Урок Жива пам'ять про героїв "Революції гідності"

класний керівник Заболотна Ю.В.

Червонокам’янського НВО

Олександрійського району

Кіровоградської області

Тема: Жива пам'ять про героїв "Революції гідності"

Мета:

- виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до загиблих героїв під час «революції гідності», усвідомлення духовної єдності населення всіх регіонів України, виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності схильності до самопожертви;

- формування в учнів активної життєвої позиції, громадянського самовизначення, прагнення до самореалізації в Україні, розвивати почуття гордості за Україну, її історію та видатних людей.

Обладнання: презентація, фотоматеріали подій, відеокліп «Пливе кача»

                                  Проведення заходу

Учитель

 Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…”

Учениця

 І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:  - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

Український народ – це таки не уявна спільнота, бо ми можемо бути єдині не лише ментально. Майдан відкрив серця мільйонів українців для Нової України.  Ми зуміли втримати державу у постреволюційному сум’ятті, проголосували за нового Президента, обрали парламент без комуністів, ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС, відстоюємо державність в неоголошеній війні з російським окупантом та паралельно плануємо реформи.

Учитель

Та цьому передували сумні, трагічні сторінки життя українського народу – зараз ми говоримо про них як про «Революцію гідності»

Учень

30 листопада 2013 р.

У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві В. В. Коряк віддав наказ на силовий розгін Євромайдану в Києві. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей з Майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина мітингувальників знайшла притулок в Михайлівському золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки.

Зрив підписання Угоди та побиття студентів виявились не єдиними, а, можливо, і не головними причинами соціального напруження. Інші аспекти соціального напруження визначались невдоволенням через зростаючу політичну корупцію. У відповідь на побиття студентів, на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих з Майдану Незалежності, зібрались тисячі киян та гостей столиці. Вдень на Михайлівській площі виник стихійний мітинг. Подальший розвиток подій отримав назву «Єврореволюція» або «Європейська революція».

Учень

1 грудня 2013 р.

В річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників. Цього ж дня відбулася спроба штурму Адміністрації Президента.

Учень

20 лютого 2014 р.  «Кривавий четвер»

Близько 9-ї ранку Майдан перейшов в наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув всі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж півсотні повстанців. Цього дня МВС вперше офіційно визнало, що застосовувалась вогнепальна зброя…

Перегляд відео кліпу «Пливе кача»

Учень

З Україною в серці

Україно! Звернись до Бога,

Ти не в силах без Нього йти,

Чи замало вам сліз і горя?

Чи замало для вас біди?

Україно! Народ твій гине,

Мені жаль рідну землю свою,

Плач жалоби Країною лине,

Та вогнем нищать славу твою.

Україно! Вогонь не згасне,

Він палатиме день у день,

Не схотіли спинитись вчасно,

а тепер-всі жива мішень!

Україно! Вставай на коліна,

та до Бога молитву неси,

Бо без Нього - суцільна руїна,

Бо без Нього немає краси!

Україна - Єдина країна,

Не шматуйте її, не трощіть.

Ми не Захід і Схід, ми - РОДИНА!

Ми не Північ і Південь, ми - РІД!!!

Учениця

Починаючи ще з 18 лютого 2014 року хвиля протестів прокотилася по багатьом регіонам України (починаючи із західних областей): протестуючі штурмували і захоплювали обласні адміністрації, управління МВС, прокуратури і СБУ. 20 лютого 2014 року в Україні було оголошено днем трауру по загиблих в протистояннях у країні.Революція ширилась містами всієї України, ставила на коліна сліпих прислужників злочинного режиму.

Учень

Верховна Рада України прийняла закон про відновлення Конституції 2004 року (за це рішення проголосувли 386 народні депутати) та закон про звільнення від кримінальної відповідальності учасників акцій протесту. З фракції Партії Регіонів почали масово виходити народні депутати. 22-23 лютого 2014 року були оголошені днями жалоби за загиблими в Києві

Учениця

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь Твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

                                  Оксана Максимишин-Корабель

Учень

Ввечері 21 лютого 2014 року Віктор Янукович з обмеженим колом особливо довіреної охорони вилетів на Харків.  Ближче до вечора 22 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову про самоусунення Віктора Януковича від виконання обов'язків президента та призначення позачергових виборів Президента на 25 травня 2014 року. За прийняття цієї постанови проголосувало 328 депутатів, тобто цю постанову було прийнято конституційною більшістю. Місце перебування Віктора Януковича не відомо. До покинутої резиденції Януковича в Межигір'ї пустили журналістів. Виявлені у Межигір'ї будинки, коштовності та інші розкоші свідчать про те, що Віктор Янукович втратив відчуття міри у всьому. На офіційному сайті МВС було опубліковано звернення про перехід МВС на бік народу. Верховна Рада конституційною більшістю прийняла постанову про запобігання проявів сепаратизму та обрала Олександра Турчинова новим головою Верховної Ради. Верховна Рада України конституційною більшістю прийняла постанову про повернення Конституції 2004 року, а також - постанову, якою доручила новому спікеру Олександру Турчинову координувати роботу уряду.

Учень Вочевидь, народу України вдалося «зламати хребет» злочинному корумпованому режиму Януковича. Ціною неймовірних зусиль і жертв українці запобігли зникненню власної держави та перетворенню її на колонію...

Та це - лише початок. На нас чекає дуже велика та напружена праця з перебудови всієї системи влади: слід абсолютно унеможливити повторення того, що сталося в останні роки. І слід завжди пам’ятати, якою надвисокою була ціна цієї перемоги - майже сто життів, декілька тисяч поранених! Вічна пам'ять Героям!!! Герої не вмирають!

Учень

Ой матінко рідна, і батьку мій рідний

Упали окови, сьогодні я вільний

Тепер я на Вас із неба дивлюсь.

За волю, за спокій до Бога молюся!

Брати в нас стріляли,знущались,вбивали,

Але Ми Стояли!Стояли!Стояли!

Стояли за правду,стояли за віру,

За наше майбутнє,за всю Україну!!!

Небесною Сотнею Нас Ви назвали,

Бо голову Ми за Вкраїну поклали.

Ми не хотіли ні війн, ні розрухи,

Хотіли,щоб владою були почуті.

Та Нас не почули,на Нас не зважали

І снайпери в спини Нас розстріляли.

Сьогодні Ми в небі, та думкою з Вами -

Батьки Наші рідні,Наш Рідний Майдане!!!

Учениця Тепер у нас є кілька додаткових вікон можливостей, оскільки державна будівля стала принаймні на поверх вищою, правда, при цьому ми ще не встигли зміцнити фундамент.  Безперечно, події листопада – лютого дали можливість дійти до спільного державного знаменника. В головах мільйонів українців досі відбувається революція цінностей, яку спонукав Майдан. Це значно триваліший процес, ніж один рік. В річницю Революції гідності про тектонічні ціннісні зміни говорити дещо рано. Корупція, патерналізм, низький рівень довіри, непотизм, небажання нести відповідальність - цінності, які на різних рівнях держави культивувались роками, не можна подолати за кілька місяців. Але такі цінності не є закладеними в український архетип. Віра в те, що можна чогось досягти у їх подоланні спільними зусиллями влади та суспільства тримає відчиненими вікна можливостей, які нам подарував Майдан.

  Учень (Під мелодію патріотичної пісні)

І справдилися пророчі слова того Кобзаря.

 Горнусь до тебе, Україно

 Горнусь до тебе, Україно.

 Як син до матері горнусь

 За тебе, рідна і єдина

 Щодня я Богові молюсь.

 Молюсь за тебе, Україно,

 І свої сили віддаю,

 Щоб відродити із руїни

 Наш дух і славу бойову.

 Очистимо усі джерела,

 Дніпро-Славутич оживе,

 І заспіваєм: „Ще не вмерла

 Україна наша і не вмре”.

Учні разом співають гімн України

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла...