Тема:т УРСР у другій половині 50-х у 60-х роках . Територіальні зміни.
Мета: Поглиблення знань про період десталінізації, зміну територіального устрою, встановлення причин та аналіз змін території; розвиток вміння вибудовувати логічний ланцюжок відповіді, вміння аналізувати факти; виховувати патріотичні почуття, толерантне відношення до історичного минулого
Тип уроку: комбінований урок- бесіда з елементами практичних завдань
Хід уроку
Перевірка домашнього завдання:
Актуалізація опорних знань:
Вчитель: Ми згадали період який вивчаємо, а тепер спробуємо пригадати більш давній період в історії України. А саме зміни територіального устрою з 1939 року.
Увага питання:
1.Які області виникли внаслідок приєднання Західноукраїнських земель? Коли це відбулося?
Діти відповідають Після приєднання Зх. України до УРСР наприкінці 1939 створено Волин., Дрогобицьку, Львів., Ровенську (з 1991 – Рівненська), Станіславську (з 1962 – Івано-Франків.), Тарнопільську (з 1944 –Тернопільська) області.
2. Як називалася тоді наша держава?
Діти відповідають Українська РСР
3. Як було утворено Ізмаїльську та Чернівецьку області?
Діти відповідають Внаслідок приєднання Пн. Буковини та Бесарабії до СРСР 7 серп. 1940 утворено Акерманську (від 7 груд. 1940 – Ізмаїльська) та Чернівецьку обл. Тоді ж Молдавська АРСР разом з шістьма повітами Бессарабії, але без р-нів з переважно українським населенням, трансформувалася в союзну республіку – Молдавську РСР.
Вчитель: Таким чином, за станом на 1 січ. 1941 тер. України складалася з 23 областей, 746 сільських та 69 міських р-нів, 255 міст, 459 смт, 16 289 сільрад.
4. Чи відбулися територіальні зміни після визволення України від німецьких загарбників?
Діти відповідають Після звільнення території України від німецьких військ відбулися зміни в адм.-тер. поділі УРСР. 30 квіт. 1944 з частини Миколаївської обл. утворено Херсонську, 22 січ. 1946 – Закарпатську обл. з центром у м. Ужгород.
Викладення нового матеріалу
Адміністративно-територіальні зміни 1959-1964 років. Ліквідація та укрупнення районів областей, утворення промислових районів, укрупнення сільських районів.
Період відлиги характеризується бурхливими змінами усіх сфер життя Радянського Союзу, а відтак і Української РСР.
Після смерті Сталіна, демонтажу «культу особи», приходу до вищого керівництва держави Микити Сергійовича Хрущова в Радянському Союзі з’являється нова ідея «догнать и перегнать Америку» (ДІП).
Під цю ідею вище керівництво держави впроваджує все нові й нові реформи. Будь-які грандіозні реформи, пов’язані із змінами в економічній системі потребують зміни у системі управління, що в свою чергу відбивається на адміністративно-територіальному устрою.
Після війни адміністративно-територіальний устрій України продовжував постійно змінюватись, хоча системних змін не було. Зросла кількість районів, кількість сільрад, в першу чергу через утворення невеликих районів та сільрад у Західній Україні для боротьби з національним підпіллям ОУН-УПА, оскільки нові адміністративно-територіальні утворення ставали базою для роботи органів МГБ та встановлення тотального контролю за місцевим населенням.
Вчитель пропонує учням розглянути карти 1954 року та 1959 року проаналізувати їх.
Області України станом на 1 січня 1954 року. Адміністративно територіальні зміни в УРСР у 50-ті роки тісно пов’язані зі встановленням кордонів України після II світової війни. Карта областей сучасної України (2017) існує з 1959 року. Наступні структурні зміни стосувалися вже районів, сільських рад і населених пунктів
Зміни меж Дрогобицької та Львівської областей
1951 року внаслідок обміну територій між ПНР та УРСР, Дрогобицька область утратила 480 кв. км території. Було ліквідовано Нижньо-Устрицький район (райцентр Нижні Устрики з довколишніми селами передавався до Польщі).
Натомість землі з аналогічною площею відійшли до Сокальського району Львівщини. Це міста Кристинопіль (Червоноград), Белз, Угнів з околицями.
«Акція-51» стала черговою драмою для місцевого українського населення. 32 тис. мешканців із Західної Бойківщини було переселено до степових районів півдня та сходу УРСР: до сіл з незнайомим кліматом і без належної матеріальної компенсації.
Протягом 1950-х років остаточно сформована структура областей України, яка лишається до сьогодні.
7.01.1954 року створено Черкаську область. Вважається, що основна причина появи нового адміністративно-територіального суб’єкта – «розукрупнення» Київської області, яка напередодні займала площу 41 тис. кв. км і на 350 км простягалася з півдня на північ.
До новоутвореної Черкащини ввійшло 20 районів південної Київщини, 1 район з Вінниччини, 2 – з Кіровоградщини та 6 – з Полтавщини. Ці території мали схожий клімат і господарський потенціал.
4.02.1954 року Кам’янець-Подільську область перейменовано у Хмельницьку. Обласний центр переїхав до Хмельницького (до 16.01. 1954 року – місто Проскурів).
15.02.1954 року Ізмаїльську область включено до складу Одеської. Можливою причиною ліквідації області вважаються результати перевірки 1952-53 рр., що виявили критичні недоліки.
19.02.1954 року Кримська область увійшла до складу України (з 1991 року – статус автономної республіки). Підстава – указ Президії ВР Радянського Союзу за підписом К. Ворошилова.
Низка факторів спричинила входження Криму до УРСР. Зокрема це:
21.05.1959 року Дрогобицька область із 20 районами та чотирма містами обласного підпорядкування стала південною частиною Львівщини. Причини ліквідації області не зовсім з’ясовані. Адже Дрогобиччина була самодостатнім регіоном з розвиненою промисловістю та адміністративною структурою.
Новітні адміністративно-територіальні зміни
Після 1959 року адміністративно-територіальні зміни не стосувалися структури областей.
На обласному рівні відбувалися лише перейменування (наприклад, 1962 року Станіславську область перейменовано в Іванов-Франківську) та зміни меж (наприклад, 1988 року до Херсонської області передано Білоусівську сільраду Миколаївської області).
Закріплення нового матеріалу
Робота з контурною картою №4
Домашнє завдання: Закінчити роботу з картою. Написати листа закордонному другові з обґрунтуванням питання входження Криму до складу УРСР.