Усний журнал "Наука імітування. Біоніка. Що це?"

1 сторінка БІОНІКА- ЩО ЦЕ ?

На емблемі - скальпель , паяльник та інтеграл.

Ведучий :

-         При тому, що людина вважає себе вінцем природи, творіння, нічого із того, що вона винайшла, не було зроблено з чистого листка, без підказки матері-природи. Біоніка здатна це підтвердити. Чим глибше людина проникає в унікальні “винаходи” тваринного світу, тим очевидніше стає необхідність їх використання в практичній діяльності. Здобутки Ното заріепз вражають, але навряд чи варто забувати, що природа хитріша і мудріша нас.

Наука, що займається вивченням будови живих істот для створення нових приладів і механізмів, називають біонікою (від грецького Ьіоз - життя, Ьіоп - елемент життя). Цей термін вперше прозвучав у 1960 році для позначення нового наукового напрямку, що виник на межі біології та інженерного мистецтва.

13 вересня 1960 року у Дайтоні (США) відбувся перший симпозіум по біоніці, який офіційно визнав народження нової науки. Основні напрямки робіт по біоніці охоплюють такі проблеми:

1. Вивчення нервової системи людини і тварин та моделювання нейронів, нервових сіток для подальшого удосконалення обчислювальної техніки, розробки нових елементів автоматики і телемеханіки (нейробіоніка).
2. Дослідження принципів орієнтації, локації, навігації у різних тварин для їх використання в техніці.
3. Дослідження органів чуттів та інших сприймаючих систем живих організмів з метою розробки нових датчиків і систем пошуку.
4. Дослідження морфологічних, фізіологічних, біохімічних особливостей організмів для висунення нових технічних і наукових ідей.

Ведуча:

-         Давньогрецький вчений Демокрит писав, що від тварин ми навчилися найважливішим справам, а саме: ми - учні павука, наслідуючи його у ткацькому мистецтві, ми - учні ластівок у будівництві житла; ми - учні співочих птахів, лебедя та солов’я у співі.

Електронний мікроскоп відкрив широкі можливості для вивчення рослини як біологічної системи.

Російський вчений Умов М.О. звернув увагу на закономірності спільні для тварин і технічних пристроїв. Він висловив ідею про можливість використання деяких принципів живої природи при створенні технічних приладів.

Російський вчений Жуковський М.Є. у живому організмі і технічних приладах виділив загальні принципи, сам їх вивчав.

Ведучий: “Живі прототипи штучних систем - ключ до нової техніки” - такий девіз біоніків. Вони своєю емблемою обрали скальпель, паяльник, з’єднані інтегралом. Скальпелем вчені скривають таємниці живого світу, паяльник - основний інструмент при створенні електричних схем, знак інтегралу, символ математики, означає союз біології і фізики, біології та кібернетики. Вчені багатьох країн щорічно збираються на конференції та симпозіуми, де обговорюються шляхи подальшого розвитку біоніки.

2 сторінка РИТМИ, РИТМИ, РИТМИ ...

Біолог:

-         У результаті еволюції та природного добору в усіх організмів на землі виробились біологічні ритми. За точність роботи назвали ці ритми біологічним годинником. Головною умовою їх функціонування вважають взаємне положення у космічному просторі Сонця, Землі, Місяця.

Наші предки час сприймали, як життєві явища, що повторюються. Із розвитком розумових здібностей людини у неї поступово виникло і розвинулось почуття часу. На природні ритми все живе відгукується біологічними ритмами.

У певні години доби відкриваються і закриваються пелюстки квіток, просипаються і засинають тварини, кричать півні, приходять на водопій тварини.

Шевченко писав:

Ще перші півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів...

А хто ж будить півнів? Зірка Канопус. Коли вона встає над горизонтом, “перші півні” подають свій голос, коли Канопус йде з небосхилу - співають “другі півні”.

Ботанік :

-         Вперше квітковий годинник створив більше двох століть назад відомий шведський ботанік Карл Лінней. Циферблат його годинника – квіткова клумба, поділена на сектори. У кожному секторі були висаджені рослини одного виду, що розкривались у певний час, поступово, сектор за сектором, по ходу годинникової стрілки.

  Першим відкриває свої квіти козлобородник о 3-й годині літнього ранку, о 4-й - голубі квіти цикорій, о 5-й - шипшина, мак, осот; о 6-й - кульбаба, тюльпан. Вночі латаття біле ховає свої квіти під водою, а ранком піднімає і розкриває їх о сьомій годині ранку.

5 годин вечора сповіщає своїм запахом тютюн пахучий, о 6-й вечора ховає квіти латаття.

Інженер:

-         Для відрахунку часу людина спочатку винайшла сонячний годинник, за тим водяний, пісочний, вогняний і механічний. Працюють останні за законами коливання маятника (ритми коливальних рухів). Тік-так, тік-так... Годинник рахує час. Останнім часом створені електронні годинники, більш надійні та точні. Пошук вченими більш точних методів виміру часу привів до створення систем, здійснюючих молекулярні і атомні ритмічні коливання. Коливається не маятник, а ритмічно (знову ритми) з верхнього енергетичного рівня на нижній “падають”, збуджені електричним полем молекули газоподібної речовини (амоніак). Похибка у вимірюванні часу сучасним молекулярним годинником рівна одній секунді за декілька років. Біографія годинника продовжується.

Біолог:

-         Біологічний годинник лежить в основі сезонних міграцій тварин. Погода може змістити строки початку переселення, але відмінити вона їх не в змозі. У дію приходить біологічний годинник тварин, що знаходяться у неволі. У певний час вони починають хвилюватися, рвуться у шлях разом зі своїми вільними родичами. Вченим поки що не вдалося розгадати механізм біологічного годинника, але знання біоритмів дає змогу здійснювати генетичну регуляцію, керувати строками достигання сільськогосподарських культур, підвищувати продуктивність тваринництва, розмноження трихограми - маленької комахи, що використовується у біологічній боротьбі зі шкідниками.

Групою архітекторів створено проект стадіону в Києві із покрівлею у вигляді квітки, пелюстки якої піднімаються і опускаються в залежності від погоди.

Розвиток науки хронобіології (науки про біологічні ритми) привів до появи нового напрямку - космічної біоритмології, що вивчає питання раціональної організації життя людини в космосі.

3 СТОРІНКА

ЛІТАТЬ, НАЧЕ ПТАХИ

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл? Чому не літаю?

Філолог:

-         Кому не відомий міф “Дедал та Ікар”? “Якось сидів Дедал при березі моря, журно дивився на білих чайок, що кружляли над хвилями, і раптом йому сяйнула смілива думка: “Нехай Мінос закрив мені путь через море, нехай він усім володіє - і водою , і землею, але небо не його володіння, небо вільне! Треба навчитись літати в птахів!” Думка була така незвична, така дивна і прекрасна, що Дедал аж зірвався на ноги і гордо крикнув: ”Могутній Зевсе! Не гнівайся на мене за те, що я не корюся твоїм законам. Я, смертний, піднімусь у небесний простір.”

Крила було зроблено. Почуття лету дивовижне, незнане, сповнило душу Ікара неймовірною радістю. Яке щастя змахнути, наче великий птах, могутніми крильми і відчути, що вони підносять тебе ще вище, туди у високу блакитну безодню, де вже і птахів немає. У захваті Ікар забув про батькову пересторогу й полинув вище, ще вище, аж до золотого сонця...”

Цікаво, що втіленням одвічної мрії людства про крила став не розумний, розважний Дедал, знаменитий винахідник, митець, а неслухняний, завзятий хлопець Ікар, який першим відчув радість вільного лету і віддав за це власне життя.

Авіаконструктор:

-         До праотців біоніки можна причислити великого Леонардо да Вінчі. “Природа повна незлічених причин, які ніколи не були у досліді, “ - говорив він своїм учням , показуючи свої креслення тільки що винайденого літального апарату. На його малюнках були зображені точні копії пташиних крил. Ці схеми стали першою сходинкою до винайдення дельтаплана, та й авіаційного крила в цілому.

Авіації більше ста років. За цей час конструктори і винахідники встигли придумати все мислиме й немислиме! Однак зовсім нових апаратів у скорому майбутньому не передбачається.

Орнітолог :

-         Люди побували в космосі, відправили апарати на Місяць, Марс, Венеру...

А як же наші пернаті друзі? їм уподобитись ми так і не змогли. Для польоту необхідна підйомна і штовхаюча сили. У дирижаблів і аеростатів підйомна сила створюється гарячим повітрям, воднем, гелієм, у гелікоптера - несучим гвинтом. У літаків - крилом, а тяга - двигуном.

А якщо обидві сили утворюються рухом крила, як у птахів?.. Очевидно мають на увазі махоліт. У наш час , завдяки розвиткові науки і техніки, ідея створення махокрила стала реальністю.

Авіаконструктор:

-         На землі - це звичайний планер, зате після зльоту особливості машини стануть явними для всіх, адже її крила почнуть махати, а точніше, плавно покачуватись. Замітьте, що більшість птахів вміють прекрасно парити і основною рисою махольота буде довгий і плавний політ. Таким чином, авіація отримає універсальний літак, планер, махоліт в одному пристрої. На жаль, поки що вдала модель махольоту так і не створена.

Ведуча:

-         Мабуть, тому людям залишається тільки спостерігати прекрасний політ птахів і мріяти про безкрає небо.

Ведучий:

-         А чи зможемо ми полетіти як комахи? Добре було б сконструювати літальний апарат, котрий мав би економічний безшумний двигун, міг злітати і сідати без розбігу, з однаковою легкістю літати у будь-якому напрямку і зависати в повітрі нерухомо, за хвилину долати не менше, чим 10 000 довжин свого корпусу і мати дальність польоту в декілька тисяч кілометрів.

Ентомолог:

-         Але такий апарат вже є , його мають мухи й бабки. Муха володіє унікальними льотними якостями. Навіть птахи - ці природжені літуни - не здатні проробляти ті фігури вищого пілотажу, які виконують мухи, бабки, метелики. Порівняйте: надзвуковий літак пролітає за хвилину 5-6 тисяч довжин свого корпусу, бабки ж - понад 100 000!

Політ комах - надзвичайно складний процес. Він таїть у собі багато загадок, деякі з них вирішені недавно, інші ще тільки чекають своїх першовідкривачів. Завдяки роботі м’язів і нервів, крила комах виписують у польоті складні фігури: рухаючись вперед і назад, нерухомо зависаючи в повітрі або летячи боком. А який двигун у комах? Цілий день висіти не втомлюючись у повітрі, розвивати швидкість до 150 км/год, покривати за добу відстань 1200 км. Скільки палива потрібно на це сучасним авіаційним двигунам! Бабки, метелики, мухи обходяться лише декількома краплинами нектару і крихтами з нашого столу. І, нарешті, ще одна видумка природи, на яку варто звернути увагу конструкторам, “мушине шасі”. Муха здатна приземлятися не тільки на горизонтальну, а й на вертикальну поверхню. Щоб не виникали при польоті шкідливі коливання , на кінці крил у комах є хітинові потовщення - птеростигми. Маленьким дивом природи є водяний клоп гладун. Спинка у нього випукла з гострим кілем посередині, а черевце плоске, тому плаває гладун на спинці. Коли необхідно злетіти, клоп перевертається і злітає в небо прямо з води. З точки зору техніки, гладун - це човен, здатний при необхідності висунути крила і перетворитися на

літак.

А віаконструктор:

-        Авіаконструктори після довгих пошуків і причин флатера, придумали потовщення кінців крил. Якби в свій час звернули увагу на птеростигми комах, то розгадка причин флатера - вібрація крил літака - прийшла б набагато раніше.

Орнітолог :

-        Високою маневреністю вирізняється політ альбатросів , ластівок і, особливо, колібрі. Ці маленькі, стрімкі у польоті птахи , можуть подовгу “висіти” в повітрі на одному місці, частіше біля квітки, збираючи нектар. Вони здатні літати боком і навіть “заднім ходом”. Це досягається завдяки великій частоті маху крил (більше 50 раз за секунду) і тим, що махають колібрі не вертикально, як всі птахи, а горизонтально.

Ведуча:

-        Так, зараз ми можемо лише мріяти про польоти з такими можливостями, як у птахів і комах.

4 сторінка

Рослини і тварини - архітектори

Ведучий :

-        Майстерня природи багата формами. У ній зустрічаються овали, ромби, куби, трикутники, квадрати та інші багатогранники. Віртуозно компонуючи їх, природа створила безкінечну кількість складних, на диво гарних, легких, міцних та економічних конструкцій: пелюстки квітів, насіння рослин, головки часнику, луску риб, змій, панцири тварин.

Морфолог:

-        Нарощуючи все нові, але повторюючи елементи, організми економили час, матеріал, енергію, яку їм в основному доводилося витрачати на боротьбу за існування та продовження роду. Найбільш економічною є конструкція із правильних шестикутників. Вона часто зустрічається в природі: в панцирах черепах, лусочках змій, провідних судинах рослин, в радіоляріях. Серед шестигранників напрочуд дивним витвором природи є бджолині сота, це сама економна й ємна форма, єдиним конструктивним елементом якої є шестигранна призма (сота).

Архітектор:

-       Конструкція бджолиних сот лягла в основу виготовлення “сотових панелей” для будівництва житлових будівель, його досить успішно використовують гідробудівельники - при зведенні дамб і шлюзів. А ось радіолярії - це прототип французької гордості. Стінки капсули радіолярії пористі: для зв’язку із довкіллям. Великий конструктор Природа надала їм вишуканий вигляд. У 1889 році Ейфель побудував башту в Парижі, яка названа в його честь і є символом столиці Франції. По закінченні будівництва біологи та інженери, уважно вивчивши будову кісток людини і конструкцію 300-меторвої башти, зробили несподіване відкриття: витончена конструкція башти точно повторює будову...великої гомілкової кістки людини. Співпадають навіть кути між несучими поверхнями!

Ботанік:

-         При легкому подихові вітру коливається пшениця в полі, при сильному - гнеться стебло, низько нахиляється колос, стих вітер - і стебло вирівнялось. А висота пшениці у 200-300 разів більша її діаметра. Секрет збереження рослиною гнучкості і міцності - у будові стебла. Воно має особливі вузлики - демпфери, завдяки їм рослина гнеться, але не ламається. І невипадково: сильний буревій вириває з коренем дерева і тільки гне додолу тоненьке стебло злаків.

Архітектор:

-         За принципом будови стебла пшениці розроблено проект висотної будівлі, у якої основа вужча за середню частину. Пружні демпфери знижують силу вітрового натиску і зменшують навантаження на основу.

Принцип формоутворення і конструкції рослин з урахуванням використання сонячної енергії, привернули увагу архітекторів при плануванні і забудові міст різних кліматичних поясів. З’явились проекти житлових будинків: будинок-сосна, будинок-зерно на початку. Архітектор Лєбєдєв Ю.С. у 1982 році в Москві демонстрував макет будинку, який, наче соняшник , повертався протягом дня за сонцем. У Голландії зведено 24 незвичайних будинків. Зовні вони нагадують дерева, перший поверх - стовбур, а на ньому - гігантські куби, в яких розміщені житлові приміщення. Англійський інженер Вільям Фрішмен розробив проект будинку висотою 3200 метрів на 850 поверхів. Основа споруди нагадує стовбур, а на поверхах, як на гілках, житлові квартири, вулиці.

Ведуча:

-         Рослини можна називати геніальними архітекторами. Вони підказують спеціалістам все нові й економні, вишукані форми будівельних конструкцій.

Архітектор:

-         Принцип трансформацій природних конструкцій є цікавим для

використовують гідробудівельники - при зведенні плотин і шлюзів. А ось радіолярії - це прототип французької гордості. Стінки капсули радолярії пористі: для зв’язку із довкіллям. Великий конструктор Природа надала їм вишуканий вигляд. У 1889 році Ейфель побудував башту в Парижі, яка названа в його честь і є символом столиці Франції. По закінченні будівництва біологи та інженери, уважно вивчивши будову кісток людини і конструкцію 300-меторвої башти, зробили несподіване відкриття: витончена конструкція башти точно повторює будову...великої гомілкової кістки людини. Співпадають навіть кути між несучими поверхнями!

Ботанік:

-         При легкому подихові вітру коливається пшениця в полі, при сильному - гнеться стебло, низько нахиляється колос, стих вітер - і стебло вирівнялось. А висота пшениці у 200-300 разів більша її діаметра. Секрет збереження рослиною гнучкості і міцності - у будові стебла. Воно має особливі вузлики - демпфери, завдяки їм рослина гнеться, але не ламається. І невипадково: сильний буревій вириває з коренем дерева і тільки гне додолу тоненьке стебло злаків.

Архітектор:

-         За принципом будови стебла пшениці розроблено проект висотної будівлі, у якої основа вужча за середню частину. Пружні демпфери знижують силу вітрового натиску і зменшують навантаження на основу.

Принцип формоутворення і конструкції рослин з урахуванням використання сонячної енергії, привернули увагу архітекторів при плануванні і забудові міст різних кліматичних поясів. З’явились проекти житлових будинків: будинок-сосна, будинок-зерно на початку. Архітектор Лєбєдєв Ю.С. у 1982 році в Москві демонстрував макет будинку, який, наче соняшник , повертався протягом дня за сонцем. У Голландії зведено 24 незвичайних будинків. Зовні вони нагадують дерева, перший поверх - стовбур, а на ньому - гігантські куби, в яких розміщені житлові приміщення. Англійський інженер Вільям Фрішмен розробив проект будинку висотою 3200 метрів на 850 поверхів. Основа споруди нагадує стовбур, а на поверхах, як на гілках, житлові квартири, вулиці.

Ведуча:

-         Рослини можна називати геніальними архітекторами. Вони підказують спеціалістам все нові й економні, вишукані форми будівельних конструкцій.

Архітектор:

-         Принцип трансформацій природних конструкцій є цікавим для архітекторів при вирішенні проблеми “рухомої архітектури”. Прикладом цього є спортивний стадіон у Москві на Проспекті миру, який за короткий час можна трансформувати у легкоатлетичний манеж, гімнастичний поміст, поле для футболу, хокею або майданчик для швидкісного бігу на ковзанах.

-            Групою архітекторів створено проект стадіону в Києві із покрівлею у вигляді квітки, пелюстки якої піднімаються й опускаються в залежності від погоди.

V сторінка

 БІОДИЗАЙН.

Ведучий: Зараз став популярним біодизайн і ми поговоримо про нього.

-                     Дизайнер: Біодизайн - це напрямок у дизайні, метод оптимального проектування біотехнічних систем та елементів.

Зародився біодизайн у рамках традиційного дизайну в період інтенсивного біонічного проектування , коли з’явилися роботи , що спиралися на біологічні форми і структури. Сфера об’єктів біодизайну визначається характером головних напрямків у технічній біоніці і залежить від створюваних „механоорганізмів”.

Яскравий приклад освоєння природних аналогів - Творчість самого екстравагантного і незвичайного із дизайнерів італійця Луїджі Колані. Його сміливі експерименти із формою предметів , у тому числі й автомобілів , багатьма сприймаються як божевілля.

Колані захоплюють заняття по аеродинаміці, його ескізи транспортних засобів строго підпорядковані аеродинамічним законам, виглядають дуже незвично для сучасників. Зразком оптимальних, з точки зору аеродинаміки , моделей служать обтічні тіла морських ссавців : дельфінів - касаток , зубатих китів. Для визначення цього стилю Колані вводить термін „біодизайн”.

-                     Гідробіолог: Найбільш широкий вжиток біоморфологія має для підводних транспортних засобів. Освоєння людством Світового океану велося із незапам’ятних часів і, на жаль, лише з однією метою - добитися військової переваги над іншими. Сьогодні ж перед людиною відкривається казковий світ можливостей в області дослідження морських глибин: пошукові й рятувальні роботи , морська археологія , екопроекти , дайвінг , підводна фото - та відеозйомка.

-                     Ведуча: Видатний французький вчений Жак Ів Кусто сказав:”Рано

чи пізно людство оселиться на дні моря. Наш досвід - початок великого вторгнення.” Перед людиною відкривається чудовий світ морського царства , якщо вдасться створити апарат типу „зябра”, хірургічним шляхом підключений до кровоносної системи людини. Але це тільки мрії.

Гідробіонік: сучасна техніка дала можливість людині створити підводні апарати , за допомогою яких людина опускається на глибину і вивчає життя океану. При побудові перших глибоководних човнів - батискафів - вчені користувалися принципом функціонування підводного житла павука - сріблянки. Ідея конструкції п’ятикімнатного стального будинку підводної лабораторії Кусто „Проконтинент - И” була підказана морською зіркою. Увагу гідробіоніків привертають і китоподібні. Як відомо, вони не мають черевних плавців, вертикальні коливанням хвостової полості, що поставлена горизонтально, створюються сили , що обертають тіло вертикально , а хвостове стебло виконує функцію вертикального руля. Такий тип прийнято називати махаючим крилом.

Це було використано Крістіаном Бутнером під час його одноденної експедиції під льодами Північно - Льодовитого океану. Серед китоподібних зустрічаються різні види по гідродинамічним якостям. Одним із добре обтічних і високошвидкісних є китовидний дельфін. Аналіз форми тіла показав , що його контури у вертикальній і горизонтальній проекціях близькі до відомих аеродинамічних профілів.

Ведучий: „ Ах, якби прямо в небо да із морських глибин !” - вигукнув відомий герой Жуля Верна.

Гідробіонік: У 70-х роках минулого століття американський винахідник Д.Рейд

намагався реально здійснити мрію жульвернівського Робура : 9 липня 1964 року апарат Рейда на очах багаточисленних глядачів опустився на глибину 4 метри, пройшов 4 милі зі швидкістю 7,5милі/год. затим , скинувши баласт, виплив , став на поплавки і змив у небо зі швидкістю 100км/год.

Ведуча: Так здійснилася ще одна мрія - фантазія Жуля Берна.

VI сторінка

ЗАПАТЕНТОВАНІ ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ

Ведучий : Зараз стало модним за всім підглядати .  Але підглядати за природою не лише цікаво, а й повчально. Тема біоники дуже цікава і ось тому доказ. Наша сторінка має назву „Запатентовані живою природою”. Це буде калейдоскоп цікавих і корисних винаходів , які людина „підглянула” у природі.

Ведуча :

     Ласти для плавання - принцип будови задньої кінцівки жаби.

     Пір’я птахів - всім відомі „молнії” та „липучки”.

     У павука - гідравлічний привід.

     У земляної оси - гідравлічний відбійний молоток.

     У кажана - ультразвуковий радар.

     У кальмара - реактивний двигун.

     У жаби, в‘юна, п‘явки - точний барометр.

     У медузи - попередження про шторм.

     У стебла пухоноса (рослина родини осокових) - висотну фабричну трубу.

     У звичайної собаки - аналізатор запаху, здатний розрізнити 500тисяч запахів.

     У дзьоба альбатроса - опріснювач морської води.

     У водяного жука, стрибунця - високочутливий сейсмограф.

Ведучий : У бджоли - поляризаційний сонячний компас. Бджоли , крім того, здатні накопичувати на тілі пилові частинки , за якими можна визначити пилові частинки вибухових речовин. За допомогою мікродатчиків „бджолиний спецназ” допоможе саперам врятувати багато життів.

Новий напрямок біотехнологія - хімічна біоніка - це синтез ферментів, незамінних амінокислот, гормонів.

Ведуча: Цікаво? Йдемо далі. Уяві собі, що ... голка - це точна копія отруйного зуба змії.

... вчені застосували принцип роботи головного мозку для комп’ютерів і ось - нейрокомгґютер.

... чудо Голівуду „Людина павук” має павутину міцнішу за сталь. Це реальність. Із основного компоненту павутини виготовляють біосталь (так вчені назвали отриманий матеріал). Вже готуються до випуску надлегкі бронежилети.

...у морській воді розчинена досить велика кількість золота. Ні випарити, ні вицідити його звідти не виходить. А ось біоніки виявили дрібну „безіменну” тропічну рибку, яка примудрилась відфільтровувати золото набагато ефективніше. Як - нікому не відомо. Крім біоніків. Але вони нікому не розкажуть (поки що).

Ведучий : ... ще виявили молюсків (підвид мідій), які виробляють клей надзвичайної міцності ,передбачається, що таким клеєм будуть клеїти шви після операцій і мікросхеми в комп’ютерах.

… і на Марсі будуть роботи цвісти. НАСА вже давно обіцяє всім підкорення Марсу. Тільки, як пристосувати робота для переміщення по ньому. Питання задали біонікам. Відповідь була проста: річковим раком. Вони запропонували

скопіювати будову річкового рака. Він має великий плюс, що може знадобитись на Марсі, - це вміння задкувати. Ще є варіант робота змії, стрибунця.

... у брудних болотах Індії росте квітка - лотос. Він зацікавив біоніків тим, що зберігає ідеальну білизну. Чому? Виявилось, що поверхня квітки всипана мікроскопічними лезами, на яких не утримується бруд. Тепер за цією технологією виробляється фарба для стін і називається „лотосан”. Виробник гарантує, що протягом п’яти років поверхню не доведеться мити. У майбутньому така фарба буде і для машин.

Ведуча : ... живі організми - це „живі синоптики”.

• Якщо дуб розпускає бруньки і листки раніше ясеня, літо буде вологим і прохолодним, а якщо ясен - теплим і сухим.
• Якщо чайки рано - вранці відлітають у море, буде гарний день.
• Тримаються птахи у берега - чекай переміни погоди.
•             Якщо павук сидить всередині павутини буде дощ, а виходить із гнізда і плете нову павутину - чекай гарної погоди.
•            Горобці перелітають з місця на місце зграйками - чекай дощу, ховаються в різних місцях - буде буря.
• Секрет медузи розгадали. Медуза здатна уловлювати інфразвукові коливання за десять - п’ятнадцять годин до шторму.

Ведучий : Пасажирський лайнер „Титанік” не затонув, якби у нього була

ехолокаційна установка. Але вона була створена пізніше по аналогії органа звукової орієнтації кажанів. У них і рот, і вуха виконують функції ехолокації. Таким чином, кажани „бачать” ротом і вухами.

... найкращими майстрами камуфляжу є тварини. Природа наділила багатьох з них здатністю змінювати своє забарвлення. Це допомагає їм у пошуку їжі та рятуватись від ворогів . Каракатиці, восьминоги ,хамелеони змінюють свій колір у залежності від внутрішнього стану. Страх, погроза ,симпатії та інші

„почуття” відображаються на шкірі тварин зміною забарвлення. Крім того, деякі плазуни змінюють забарвлення при зміні температури, освітлення , вологості. Біоніки запозичили цю ідею і вченим вдалось створити особливі термометричні фарби, завдяки яким легко дізнатися, як нагріваються під час роботи різні деталі машин та механізмів.

ВІКТОРИНА

1. Як називається наука, що виникла на межі біології та інженерного мистецтва? (біоніка)

2.   Назвіть рік народження біоніки. (1960)
3.   Як називається розділ біоніки, що вивчає нервову систему для подальшого

вдосконалення обчислювальної техніки? (нейробіоніка)

4. Від кого людина навчилася найважливішим справам? (від тварин)
5. Чому саме скальпель і паяльник з’єднані інтегралом ,стали емблемою біоніків? (скальпель - знак біологів, паяльник - інженерів, інтеграл - символ математиків).
6. Що являє собою біологічний годинник? (біоритми організмів)
7. Що вивчає хронобіологія ? (біоритми)
8. Хто вперше створив квітковий годинник? (Карл Лінней)
9. Яка наука вивчає питання раціональної організації життя людини в космосі? (космічна біологія)
10. Хто став втіленням одвічної мрії людства про крила? (Ікар)
11. Хто є праотцем біоніки? (Леонардо да Вінчі)
12. Які сили необхідні для польоту? Чим вони створюються у птахів і літаків? (підйомна і штовхаюча, у птахів крилами, у літаків - крилом і двигуном)
13.                Які тварини літають безшумно, у різних напрямках, зависають і мають дальність польоту у декілька тисяч кілометрів?   (комахи)

14.Чому у комах не виникають шкідливі коливання (флатер)під час польоту? (комахи мають на кінці крил потовщення - птеростигми )

15. Яку комаху називають човном, здатним при необхідності висунути крила і перетворитися на літак? (водяний клоп гладиш)

16 Який птах може літати вперед ,назад і боком ? (колібрі, вони махають крилом не вертикальн , а горизонтально)

17. Яка конструкція у природі є найбільш економічною та ємною? (шестигранна призма)
18. Що нагадує собою Ейфелева башта? (радіолярію, велику гомілкову кістку людини)
19. Чому сильний буревій вириває з коренем дерева і тільки гне додолу тоненькі стебла злаків? (стебла злаків мають особливі вузлики - демпфери)
20.    Що лежить в основі „рухаючої архітектури”? (принцип трансформації)
21.    Що є прототипом нейрокомпютера? (головний мозок)
22.    Який принцип орієнтації людина запозичила у кажанів (принцип  ехолокації)
23.    Чому живі організми - це „живі синоптики”?
24.    Назвіть рослини - „синоптики.”
25.    Назвіть тварини - „синоптики”.