Усний журнал "Квіти - усмішка природи"

Про матеріал

Розширити знання учнів про квіткові рослини, зокрема первоцвіти .Показати красу рідної природи через поезію та музику. Виховувати любов до рідної прирди

Перегляд файлу

Класна година

Тема: Квіти — усмішка природи

Мета: Розширити знання учнів про квіткові рослини; виховувати любов до рідної природи.

Форма провкдення: усний журнал

Оформлення: малюнки та фотографії квітів, стіннівка “Первоцвіти просять захисту”, м/м презентація “Первоцвіти”, аудіозапис П.Чайковський “Вальс квітів”

Епіграф:

Чи є кращі між квітами

Та над веснянії

Леся Українка

Слово вчителя

Люди здавна любили і шанували квіти. Англійський вчений Говард Картер, який відкрив захоронення Тутанхамона, в споминах про це писав. Що найбільше здивувало його не королівське багатство — золото і дорогоцінності, а сухий букетик польових квітів, який тисячі років тому назад положила рука коханої на гроб володаря Стародавнього Єгипту. Цей скромний букетик, в умовах захоронення зберіг ще сліди давніх барв, був більш красномовніший ніж купи дорогоцінностей.

Куди б ми не пішли на лоно природи — в ліс, на поле, на луки кругом нас привітно зустрічають посмішки рідної землі — чарівні квіти. За складністю форм, будовою суцвіть, різноманіттям кольорів вони дуже різноманітні, і здається, що веселка виграє на сонці серед зеленого руна трав і листя.

Давайте на хвилину замислимось, а що нам відомо про окремих представників квіткового братства рідної природи, про прекрасні рослини наших лісів, луків, полів, озер? А чи не мало ми знаємо про них? А про них потрібно знати більше! Адже, що не рослина, що не квітка то своя життєва повість, своя легенда.

Сторінка 1

Я бачив, як зірниця впала,
Як на снігу вона палала,
Як сніг, біліший від лілеї,
Вночі іскрився біля неї.

Там де вночі зоря згоріла,
З'явилась вранці квітка біла,
І сонце стало ніби вище,
І сніг лежав, як попелище.

Д. Павличко

Якій квітці присвятив свій вірш Д. Павличко?

Вірно — це підсніжник.

Масове цвітіння підсніжника — воістину захоплююче видовище, здається, грунт у весняному лісі прикритий тонкою мереживною білою скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжно — білих квіточок.

Ці чарівні, прекрасні квіточки — справжні посланці зеленокосої весни. Вони всім своїм єством повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи від зимового сну.

Одна із старовинних легенд говорить, що в той час, коли перші міфічні люди були вигнані з раю, ішов сніг і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились у ніжні квіти підсніжника — провісника тепла, символ сподівань на краще майбуття. Так вони і лишились у народі символом надії.

Квіточки підсніжникі завдяки своїй красі і тому, що вони одними з перших відкривають весняний карнавал цвітіння користуються величезним попитом у населення. У зв'язку з цим окремі люди зривають їх сотнями тисяч для продажу. А в наслідок цього, у багатьох місцевостях, де колись підсніжників було дуже багато, вони зникають або вже зовсім зникли. Треба берегти його повсюдно, щоб в наших широколистяних лісах завжди розкривались квітки надії.

Сторінка 2

Подивіться уважно на цю квіточку, можливо ви її знаєте

Весною галявини, схили гір рясно вкриваються дуже гарними келихоподібними фіолетово — бузковими, рідше білими квітами. Ніжно — прозорі пелюсточки позначенні на кінцях темними плямами, а в середині виділяються оранжеві пиляки. Квітки стирчать з весняної землі густою щетиною, утворюючи переливчастий килим. Це масово квітує шафран (крокус).

Визирнули крокуси із землі чарівні:
Білі, жовті, сині й голубенькі дивні.
Ще земля холодна, не росте нічого,
Бо тепла так мало, тепла чарівного.
А для квітів простір, тепла вистачає,
Їх весняний вітер ніжно зігріває.
Н. Красоткіна

Матеріал взято з сайту <ahref="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>

Назва пов'язана з одним древньогрецьким міфом. Якось, розважаючись на стадіоні, Меркурій, бог торгівлі та мандрів, метнув диск так невдало, що потрапив у свого друга Крокуса. Той упав, і настав його смертний час. Ніщо вже не могло допомогти смертельно пораненому. Меркурій був у відчаї і попрохав богів зберегти пам'ять про друга. З краплин його крові виросли яскраві квіти, які стали називати крокусами. У нас в народі їх називають брандушами, бриндушами.

Сторінка 3

Але брандушка, це інша квітка. Зовнішнім виглядом вона схожа на шафран. На весняній землі ніжні квітки брандушки світяться наче рожеві ліхтарики. Може, тому німецька назва цієї рослини в перекладі означає “квіти весняного світла”. А в нас у народі чарівні квіти брандушки називають сирітками. Це пов'язано з тим, що цвітуть вони тоді, коли ще мало інших квітів і виглядають самітно на весняній землі. З цього приводу є навіть легенда.

Жили — була злюща — презлюща мачуха. Вона страшенно не любила нерідних дуже гарних дочок і вирішила позбутись їх. Якось в кінці зими, скориставшись відсутністю чоловіка, вона вигнала сиріт з дому. Стоять бідні сироти на косогорі, мерзнуть на холодному вітрі, оплакують свою гівку сирітську долю. Аж гульк, із — за косогору вийшла ніжна, ласкава красуня Весна, а за нею виглянуло променисте, життєдайне тепле Сонечко. Пригріли, приголубили вони сиріток материнською ласкою, теплом і ті розцвіли чарівними, прекрасними весняними квітами. Лиха мачуха, коли побачила це, від злості померла. З того часу, як символ перемоги добра над злом, щовесни з'являються ніжні квітки — сирітки.

Сторінка 4

У весняному хороводі квітів є своя загальновизнана королева весняної флори. Зустріч з нею приносить багато радості. Ось вони — великі, дзвонико — або келихоподібні темно — фіолетові або бузково — сині, а часом білі чи ніжно — жовті, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Здається, ніби сріблясте сяйво оточує ці квіти і вони виграють на весняній землі , наче дивовижні клейноди. Як ці квіти називаються? (Сон - трава) Колихає ніжно теплий вітер
Квіти сон-трави коло вікна,
І чомусь так хочеться радіти,
І співати, вже прийшла весна!

“Сон-трава”, – казала ще бабуся,-
“Символ спокою, кохання й чистоти!”
Я дивлюсь на неї і молюся,
Щоб усі були щасливі на землі.
Автор: Л. Заїка Матеріал взято з сайту <ahref="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>

В погану погоду, на ніч квітки сону закриваються і схиляють свої квітчані голівки. Враження таке ніби вони справді засинають. З цим і пов'язана їх назва. А може, пов'язана із стародавнім повір'ям, яке говорить, що коли покласти сон — траву на ніч під голову, то у сні побачиш своє майбутнє. Або, може з тим, що цю рослину використовують як заспокійливий та снотворний засіб. Існує навіть легенда про мисливця, котрий побачив, як ведмідь лизав корінь сон — трави, після чого солодко заснув. Мисливець і собі спробував полизати корінь і також заснув. Але не потрібно повторяти досвід мисливця.

При зустрічі з прекрасними квітами “королеви весняної флори” майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не наривайте даремно оберемки квітів, які згодом бездушно викинете. Краще помилуйтесь ними в природі. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі — сапфірові квіти сон — трави. Вони справді цього варті.

Сторінка 5

Навесні в ліс приходить особливо святкова пора коли зацвітають конвалії.

Очі розкрила конвалія біла

І в дивуванні застигла, зомліла...

Бо біля неї все трави всміхались,

Бо понад нею все віти гойдались,

Линули пестощі вітру летючого,

Блимали квітоньки гаю пахучого,

Снили все ночі сріблясто — блакитні,

Кликали ранки рожеві, привітні,

Сяяли усмішки сонця блискучого!

Переробка О. Олеся.

Мабуть, немає людини, яка була б байдужою до чарівної краси цих дивовижних ніжних, витончених, дуже ароматних квітів. Вони здаються виготовленими з якоїсь особливо прозорої, ніжної порцеляни надзвичайно майстерними руками лісових гномів. Наче якісь зачаровані сріблясті дзвіночки, повисають квіти на зелених струнких квіткових стрілках посеред зеленого листя.

Один із давньогрецьких міфів твердить, що конвалії виникли з краплин поту богині мисливства Діани. Коли богиня під час полювання забралась у глухі хащі лісу то на неї напали фавни. Вони були безмежно закохані в Діану і хотіли полонити її. Діана кинулась втікати. Вона бігла так швидко, що з неї рясними краплинами стікав сріблястий піт, який перетворився на чарівні, запашні квіточки конвалії.

І в українському фольклорі є чудова розповідь про квіти конвалії і їх виникнення. В ній говориться, що ці квіточки, подібні до перлин, є не що інше, як сріблястий сміх лісової русалки Мавки, яка вперше відчула радість великого, щирого, взаємного кохання.

Треба завжди пам'ятати про необхідність бережного ставлення до природи, особливо до тих рослин, які користуються дуже великими попитом. Слід дбати про те, щоб не зникли з наших лісів ці чарівні квіти — перлини сріблястого, щасливого сміху Мавки і разом з тим цінні ліки хворим серцем.

Сторінка 6

Всі ви бачили як на наших клумбах зацвітають запашні весняні квіти нарциси. В нашій державі один вид нарцис вузьколистий — дикорослий. Чималі зарості нарциса вузьколистого збереглися в Долині нарцисів на Хустщині (15 га) та околиці міста Хуста (80 га).

Навесні, коли зацвітають ніжно — білі квіти повітря в Долині нарцисів сповнюється п'янкими, ні з чим незрівнянними пахощами. Запах цей може навіть одурманити людину.

З цією квіткою в давніх греків та римлян було пов'язано багато міфів ось, що розповідається в одному з них.

...Жив колись колись дуже гарний юнак на ім'я Нарціс. Увесь свій вільний час він проводив у лісах та горах. Якось нахилився він над струмком, щоб напитися води і закохався у власне відображення. Відтоді Нарціс забув про все на світі і невдовзі помер від нерозділеного кохання. Поховали його німфи, а на ранок на могилі виросла ніжна квітка з білими пелюстками й золотим осереддям, яку назвали нарцисом.

В іншому місці знаходимо таке трактування цієї красивої квітки. Прекрасного юнака Нарциса палко покохала німфа Ехо, але Нарцис не відповідав їй взаємністю, хоч бачив, як німфа любить його. Ехо ж так висохла від мук і нерозділенного кохання, що від неї залишився лише голос. Боги Олімпу покарали жорстокого Нарциса, перетворивши його на квітку. Нарцис вузьколистий занесений до “Червоної книги”

I wandered lonely as a cloud

That floats on high o’er vales and hills,

When all at once I saw a crowd,

A host, of golden daffodils;

Beside the lake, beneath the trees,

Fluttering and dancing in the breeze.

Вільям Вордсворд

переклад Максима Стріхи:

Немов самотня хмара, брів

Я навмання в високих травах

І раптом на путі зустрів

Поля нарцисів золотавих;

І переливами заграв

Над ними вітер пробігав!...

Сторінка 7

Зверніть увагу на букет квітів який стоїть у вазі перед вами.

Весною зацвіли тюльпани,
Де кожна квіточка жива,
Бо гоїть нам сердечні рани,
Дарує нам весни слова.

Туман загляне у віконце,
Тюльпани сплять іще в росі,
Та підніметься знову сонце,
Засяють зранку у красі.

Матеріал взято з сайту

<a href="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>

Є такий термін “туліпоманія”. Означає він захоплення тюльпанами. Інше й неназвати той шал пристрастей, що вирував колись у Голландії довкола тюльпанів. Тюльпанами захоплювалися всі — від вельможі до бідняка, останньому, правда, нічого було й мріяти про цю квітку.

Спекуляція тюльпанами стала справжнім національним лихом. І тоді Генеральні Штати Голландії прийняли в 1637 році закон, що забороняв спекуляцію квітами. Комерційна облуда спала, та симпатія голландців до чудової квітки залишилась і досі. Голландія постачає тюльпани у багато країн світу. І нічого цього не було б, якби не існував дикий предок тюльпанів.

Слово вчителя.

Чайковський П. “Вальс квітів” (звучить музика)

Якщо чомусь і слід вклонитися, то це рослині, від неї людина дістає все необхідне для життя, більше того людина — дітище природи, рослина створила все, що населяє землю. Того не помічаючи, ми схиляємось перед квітковими рослинами, схиляємось перед їхньою красою, не можемо відмовитись від ритуалу офірування — приносимо в жертву квіти, даруючи їх в дні радості і смутку. І тому із року в рік товстішає “Червона книга”

Література