Уроки для 6 класу на тему: " Займенник- особлива самостійна частина мови2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

( МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК)

 

 

 

 

Автор: Чеговець Інна Володимирівна,

вчитель української мови та літератури

Предмет «Українська мова» - важлива складова частина сучасної освіти. Метою цього предмету, якщо звернутися до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів є «навчання рідної мови і полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє вміннями й навичками, вміє доцільно користуватися засобами рідної мови»...Отже, як бачимо, навчання рідної мови має бути спрямоване на формування мовної особистості - людини, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь та навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення.

Беручи до уваги Програми з української мови, я намагаюсь на своїх уроках не лише донести певний обсяг інформації, а й сприяти виробленню в учнів уміння навчатися, розвивати творче мислення, внутрішні символи для навчання, формувати гармонійно розвинуту особистість, свідоме ставлення до вивчення рідної мови.

Досліджуючи рівень сформованості школярів як мовної особистості, з'ясувалось, що близько 74 % не володіють достатньою мірою навичками діалогічного і монологічного усного зв’язного мовлення. Тому, перш за все, на уроках української мови та літератури я намагаюся створити таку психологічну атмосферу між «вчителем і учнями», яка сприяє інтересу до навчання, викликає готовність до сприйняття і засвоєння предмету.

Окремо хочу сказати про курс української літератури, метою якого є «сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню учня; вихованню національно свідомого громадянина України». Тому, намагаючись на своїх уроках вирішувати сучасні проблеми освіти та виховання учнівської молоді, враховуючи сучасні вимоги до викладання, пов’язані з естетизацією навчального процесу, використовую на уроках літератури шедеври образотворчого і музичного мистецтв. Окрім цього, вважаю майже неможливим викладання української літератури без застосування певних елементів філософських знань та без звернення до психології.

Отже, на своїх уроках я намагаюся говорити зі своїми учнями мовою образів, емоцій, мистецтва взагалі. Коли знання поєднуються з почуттями, вважаю, і з'являється потяг до читання. Дуже важливо, безумовно, навчити учня мислити, висловлювати власні думки і відстоювати їх. І як тут не згадати слова відомого педагога В.Сухомлинського, що звучать як наказ сучасному вчителю: «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у свті гри, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка...Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця.»

Використання методу проектів на уроках української літературі спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів; розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці; формування критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках української літератури залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети.

Найчастіше на уроках української літератури використовую творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Наприклад, під час опрацювання біографічної теми, учні залучаються до участі у творчому проекті «Віртуальний музей письменника». Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення біографії Тараса Григоровича Шевченка у 9-ому класі, учні підбирають експонати для таких «музейних залів»: «Рання лірика поета», ««Період «трьох літ»-золота доба творчості», «Лірика Т.Шевченка періоду арешту», « Світова велич Т.Шевченка», «Біблія в житті Т.Шевченка», «Тема матері й сина у творах Т. Шевченка». Кожна група презентує свою роботу, проводячи «екскурсію» певним залом віртуального музею Тараса Григоровича Шевченка.

Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: «Моє слово на захист героя» (кінцевий продукт - публічний виступ на захист героя), «Мої поради герою» (кінцевий продукт - лист героєві з дружніми порадами), «Дискутуємо з героєм» (кінцевий продукт -перелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), «Я - герой художнього твору» (кінцевий продукт - фрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр), ««Переписана» сторінка художнього твору» (кінцевий продукт - фрагмент твору, «переписаний» відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо.

Осмислити  особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті «Прес-конференція літературних героїв». Учні за бажанням обирають ролі (частина - літературні герої, решта - кореспонденти різних газет і журналів). Учитель пропонує тему для обговорення. Це може бути дружба, права й обов'язки , сім'я , ставлення до природи, моральні принципи тощо. «Кореспонденти» мають оформлювати запитання до героїв, а ті повинні дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору.

Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

Специфіка предмету «українська література» дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей, наприклад: «Я - художник», «Я-мистецтвознавець», «Я - літературний критик», «Я - актор», «Я - дослідник», «Я - перекладач», «Я - лінгвіст», «Я - дизайнер», «Я - сценарист», «Я - музикант», «Я - модельєр», «Я - режисер», «Я - науковець».

Організовуючи проектну діяльність учнів на підсумковому етапі уроку літератури, вчитель повинен дотримуватися певного алгоритму дій. Назви всіх проектів (п’ять-шість залежно від кількості учнів у класі) написані на дошці. Учитель знайомить учнів з кожним проектом, коротко пояснює завдання (як варіант його можна розписати в інструкціях), яке разом з трафаретами - назвами проектів та матеріалами для виконання завдань (картки, словники, олівці, маркери тощо), він розкладає на столі.

Коли учні познайомилися з проектами, вони повинні обрати один і за 20 секунд зайняти місце у групах. На виконання роботи дається 10-20 хвилин залежно від кількості груп і складності завдань. У ході публічної презентації результатів роботи у проекті влаштовується колективне обговорення.

Наприклад, на підсумковому уроці з вивчення повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» шестикласникам можна запропонувати участь у творчих проектах: «Я - художник» (завдання - проілюструвати певний розділ книги); «Я - бібліотекар» (завдання - переконливо порадити юним читачам прочитати книгу); «Я - актор» (завдання - інсценізувати уривок з твору); «Я - реквізитор» (завдання - скласти перелік необхідного реквізиту для інсценування уривку твору); «Я - літературний критик» (завдання - написати статтю в шкільну літературну газету); «Я - музикант» ( завдання - обрати із запропонованих мелодій ті, які відповідають характеру твору); «Я - мовознавець» (завдання - проаналізувати мовні засоби, характерні для різних героїв).

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проектів - запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.

Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч питань щодо змісту й організації навчання української мови і літератури. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, самостійності, адже життя потребує іншого мислення, вчинків, дій. Звідси випливає необхідність готувати дитину до нових умов життя, змінювати методи навчання, застосовуючи такі, які вимагають творчого пошуку, самостійних висновків, рішень, самоосвіти, тому, мабуть, все більшої популярності і визнання отримує проектна діяльність на уроках української мови і літератури.

Чим ще обумовлена така зацікавленість методом проектів? Проектна технологія дає можливість учителеві застосувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему «учень - технологія - учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Педагогічна майстерність сучасного вчителя має розвиватись «не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета,  висока загальна культура і грунтовна дидактична компетентність.»

У чому ж сутність і переваги даного методу?

Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів, або «метод проблем», виник у 20-ті роки XX ст. у США. Джон Дьюї розробив ідеї активізації доцільної діяльності учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях як засад навчання. Його ідеї набули поширення і популярності у Бельгії, Ізраїлі, Італії, Німеччині, Нідерландах, Фінляндії завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з практичним застосуванням. Отже, проектування стало інтегрованим компонентом розробленої і структурованої системи освіти.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів початку XX ст., у 1905 році під керівництвом педагога С.Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно впроваджувати проектні методи у практику викладання.

За радянської влади ідеї проектування використовували до 1931 року, але цей метод було заборонено. Відтоді і в Росії,і в Україні більше не робилося серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці, через що зараз використовуються лише окремі елементи цієї технології.

Сутність проектної технології у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування. Воно, у свою чергу, передбачає системне й послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження й розробку оптимальних шляхів вирішення проектів, їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.

Проектна технологія розглядається як особливий вид пізнавальної активності обдарованих дітей, мотивований проблемним протиставленням відомого й невідомого, що має на меті активізацію процесу пізнання й осмислення нового.

Як відомо, методи навчання мають виконувати такі основні загально педагогічні функції: спонукальну, освітню, виховну, розвивальну, контрольно - кореляційну.

Використовуючи певні методи, учитель має знати, як їх спрямувати на посилення тієї чи іншої функції. Як свідчить анкетування вчителів, усі правильно вказали освітню функцію як основну, проте майже не вказали спонукальну (мотиваційну), а значення розвивальної функції значно звужували. Але ж орієнтація на розвивально - пошуковий тип навчання, на розвиток особливості змісту навчальних дисциплін вимагає перегляду функцій методів, розстановки нових акцентів щодо відомих методів.

Навчальне програмування не тільки акцентоване на збуджені потреби в розвитку аналітичних, дослідницьких, комунікативних, організаційних, рефлексивних та інших важливих умінь і навичок обдарованих дітей, а й обов’язково передбачає їх системне застосування, цілеспрямовано перевіряє ступінь їхньої надійності й ефективності набутих учнями знань, умінь і навичок. Проектна технологія, таким чином, принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між теорією та практикою у процесі навчання, виховання й розвитку учня.

Зростання популярності методу проектів у різних країнах протягом останнього часу веде до збільшення кількості різних підходів, до тлумачення його сутності. Отже, сутність проектної технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, і через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючись їх відповідного балансу на кожному етапі навчання.

На думку О.Пометун, педагогічна технологія дає відповідь на запитання, як, яким чином (методами, прийомами, засобами) досягти поставленої мети, встановлюючи порядок використання різноманітних моделей навчання. Технологія - це комплекс, що складається із:

•                 Запланованих результатів.
•                 Засобів оцінки для корекції та вибору методів, прийомів навчання, оптимальних для тієї чи іншої конкретної ситуації.

• Набору моделей навчання, розроблених учителем на цій основі.

Отже, використання проектів у навчанні - це технологія, яка передбачає застосування різних методів та форм організації навчального процесу.

Метою навчального проектування є створення педагогом під час освітнього процесу таких умов, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфери комунікації.

Таким чином, проект - це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Діяльність учня - це активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб’єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

До чого зобов’язує проектна діяльність?

Завдяки проектуванню на уроках української мови та літератури учні вчаться:

•                 Усвідомлювати мету;

•                 Планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
  •                 Використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців );
•                 Самостійно шукати і накопичувати матеріал;
•                 Аналізувати і зіставляти різноманітні факти;
•                 Доводити власні погляди;
•                 Приймати власні рішення;
•                 Підтверджувати чи спростовувати ідею;
•                 Активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно).
•                 Створювати матеріальні носії проектної діяльності (газета, сценарій, діафільм, журнал тощо).

Вимоги проектної технології

Успішна організація проектування, як особливого типу інтелектуальної діяльності, вимагає:

 

•                 Наявності освітньої проблеми, достатньо складної та актуальної, щоб задовольнити навчальні запити та життєві потреби учнів;

•                 Дослідницький характер пошуку розв’язання проблеми, висунення та перевірки гіпотез, обґрунтування висновків;
•                 Емоційної забарвленості навчального процесу, створення ситуації успіху (зацікавленості, подиву, бажання дослідити поставлену проблему);
•                 Активізації психічної діяльності учнів (мислення, увага, пам'ять, мовлення, рівень вольової активності);
•                 Структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;
•                 Моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;
•                 Самодіяльний характер творчої активності учнів;
•                 Практичне й теоретичне значення результату та готовність до застосування цього результату;
•                 Широке використання на уроках парної і групової форми організації навчальної діяльності учнів;
•                 Гуманізацію взаємодії вчителя і учня, міжособистісного спілкування; підтримання стосунків відвертості, довіри, поваги один до одного, створення соціально-педагогічних умов для самоствердження кожної дитини в учнівському колективі;
  •                 Стимулювання учнів до висунення альтернативних припущень і здогадів;
•                 Створення учнями умов застосування нових уявлень для осмислення широкого кола ситуацій і явищ щодо оцінки їхнього прикладного значення;
•                 Підведення підсумків проектної діяльності, з метою усвідомлення учнями свої успіхів і досягнень.

 

Проектування - це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, дослідження, яке має практичне спрямування.

Таким чином, робота над проектом, по-перше, - це практика особистісно зорієнтованого навчання, що враховує у процесі навчання конкретного учня, його вільний вибір та особисті інтереси (тому цей учень розуміє, навіщо йому знання і де їх застосовувати); по-друге, навчальне проектування орієнтоване насамперед на самостійну роботу - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного часу; по-третє, проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів.

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називаються проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами, всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можна застосувати засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особисті, парні та групові.

За тривалістю проведення розрізняють короткодіючі (кілька уроків із програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

Типи проектів

1. Дослідницькі.

 

Для цих проектів важлива мета, структура, соціальний напрямок, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності дітей, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань. Наприклад, тема «Народознавство у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» в 11-ому класі дає змогу інтегрувати знання з народознавства та літератури.

Вимоги до дослідницьких проектів:

• Добре знати текст, уміти орієнтуватися в ньому.
• Милуватися і насолоджуватись твором, розмірковувати і збагачуватися красою, мудрістю, натхненням.
• Не проголошувати затертих кліше - стандартів, не зубрити  книжний аналіз, а дивуватися, запитувати, сперечатися, доводити, ділитися враженнями.
• Не боятися цитувати на підтвердження сказаному.
• Не забувати робити висновки, обов’язково висловлювати своє ставлення до героя, вчинку, події, предмета тощо.
• Намагатися виділяти головне, не втомлювати слухачів зайвими деталями.
• Розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, постаратися збагнути його цінність для сучасників.
• Не забувати, що кожне слово у художньому творі несе змістове навантаження.
• Аналізуючи вчинок героя, уміти пояснити, чому він так вчинив.
• Вчитися чітко, грамотно і логічно висловлюватися.
• Готуватися до відповіді завчасно: скласти, в разі потреби, план або схему відповіді.
• Пам’ятати : твір - це айсберг, на поверхні лише його частина; отже, треба вміти заглиблюватись у суть.

 

2. Інформаційні.

Інформаційні - це збір цікавих фактів із життя письменника, які допомагають учням краще зрозуміти його як особистість, осягнути ідейно-естетичний ідеал письменника, життєву позицію; це пошук відомостей про різні варіанти твору; це складання карти подорожей літературних героїв тощо. Це проекти інтегрованого характеру. Учні отримують проблемні завдання в залежності від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-читців, учнів-літературознавців тощо).

3. Ігрові —це:

 

1. обгрунтування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;
2. ігрова імітація соціальних і ділових стосунків;
3. літературно-театральні вистави;
4. реклама книжки;
5. імітація зйомки продовження оповідання чи повісті тощо.

 

4. Творчі - це створення і презентація:

1. Журналу- мандрівки разом з улюбленим героєм.
2. Колективного колажу.
3. Відеофільму.
4. Фотопроекту.
5. Діафільму.
6. Збірок різної тематики.
7. Сценарію літературно-музичної композиції.

 

Мета творчих проектів:

 

1. Формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів.
2. Розвивати логічне мислення.
3. Стимулювати рішучість, ініціативність, навички співробітництва;
4. Використовувати якнайповнішу інформацію.

5. Практико-орієнтовані проекти.

 Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарно всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику. Це можуть бути:

• Хроніки життя класу
• Програми з літератури для внуків
• Проект освіти 2060 року
• Словник власних назв
• Топонімічний словник
• Закони або правила поведінки класу чи школи.

Як працювати над проектом

Навчальний проект - організаційна форма роботи, яка спрямована на засвоєння навчального матеріалу і складає частину стандартного предмета. Важливо чітке планування етапів роботи і виконавців.

Робота над проектом складається з таких компонентів:

1. Визначення теми, мотивації.
2. Формулювання спільної мети діяльності.
3. Плану підготовки до реалізації задуму.
4. Розробки організаційного плану.
5. Визначення основних інформаційних джерел.
6. Виконання.
7. Форми захисту.
8. Оформлення.
9. Терміну реалізації.
10.                      Підбиття підсумків.

Таким чином досягається виконання низки різнорівневих дидактичних, розвивальних і виховних завдань.

Способи виконання й представлення проекту можуть бути різними. Проекти можуть виконуватися на окремих аркушах і скріплюватись разом, утворювати монтаж, виставку. У нашій роботі це можуть бути схеми, колажі, малюнки, зведені таблиці, папки з фотографіями.

Можна заохочувати виконання в чорновому варіанті, який перевіряється вчителем. Така робота вимагає додаткового часу й зусиль не тільки учня, а й учителя. Проте саме це дає можливість учителю бути не перевіряючим, а консультантом, тобто співпрацювати з учнями.

Проектна методика використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання мови: різноманітність тем, типів текстів, навчальної діяльності, типів вправ; навчання із задоволенням (надання учням можливості говорити про те, що вони думають, виявляти свою творчість в оформленні та презентації проекту).

Планування реалізації проекту

Визначити виконавців та помічників, які у встановлений термін забезпечують підготовку до проекту. План складається з переліку вправ, які потрібно зробити перед початком проекту.

Орієнтовний план:

1. Зарезервувати час у комп’ютерному класі, бібліотеці.
2. З'ясувати, яке обладнання необхідне (камера, сканер, фотоапарат тощо).
3. Знайти та зібрати основні інформаційні джерела, компакт-диски тощо, потрібні для проекту.
4.  Обговорити умови і взаємодію із класом для виконання спільного проекту.
5. З'ясувати необхідність додаткових занять із класом.
6. Залучити батьків до реалізації проектів.
7. Якщо виникла необхідність, відвідати музей, виставки тощо.

 

 

 

 

Організація проекту

1. Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їх роботи в проекті.
2. Проглянути разом з учнями дібраний для проекту матеріал, надати рекомендації для подальшої роботи.
3. Організовувати самостійну роботу школярів.
4. Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту.
5. Запросити учителів, батьків та інших осіб на презентацію.
6. Зробити фотографії учнів за роботою.
7. Оцінити учнівські проекти.
8. Провести оцінювання проекту загалом, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів, експертів, батьків).
9. Провести виставку кращих робіт.
10.                      Розіслати листи - подяки тим, хто допомагав у реалізації проекту.
11.                      Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках, а також під час вивчення інших навчальних предметів, для яких ці теми також важливі.
12.                      Нагородити та відзначити учнів.

 

Проекти на уроках української мови та літератури

 

Проектна технологія придатна для інтерактивного навчання, бо кожен проект розпочинається з визначення проблеми й обрання учнями теми і завдань, які треба опрацювати. Подальший етап - самостійна робота учнів над проблемою (відбувається індивідуально, в парі, у групі). Як педагогічна технологія метод проектів є сукупністю дослідницько - пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

У проекті обов’язково слід представити власні результати, так само, як і в інтерактивній вправі.

Спільні умови ефективності роботи:

• Вироблення чіткої системи оцінювання роботи.
• Важливий кінцевий результат, а не вправа задля вправи.

Метод проектів навчає вибирати найоптимальніші й водночас конкурентоздатні варіанти розв’язання поставленої проблеми.

Проектна діяльність передбачає колективну роботу: інформаційний обсяг проектів змушує учнів об’єднуватись у групи. Склад, чисельність і обов’язки групи вони визначають самі. Учитель виступає в ролі помічника, партнера, порадника, який допомагає доставити акценти, знайти оптимальний метод, накреслити шлях до поставленої мети. У результаті виграють усі («Твій успіх іде на користь мені, а мій - на користь тобі»), учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на загальну долю («Або ми потонемо, або випливемо, але - разом»). Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів («Ми не можемо обійтися без тебе»). Усі члени групи пишаються успіхами один одного і разом радіють, коли один із членів групи удостоюється похвали за особливі досягнення («Ми всі поздоровляємо тебе з успіхом!»). У проекті за умов кооперації (співробітництва) реалізується розуміння, що власний успіх залежить від успіху команди. Взаємодія під час роботи над проектом формує соціальні вміння (навички керівництва, співпраці, колективні рішення, конструктивні розв'язання конфліктів) та вміння застосувати знання на практиці чи в нестандартних ситуаціях.

Суттєвими компонентами співробітництва є:

• Позитивна взаємозалежність;
• Особистісна взаємодія, що стимулює діяльність;
• Індивідуальна і групова підзвітність;
• Навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах;
• Обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи.

Учні, працюючи над проектом, краще запам'ятовують навчальний матеріал, мають змогу випробовувати себе в різних ролях, навчаються співпрацювати для розв'язання певних пізнавальних завдань. Завдяки цьому вирішується одна з найважливіших функцій навчання - комунікативна.

Групові проекти відрізняються від індивідуальних та парних більшою змістовністю та оригінальністю художнього оформлення. Крім того, участь у проекті надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного - це успіх усіх.

Організація живої взаємодії між учителем і учнем можлива через різноманітні форми та методи, де новий матеріал засвоюється завдяки діяльності учнів. Саме цьому і сприяє проектна технологія, яка враховує вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільш цікаві.

Участь у проекті забезпечує високий рівень пізнавальної активності, а до розумової діяльності залучаються емоції, нові знання здобуваються в суперечках, формуючи варіативне мислення. Отже, процес пізнання стає радісним, цікавим, тобто ефективним.

Я вважаю, що найкращі підручники, найсучасніші технології спрацьовують за умови врахування психологічних аспектів навчання української мови, таких як:

1. Розв язання проблеми «Учитель - клас» як початок установлення продуктивного зворотного зв’язку.
2. Оволодіння  психологічними закономірностями запам’ятовування як шлях до довготривалих знань учнів.
3. Реалізація вчителем «законів» запам’ятовування через систему продуманих вправ як основи глибоких знань.

У своїй педагогічній діяльності ми завжди пам’ятаємо та виконуємо такі нескладні, але дуже ефективні правила:

1.               У будь-якій ситуації ставитись до учнів по-дружньому (не звертаючи уваги на те, подобаєтеся ви чи ні).
2.               Ніколи не виявляти зверхність.
3.               Щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами, намагатися спільно знайти вихід зі скрутного становища.
4.               Шанувати в учнях особистість.
5.               Навчитися критикувати так, щоб не образити:

• уникати прямої критики;
• указувати на постійні недоліки віч-на-віч;
• починати з похвали за роботу, яку учень робить добре.

Кілька років працюю я над проблемою «Формування мовної особистості на уроках української мови та літератури через проектну діяльність школярів». І як свідчить практика, саме такі уроки-проекти, формуючи певні моральні принципи, впливають на свідомість учнів. Цей вплив набагато глибший, якщо вибір проблемних питань і форма їх обговорення йдуть від самих учнів. Особливо це є важливим в старших класах, коли значне місце в системі виховання юної особистості відіграє самовиховання. Через переосмислення пріоритету певних методів, видів і прийомів навчальної діяльності, а також, враховуючи вимоги особистісно орієнтованого навчання, я звертаюсь у своїй педагогічній діяльності до різних методів проектної роботи: квести, КВК-уроку, створення рекламного проспекту, газет, кросвордів, ребусів, уроку-аукціону, уроку-спектаклю.

У чому ж, як на мене, ефективність проектної технології?

Річ у тім, що сучасне життя доводить нам: найбільшою цінністю XXI сторіччя стала людина, яка вміє працювати в команді і тільки такий метод як проектна діяльність навчає школярів:

 

• встановлювати соціальні контакти;
• оцінювати себе й одне одного;
• презентувати створене перед аудиторією.

Одним з прикладів застосування проектних технологій на уроках української мови є розроблений мною блок уроків в 6 - ому класі на тему: «Займенник як частина мови», де перед учнями стояло проблемне питання:              «Чи є займенник, дійсно, самостійною частиною мови?».

Щоб розв’язати це питання, учням довелося не тільки досконало оволодіти теоретичним матеріалом стосовно цієї теми, а й дослідити, проаналізувати, зробити власні висновки (див.додатки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Назва проекту: Розробка уроків з української мови з теми “Займенник” для 6-го класу.

Обґрунтування вибору проблеми. Реалізація парадигми особистісно орієнтованої освіти, спрямованої на розвиток здібностей учня потребує створення діяльнісного навчального середовища, індивідуалізації педагогічного процесу, підготовки до життя та майбутньої діяльності, формування гуманістичного світогляду, збереження фізичного та психічного здоров’я. Ці та інші завдання успішно втілює проектна технологія навчання, яка передбачає активну самостійну діяльність школяра, базується на системній діагностиці та рефлексії щодо результатів навчально-виховного процесу кожного учня, формує досвід самоосвітньої роботи, дозволяє широко застосовувати різноманітні форми та методи розвитку особистості, знімає психічне та навчальне навантаження, сприяє діалогізації усього педагогічного процесу.

 

2. Актуальність проекту

У національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента, ставляться завдання постійного оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу.

Він повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності і творчої активності, що в кінцевому результаті повинно зміцнити демократичні основи громадського суспільства і прискорити його розвиток. Це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на людину, на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою.

Функціональний підхід до мовного курсу має забезпечити учням ефективно користуватися мовою як засобом пізнання комунікації, високу мовну культуру особистості. Має бути таке співвідношення теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок діяльності.

3. Мета проекту: розробити дидактичне та методичне забезпечення викладання теми «Займенник як частина мови».
4. Завдання проекту:

1.               Розробити план вивчення теми, визначити можливий характер занять з урахуванням дидактичних можливостей теми та її місця в навчальному процесі (основні знання та вміння, формування способів дії, міжпредметний зв’язок).
2.               Розробити конспекти кожного заняття.
3.               Створити діагностичні матеріали до кожного заняття та тематичного обліку знань.

 

5.  Характеристика проекту

За кінцевим результатом: практико - орієнтований.

За змістом: монопредметний.

За кількість учасників: груповий (колективний).

За тривалістю: короткодіючий (середньої тривалості).

За ступенем самостійності: евристичний (творчий).

За характером контактів: внутрішній.

6. База реалізації проекту: Технологічний багатопрофільний ліцей м.Хмельницького.
7. Учасники проекту:

1.               Учитель української мови та літератури Чеговець Інна Володимирівна.
2.               Учні 6-А класу.
3.               Шкільний психолог.

8. Співучасники проекту: батьки, вчителі.
9. Термін реалізації проекту:

Початок: 4 квітня 2021 року.

Закінчення: 21 травня 2021 року.

10. Прогнозований результат:

1.  Підвищення результативності навчання з української мови та формування різноманітних компетенцій (інформаційних, соціальних, комунікативних).
2. Посилення мотивації до навчально - пізнавальної діяльності з української мови.
3. Розвиток креативного мислення учнів.
4. Розробка пакету навчально - методичного забезпечення з теми:’’Займенник” (6-й клас).

11. Ресурси

Людські: кваліфікований вчитель, психолог, спеціаліст з комп’ютерних технологій. Матеріально-технічні: наявність досвіду та відповідних авторських матеріалів вчителя, комп’ютера, ксерокса, паперу. Інформаційні: доступ до Інтернету, бібліотечний фонд.

12. Потреби: допомога у створенні та розмноженні матеріалів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок№1

Займенник . Цикл уроків .

Тема : Займенник. Загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль .

Мета : поглибити й систематизувати знання учнів про займенник як частину мови , зокрема про його загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксичну роль ; навчити учнів розпізнавати займенники, визначати граматичні ознаки ; правильно вживати в мовленні; розвивати усне й писемне мовлення , мислення , пам’ять . Виховувати любов до рідного краю,почуття поваги до історичного минулого народу.

Тип уроку : засвоєння нових знань .

Обладнання: таблиці „Займенник як частина мови”, комп’ютер, підручник з української мови; мультимедійний проектор.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2.  Установчо - мотиваційний етап .

1.               Психологічна настанова щодо вивчення теми „Займенник” Ознайомлення учнів із структурою теми.
2.               Введення учнів у спроектоване понятійно - термінологічне поле з теми.

1.               Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку.
2.               Актуалізація опорних знань.

Послухайте казочку, власне, тільки її початок, а продовження складете самі.

У древньому і славному царстві Мови є родюча і квітуча Земля, що зветься

Морфологією. Населяють її великі й малі родини слів, кожне з яких підкоряється законам і волі батька – старшини.

Зустрілись якось три брати - володарі: Іменник, Прикметник та Числівник. Перший з них - найбагатший, рід його найчисленніший, другий - найпишніший, бо всьому навколо дає ознаку, а третій - найпунктуальніший, бо всьому знає і рахунок, і порядок. В одній із алей помітили вони невелику групу аборигенів.

- А це що за мізерія ? - обережно запитав Іменник.

-1 зовсім ми не мізерія, - ображено озвався один з групи. - Ми займенники, такі ж самі повноправні жителі морфології, як і ви.

8. Повноправні ? - втрутився у розмову Прикметник .-І які ж у вас на те права?...

3.               Організація засвоєння нового матеріалу.

1.               Колективне опрацювання схем. (Кожна група отримала завдання накреслити схему за темою „ Займенник як частина мови”, попередньо опрацювавши матеріал параграфів §37, що на сторінці 259.

9. Розглянути схеми. Визначити, що означає займенник, на які питання відповідає, які морфологічні ознаки властиві йому і яким членом речення може виступати в реченні.

2.               Сформулювати повне визначення займенника.
3.               З’ясувати, що спільного й відмінного в значенні займенника й іменника, займенника і прикметника, займенника й числівника.

 

Приблизні опорні схеми.

Схема № 1

Указує на предмет, його ознаку або кількість, але не називає їх.

Відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

Займенник як частина мови.

Змінюється за відмінками або за відмінами, числами й родами.

У реченні виконує роль підмета, означення, додатка й інших членів речення.

Схема № 2.

Займенник як частина мови.

Що означає	На які питання відповідає	Морфологічні ознаки	Синтаксична роль
указує на предмет його ознаку або кількість, але не називає їх	хто? що? який? чий? Скільки?	має розряди за значенням змінюється за відмінками займенники деяких розрядів - за числами, родами, відмінками	підмет, присудок, означення, додаток, обставина

1.              Граматична хвилинка із творчим завданням. Розберіть за будовою слово займенник . Чому його так назвали. Вислухавши міркування учнів, учитель доповнює:

- Префікс за - походить від прийменника за, який має просторове значення (за кимось, тобто позаду) або синонімічний зі словом замість ( попрацюй за мене, тобто замість мене).

Ця роль - вживання замість імен - і дала назву „ займенник”.

А колись, у давнину, не було стільки частин мови, як тепер. Іменники, прикметники, числівники входили до однієї великої групи, яка називалась „Імена”.

Займенники вживаються замість:

• іменників ( хлопець - він, земля - вона, поле - воно )
• прикметників ( гарний - який, такий; батьків - чий )
• числівників ( п’ять - скільки, стільки; сьомий - котрий )

А тепер, маючи ці відомості про займенник, спробуйте продовжити казку. Що відповіли займенники на свій захист? Чим закінчилася розмова частин мови? (слухання 2-3 учнів )

5.Виконання практичних завдань пізнавального характеру.

1. Відтворення деформованого тексту. (Через мультимедійний проектор на екран ( дошку ) спроектовано текст, який мають опрацювати діти ).

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Списати, поставити займенники в потрібному відмінку, визначити їх синтаксичну роль.

Запорізька Січ.

Чужинці загарбали (все) Україну. Польські пани хазяйнували на (вона) просторах, як у (собі) вдома. Нові польські порядки (ніщо) доброго не принесли. Посилення польського гніту змусило селян та жителів міст тікати в необжиті степи півдня України. Утікачі називали  (собі) козаками. То були безстрашні люди, готові (будь-яка) хвилини дати відсіч своїм поневолювачам.

Свої поселення - табори козаки для безпеки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси й пішла назва Січ.

                                                                                                     (За В. Мисаном)

2.Диктант –вікторина.

  Прослухайте загадки, відгадайте їх. Випишіть займенники, вкажіть їх розряди.

Загадки про займенники.

Дмитро Білоус

1. А хто з вас, діти, відгадає як, будь - хто, перш ніж їстиме,

Трьома займенниками має зробити руки чистими?   (Вимити)

2. В країни букву Я з боків відкину, -

 Й помітить зміну враз дитина кожна:

 країна перетвориться в тварину,

Що нам на ній і покататись можна.

                                                                             (Японія - поні)

3. Вказівний простий займенник „цей”

Повтори в жіночім роді двічі -

Й стане він привабливою річчю,

Забавкою для малих дітей.

                                                                                 (Цяця)

4. Двічі повторив Панько Вареник

Український вказівний займенник

 І здивовано гукнув до друга:

„Це ж так зветься африканська муха!"

                                                                                   (Цеце)

3.Завдання з культури мовлення і стилістики.

Гра „Хто більше!” (Робота в мікрогрупах 4-5 учнів)

Пригадати й записати якнайбільше фразеологічних зворотів, до складу яких входять займенники.

Матеріал для вчителя: 1) ні се ні те; 2) ні в сих ні в тих; 3) до цього часу;4) до чого ви це хилите; 5) до якоїсь міри; 6) сам собі пан; 7) сам не свій; 8) узяти себе в руки; 9) сісти не в свої сани; 10) міряти на свій аршин; 11) не всі вдома; 12) буркати собі під носа.

4.               Систематизація й узагальнення знань.

Подумати і дати відповіді:

1.               Яка частина мови називається займенником?
2.               Як змінюються займенники, співвідносні з іменником? Свою думку підтвердити прикладами
3.               Як змінюються займенники, співвідносні з прикметником? З числівником?
4.               Які морфологічні ознаки характерні для займенника?
5. Синтаксична роль в реченні.

 

 

 

5.               Підсумок уроку.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; аналіз здібностей, що сформувались під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

6.               Домашнє завдання.

Клас ділиться на п’ять груп, кожна з яких отримує завдання, що допомагає розв’язати поставлену перед класом проблему, над нею вони працюють протягом восьми уроків. Після кожного заняття група отримує „своє” домашнє завдання.

Група № 1. Науковці - виписати 5-6 фразеологізмів із займенниками. З двома з них скласти речення.

Група № 2. Стилісти (підготувати і виписати уривок тексту з використанням займенників).

Група № 3 Юні філологи - вивчити вірш або кілька уривків з віршів Т.Г.Шевченка, де були б займенники.

Група № 4 Журналісти - виписати із журналів і газет 5-6 речень із займенниками.

Група № 5 „Художники” - намалювати газету: Країна - „ Займенник”.

Урок № 2

Тема: Розряди займенників за значенням

Мета: сформувати поняття в учнів про розряди займенників за значенням; удосконалювати загально пізнавальні вміння визначати розряди займенників за значенням; розвивати вміння доцільно використовувати в текстах різні за значенням займенники, за допомогою мовленнєво - комунікативного дидактичного матеріалу вчити шестикласників пізнавати істину, творити добро, примножувати красу тощо.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок - екскурсія

Обладнання: підручник з української мови О. Глазова „Рідна мова” 6 кл., карта „Країна Морфологія”. Королівство Займенника, кросворд, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1.Повторення вивченого матеріалу.

• Граматичний ланцюжок (члени групи № 5 по черзі розповідають усі правила, що стосуються займенника як частини мови).
• Групи № 1, № 2, № 4 зачитують своє домашнє завдання.
• Члени групи № 3 читають напам’ять вірші або уривки з віршів Т.Г. Шевченка, а усі інші виписують з них займенники (Диктант - вікторина).

 

3. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

IV.Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.Учитель: Запрошую вас у містечко Займенників. Дуже схожі ці морфологічні чоловічки на звичайних людей, і життя в їхньому містечку тече за своїми законами.

(Учитель веде розповідь - екскурсію, користуючись картою містечка Займенників, яку намалювала вдома гр. № 5. Учні, слухаючи пояснення, складають таблицю: назви розрядів, приклади).

«Містечко-займенників» ( Карта-схема)

Починається наша екскурсія з головної площі Особових займенників.

Тут живуть найповажніші та найголовніші громадяни – своєрідний уряд. Про їх важливість говорить те, що це єдині займенники, з якими ви ознайомились у молодших класах. Цей уряд поділяється на три парламентські палати (особи) – хвальки і задаваки, що часто викрикують: «Я найрозумніший», «Ми  все можемо»; 2і3 особи люблять командувати: «Ти принесеш», «Ви зробите «, «Вони розкажуть».

   А ось ми потрапили на проспект Означальних займенників. Вони ухвалюють закони, за якими живе кожен громадянин містечка, увесь займенниковий народ їх обов`язково має шанувати, кожний сам їх знає та інших научає.

  Тепер повертаємо на вулицю з респектабельними будинками, в яких живуть директори всіх закладів та установ містечка. Це Вказівні займенники, а називаються вони так, бо постійно роздають усім вказівки: той зробить це, цей принесе те, порядок буде такий, працювати стільки.

   Наступна вулиця Присвійних  займенників. Вони працюють скарбниками, банкірами, збирачами податків, касирами тощо. Понад усе вони люблять ділити (особливо гроші). Швидко визначають, що моє, що твоє, що їхнє, наше чи ваше.

Серед широких і світлих вулиць містечка губиться провулок Неозначених займенників, де в затінку крислатих дерев туляться замасковані хатинки. Тут живуть таємні агенти. Вони завжди засекречують усе, ніколи не видають таємниць. Ці займенники охоче розкажуть вам, що хтось щось комусь приніс на деякий час, але чи багато ви дізналися з їх закодованого мовлення?

Зовсім відрізняються від таємничих Неозначених жителів вулиця Відносних займенників. Вони ж готові всім розповісти, хто що зробив (і як краще) та скільки часу на це витрачено. Зазвичай працюють вони журналістами чи дикторами.

Але не слід плутати їх із займенниками із сусідньої вулиці - допитливими Питальними, котрі мають такі ж імена: Хто? Що? Скільки? Який? Чий? Котрий? Вони ніколи не розлучаються зі знаком питання. Ці надають перевагу професіям, що стосуються педагогіки та юриспруденції.

Є в містечку й вулиця, на якій живуть постійні безробітні. Це Заперечні займенники з вередливим характером та примхами, їх ніхто і ніщо не влаштовує, ніякі і нічиї пропозиції не задовольняють.

А на самісінькій околиці міста стоїть самотня хатинка, в якій живе Зворотний займенник. Він скупердяй та егоїст, живе лише для себе, товаришує тільки з собою, радіє тихенько собі, не привертає уваги до себе. Тому і втратив він своє обличчя - не має називного відмінка, не має ще ні роду, ні числа.

2. Робота з таблицею.

► Знайдіть на с. 251 таблицю „Розряди займенників за значенням”. Звірте із своєю, що пропущено, чи все вірно!

Позмагаймося, у кого краща пам'ять! Хто за визначений час вивчить напам’ять розряди займенників і не зіб’ється ні разу, отримає 12 б, зіб’ється один раз - 11 б., два рази - 10 б. Нижчих оцінок виставляти не будемо. Отже, за роботу.

3. Гра „Хто швидше?”

На дошці записують назви всіх розрядів займенників:

Особові

Зворотний

Питальні і відносні

Неозначені

Заперечні

Присвійні

Вказівні

Означальні

Від кожної групи викликаються по одному учаснику. Завдання - якнайшвидше записати по одному прикладу з кожного розряду і придумати з двома будь - якими займенниками речення.

4. Систематизація й узагальнення знань з теми.
5. Кросворд „Ланцюжок”

Кожна група отримує картку з кросвордом, виграє та, яка швидше від усіх виконає завдання. На екран через мультимедійний проектор транслюється кросворд, і команда - переможець біля дошки його розв’язує.

1. Означальний займенник - антонім вказівних займенників цей, той. (інший)
2. Особовий займенник в орудному відмінку однини (мною)
3. Присвійний в орудному відмінку однини або давальному множини (вашим)
4. Означальний в орудному відмінку однини або давальному множини (самим)
5. Вказівний у називному однини чоловічого роду (такий)
6. Присвійний в орудному відмінку однини або давальному множини (нашим)
7. Заперечний у називному відмінку однини жіночого роду (ніяка)
8. Заперечний у називному відмінку однини чоловічого роду (нічий)
9. Означальний в орудному відмінку множини (всіма)
10. Означальний у називному або знахідному відмінку множини (усякі)
11.                      Особовий в орудному відмінку (тобою)
12.                      Присвійний чоловічого або середнього роду в давальному відмінку (моєму)
13.                      Вказівний чоловічого або середнього роду в родовому відмінку (того)
14. 3воротний в орудному відмінку (собою)

 

6. Аукціон.

 

Найвищий бал отримає той, хто останній проспіває рядки української народної пісні, де були б займенники.

 

7. Підсумок уроку

Визначення досягнень учнів за роботу на уроці.

8. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять розряди за значенням.
2. Кожна група отримує відповідні завдання:

• Гр. №1 Науковці – записати вислови Володимира Мономаха
• Гр. №2 Стилісти - Увести по одному займеннику кожного розряду в самостійно складні речення
• Гр. №3 Філологи  - аналогічно як і Стилістам
• Гр. № 4 Журналісти – виписати 10 приказок про людину,
• Гр. №5 Художники – в яких вживаються займенники.

 

 

Урок№ З

Тема: Особові займенники, їх відмінювання. Зворотний займенник себе. Мета: Сформувати поняття в учнів про розряди займенників за значенням; удосконалювати загальнопізнавальні вміння, визначати розряди займенників за значенням, аналізувати висловлювання щодо ролі в них займенників; розвивати творчі вміння доцільно використовувати займенники, різні за значенням у реченнях, текстах; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу навчити шестикласників пізнавати істину, творити добро, примножувати красу тощо.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма роботи: урок - практикум (робота в групах).

Обладнання: підручник з української мови: О. Глазова, „Рідна мова 6 клас”, картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

•                 Аукціон знань (з кожної групи виступає один член, називаючи розряди займенників з прикладами; переможе та команда, член якої назве усі дев’ять розрядів з прикладами.)
•                 Групи зачитують свої домашні завдання і коментують їх.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Організація самостійного вивчення матеріалу на базі підручника.

• Прочитайте заголовок § 38. Назвіть займенники, про які йдеться в параграфі.
• Розгляньте таблицю та прочитайте інформацію перед і після неї. Нове для вас виділіть. Закрийте таблицю: подумки провідміняйте займенники по черзі я, ми, ти, ви, він, вони.

 

2. Виконання вправ на застосування здобутих знань.

• Прочитайте текст вправи № 540. Назвіть особові займенники, на кого вони вказують?
• Додайте до займенників мене, його, її, їх прийменники. Що зміниться? (Поява приставного н, зміна наголосу, мене - до мене, йогодо нього, її — до неї, їх - від них)
• Поставте займенник я в орудному відмінку. Складіть кілька словосполучень, вживаючи займенник з прийменниками над, під, з, перед. Що спостерігається?
• Для чого, на вашу думку, з’являється голосний і? (Засіб милозвучності мови).

 

3. Робота з картками (кожна група отримує свої картки з різними видами роботи і опрацьовує їх самостійно)

Зразки карток: Картка № 1.

• Тепер я тобі ще одно скажу, - мовить Андрій до Івася, - ти зо мною приятелюй та при других честь мені віддавай і отаманом мене зови, а то інші не будуть мене поважати. Приязнь приязню, а старшина таки щось значить, у нас такий звичай, як у козаків. Сьогодні кошовий, а завтра, як виберуть іншого, то такий козак, як кожен.
• Випишіть особові займенники, визначте відмінкову форму і синтаксичну роль кожного займенника.
• Провідміняйте займенники: я, тобі, у нас.

Картка № 2

Не забудь помолитися Богу

„Раннім ранком чи пізньої ночі,

Де б тобі не прийшлося бувати,

До небес підіймай свої очі,” –

Говорила мені моя мати. –

 Не забудь помолитися Богу,

Бо в молитві надія і сила.

Стане легша терниста дорога,

З нею будеш ти всюди щасливий.

Ті слова мені в серце запали

Навесні, мов дозрілі зернята,

І рясні їх дощі поливали, -

То за мене молилася мати.

В ніжнім смутку твоїм, голубице,

Океан доброти відчуваю,

Твоє слово, неначе перлинка,

В синім небі, мов зіронька, сяє.

Срібло кудрі мої покриває,

Вже і сонце на захід схилилось,

Але слово її пам’ятаю:

„Не забудь, не забудь помолитись”.

• Прочитайте виразно
• Провідміняйте: їх, тобі (ти), її (вона)
• Для чого у поданому тексті вжито займенники?
•  

Картка № 3 (стилістам.)

1. Налетіла осінь так рано... Ой чого ж Ви, мамо, та й чого у Вас, мамо, стала білою голова?
2. Про що ти, дівчино? Для кого летить твій голос у світи?
3. Великий зал, притишений на мить. І я стою на сцені перед вами.
4. Квітневий день переболить мене та довго буде згадувати Вас.

• Випишіть особові займенники, визначте їх відмінок та синтаксичну роль.
• Поясніть, чому деякі займенники написані з великої літери. Якого розряду ці займенники?

 

Картка № 4 (філологам)

Двох…… буря в леті не зіб'є,

Вдячний….. , що ….такою є,

Як намалював….. , в уяві.

• Постарайтесь відновити строфу вірша, добираючи за змістом особові займенники.
• Поясніть вимову і написання слів буря і зіб ’є.

Картка № 5 („художникам”)

1.  В дорозі стільки, стільки суєти….. й …..доброту пророчу.
2. Повір, ніяк…… вірити не хочу, що сонце раптом може не зійти.
3. ……. в мріях вимріяв…. ,….. долі незабудко.
4. Руки мають мову ..., руки вміють про ……говорити.
5. ….. ……..  освідчився в любові, закохався в ….. навіки, бо

звідсіль щасливої хвилини почалась любов до Батьківщини.

Для перевірки:

1.- тобі, собі, я, я. 2. —я, тебе, моєї.

         3.— свою, ви. 4. — я, тобі, тебе, я.

 

• На місці пропусків вставте потрібні займенники. При виконанні завдання звертайте увагу на граматичну форму і лексичне значення дієслів - присудків.
• Вкажіть, у ролі яких членів речення вжито займенники.

 

4. Опрацьовування додатково-теоретичного матеріалу на с. 255 підручника. Що нового і цікавого дізнались?

 

5. Вибірковий диктант. Виписати у дві колонки фразеологізми:

1.               займенник себе вжитий у формі родового відмінка;
2.               займенник себе вжитий у формі давального відмінка.

Душі в собі не чути, виходити з себе, брати себе в руки, корчити дурня з себе, зарубати собі на носі, ламати собі голову, не дозволяти собі зайвого, не знаходити собі місця, бити себе в груди, корчити з себе сироту.

До фразеологізмів дібрати синонімічні сполучення слів.

 

5. Систематизація й узагальнення знань з теми.

Подумати і дати відповідь на питання:

1.               Які займенники називаються особовими?
2.               Як змінюються особові займенники?
3.               Як відмінюються займенники 1 - ї, 2 — ї і 3 — ї особи?
4.               На що вказує зворотний займенник себе?
5.               Як змінюється займенник себе?

 

6. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання

Групи	№ 1 (науковці) № 2 (стилісти) № 3 (філологи)	§38	Напишіть листа близькій вам людині, вживаючи займенники в шанобливому значенні, написані з великої букви
Групи	№ 4 (репортери) № 5 („художники”)	§38	Скласти невелику біографічну розповідь про себе, використавши зворотний займенник себе в усіх непрямих відмінках

 

Урок 4

Тема уроку: Відносні й питальні займенники, їх відмінювання.

Мета: ознайомити шестикласників з відносними й питальними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченнях тощо; навчити відрізняти питальні займенники від відносних; розвивати творчі вміння трансформувати прості речення у складні, використовуючи відносні займенники для зв'язку, складати речення і тексти, уживаючи займенники різних груп за значенням, виховувати почуття поваги і любові до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма роботи: урок - гра.

Обладнання: підручник з української мови, опорні таблиці - схеми.

Хід роботи:

              I.Організаційний момент.

Черговий учень збирає зошити для перевірки й оцінювання домашніх робіт. Учитель роздає перевірені, вмотивовує виставлені оцінки за окремі домашні письмові роботи і ведення зошита.

II. Мобілізація уваги учнів, активізація їх мислення

1. Лінгвістична вікторина.

• Які дві морфеми спільні у словах „іменник” , „прикметник”, „числівник”, „займенник”? (суфікс - ник, нульове закінчення)
• Які два особові займенники, злившись в одне слово, заважають дорожньому рухові (я, ми)
• Який займенник вживається тільки в непрямих відмінках? (Зворотний)
• Які займенники потрібні підлозі, щоб вона стала чистою ? (Ви, ми, ти)
• Який особовий займенник передається на письмі однією літерою? (Я)
• Додайте до особового займенника таку літеру, яка перетворить його на антонім до слова війна (мир)

2. Естафета. Кожна група (а їх усього п’ять) висуває на конкурс свого учасника. Кожен учасник по черзі має провідміняти особовий чи зворотний займенник. Переможе та команда, учасник якої провідміняв, жодного разу не помилившись.

III. Мотивація навчальної діяльності Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

     IV.    Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

Уважно прочитайте теоретичний матеріал на с. 258 - 259 (Читання мовчки).

Виділіть те, що на вашу думку, є найважчим і потребує додаткового пояснення.

2. Бесіда за прочитаним.

• Для чого вживаються питальні займенники?
• А відносні?
• Які з цих займенників (відносні чи питальні) є членами речення?
• Як розпізнати у складному реченні займенник що і однозвучний з ним сполучник?

3. Диктант - вікторина.

Вказати автора твору. Вписати в перший стовпчик питальні займенники, в другий — відносні.

1. Хто може випити Дніпро, хто здатен виплескати море?

                                                                                      (М. Рильський)

2. Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б'є, хто землю ревно оре, хто вугіль добува і зеленить поля, усім, чиїм трудом овіяна земля                    (М. Рильський).
3. Із них бере зразок прекрасний, з мартенівців, із шахтарів, чий труд щочасний і незгасний в єдиний в’яжеться мотив.        ( В. Сосюра).
4. Яких батьків, чиї сини, ким, за що закуті?
5. Хто се, хто се на цім боці чеше коси?             ( Т. Шевченко)
6. Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?        ( Народна творчість).

 

4. Пояснення вчителя.

1. Усіх зацікавила стаття, що була надрукована в дитячій газеті.
2. Ми вірили, що вийдемо переможцями у змаганні.
   • У першому реченні сполучне слово «що» можна замінити займенником «яка» ,отже - це займенник, який виступає членом речення (підметом підрядного речення).
   • А в другому реченні слово «що» такій заміні не піддається, граматично воно не зв’язане з жодним словом у реченні. Отже, це - сполучник.

5. . Диктант - диспут.

Двоє учнів засперечалися. Один з них стверджував, що у реченні. «Кожен учень наперед знав, що йому треба взяти в похід» («що» - займенник, другий доводив - сполучник.) Розсудіть школярів.

Відповідь: Слово «що» служить засобом зв’язку двох простих речень у складному. Його не можна тут замінити займенником «який». Але воно виступає членом речення (треба взяти що? - додаток). Отже, це займенник, бо сполучник членом речення бути не може. А тепер уважно послухайте наступні речення.

• Я знаю, що ви знаєте.
• Все вивчили, що треба знати юним розвідникам?

Доведіть «що» - сполучник чи - займенник.

 

6. Робота з таблицею на с. 260.

Розгляньте таблицю відмінювання питальних і відносних займенників.

• Які відмінки мають паралельні форми займенників (Д. і М.)
• Що спільного у правописі прикметників і займенників? ( Відмінкові закінчення)
• Провідміняйте усно словосполучення: яка погода? чий зошит? котра година? скільки учнів?

7. Виконання комунікативного завдання (письмово). Складіть невеликий діалог, використавши запитання і відповіді про час. Лексичний матеріал: котра година? о котрій годині? Пів на першу. За двадцять друга. О шостій годині. Не забудьте використовувати слова ввічливості.

 

V.Систематизація й підсумок знань.

• Чого ви навчились на уроці?
• В яких реченнях вживаються питальні займенники? Яку роль виконують відносні займенники?
• Назвіть питальні й відносні займенники, які змінюються як прикметники.
• У яких відмінках питальні й відносні займенники мають паралельні форми? Навести приклади.

VI.     Домашнє завдання:

Група №1 (науковці) - §39 Скласти речення, в яких би займенники: хто,

Група №2 (стилісти)                      що, який, котрий, були б і питальними, і відносними.

Група №3 (філологи)               §39 Вправа 554

Група №4 (журналісти) – взяти інтерв`ю в питальних і відносних займенників

Група №5 (художники) – створити колаж.

Урок 5-6

Тема: Заперечні й неозначені займенники, їх відмінювання.

Дефіс у неозначених займенниках.

Ні в заперечних займенниках.

Мета: ознайомити шестикласників із заперечними й неозначеними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні; навчати учнів знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння утворювати займенники цих розрядів від відносних; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: Урок формування практичних умінь і навичок.

Форма роботи: урок - аукціон.

Обладнання: Лоти - завдання, призи, мультимедійний проетор.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.

• Умови аукціону

На аукціон виставляються «лоти», кожен з яких має свою «ціну» (бали). Переможцем торгів стане той учень, який останнім дає правильну відповідь. У кінці аукціону п’ятеро учнів, що набрали більшу кількість балів, отримують призи.

3. Актуалізація опорних знань.

1.               Перевірка домашнього завдання.
2.               Самодиктант.

Запишіть  в зошитах, а один учень на дошці усі відносні займенники.

4. Організація засвоєння нового матеріалу.

1.               Спостереження над мовним матеріалом.
2.               Робота з підручником $ 40 с.261-262.
3.               Утворіть від записаних на дошці і в зошитах питальних займенників заперечні і неозначені.

5. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

Завдання гри - аукціону:

Лот № 1 (3 бали)

Провідміняйте усно займенники: казна-хто, абищо, нічий.

Лот №2 (5 балів)

Диктант - вікторина.

Випишіть в два стовпчики неозначені й заперечні займенники. Поясніть їх творення. Вкажіть автора цих поетичних рядків.

1. Заграйте що-небудь , як ваша ласка. (Л.Українка)
2. Десь, колись, в якійсь країні, де захочете, там буде...( Л. Українка).
3. Ні жита, ні пшениці, ніякої травиченьки дощем не полило.( Л. Глібов).
4. Ніщо не підноситься вище правди. ( Народна творчість).
5. Але може ви б знайшли для мене хоч яку-небудь роботу.( І. Франко).
6. Сходить місяць над горою, щось шепочуть віти. (В. Сосюра).
7.  Це ж наша історія свята, ніхто її, ніхто не захита. (М. Рильський).

 

Лот №3 ( 6 балів)

Вибірково – розподільний диктант.

Записати займенники у три колонки:

1. Займенники, що пишуться з частками разом;
2. Через дефіс;
3. Окремо.

(Ні) хто, ні(в) кого, де (з)чим, кимо(сь), чий (небудь), будь(з)чим, будь (до) кого, будь(кого), хтозна (з)ким, хтозна (до) чого, (хтозна) чий, хтозна (від) чого, казна (з) чим, (аби) хто,  аби (з) чим, (аби) чий, чим(небудь), (аби) якого, який (небудь), (аби)що, аби (до) чого, (де) хто, (де) який, (де)чим,  де (з)ким, (де) котрий, (де) яким, ( де) кого, ні (до) кого, ні (з) ким, ні (з) яким, (ні) кого.

До дошки викликають 3 учнів, хто з них правильно виконає своє завдання, той і отримає високий бал.

Лот №4 (5 балів)

Той, хто останній проспіває рядки української народної пісні, де були б займенники, отримає високий бал.

Лот № 5 ( 6 балів)

Гра «Пів слова за тобою» (Утворіть займенник за початковим елементом):

Ні-

Де-

Аби-

Небудь-

Будь-

Казна-

Хтозна-

 

Лот № 6 (10 балів)

Учитель записує на дошці кожній групі займенники (наприклад: 1-а гр.- деякий, 2-а гр.- абихто, 3-а гр.- хтозна-який; 4-а гр.- де з ким; 5-а гр.- ніхто), пропонує скласти з кожним по 6 невеликих речень, у яких цей займенник був би в усіх відмінках однини.

 

Лот №7 (5 балів)

Диктант – переклад

1. Из-за (какой-то, какой-нибудь) беды поезд два часа простоял на полустанке и пришел на станцию только в полчетвертого.
2. В ответ, очевидно, Натку (кто-то, кто-нибудь) выругал, потому что она быстро затараторила свои оправдания. Но потом сказали ей (что-то, что-нибудь) такое, отчего она сразу и улыбнулась.

Лот №8 (кожне завдання по 2 бали)

Хто за дві хвилини на дошці запише більше займенників:

• З часткою ні-;
• З часткою де-;
• З часткою хтозна-;
• З часткою будь-.

 

                      Лот №9 (5 балів)

На екран спроектовано ( через мультимедійний проектор) слова, потрібно записати за алфавітом, виправляючи, де треба, допущені орфографічні помилки.

Де-який, аби хто, щонебудь, ні чим, скількись, дечому, хто зна який, ніякому, абищо, ні чий.

 

6.  Систематизація й узагальнення знань з теми.

Лот №10 ( по 1 балу)

Подумати  і дати відповіді на питання:

1. Якою частиною слова є частка ні в заперечних займенниках?
2. Якою частиною слова є частки де-, аби-, небудь-, казна-хтозна-, в неозначених займенниках?
3. Назвати основні правила правопису заперечних і неозначених займенників. Наведіть приклади. (За кожне правильно сформульоване правило учні отримують по 1 балу).
4. Що означають заперечні займенники?
5. На яких осіб вказують неозначені займенники?
6. Як творяться неозначені і заперечні займенники?

7.  Підсумок гри.

Журі оголошує переможців «аукціону».

Вручення призів.

8. Домашнє завдання.

Група №1- скласти і записати словниковий диктант із 15-20 заперечних і неозначених займенників.

Група №2 – скласти невеликий твір на тему: «Традиції нашого класу», використовуючи заперечні і неозначені займенники.

Група №3 і група №4 – розіграйте діалог на тему:  «Заперечні та неозначені займенники. Значення, творення, відмінювання і правопис».

Група №5 – намалювати і оформити жартівливу газету, використовуючи заперечні й неозначені займенники.

 

 

Урок 7

Тема: Присвійні, вказівні та означальні займенники.

Мета : ознайомити шестикласників із присвійними, вказівними й означальними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками , синтаксичною роллю в реченні; розвивати навички розпізнавання займенників цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати; розвивати вміння складати речення й тексти, використовуючи присвійні, вказівні та означальні займенники; за допомогою мовленнєво - комунікативного дидактичного матеріалу сприяти шанобливому ставленню школярів до свого навчаль­ного закладу .

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Форма роботи: урок-гра «Поле чудес»

Обладнання: індивідуальні картки для самостійної роботи; таблиці слів для турів гри; призи переможцям турів.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку. Сьогодні ми всі - учасники гри «Поле чудес». У завданнях- складні слова.
3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

       Перепусткою для участі у грі будуть такі завдання. Працюємо у групах. (Матеріал для роботи на картках є на кожній парті).

Завдання №1

Самостійно опрацювати теоретичний матеріал в підручнику. Прочитавши правила , учням потрібно вибрати з речень (на картках) займенники і вказати їх розряд.

Група №1

1. Не проповзе гадюкою у житі війна до нас, ми в цьому поклялись.
2. Я славлю дружбу піснею своєю, красу і силу сторони моєї.
3. Люби свій труд, люби свою Вітчизну , й вона тобі віддячить за любов.
4. Люби її і серцем і душею, і будеш ти з Вітчизною своєю, як і вона, безсмертний у віках.
5. Українська пісня може кожне серце полонить.

Група №2

1. Зв’язані незримими нитками з усіма наземними краями, люди наміряються свій лет і до інших скерувать планет.
2. Звуки бувають всякі, тільки треба вміти їх слухати.
3. По діброві вітер виє, гуляє по полю , край дороги гне тополю до самого долу.
4. Кожен кущик, горбок , долинка, кожна стежечка - все це було йому знайоме, промовляло до нього.
5. Дерева стоять зачаровані, все у лісі мовчить.

Група №3

1. О думи мої ! О слава злая! За тебе марно я в чужому краю караюсь, мучусь.. Але не каюсь !
2. Хіба це риба ! Казна-що, не риба. От колись була риба.
3. Усякий кулик до свого озера звик.
4. Хто сіє хліб , хто ставить дім, хто створює поему, той буде предком дорогим нащадкові своєму.
5. Як я люблю тебе, мій краю вугляний, твій кожний камінець, твою билину кожну.

Група №4

1. Я не кину співати про тебе, краю мій, моє щастя, мій дім! Скільки зір у високому небі, стільки співів у серці моїм.
2. Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього ясного весняного вечора.
3. На цій землі все мужнє і натхненне, все пройняте любов’ю висоти.
4. 0дкурили роки злі, йде весна по всій землі.
5. Місяць викочувався все вище, осяяні дерева дивилися на свої тіні.

Група №5

1. Сонце стояло саме над головою, польовий вітер такий сухий, гарячий.
2. Там, на горищі, перетвореному на голуб’ятник, клубилися його голуби.
3. Якщо письменник любить свій народ і хоче йому всіляких благ, то він хоче ще й того, щоб про це знали люди.
4. Вогонь тобі осяє цілий світ, зігріє все в твоїй душі холодній.
5. Серце розкриває обійми і тим розлогим нивам , що збудились до життя , і тому кущикові фіалок, що віддає свої пахощі весні.

Після перевірки визначаються учасники 1 туру. (5 учасників по одному переможцю від кожної групи)

Завдання першого туру.

Слово - займенник, яке називає людину готову пожертвувати собою для блага інших.

 

(Самовідданий)

Завдання №2 Творчий диктант.

           Замість крапок вставте потрібні присвійні займенники.

Під час хвороби Сергійко одержав листа від... товаришів. 3 нетерпінням чекали друзі... відповіді. Хлопчик не відставав у навчанні, одужавши, продовжував навчатися у ... класі. З цікавістю читала вчителька ... твір про справжню дружбу.

Завдання другого туру.

Слово-займенник, яке означає те, що здійснюється без дозволу.

 

                                                                           (Самовільний)

Третій відбірковий тур.

Завдання №3.

Провідміняти і скласти речення з поданими словосполученнями: наш будинок, той зошит, кожен день.

Завдання третього туру.

Слово, що означає витрати підприємства на виготовлення товару.

 

                                                                                    (Собівартість)

Гра з глядачами ( учнями, що не вийшли до відбіркових турів).

Здобуття освіти без допомоги вчителя.

 

                                                                     (Самоосвіта)

Той, що відбувся або відбувається цього року.

 

                                                                      (Цьогорічний)

Який має відношення до всієї земної кулі.

 

                                                                       (Всесвітній)

Пригадайте займенник, який має кілька синонімів.

 

                                                                       (Якийсь)

Супер-гра з фіналістом.

Не схожий на інше, неповторний, оригінальний.

 

                                                               (Самобутній)

4.  Заключна частина. Підсумок.

Оцінювання роботи учнів. Нагородження переможців.

        V.Домашнє завдання.

Група №1 -складіть твір - роздум на тему: «За що я люблю свою школу?», уживаючи присвійні займенники, вказівні й означальні.

Група №2 та група №3 - складіть кілька гасел на шкільну тематику, використовуючи присвійні, вказівні, означальні займенники.

Група №4 та група №5 - скласти пари речень із займенниками їх -їхній, їх - їхнє, їх - їхні. Визначати їх синтаксичну роль в реченні.

Урок 8

Тема: Культура мовлення. Вживання займенників у мовленні. Повідомлення на лінгвістичну тему.

Мета: навчати структурувати вивчений теоретичний матеріал з теми удосконалювати орфографічні знання й навички; розвивати вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; розви­вати вміння зв’язно викладати матеріал на лінгвістичну тему, запобігати типовим помилкам учнів у вживанні займенників, виховувати почуття поваги до багатства і краси рідного слова.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

Обладнання: підручник з рідної мови, опорний конспект.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
3. Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми.

 

Експрес - опитування.

   Учням пропонується у групах підготувати одне - два запитання:

• Дайте визначення займенника як частини мови.
• Назвіть розряди займенників за значенням.
• Якими членами вони можуть виступати?

4. Виконання вправ на підвищення культури мовлення учнів.

1. Будь редактором!

Відредагуй текст, замінюючи слова, словосполучення, які повторюються, займенниками або синонімами.

Весняний ранок.

Ось народжується ранок. Небо ще зовсім темне. Ось пробивається перший промінь сонця. Цей промінь пробуджує пташок, всіх інших. Якщо піти на природу вранці, коли перший промінь прокидається, можна побачити , як хитаються квіти від діамантової роси. З першим променем прокидаються бджілки. За першим променем пробивається другий. З другим променем прокидаються люди. Починається трудовий день.

• Яка частина мови допомогла уникнути зайвих повторень?

2. Знайдіть у тексті вправи 566 відповідь на питання :

• Яку роль відіграють займенники у тексті?
• Доведіть, що виділені займенники у поданому тексті є засобами зв`язку між реченнями (вправа 566).

5. Підготовка до зв`язного мовлення після вивчення теми.
   1. За словником з`ясуйте, що називаємо лінгвістикою.
   2. Ситуативна вправа.

На уроках української мови та інших предметів вам щодня доводиться відповідати на запитання вчителя. Щоб ваші відповіді були змістовними, необхідно навчитися правильно будувати їх. Здебільшого під час відповідей на уроках ми використовуємо науковий стиль, тип мовлення - роздум.

• Пригадайте, яка структура викладу характерна для роздуму?
• Під час складання повідомлення на лінгвістичну тему ми користуємось науковим стилем. Пригадайте основні ознаки цього стилю та запишіть їх.

3. Складіть повідомлення на лінгвістичну тему: «У чому полягає спільність і відмінність між заперечними і неозначеними займенниками?»

Мета висловлювання - продемонструвати свої знання з цього питання, правильне розуміння матеріалу.

Орієнтовний план повідомлення

1. На що вказують заперечні й неозначені займенники.
2. Спільні риси:

а) походження (від питальних займенників);

б) відмінювання (за числами і родами);

в) синтаксична роль;

г) написання окремо (з прислівниками у непрямих відмінках);

3. Відмінність.

а) у способі творення;

б) у написанні.

- Зробіть усне повідомлення за планом. Вживайте словосполучення та речення на взірець:

Розглянемо спільні ознаки...Як заперечні, так і неозначені...Відмінність їх полягає в тому...

6.  Підсумок уроку.
7.  Домашнє завдання.

Наступний урок - підсумковий за темою «Займенник» ми проведемо у формі захисту ваших проектних робіт. Для цього ми поділили на першому уроці вас на групи і кожна отримала завдання, яке і буде демонструвати у вигляді проекту.

Урок 9

Тема : Займенник як частина мови. Тематичне оцінювання.

Предмет: українська мова.

Клас: 6 клас

Мета: навчати учнів бачити проблеми і вміти приймати рішення, розвивати вміння отримувати і використовувати інформацію, сприяти розвитку логічного мислення, удосконалювати мисленнєві дії, аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунто­вувати свої думки, розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; виховувати у школярів почуття відповідальності до своїх обов’язків.

Тип групи: по 4-6 учасників у кожній з п’ятьох груп.

Тип уроку: захист проекту.

Обладнання: газети , таблиці-схеми, аудіо - записи , відео - записи з репорта­жем , мультимедійний проектор, кросворд, збірка казок «Мовою займенників».

Завдання:

 Група №1 – науковці (розумники).

1.Усне повідомлення учнів на лінгвістичну тему, бесіда за запитаннями. (Повідомлення учні ілюструють таблицями - схемами, які виготовили самі).

• Характеристика займенника як частини мови.
• Розряди за значенням.
• Правопис.

2. Доведення гіпотези:

«Займенник - це особлива повнозначна частина мови» чи все ж таки «Займенник - не є самостійною частиною мови».

(Можна інсценізувати доведення гіпотези: професор і займенник).

 Група №2 – Знавці стилів мовлення (стилісти-дослідники).

1. Усне повідомлення учнів на лінгвістичну тему : «Значущість займенників у різних стилях мовлення». Аналіз використаних займенників у різних стилях мовлення (на прикладі творів художньої літератури, зразків епістолярного стилю, мови підручників, газетних матеріалів).

• Дослідження смислової і стилістичної ролі займенників.
• Приклади займенників у різних стилях мовлення.
• Значення займенників у різних стилях мовлення.

(Виступ учнів цієї групи може бути проілюстровано «Літературною газетою», де наведено приклади текстів різного стилю з використанням займенників. А також школярі можуть вивчити напам’ять і інсценізувати уривки різних стилів).

Група №3 -Юні філологи (Знавці мови).

1 .Усні повідомлення учнів на лінгвістичну тему: «Роль займенників у творах відомих українських поетів». Аналіз використання займенників у творах конкретних поетів: Т.Г.Шевченка, Лесі Українки.

2.Розвиток творчої особистості. Учні читають власні вірші із займенниками. (Школярі цієї групи можуть підготувати аудіокасету із записами віршів українських поетів або вивчити напам’ять декілька уривків з віршів. Бажано намалювати ілюстрації до творів).

Група №4 - Журналісти.

1. Створення газети (журналу), в якій має бути вміщено інтерв’ю з учасниками проектів, стаття про те , як проходила робота над проектами та її результати; досягнення; фотографії, які ілюструють процес підготовки дітей тощо.
2. Створення рекламного ролика (буклета, гасла), де була б реклама теми «Займенник».

Група №5 -« Художники»

1. Лінгвістичне повідомлення (усне) на тему: «Роль займенників у нашому мовленні».
2. Виготовлення збірки казок, оповідань жартівливого характеру під назвою «Мовою займенників».
3. Кросворд «Цікавий займенник».

Хід уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок - захист ваших проектів. Уміння використовувати метод проектів - це показник високої кваліфікації, розвитку учнів. Наше з вами завдання - узагальнити і систематизувати знання з теми «Займенник», використовуючи метод проекту.

2. Захист проектів.

Перший крок - виступ групи «Розумники»

Другий крок - виступ групи «Стилісти»

Третій крок - виступ групи «Юні філологи»

Четвертий крок - виступ групи «Журналісти»

П’ятий крок - виступ групи «Художники»

Завдання кожної групи полягало в тому, щоб вони вчилися в невеликих групах, де кожен учасник має:

1. Опанувати необхідний матеріал, чітко формулювати свої думки.
2. Обов’язково інформувати про свої досягнення всю команду;
3. Перевіряти, чи розуміють товариші вивчений матеріал.

3. Підсумок уроку.

На уроці ви, діти, захищали свої проекти . Я хочу подякувати за старанність,  за активну роботу, відповідальність. Звичайно, не все вдалося, що планувалося, але ви будете вчитись, удосконалюватимете свою майстерність на інших уроках - проектах. А цей урок - це великий крок у світле майбутнє, де ви Особистість, творець.

Домашнє завдання.

Написати 10 правил поведінки ліцеїста, використовуючи займенники.

Урок №10

Тема: Контрольна робота та темою: «Займенник як частина мови.» Диктант з тестовим завданням.

Мета уроку: перевірити якість засвоєння учнями вивченої теми, а також рівень орфографічно-пунктуальної грамотності учнів, розвивати логічне мислення, виховувати патріотичні почуття.

Обладнання уроку: текст диктанту, тести.

Тип уроку: урок контролю і корекції знань

 

Хід уроку.

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності
2. Підготовча робота.
3. Написання диктанту і тестів.

 

Диктант.

Мова – душа народу

    «Чистіша від сльози хай мова буде»,- заповідав нам видатний український поет Максим Рильський.

    Рідна мова, як і все дорогоцінне в світі, потребує дбайливого догляду й вірної любові.

    Рідна мова - найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе. Упродовж віків український народ творив і шліфував свою мову. Заносив у мовну скарбницю добірні перлини пізнання, почуття, мрії. Той витворений народом світ мови оточує нас від народження. У безкрайому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. І кожне слово немовби виплекана народом-дивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторними барвами. Щасливий той, хто пізнав у дитинстві чари рідного слова. Виховав у собі жагу до пізнання і зберігає її протягом цілого життя .

(107 слів за І. Вихованцем)

 

 

 

 

 

Тестові завдання.

1. Займенники можуть уживатися замість усіх нижче згаданих самостійних частин мови, окрім:

А) прикметника

Б) іменника

В) числівника

Г) прислівника

                         2.  Усі займенники особові в рядку:

                                А) казна-що, чого, я, їх

                                Б) він, йому, кожний, дещо

                                В) ми, з тобою, наш, дехто

                                Г) нами, вона, нею, ними

                          3.  На скільки розрядів поділяються займенники?

                                 А) 6

                                 Б) 9

                                 В) 7

                                 Г) 11

                          4. З`ясуйте, яким членом речення виступає  виділений займенник:

   Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.  

                                 А)  підмет

                                 Б) присудок

                                 В) означення

                                  Г) додаток

                         5. Неозначені займенники творяться від:

                                 А) особових

                                  Б) присвійних

                                  В) означальних

                                  Г) питальних

                         6. Через дефіс  треба писати  всі займенника рядка

                                  А) аби/кому, ні/скільки, хтозна/кого

                                  Б) бозна/що, Будь/кого, ані/кому

                                   В) що/небудь, казна/чому, який/небудь

Г рупа	Наше гасло	Емблема
№1 «Науковці»	Усе на світі взнати, перешкоди подолати
№2 «Стилісти»	Страшне перо не в гусака ,а у стиліста
№3 «Юні філологи»	Не пером пишуть, а серцем і розумом
№4 Журналісти»	Слово - це гостра зброя	.
№5 (Художники»	Мистецтво - це не тільки фарби , а й барви слова

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

 

1. Гідно носи звання українського учня і дорожи честю своєї школи, свого колективу.
2. Старанно вчися. Уважно слухай пояснення вчителя. Сумлінно і самостійно виконуй його завдання, добре поводься на уроці. Вчасно приходь на заняття, не пропускай уроків. Будь чесним і правдивим.
3. Бери участь у праці, у справах свого класу, допомагай товаришам краще вчитися й працювати.
4. Бережливо стався до шкільного та іншого громадського майна, до своїх речей і предметів товаришів, приходь до школи з усіма потрібними підручниками та письмовим приладдям, не бери з собою сторонніх речей.
5. Бережи й охороняй природу.
6. Носи шкільну форму. Дотримуйся режиму дня. Щодня займайся ранковою гімнастикою, завжди будь чистим і охайним, тримай своє робоче місце в чистоті й порядку.
7. Розумно проводь вільний час: читай книжки, бери участь у роботі гуртків.
8. Зразково поводься в школі, вдома, в громадських місцях, на вулиці. Вітайся з учителями, іншими працівниками школи, знайомими й товаришами. Виявляй повагу до старших, поступайся їм дорогою і місцем. Дотримуйся правил вуличного руху.
9. Слухайся батьків і старших членів сім’ї, допомагай їм у домашніх справах.
10. Виконуй вимоги вчителів та чергових учнів.

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ

РОБІТ

 

1. Підготуй робоче місце.
2. Починай виконувати домашню роботу зі складніших завдань.
3. Якщо виконуєш письмові завдання, спочатку повтори або вивчи правила.
4. При вивченні вірша напам`ять спочатку навчись читати його виразно.
5. Закінчивши виконання домашніх завдань, прибери робоче місце і приготуй портфель.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ УЧНЯ

 

1. Як прокинувся — вставай, — лінощам волі не давай.
2. Пелюстки роса умила, а тебе помиє мило.
3. Попереджень не чекай, вчасно в школу прибігай!
4. Перш_, ніж зачинити дім, чи усе взяв з собою — перевір.
5. У школі, в класі не сміти, сміття побачиш — підбери.
6. Не носи в карманах крейду, любий мій, це на біду!
7. Будь в одязі охайний і на вигляд всім приємний.
8. Вдома близьким не груби і малят жалій, люби.
9. Знай: хороші бали учневі, як плоди в саду на дереві.
10. Щоб тобою могли пишатись, повинен багато ти дізнатись.

Зразки прислів’їв з використанням займенників

Не роби нікому, що тобі не мило.

Чого сам не любиш,того й іншому не чини.

Не живи сам для себе, бо не вродився сам від себе.

Що мені нині, то тобі завтра.

Хто шукає - той знайде.

Ніхто не знає, чий чобіт муляє.

За вашою головою на моїй волосся не стане.

Сам бик землю борикає й на себе кидає.

Як ми людям, так й люди нам.

Зі своїм уставом у чужу церкву не ходи.

Хто любить людей, того й люди люблять.

Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.

Хто не додержує слова, той сам себе зневажає.

На мою стріху мече, а на його впаде.

Як ви нам, так і ми вам.

Використання займенників

у гаслах

на шкільну тематику

Кожний учень зобов’язаний берегти честь своєї школи!

Моя школа - мій рідний дім!

Бережи честь змолоду - а свою школу поки нова!

Сам списав, дай списати іншому !

Твоя парта — то твоє обличчя!

Жоден учень не повинен порушувати правил поведінки на уроці!

Використана література

1. Фромм Є. Душа человека. - М: Республика, 1992. - 430 с.
2. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті //
3. Освіта. - 2001. - 8 жовтня. - С. 2 - 4.
4. Доповідь міністра освіти і науки України Василя Григоровича Кременя на II Всеукраїнському з’їзді працівників освіти 8 жовтня 2001 року // Освіта. - 2001. - 10 - 17 жовтня. - С. 5 - 8.
5. Пєхота О. Проектна технологія // Освітні технології. Навчально - методичний посібник // За ред. О.Пєхоти. - К: А.С.К., 2001. - С. 148 - 162.
6. Гузеев В. „Метод проектов” как частный случай интегральной технологии обучения //Директор школи. - X« 6. - С. 42-43.
7. Осмоловський А., Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості // Шлях освіти. - 2000. - №2. - С. 34.
8. Бухтиярова И. Метод проектов и индивидуальные программы в продуктивном обучении // Школьные технологии. - М., 2001. - № 2. - С. 108-114.
9. Жуковский И. Метод проектной деятельности в воспитательной работе со школьниками // Школа. - 2001. - № 6. - С. 43 - 46.
10. Соколова Г. Из опыта использования проектной методики на уроках английского языка // Иностранные языки в школе. - 2002. - № 4. - С. 53—54.
11. Хорушко Н. З досвіду використання проективної методики у викладанні англійської мови // Іноземні мови. - 2002. - №1. - С. 16-17.
12. Зятьков М. Метод проектов: от ученика статиста - к ученику исследователю // Экономика в школе. - 2001. - № 4. - С. 30 - 34.