Усний журнал "Іван Пулюй - український фізик зі світовим ім'ям"

Про матеріал

Позакласний захід для старшокласників на тему «Іван Пулюй – український фізик зі світовим ім'ям стане в нагоді вчителям фізики, студентам педагогічних вузів, учням.

Перегляд файлу

Іван Пулюй — український фізик зі

світовим ім’ям

Позакласний захід з фізики для старшокласників

Позакласний захід для старшокласників на тему «Іван Пулюй – український фізик зі світовим ім’ям стане в нагоді вчителям фізики, студентам педагогічних вузів, учням.

Впровадження ідей національно - патріотичного виховання на уроках

фізики сприяє формуванню духовних цінностей молоді, забезпечує усвідомлення себе учасником державотворчих процесів та почуття відповідальності за них, підвищує мотивацію щодо вивчення фізики в навчальному закладі. Тому на уроках фізики та в позакласній роботі можна використовувати різні форми й методи для реалізації національнопатріотичного виховання.

Вступ.

Україна багата на імена талановитих вчених, які жили не для себе, а для

людей, творили лише через бажання і натхнення звеличити рідну землю, державу, народ, бо велич кожної країни – в людях, які в ній живуть. І особливо тих, хто прославив нашу Україну. Тому ми повинні знати та пам’ятати імена цих українців.

2 лютого 2020 року відмічаємо 175 річницю з дня народження всесвітньо знаного фізика та електротехніка, перекладача Біблії та Псалтиря, великого патріота і гуманіста, відомого громадсько-політичного і національнокультурного діяча Івана Пулюя.

Сьогодні ми не просто згадуємо біографію видатного вченого, нашого земляка, а відкриваємо ті посилання, які він давав українському народу як фахівець, свідомий громадянин, великий українець.

Наукові та технічні успіхи людства у ХХ сторіччі важко уявити без використання невидимих променів, які називають рентгенівськими. Ці промені використовуються і в техніці, і в науці, і в медицині. Вперше їх отримав і застосував для отримання знімків наш співвітчизник Іван Пулюй..

«…Нема більшого гонору для інтеліґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».

Іван ПУЛЮЙ

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом, науковими досягненнями Івана Пулюя – видатного українського фізика, письменника, громадського діяча, полум’яного патріота України; виховувати національну свідомість і патріотизм, гордість за світове визнання вчених України.

Обладнання: таблиці, портрети, реферати, дидактичний матеріал, плакати, гасла.

Тип уроку: урок - усний журнал.

План уроку Журнал:

Сторінка1. Дитинство та юнацькі роки.

Сторінка 2. Шлях до науки.

Сторінка 3. Фундаментальні наукові відкриття.

Сторінка 4. З турботою про Україну

Сторінка 5. Культурна спадщина І.Пулюя.

Сторінка 6. Вшанування пам’яті великого вченого.

Джерела інформаціі.

ХІД УРОКУ

Діти! Сьогодні наш усний журнал присвячений українському вченому –фізику – Івану Пулюю.

Іноді час несправедливий. Він стирає з пам’яті людської імена тих, хто своєю працею, талантом, геніальністю заслуговує на те, щоб його ім’я пам’ятали… Іван Пулюй. Це ім’я повертається до нас із забуття, як і багато інших постатей, яскравих і непересічних, які не з власної волі змушені були працювати за межами України. Фундаментальні праці з фізики та

електротехніки, науково-популярні, публіцистичні праці, спогади Івана Пулюя, талановитого фізика, вдумливого філософа, щирого українського патріота, є актуальні й сьогодні, коли українська держава утверджує свою незалежність.

Сторінка1. Дитинство та юнацькі роки.

Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року у містечку Гримайлів на

Тернопільщині в небідній сім`ї. Батько був заможним, мав 36 гектарів землі та 100 вуликів, відтак син здобув освіту. Впродовж шести років він відвідував гімназію в Тернополі, і для цього йому доводилося щодня проходити пішки 10 кілометрів.

Ще студентом молодий Пулюй стає учасником молодіжного гуртка «Громада», що вивчав і популяризував українську історію та культуру. Йому цікаво вивчати історію рідної землі, він щиро захоплювався минулим і ночами сидів за підручниками. Але батьки, що були греко-католиками, мріяли, щоб їхній син став священиком, тому після закінчення гімназії вони відправили малого до Відня, давши йому 35 золотих на дорогу. Щоб заощадити, Іван Пулюй йшов до столиці Австро-Угорщини пішки – через Львів, Краків і Прагу.

Навчаючись у Віденському університеті на богословському факультеті, він був одним із засновників неформальної організації, що об’єднувала українську студентську молодь. Вже в той час молодого науковця почали цікавити не лише закони Божі, а й закони фізичні.

Вивчення атомів і молекул так захопили молодого студента, що по закінченні навчання він вирішив відмовитися від сану священика.

Натомість вступив до того ж університету, тільки вже на фізико-математичне відділення. Батьки були обурені його вибором і навіть прислали гнівний лист, в якому відреклися від нього. Там, у Відні, молодий Пулюй залишився сам на сам із наукою, якою захопився так, що зв'язок з домівкою обірвався. Ні грошей, ні підтримки від рідних він так і не мав. Натомість вирішив заробляти на життя сам – почав давати приватні уроки.

Він вибрав долю непросту

На плаху голову поклав

Де полум’ям святим палав

А завтра взявши висоту

Він Україну прославляв

Гримайлів даленів у снах

Хоч будучи дитям полів

В науці факелом горів

І вже дбайливо наче птах

Висот акордами болів

Не теології канон

Життя осмислити посмів

Добірним словом задзвенів

І очамрілий батька тон

Його вернути не зумів

В науці даленіли дні

Їм із Магістром повезло

Щасливе випало число

І в таємничий мікросвіт

Професора думки вело

Сторінка 2. Шлях до науки.

Життя помаленьку налагоджувалося: Іван працював, навчався, знайшов цікавих друзів. Але що довше він був на чужині, то більше його тягнуло до рідної домівки. Тож одного дня він зважився подати запит на кафедру фізики до Київського університету. Відмова через захопленість українською мовою тільки загартувала його. (Київ тоді був у складі Російської імперії, а щодо вживання української мови діяв Валуєвський циркуляр). Навіть більше, чиновники в науково-популярній статті Пулюя «Про нерухомі зірки і планети» примудрилися знайти … критику самодержавства.

У 1875 році Пулюй стає стипендіатом австрійського міністерства освіти, і його відряджають вдосконалювати свої знання у Страсбурзький університет до професора Августа Кундта. Там і відбулася його зустріч з ВільгельмомКонрадом Рентгеном, який був у той час асистентом Кундта. Через два роки Пулюй здобуває ступінь доктора натуральної філософії Страсбурзького університету, і це було його перше визнання дослідника. В університеті він захоплюється вивченням явищ у трубках. Незабаром на нього чекає успіх – він розповідає про так звану лампу Пулюя – прилад, у який був встановлений антикатод. Сама ж лампа створювала невидиме випромінювання, яке можна було зробити видимим за допомогою барієво-платиново-ціанистого екрана.

А через три роки Полюй демонструє лампу розжарювання нової конструкції, яку винайшов. Удосконалена нитка розжарювання давала змогу в декілька разів збільшити термін служби ламп і їх світловидатність. Згодом Пулюй отримує і другий патент – він винайшов конструкцію переносного шахтарського ліхтаря.

Величезний внесок Іван Пулюй зробив у проектування і будівництво в Австро-Угорщині електростанцій на постійному струмі, а в Празі – першої в Європі електростанції на змінному струмі. Запропоновану ним конструкцію телефонних станцій і абонентних апаратів, зокрема розподільних трансформаторів, успішно застосовували багато країн. Крім того, Пулюй керував розробкою схеми будівництва електричного трамвая в Празі. За ці досягнення, а також за успішне створення і керівництво кафедрою Іван Пулюй отримав звання радника двору і Лицарський хрест від імператора Австро-

Угорщини Франца-Йосифа.

Сторінка 3. Фундаментальні наукові відкриття.

Але найбільшим та найрезонанснішим досягненням Івана Пулюя було відкриття Х-променів. Він проводив ці дослідження разом з Ніколо Теслою, з яким познайомився, коли стажувався у Кундта. Там він спілкувався з Рентгеном, який на той час був асистентом професора Кундта. Вчені всіх країн ось уже 120 років не можуть дійти згоди, хто ж першим відкрив ці промені. У статті «Сяюча матерія і четвертий стан речовини» Пулюй публікує свої дослідження з лампою. А в 1890-1895 рр. у кількох європейських часописах були опубліковані знімки, які зробив Пулюй під час експериментів з лампою.

Серед них знімок миші, руки доньки, під якою чітко видно шпильку.

А вже через 14 років після цих матеріалів празька газета «Богемія» публікує матеріал про відкриття Рентгеном нових властивостей так званого катодного випромінювання. Син Івана Павловича Пулюя пригадував цей день так: «Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував:

«Моя лампа! Моя лампа!...» Незабаром отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй із здивуванням побачив, що його давнішній знайомий Рентген жодним словом не згадав про нього. Він написав Рентгену лист з питанням, чи використовував він у своїх дослідженнях над Х-променями його лампу, але питання залишилося без відповіді.

Відомо, що на відміну від українського вченого, Рентген не приділяв увагу практичному використанню цього відкриття. Саме Пулюй першим виявив прояви електропровідності в газах, які зазнали Х-випромінювання. Був він, фактично, першим, хто почав використовувати ці промені в медичній діагностиці. Принаймні Пулюй першим зробив світлину всього людського скелету. Тому рентгенівські апарати справедливіше було б іменувати пулюївськими.

Альберт Ейнштейн, дізнавшись про історію з Х-променями, сказав: «Не можу вас нічим утішити: що відбулося – не змінити. Хай залишається при вас сатисфакція, що і ви вклали свою частинку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за вами, русинами, - яка культура, які акції? Прикро вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном – вся Європа». Відповідь Пулюя була така: «Що має статися – станеться обов’язково, і те, що відбудеться, буде якнайкращим, тому що така воля Господня!»

Сторінка 4. З турботою про Україну

Звучить пісня «Моя Україно» (слова І. Поклада, музика М.Ткача)

Іван Пулюй виступав із обґрунтованою критикою політики австрійських властей щодо права української молоді здобувати вищу освіту рідною мовою. Починаючи від 1902 р., він разом з І. Горбачевським та іншими відомими діячами науки й культури наполегливо домагався відкриття українського університету у Львові. Врешті послідовність і впертість Пулюя мали своїм наслідком те, що в листопаді 1912 р. австрійський уряд оголосив проект заснування українського університету у Львові. Його відкриття призначалося на початок 1916 р., однак через війну цей проект не було здійснено. Відомо, що в червні 1914 р. російський посол у Відні заявив міністру закордонних справ

Австро-Угорщини, що заснування українського державного університету в Галичині уряд Росії буде вважати ворожим кроком проти себе .

Іван Пулюй з піднесенням сприйняв повідомлення про реорганізацію 1892р. товариства ім. Шевченка у Львові в наукове (НТШ), яке поступово перетворилося на першу новітню українську академію наук. Він публікував результати своїх наукових досліджень і опис винаходів українською мовою на сторінках видань НТШ. Поряд з І. Франком, М. Грушевським, В. Антоновичем, І. Горбачевським та іншими українськими вченими Іван Пулюй був серед перших дійсних членів НТШ, обраних 1899 р. Високий авторитет провідних діячів цього товариства у наукових колах Європи дав підстави започаткувати обрання іноземних членів НТШ за їх згодою, серед них фізики Планк, Ейнштейн, Йоффе.

З початком війни 1914 р. Пулюй разом із Горбачевським очолив Комітет допомоги українським біженцям з Галичини, окупованої російськими військами, а також пораненим воякам-українцям і військовополоненим. Заснував фонд для фінансової підтримки навчання української молоді. 1915 року видав низку статей і дві брошури німецькою мовою, в яких обґрунтував тезу про необхідність створення самостійної української держави, яка стане ключем до миру і стабільності в Європі. Зокрема, сто років тому в брошурі «Україна та її міжнародне політичне значення» наголосив: «Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоєвропейських держав, тому її визволення лежить не тільки в інтересі цих держав, а й цілої Європи». Ніби сьогодні...

Сторінка 6. Культурна спадщина Івана Пулюя.

Здавалося, Пулюй, працюючи в європейських наукових центрах, міг би забути про своє українське походження, стати таким собі космополітом. Проте він лишався свідомим українцем. Такою була і його сім’я. Навчаючись у Тернопільській гімназії, Пулюй входив до таємного товариства «Громада», яке мало патріотичний характер. У Відні, де спочатку студіював у греко-католицькій семінарії, а потім в університеті, він став одним із організаторів та активних членів товариства «Січ», яке об’єднувало українську молодь австрійської столиці.

Паралельно з науковими дослідженнями Іван Павлович Пулюй проводив культурну діяльність. Він активно підтримував відкриття українського університету у Львові і публікував статті на підтримку української мови. На посаді професора Пулюй організував стипендії для українських студентів в

Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким брав участь у першому повному перекладі Біблії на українську мову, який був опублікований Британським біблійним товариством у 1903 році. Це була значна подія в історії української культури.

Пулюй активно займався громадською діяльністю. Він підтримував ідею відкриття українського університету у Львові. Був членом Наукового товариства Шевченка. Організовував стипендії для українських студентів у Австро-Угорщині. Публікував статті в підтримку української мови.

Вчений прагнув, щоб його нащадки теж зростали українськими патріотами. На літні місяці він спеціально наймав для своїх дітей (їх було в нього шестеро) вчителів української мови.

Старший його син Олександр Пулюй пішов 17-річним добровольцем у лави «Січових стрільців», а потім до 1920 року воював у складі Української Галицької армії.

Помер видатний український вчений 1918 року в Празі. Науковці досі дискутують щодо його заповіту. Одні кажуть, що науковець хотів, щоб його поховали в рідному Гримайлові, біля батьків, а інші заперечують, мовляв, це була помилка в перекладі. До речі, незважаючи на не дуже добрі стосунки з батьками, постамент на могилі матері Ксенії та батька Павла Пулюя поставив їхній син, який так і не став священиком.

Сьогодні вшановується пам'ять цієї видатної постаті в історії науки, техніки, культури і навіть політики. На Батьківщині вченого, у селищі Гримайлів в 1990 році засновано літературно-меморіальний музей Івана Пулюя. Експозиція висвітлює життєвий і творчий шлях видатного фізика і електрика, перекладача, історика, громадського діяча, уродженця Гримайлова Івана Пулюя. В музеї зберігається Біблія, перекладена на українську мову І. Пулюєм, П. Кулішем та І. Левицьким (1880р.). У 1995 році музей відвідали правнуки Івана Пулюя, в травні 1995 року було відкрито пам’ятник вченому, в тому ж році випущено пам’ятну марку і конверт. У листопаді 1996р. відкрито гімназію ім. І. Пулюя. У відкритті гімназії брав участь його онук-професор Петро Пулюй, який проживає в Австралії.

Ім’я Пулюя носить Тернопільський технічний університет, в якому у 2010 році студенти та викладачі з нагоди 165-річчя славетного земляка створили у головному корпусі меморіальний музей присвячений українському вченому Івану Павловичу Пулюю. Під час урочистостей із нагоди відкриття музею, представники Нацбанку України презентували пам’ятну срібну монету номіналом 5 гривень на честь ученого із серії «Видатні особистості України». На одній з її сторін викарбовано вислів цього видатного діяча: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». В смт. Гусятин є коледж від Тернопільського НТУ ім. Івана Пулюя, у Львівській Політехніці встановлено бюст І. Пулюя.

Багата спадщина Івана Пулюя вимагає спеціального дослідження і окремого висвітлення. Тому потрібно не зупинятись на цьому, а й надалі розкривати цього вченого, подавати його життя як приклад служіння науці та Батьківщині.

Джерела інформації

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван_Павлович

2. Заставний Ф. Іван Пулюй -великий патріот України. Малознані сторінки творчості. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1996. – 80 с. Львівський державний національний університет ім. Івана Франка. Український