Усна взаємодія. Аудіювання, 8 клас НУШ (за уривком з роману Джонатана Свіфта "Мандри Гуллівера").

                                                     Усна взаємодія: аудіювання.

                        Аудіювання уривка з тексту роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера».

                                                                  Розділ VIII

           Щаслива нагода дозволяє авторові знайти спосіб покинути Блефуску і, подолавши деякі труднощі, повернутися цілим та неушкодженим на батьківщину

      (…) Приблизно через місяць, коли все було готово, я попросив у його величності аудієнції, щоб попрощатися з ним і дістати його розпорядження. Імператор і королівська родина вийшли з палацу; я ліг ниць поцілувати йому руку, яку він ласкаво подав мені; так само зробили імператриця та молоді принци. Його величність подарував мені п’ятдесят гаманів з двомастами спрагів у кожному та свій портрет на повний зріст; портрета я заховав у рукавичку, щоб не зібгати його. Церемоніал від’їзду був занадто складний, аби втомлювати ним читача.

      У човен я поклав сто бичачих туш та триста овечих, відповідний запас води та хліба і стільки печеного та вареного м’яса, скільки спромоглися приготувати чотириста кухарів. Крім того, я взяв живих шість корів, двох бугаїв і стільки ж овець і баранів, щоб вирощувати їх в Англії, а також чималу в’язку сіна та мішок збіжжя їм на годівлю. Я охоче забрав би з собою дюжину тубільців, але імператор не дозволив цього і,  не задовольнившись обшуком у моїх кишенях, зажадав урочистої обіцянки не завозити нікого з його підданців навіть з їхньої згоди або бажання.

       Закінчивши якнайкраще всі приготування, 24 вересня 1701 року, о шостій годині ранку я розпустив вітрила і, пройшовши при південно-східному вітрі близько чотирьох ліг у північному напрямі, ввечері того ж таки дня помітив на відстані півліги на північному заході якийсь маленький острів. Я повільно посувався вперед і кинув якірь із завітряного боку, здавалося, безлюдного острова. Я трохи підживився і ліг відпочивати. Спав я добре і, гадаю, щонайменше шість годин, бо через дві години по тому, як я прокинувся, почало розвиднятись. Ніч була світла. Я поснідав перед світанком і, піднявши якір, при сприятливому вітрі рушив у тому самому напрямі, як і вчора, орієнтуючись за своїм кишеньковим компасом. Я мав намір дістатися, коли буде змога, одного з островів, що лежали, гадав я, на північний схід од Ван-Діменової Землі. Того дня я не бачив нічого, але наступного дня, близько третьої години, від’їхавши від Блефуску, за моїми розрахунками, на двадцять чотири ліги, побачив вітрило, що прямувало на південний схід, тимчасом як я плив просто на схід. Я гукав, але не дістав ніякої відповіді; потім вітер ущух, і я міг спробувати наздогнати судно. Я розпустив усі, які мав, вітрила, а через півгодини з корабля побачили мене, викинули прапор і вистрелили з гармати. Нелегко висловити радість, яка охопила мене від несподіваної надії побачити знову улюблену батьківщину та залишених там любих близьких людей. Корабель згорнув частину вітрил, і я підплив до нього 26 вересня між п’ятою та шостою вечора. Серце моє закалатало дужче, коли я побачив на нім англійський прапор. Я поклав своїх корів та овець у кишені камзола і ступив на корабель з усім моїм маленьким вантажем. То було англійське торгове судно, що південними та північними морями поверталося з Японії під командою капітана Джона Бідделя з Дентфорда – дуже чемної людини й прегарного моряка. Ми були тоді під тридцятим градусом південної широти. Екіпаж судна складався з п’ятдесяти моряків, і тут я зустрів одного свого давнього товариша Пітера Вільямса, який дав перед капітаном гарну характеристику мені. Цей джельтмен поводився  зі мною дуже люб’язно і спитав, звідки я повертаюся та куди прямую. Я розповів йому про це кількома словами, але він подумав, що я марю і що пережиті нещастя потьмарили мій розум. Тоді я видобув з кишені своїх корів та овець, які, дуже вразивши його, переконали у правдивості моїх слів. Потім я показав йому подароване мені імператором Блефуску золото, портрет на повний зріст його величності та деякі інші дивинки з тої країни. Я подарував йому два гамани з двомастами спрагів у кожному та обіцяв презентувати, як повернемося до Англії, ще тільну корову та кітну овечку.

     Не втомлюватиму читача подробицями нашої, загалом щасливої, подорожі. Ми прибули в Дувр 13 квітня 1702 року. Я мав на судні єдину неприємність – пацюки затягли одну з моїх овечок, і я знайшов коло їхньої нірки тільки обгризені кістки. Решта худоби доїхала благополучно… (…)

     Із дружиною та дітьми я прожив тільки два місяці, бо невситима жадоба бачити чужі країни штовхала мене на нові пригоди. (…) (679 слів)

                                                                                                                Переклад М.Іванова

Тестування із 4-ма закритими відповідями (За кожну правильну відповідь - 1 бал).

1. Для чого Гуллівер попросив аудієнції у його величності Блефуску?

             а) попрощатися з ним

             б) розповісти йому новину

             в) попросити про допомогу

             г) передати звістку друзям

2. Відкіля вийшли імператор і королівська родина?

а) з палацу

            б) з будинку

в) з театру

г) з гостин

    3. Що подарував Гулліверу його величність?

           а) п’ятдесят гаманів з двомастами спрагів у кожному

           б) п’ятдесят гаманів з трьомастами спрагів у кожному

           в) двох овець та баранів

           г) дюжину тубільців

   4. Кого хотів взяти з собою Гуллівер, але імператор не дозволив?

           а) шість живих корів

           б) двох бугаїв

           в) двох овець та баранів

           г) дюжину тубільців

   5.  Коли Гуллівер покинув Блефуску?

             а) 24 вересня 1701 року

             б) 26 вересня 1702 року

             в) 20 вересня 1705 року

             г) 24 вересня 1709 року

   6. Скільки проспав Гуллівер на безлюдному острові?

           а) шість годин 

             б) дві години

             в) цілий день

             г) зовсім не спав

   7.Як орієнтувався Гуллівер у морі?

              а) за своїм кишеньковим компасом

              б) за зірками

              в) за сонцем

              г) пам'ятав напрямок

  8.На яку відстань Гуллівер від’їхав від Блефуску, коли побачив вітрило?

              а) на 24 ліги

              б) на 14 ліги

              в) на 26 ліги

              г) на 4 ліги

  9. З якої країни був корабель? 

              а) з Англії

              б) з Франції

              в) з Італії

              г) з Ліліпутії

  10. Відкіля поверталося англійське торгове судно?

              а) з Китаю

              б) з Індії

              в) з Японії

              г) з Америки

  11. Кого зустрів на судні Гуллівер?

              а) свого давнього ворога

              б) свого названого брата

              в) свого давнього товариша

              г) однокласника

 12. Чому Гуллівер прожив з дружиною і дітьми тільки два місяці?

              а) треба було їхати до старих батьків

              б) викликали на роботу

              в) поїхав навчатися

              г) невситима жадоба бачити чужі країни штовхала його на нові пригоди

Відповіді: 1-а; 2-а; 3-а; 4-г; 5-а; 6-а; 7-а; 8-а; 9-а; 10-в; 11-в; 12-г.