Урок "Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Характеристика образів героїв твору. Образ Наталочки Руснак "

Про матеріал

Розробка другого уроку по вивченню повісті Зірки Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі», яка містить матеріал про екзотику старовинних українських замків

Перегляд файлу

Урок 2

Тема уроку. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Характеристика образів

героїв твору. Образ Наталочки Руснак

Мета уроку.

Навчальна: Продовжити роботу над повістю, допомогти учням познайомитися з архітектурно-історичними пам’ятками України, про які говориться в творі, поглибити розуміння змісту твору, удосконалювати навички роботи з текстом;

розвивальна: розвивати стійкі читацькі інтереси п’ятикласників, їх творчі

здібності, уміння аналізувати й порівнювати поведінку героїв, робити

висновки, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення;

виховна: формувати громадянську компетентність, сприяти вихованню

національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного

минулого нашого народу.

Обладнання: комп’ютерна презентація «Замки України», таблиця до характеристики

образів Наталки і Антипка

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Незавжди те, над чим варто задуматися, привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися в ті життєві глибини, які для нас приготувала письменниця.

Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести для себе з прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою. Навчитися аналізувати і порівнювати поведінку героїв, робити висновки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Хто автор повісті «Таємниця козацької шаблі»?
Зачитайте план повісті.
Чому саме шабля стала центральним мотивом усіх пригод?
Чи потрібно будо її рятувати?
Навіщо?
Що символізує шабля?
Яке значення має для усвідомлення історичної пам’яті народу?
В чому ж полягає патріотизм?
Прочитайте відгук на твір З. Мензатюк.

ІV. Осмислення матеріалу теми уроку

Віртуальна подорож архітектурно-історичними пам’ятками України

- Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас здійснити віртуальну подорож архітектурно-історичними пам’ятками України, побувати у цих визначних місцях, з допомогою наших «екскурсоводів». А також пригадаємо, які події повісті пов’язані з цими місцями. (Екскурсоводи – підготовлені учні)

Робота з картою маршруту пошуків шаблі (Слайд 2)
Фортеця у Дубно (Слайд 3)

Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

Чим замок у Дубно не сподобався Наталці?
Яка несподівана зустріч здивувала Наталку?
На який вчинок підмовив Антип дівчинку?

Тараканівський форт (Слайд 4)

Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

Творчий переказ від імені героя уривку з розділу 5. (Випереджаюче завдання)

Мені з великими труднощами вдалося умовити батьків повернути до Тараканівського форту. Адже я пообіцяла Антипу зберегти таємницю від усіх. Коли ми з’їхали з траси і потрапили на ґрунтівку з вибоїнами, тато, певно, жалкував, що піддався на мої умовляння. Та ось ми дісталися до заповітного місця. Я оцінила хитрість Антипа, який порадив заходити у форт саме з цього боку. Тут була круча, дертися на яку батьки точно не захочуть.

Але я й сама розгубилася, коли залізла на пагорб: ніде не було видно нічого подібного на форт. І лише коли спустилася вниз, побачила вмуровані у землю каземати, замасковані від стороннього ока. Тут було так порожньо і тихо, що аж моторошно. А коли я зрозуміла, що до місця зустрічі треба буде йти через темний тунель – мені стало страшно... Але так цікаво... і я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, але згодом у тунелі щось зашуміло, залопотіло, і я з переляку щодуху рвонула вперед. Серце шалено гупало в грудях, мене огорнув жах, бо я раптом задумалася, як же вертатимуся до батьків. Нізащо у світі я більше не зайду в той тунель!

Раптом я побачила те місце, де Антип казав мені заховатися, потім почула голоси і прожогом кинулася в один із темних ходів. Я впала вниз, провалилася... Мені було так боляче, бо коліна я обдерла до крові... Але по-справжньому я злякалася, коли зрозуміла, що потрапила у глибокий кам’яний колодязь, з якого немає виходу. І я закричала, але ніхто не прийшов мені на допомогу.

Скоро мені страшенно схотілося їсти і пити. А ще розбурхалася моя уява, яка підказала мені, як у газеті напишуть про мужню дівчинку(тобто про мене), яка пожертвувала своїм життям, рятуючи старовинну реліквію. Я уявила, як буде плакати мама, утративши єдину донечку. І я гірко заридала! Не знаю, скільки часу промайнуло в сльозах. Аж раптом я почула знайомі голоси, і нарешті мене витягли із колодязя – я потрапила в мамині обійми і розплакалася ще дужче. А коли зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку, то навіть розгубилася, бо не могла уявити, навіщо це йому. Потім мені довелося вислухати лекцію від батьків. А заперечити не було чого – я зрозуміла, що винна, і тому мовчала.

Чому Наталка пішла у форт без батьків?

Як дівчинка потрапила в пастку?
Про що думала Наталка у колодязі?

Берестечко (Слайд 5)

А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в …» (Берестечку). Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).

Історичний коментар учителя

Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота. Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.

Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають “Козацькі могили”.

Виразне читання учнями уривків, де змальовано останній бій козаків (від слів «Їх стояло три сотні...» до «Лицарська смерть козакові дорожча»; від слів «Бій на острові довершувався» до «Знову гомонів святковий майдан...» Розділ 7)

«Мікрофон»

Якими постають козаки з цих уривків?
Яка риса була визначальною, найважливішою для справжнього козака?

Фізкультхвилинка
Інсценування епізоду про угоду Наталки з Антипком

Не випадково саме у Берестечку відбулася і фатальна зустріч Наталочки з Антипком, коли вона не побоялася укласти угоду навіть із чортиком. Аби лиш відшукати шаблю.

Наталка(розгублено): Це ... Антип. Він також шукає шаблю.

Пластун(здивовано): Чортик, антипко?

Антип: Так, це я власною персоною(картинно кланяється ,до Наталки) . Маю тобі подякувати, ти дуже мені допомогла.

Наталка(вражено): Я?

Антип (насмішкувато): Ти, ти, голубонько! Ти вибовкала про реліквію все, що знала! (задоволено) Лишилося затримати вас, і я на ходу придумав, як це зробити. Ха-ха! Дивно, що ти досі не сидиш у колодязі в Тараканівському форті!

Наталка: Падлюка!

Антип(самовпевнено): Та це вже не має значення. Шабелька тю-тю! Поїде за кордон, можеш не сумніватися.

Наталка (закрила лице руками в розпачі).

Пластун: Не тішся завчасно. Шабля ще не втрачена. Її ще можна врятувати.

Антип: Яким чином, хотів би я знати?

Пластун: А ми подумаємо, як.

Наталочка ( з надією подивилася на пластуна): Так, придумаємо.

Антип: Ха-ха-ха! Ти хочеш змагатися? Зі мною? Що ж, гаразд! Я тобі навіть дещо підкажу... В обмін на...

Пластун: Не умовляйся з ним! Він хоче здобути твою душу!

Антип (лукаво): Що ти, йдеться про дрібничку. Шаблю продаватимуть завтра увечері далеченько звідси... Я підкажу, де... Щоправда, загадкою... Але якщо ти не врятуєш шаблю, муситимеш брехати кожного дня. З тебе вийде кмітливенька брехуха!

Пластун: Не здумай погоджуватися!

Наталка ( похитала головою): Я згодна.

Антип: Отже, слухай: не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав та й голову склав. (глузливо) Не забудь: брехатимеш довіку!

Підгірці (Слайд 6)

Вирушаємо далі на пошуки шаблі.

Замок у Підгірцях – один із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило в Підгірці?
Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?
Як вона врятувалася від нечистої сили?

Олеський замок (Слайд 7)

Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався. У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї?

Кам’янець-Подільський (Слайд 8)

Кам’янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.

Як Наталчин тато здогадався про відповідь на загадку? Що йому допомогло?

(звучить уривок пісні «Ой на горі та й женці жнуть»)

Хотин (Слайд 9)

Це найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.

Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі?
Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

Як одним словом ми можемо назвати таких людей?
Хто у повісті є патріотами? Чому?

Робота в групах

Характеристика образів Наталки та Антипка.

І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.

ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.

ІІІ група – проаналізувати поведінку героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд; записати їх у 2 колонки.

Час роботи вичерпано. Давайте заслухаємо виступи груп.
Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?
Які риси хотіли б виховати в собі?
А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?
Герої шукали шаблю – дуже цінну старовинну річ, нашу історичну реліквію, якій загрожує небезпека, а то й навіть знищення, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, шанобливе ставлення до історичного минулого, любов до України.
Як одним словом можна назвати таких людей?
Хто у повісті є патріотом?