рослинні жири переважно рідкі. (Відповідь: Так)

До складу жирів входить етанол. (Відповідь: Ні, гліцерол)

Жири — основне джерело енергії. (Відповідь: Так)

Завдання 2: «Хімічний конструктор»

Питання: З яких частин складається молекула тристеарину?

Відповідь: З одного залишку гліцеролу та трьох залишків стеаринової кислоти (C17H35COOH).

Завдання 3: «Поміркуй» (Проблемне питання)

Чому звичайний лак для нігтів не змивається водою, але легко знімається засобом, що містить розчинник, і як це пов'язано з жирами на шкірі?

Відповідь: Лак і жири — неполярні сполуки. За принципом «подібне розчиняється в подібному», вони не взаємодіють з полярною водою, але розчиняються в органічних розчинниках.

5. Домашнє завдання (ДЗ)

•      Опрацювати параграф підручника за темою «Жири».
•      Виконати тест у кінці теми.
•      Творче завдання: Проаналізуйте етикетки продуктів вдома (майонез, маргарин, чипси). Знайдіть згадки про «гідрогенізовані жири» або «трансжири». Підготуйте коротке повідомлення про їхній вплив на здоров'я.

Вчитель: Сподіваюся, тепер ви знаєте про жири не тільки як про частину обіду, а й як про складні та важливі хімічні сполуки. До наступного уроку!