Уроки мислення серед природи (з нагоди 105-річниці від дня народження В.О. Сухомлинського)

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНЕ ОБ'ЄДНАННЯ № 32 «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ, 

ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР «ШКОЛА МИСТЕЦТВ»

КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Природовідповідне виховання

у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

                                                             Автор роботи:

                                                     Федотова Тетяна Вікторівна, вчитель вищої категорії

Кропивницький – 2023 р.

ЗМІСТ

 1. ВСТУП………………………………………………………...3 

    2. ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………………………….....5

3. ВИСНОВКИ ………………………...……………………….11

4. СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..………........12

5. ФОТОЗВІТ...…………………………………………………13

                                                                         „Підростаюче покоління треба вчити

                                                              розуміти природу як єдине ціле,

                                                                 бачити єдність людини і природи”

                                                                                                  (В.О.Сухомлинський)

 ВСТУП

   В останні роки у педагогічній науці йде наполегливий пошук ефективних технологій навчання і виховання. Це пов`язано з новими вимогами до освіти XXI століття. Головні з них (гуманізація, демократизація освіти, створення сприятливих умов для всебічного розвитку учнів, розкриття їхніх індивідуальних здібностей) відображені у Державній національній програмі “Освіта” та у концепції Нової української школи.

   Відомо, що нічого не створюється на порожньому місці, не враховуючи попереднього досвіду. Саме цим можна пояснити підвищений інтерес до творчої спадщини видатного українського українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського, що протягом 50-60-х років минулого століття генерував велику кількість ідей, створив педагогічну систему, положення якої продовжують бути актуальними.

   Серед них особливе місце займає проблема природовідповідного та екологічного виховання. Ідеї такого напрямку сформувались під впливом новітніх досягнень та власних поглядів. Насамперед, слід згадати появу “теорії ноосфери” (сфери розуму) – прошарку, де існує людина, яку розробив видатний український вчений В.І. Вернадський. У 60-ті роки, в період кампаній з підкорення природи і поставлення її на службу людині, Сухомлинський рішуче відходить від такого підходу і прищеплює своїм учням думку, що природа – великий спільний дім для людства, а людина не могутній цар, а розумний господар цього будинку, від якого залежить лад, чистота і краса у ньому. 

    Ідею природовідповідності в умовах міської школи втілює у життя вчитель біології Федотова Т.В. Організація екологічного виховання:

1. Група учнів досліджувала, вивчала та описувала рослини, які знаходяться на території нашої школи, результати своїх досліджень оформили у вигляді презентації.

2. Пропаганда і роз’яснення ідей охорони природи. Учні виготовляли  лепбуки, плакати, стіннівки на екологічну тематику, організація тематичних виставок «Червона книга України», «Лікарські рослини».  

3. Проведення з учнями бесід та заходів екологічного спрямування  в урочний та позаурочний час, під час предметного тижня.

4. Формування правил поведінки у природі, виховання любові до неї. Проведення уроків мислення серед природи: відбувається живе спілкування з нею, вчитель має можливість показати, як нерозумне втручання людини в життя екосистем порушує в них рівновагу.

     Під керівництвом Тетяни Вікторівни учні НВО №32 беруть активну участь в проектній діяльності.  Завдання:  

• формувати навички спостереження за рослинами;
• пов'язувати вивчення предметів природничо-наукового циклу з життям; учити дітей дбайливо відноситися до рослинного покриву, берегти красу, яку створюють зелені газони;
• ознайомитись з видовим різноманіттям та біоекологічними особливостями декоративних рослин та плодово-ягідних культур, вміти доглядати за ними, знати основні хвороби та методи боротьби зі шкідниками рослин.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

  За своїми філософськими поглядами В.О. Сухомлинський був гуманістом. Він вважав, що спочатку потрібно “навчити учня жити”, у кожної людини має бути щасливе дитинство, спогади про яке будуть зігрівати душу усе життя, залишаючись світлим, теплим куточком у свідомості, джерелом моральності і натхнення. Філософія дитячого щастя у педагога перекликається з поглядами відомого письменника Антуана де Сент-Екзюпері, який вважав, що дорослі – це ті ж самі діти, які часто забувають, що були дітьми. Як зробити, щоб шкільні роки не зламали психіку маленької людини, щоб у неї з`явилась любов до навчання. Шлях до цього Василь Олександрович вбачав у створенні “Школи радості”, або “Школи під відкритим небом”, заняття якої описані ним у книзі “Серце віддаю дітям”. Можливість без насильства над природою дитини реалізувати завдання освіти Сухомлинський знаходить в активному спілкуванні з природою. Він переконаний, що навколишній світ повинен набутив очах дитини рис живої істоти, спорідненої з нею. Василь Олександрович так висловлює своє ставлення до цього питання: “Людина була і завжди залишиться дитям природи, і те, що ріднить її з природою, має використовуватись для її прилучення до багатств духовної культури”. Природовідповідність виховання у Сухомлинського – навчання спілкування з природою, привчання дітей до думки, що людина і природа складають нерозривне ціле – світ живого. Педагогічний гуманізм Сухомлинського відрізняється від загальнохристиянського, він не проповідує всепрощення. Зі злом, з недоліками потрібно активно боротися. Це виявляється і в ставленні до природи, коли вищою цінністю є життя, все живе, яке потрібно берегти.

   Виходячи з цих ідей, Василь Олександрович комплексно реалізує принцип природовідповідності у розумовому, морально-естетичному, фізичному, трудовому, патріотичному вихованні протягом усього періоду навчання дітей.

   Відійшовши від традиційної класно-урочної системи, він проводив заняття на лоні природи. Головна мета цього уроку – “навчити думати, сприймати, спостерігати”. Природа виступає головним джерелом думки, її яскравість, багатокольоровість захоплює учнів. Спроби описати явища навколишньої дійсності збільшують словниковий запас. І все це в невимушеній, вільній обстановці, в русі, на свіжому повітрі. Природа, органічно близька і зрозуміла дитині, стає першим об`єктом дослідження в процесі спілкування. У дитини виникає багато “чому”, відповіді на які значно поліпшують дискретність мозку. Сухомлинський любив повторювати: “Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму”, серед природи дитина мислить образами. Тісно пов`язуючи розвиток мислення з пізнанням природи, педагог застерігає: якщо ізолювати дитину від природи, примусити сприймати слово без зв`язку з наочними образами, то клітини мозку будуть швидко втомлюватись, і він не зможе впоратись із запропонованим завданням. Ось чому кожна подорож у природу є уроком мислення, уроком розвитку розуму.  В.О. Сухомлинський систематично два рази на тиждень протягом чотирьох років водив вихованців до виноградника, у зелений гай, в поле, до річки. Він намагався не стільки говорити самому, скільки слухати дітей, дати можливість їм помовчати, подивитись, відчути, обміркувати, описати все власними словами. Вміння дати дитині подумати –це одна з найтонших якостей педагога, підкреслював Василь Олександрович. Він продумував у деталях усе, що могло б стати джерелом мислення для його вихованців, визначав об`єкти спостереження. Педагог перетворювався немов би в гіда, який розкриває перед дітьми світ живого і прекрасного.

   Дуже важливе значення Сухомлинський приділяв і фізичному вихованню, наголошуючи, що дітей потрібно загартовувати з раннього віку. Педагог небезпідставно вважав, що довге сидіння за партою у зачиненому приміщенні класу негативно впливає на здоров`я дітей: “Турбота про здоров`я – найважливіша справа вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили”. Тому фізичне виховання тісно пов`язане з трудовим, природа є головним джерелом дослідження для дитини, а праця – засіб, який це дозволяє робити. Праця на природі виступає як фактор активізації пізнавальної діяльності: чим більше діти працюють, тим більше таємниць розкривається.

    Велику увагу Василь Олександрович приділяє природовідповідності під час виховання естетичних почуттів. Саме вчитель повинен навчити відчувати і бачити красу природи, її внутрішній світ, розгледіти особливе, чисте, вічне, добре у звичайних речах. Полюбивши навколишній світ, школяр не буде руйнувати те, що дороге його серцю. Для цього використовуються “мандрівки у світ природи” – екскурсії, походи, спостереження. Екологічне виховання складається із взаємодії таких факторів: пізнання природи, збереження і відновлення її багатств, навчання співіснування з навколишнім світом. Протягом усього шкільного життя організована система активного природозбереження. Учням потрібно прищеплювати ідею спорідненості людини з природою, відповідальність, необхідність поважати всі елементи довкілля, цінувати їх неповторність, керуватись законами природи.

Вчитель біології разом з учнями реалізовують ідеї  В.О. Сухомлинського у ході дослідницьких уроків серед природи:

1. Поглиблення теоретичних знань завдяки практичній діяльності.

2. Ідентифікація  рослин, які ростуть на пришкільної території та пошук

    інформації про них в різних джерелах.

3. Розвиток самостійності, творчої ініціативи, пізнавальних здібностей.

Проект: Дослідження видового складу рослин пришкільної території (біологія 6 клас)

    Дерева та чагарники  відіграють на території школи  функцію  озеленення. Наприкінці  вивчення курсу «Біологія рослин» у 6-х класах або курсу НУШ «Пізнаємо природу» у 5-6-х класах зелені насадження можна використовувати для реалізації проектної діяльності: підрахунок дерев та чагарників, визначення за допомогою мобільних додатків видового складу рослин, їхня класифікація та опис за допомогою онлайн-довідників рослин України.  Як це зробити? Виконати проєктну роботу!

   Актуальна проблема / проблемне питання: Що таке екосистема шкільного подвір’я?

Крок 1   Підготовчий етап

   Ролі та функції учасників проєкту:

«Біологи-пошуковці» - знаходять інформацію про класифікацію рослин та біологічний опис у додатковій літературі та мережі Інтернет.

«Математики» - рахують зелені насадження, статистичні дані оформляють у вигляді діаграми.

«Фотографи» - фотографують, визначають дерева, кущі, трав`янисті рослини.

    Критерії оцінювання: використовуються насамперед вербальні методи. Старання школярів можна оцінювати під час виконання проєкту та створення проміжних продуктів - підрахунків, фотографій, діаграм тощо. Якщо учні будуть виявляти ініціативу, ретельно виконувати доручення вчителя, співпрацювати з однокласниками та допомагати одне одному, вони неодмінно отримають високий бал.

    Потрібні матеріали: Блокноти, ручки, камери на мобільних телефонах, мобільні додатки для ідентифікації рослин по фото.

    Оформлення результатів роботи та презентація: Результати роботи варто оформити у застосунку PowerPoint у вигляді презентації  з описом основних дерев, кущів, виставки фотоколажу. Презентація проєкту відбудеться на підсумковому уроці з біології  або під час інформаційного заходу для учнів інших класів.

Крок 2    Пошуковий етап

    Виконайте завдання: Порахуйте кількість дерев та кущів на пришкільній ділянці.

Крок 3    Аналітичний етап

   Виконайте завдання: Порівняйте співвідношення зелених насаджень на пришкільній ділянці (дерев, кущів та інших рослин). Укажіть загальну кількість зелених насаджень, а також число рослин кожного виду.

Дайте відповідь на запитання: Чого більше на вашій пришкільній території: дерев чи кущів? Укажіть, як дерева та кущі впливають на життя людей і тварин.

Крок 4    Практичний етап

   Виконайте завдання: За допомогою мобільних додатків для ідентифікації рослин по фото PictureThis або iNaturalist укажіть назви найпоширеніших дерев та кущів на вашій пришкільній території. За допомогою Української онлайн-енциклопедії Вікіпе́дії класифікуйте та опишіть основні деревні породи та кущі.

Крок 5    Презентаційний етап

   Виконайте завдання: Підготуйте презентацію з фотографіями, назвами та которотким описом рослин на пришкільній ділянці; проведіть інформаційний захід для учнів класу; відповідайте на запитання вчителя та глядачів.

Крок 6    Рефлексійний етап

    Виконайте завдання: Обміняйтеся враженнями від виконаної роботи та підбийте підсумки. Напишіть коротке резюме на тему: «Про що я дізналася/вся протягом виконання проєкту?»

Підсумок: Дізнайтеся оцінку за вашу проєктну роботу.

ВИСНОВКИ 

   В умовах екологічної кризи людство усвідомило, що своєю безконтрольною діяльністю може призвести до фатальних наслідків, тому підростаюче покоління слід виховувати не у згубній традиції якомога більше брати від природи, завдаючи їй непоправної шкоди, а в гармонійному співіснуванні з нею, дбайливому ставленні до неї, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній, готовності оберігати природні цінності, розвивати екологічне мислення та свідомість. Учні 6-А класу під керівництвом Тетяни Вікторівни дослідили деревні породи та чагарники на пришкільній території, навчились розпізнавати світлолюбні і тіньовитривалі рослини, встановили особливості вирощування декоративних рослин квітників (тюльпанів, нарцисів, лілій, чорнобривців, петуній), захистили проект, підготували презентацію. Згадаємо слова видатного педагога: “Якомога більше процесів мислення повинно відбуватись не в класі, а серед природи”  (Сухомлинський В.О. “Серце віддаю дітям” Видавництво “Радянська школа”: Київ–1977, стор. 49). Спілкування з природою дає найбільшу насолоду та радість, викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя у нашого майбутнього покоління. Недарма природу називають ненькою. Всі ми – діти природи, повинні берегти та охороняти її багатства. Від природи людина отримує всі життєві ресурси. Суспільство дає їй спілкування. А найкраще – все  поєднати, як це робить вчитель Федотова Тетяна Вікторівна разом з учнями НВО №32.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1. Сухомлинський В.О.  “Серце віддаю дітям” // Вибрані твори в п’яти томах (т.3) // Видавництво “Радянська школа”: Київ–1977.

2. Сухомлинський В.О. “Павлиська середня школа” // Вибрані твори в п’яти томах (т.4) // Видавництво “Радянська школа”: Київ–1977.

ФОТОЗВІТ