Усна народна творчість (матеріали для підготовки до ЗНО)

Усна народна творчість

Фольклор (англ. folk-lore, букв. – народна мудрість; народне знання).

1. Календарно-обрядові пісні

Одним із найдавніших видів усної творчості народу є календарно-обрядові пісні, які відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом.

 !!! Мотив язичництва.

До календарно-обрядових пісень належать:

ЗИМОВИЙ ЦИКЛ:

- колядки (це відтворення міфу про створення Світу і величальні пісні).

Образи:

Ясен місяць – пан господар; Красне сонце – жона його; Дрібні зірки – його дітки та ін.

Провідні мотиви колядок:

- кохання як запорука людського щастя;

- одвічне родинне благополуччя;

- уславлення народження Ісуса Христа,

- уславлення хліборобської праці, захисту рідної землі.

До найвідоміших колядок належать: «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Нова радість стала».

 - щедрівки (У них звучать щедрі побажання рідним і близьким, а також наявні мотиви весняних господарських робіт, тому що в дохристиянські часи Новий рік святкувався навесні).

До найвідоміших щедрівок належать: «Щедрий вечір, а я йду», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Щедрівочка щедрувала», «Сидить баба на припічку», «Ой сивая та зозуленька» та ін.

ВЕСНЯНИЙ ЦИКЛ

- веснянки, гаївки, або гагілки (закликання весни піснями, хороводами, іграми)

Провідні мотиви веснянок:

- турбота про майбутній добробут;

- заклики та побажання

- замовляння врожаю тощо.

До найвідоміших веснянок належать: «Ой весна, весна - днем красна», «Ой кувала зозуленька», «Кривий танець» , «Подоляночка» та ін.

ЛІТНІЙ ЦИКЛ

- русальні (пов’язані зі святковим циклом колосіння збіжжя та розквіту природи наприкінці весни).

Русальні пісні виконуються під час Зелених свят на початку або в середині травня, у час найбільшого замаювання землі квітами й травами. (Трійця – п'ятдесятий день після Великодня. Це свято є одним з 12 найважливіших християнських свят. День Святої Трійці також називають Зеленими святами, або П'ятдесятницею. Храми та власні оселі віруючі прикрашають зеленню та квітами.)

Звичай вносити до хати зілля на Трійцю означає запросини русалок, бо вони живуть у травах і квітах. Це був своєрідний обряд вшанування їх, як своїх прародичів.

До найвідоміших русальних пісень належать: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» та ін.

- купальські (Пісні язичницького, купальського змісту, супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч)

Купальське дійство складається з багатьох елементів: плетіння вінків; запалювання вогнища і стрибання через нього; прикрашання стрічками й віночками жіночого деревця (Марени, Купали); водіння хороводів навколо неї; запалювання колеса; спалювання солом'яної чоловічої ляльки Купала; ворожіння; купання тощо.

!!! Вінок, Марена, папороть, вогнище.

До найвідоміших купальських пісень належать:

«Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, купайло» та ін.

- жниварські і стодольні (збирання врожаю в кінці літа).

Жниварські пісні поділяються на:

- зажинкові, що виконуються до початку роботи,

- жнивні, виконувані під час збирання врожаю;

- обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив.

Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання того, без чого неможливе життя землероба; здоров'я, добробуту, гаразду в сім'ї, гарного збіжжя (нагадують весільні).

До найвідоміших жниварських пісень належать: «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» та ін.

2. Суспільно-побутові пісні

У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.

Жанрово-тематичне розмаїття:

- козацькі. Козацькі пісні виникли у XV-XVI ст. Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака – тилового представника Запорозької Січі, передають романтику козацької волі.

Найпоширеніші теми козацьких пісень:

- прощання козака з рідними та його від'їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою;

- мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові;

- тема смерті.

Символи: калина - символ України; явір - молодий хлопець, козак, лицар; могила - своєрідний обеліск козацької слави.

До найвідоміших козацьких пісень належать: «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «А вже літ більш двісті», «Їхав козак містом»,«Козак від'їжджає».

- чумацькі. За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких. Чумакування це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря.

Найпоширеніші теми чумацьких пісень:

- від'їзд у дорогу;

- приготування до тривалої подорожі;

- прощання з родиною;

- пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);

- гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка немає вдома (у жартівливих чумацьких піснях);

- невдале повернення;

- смерть чумака в дорозі.

До найвідоміших чумацьких пісень належать: «Над річкою бережком» (повернення додому ні з чим). «Ой у полі криниченька» (смерть чумака в дорозі).

- кріпацькі (вираження негативного ставлення селян до тяжкої долі, умов підневільного життя)

- солдатські та рекрутські. Пісні, що супроводжували відхід хлопця до війська, сповнені сумним настроєм !!! (фактично це - голосіння).

До найвідоміших пісень належать: «На тій горі, на тій горі», «Ой понад морем, понад Дунаєм», «Била мене мати березовим прутом», «А в неділю рано, рано-ранесенько», «А на горі два явори», «Бідна моя головонька».

- бурлацькі; заробітчанські; наймитські. Сповнені тугою за рідним краєм, родиною; у них передано важку працю й зневажливе ставлення хазяїна до нього.

3. Родинно-побутові пісні

Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов´язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

За тематикою вони поділяються на чотири великі групи:

1) пісні про кохання (дошлюбні взаємини);

2) пісні про сімейне життя (родинні стосунки);

3) пісні про трагічні сімейні обставини, пов´язані з втратою членів сім´єї (вдовині, сирітські);

4) гумористично-сатиричні пісні, що стосуються усіх сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у гумористичному ключі.

 Родинно-побутові пісні дуже давні за походженням. На це вказують елементи магії і міфології, що наявні у них.

4. Історичні пісні

Історичні пісні відтворюють справжні історичні події, зображують конкретних історичних осіб, найголовнішу рису народних героїв – готовність іти на самопожертву заради рідної землі.

!!! Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.

Пісня «Ой Морозе, Морозенку».

Розповідає про бій з татарами. Морозенко – це один із соратників Богдана Хмельницького – полковник Станіслав Морозенко.

Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає,

Попереду Морозенко Сивим конем виграває.

Багато татар обступило козаків. До «ночі глухої» тривав нерівний бій. Татари втратили втроє більше, ніж козаки. Морозенко потрапив у полон, проте мужньо переносить катування (з вирваним живцем серцем герой споглядає Україну із Савур-могили). В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину:

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Пісня «Чи не той то хміль...»

У цій пісні змальовано одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р.

Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея: уславлення Б. Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Час подій: ХІХ ст.

Місце подій: Галичина.

Побудована вона на прийомі паралелізму з використанням легенди про походження прізвища Хмельницького. У пісні змальовується досить жорстока картина поразки ляхів (поляків). Але, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вони — завойовники, вони прийшли на нашу землю землю.

5. Народні балади.

Балада — віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням.

Ознаки:

- невелика кількість персонажів;

- незвичайність і загадковість подій;

- гострота, а часто й трагічність у розв'язанні конфлікту;

- похмурий колорит;

- ліризм, наявність казкових чи фантастичних елементів.

Метаморфоза— перетворення людини на рослину чи тварину.

До найвідоміших належать балади «Бондарівна», «Лимерівна», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Козака несуть», «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси».

Балада «Ой летіла стріла».

У баладі змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних — безмірне. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. У баладі присутні гіпербола (перебільшення), метаморфози.

Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…

6. Народні думи

Думи — це народні епічні та ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту. Їх виконували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді.

Усі думи зазвичай мають сталу композицію:

• зачин «заплачка» (повідомлення про місце дії, героїв твору);
• основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сюжету, кульмінація); 
• кінцівка «славословіє» (розв’язка, уславлення Запорізької Січі й козацтва, молитва до Бога).

Тематичні групи дум:

• про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників та про турецьку неволю;

• про героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення;

• думи про соціальну боротьбу трудящих;

• соціально-побутові думи.

«Дума про Марусю Богуславку»

У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Маруся Богуславка на передодні Великодня визволяє їх з неволі.

Маруся Богуславка – це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам зробити це.

Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.

Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

Час дії: Великодень.

У цій думі розкрито тему невільництва. Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету.

Маруся Богуславка у інших творах: Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара — оповідання «Богуславка».

7. Пісні Марусі Чурай

На сьогодні відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше. Народна пам’ять приписує Марусі Чурай авторство пісень, популярних упродовж тривалого часу: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Чого ж вода каламутна», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку» та інші.

«Засвіт встали козаченьки»

Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.

Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.

Жанр: літературна козацька пісня. Художні особливості твору.

Музичну тему пісні «Засвіт встали козаченьки» визначний український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба».

«Віють вітри, віють буйні»

Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

Пісню «Віють вітри, віють буйні» на початку XIX ст. видатний український письменник Іван Котляревський використав у п’єсі «Наталка Полтавка». Її виконує головна героїня на початку твору.