Усний журнал "Рідний край, де ми живемо, Україною звемо"

 

Лобода Ольга Петрівна, вчитель вищої категорії НВК «гімназія-школа» №1, м. Маріуполь, Донецька обл.

 

НАЗВА СТАТТІ  Усний журнал "Рідний край,де ми живемо, Україною звемо" ( 3- 4 клас)

Анотація: Заняття для учнів 3-4 класів,спрямоване на закріплення знань про державну символіку України, рідний край, звичаї, народні символи та українську мову.

Ключові слова: Україна, символ, слово, Батьківщина

 

Вед. Любі діти! Сьогодні у вас в гостях усний журнал "Рідний край".

Як ви здогадались, випуск нашого журналу присвячений Україні.

СТОРІНКА ПЕРША: ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

 

 

Ми пам’ятаємо дату 24 серпня 1991 р., коли Україна стала незалежною державою. Тепер Україна має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тобто найбільш характерне для неї.

Золотий тризуб на блакитному тлі - це символ влади. Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Герб - це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме тризуб вважають гербом України? Мабуть тому, до число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. У багатьох казках ви знайдете розповідь про трьох богатирів, про три бажання, про три дороги. А де у тризубові відображено триєдність життя. Це - батько, мати, дитя, які символізують свою силу, мудрість,любов.

Національний прапор України синьо-жовтий. Він теж має досить давне походження. Поєднання цих двох кольорів зустрічається на гербах І прапорах нашого славного народу, ще за часів княжої доби. Жовтий колір - колір хліба, життя, а блакитний - це колір неба, води,миру.

Вірш В.Крищенка "Прапор України"

Вже скільки закривавлених століть

Тебе,Вкраїно,Імені лишали.

Тож встаньмо,браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів тавріських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий

Гей, недругам усім наперекір –

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали...

Але він знав, як день новий розцвів,

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

I долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь –

Внесіте прапор вільної Держави!

Національний Гімн України - це урочиста пісня, символ нашої державної єдності, яку більше століття тому написав поет П.Чубинський та композитор М.Вербицький. Слова гімну, які були надруковані впер­ше в 1863 році так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписували їх Т.Шевченку.

Все,що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

"Ще не вмерла Україна" –

Гордо прозвучало.

Всі ви знаєте,що коли вноситься прапор України та звучить гімн треба стояти /слухаємо гімн/

 

ДРУГА СТОРІНКА : "Слово про рідну матір"

Ця сторінка - поетична.

Рідний край, Україна,Батьківщина. Які це прості І разом з тим прекрасні слова! Велика, священна і  прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних щирих серцях . Т.Шевченко заповідав нам:

Свою Україну любіть,

Любіть її, во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Поети наділені особливим талантом висловлювали почуття словами. У віршах вони називають Україну мамою, ненькою. Тому і сторінку ми назвали "Слово про рідну матір".

Батьківщина ,як мати, одна. Нам її берегти і любити, як маму.

І. Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила,ноги натрудив.

Ми спитали в журавля;

Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

-Краще рідної - немае!

 2.У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь,де не спитай.

Рідніша їм своя пустеля,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

- Нема без кореня рослини,

а нас, людей, без Батьківщини

3. Є багато країн на землі,

В них - озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина!

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю.

 4. Є багато пташок голосних,

Любі-милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідний країну.

І тому найдорожчою нам є

І буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна!

5. Є у кожної дитини

Матінка єдина.

Та,що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

 Є у кожної дитини,

Наша Мати солов’їна –

Рідна Україна.

І у кожному серденьку

Є І буде жити

Божа Мати - наша Ненька,

Мати всього світу. 

б. Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду мамо горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

Україно! Ти моя молитва,

Ти моя розлука вікова.

 I гримить над світом люта битва

За твоє життя,твої права.

ТРЕТЯ СТОРІНКА : "НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ"

 

Кожен народ має свої святині, свої символи. Є вони і в нашого народу : верба, калина, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки. Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Найбільш шанували в Україні калину. Не було такої хати, коло якої зона б не росла. Калина - це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть,як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги. Народ склав про неї багато легенд та пісень.

Тече водна з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Ще одним із символів України є верба. Важко уявити собі землю без верби. Тут росте її більш 30 видів - понад річками, озерами, ставками, біля криниць Своїми коріннями верба скріплює стрімкі береги та греблі, водна красується обабіч шляхів, нею обсаджують левади, городи. Верба - символ краси, неперервності життя. Вона живуча,! встромиш у землю гілочку І виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - І кров зупиниться. З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називається "Вербним". На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені II гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали надвір, щоб як казали, "град припинився". Діти хльостали один одного свяченими прутиками, промовляючи: "Не я б’ю - верба б’є

 За тиждень -Великдень.

Недалечко - червоне яєчко!

Спаси і сохрани, Матір Божа,

Під своїм покровом.

На це хльостання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров’я.

Барвінок - одна з найпопулярніших шанованих рослин в Україні. Барвінок - символ вічності Послухайте легенду про барвінок. Ця рослина, коли ще ке мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. і тоді вона звернулась до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була Богиня квітів і весни, і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву "Вінка", що означає перемога. Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині - вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.

А тепер погляньте на ці рушники. Важливе місце для Українців займає вишитий рушник, його можна порівняти з піснею, витканою на полотні. Без рушника,як і без пісні, не обходилось народження,одруження і, навіть смерть людини.

З хлібом і сіллю на рушнику зустрічають у нас дорогих нам гостей. і от сьогодні ми підносимо хліб та сіль нашим гостям, що завітали до нашого свята. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствів душею.

Рушничок на стіні - давній звичай. Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе, де в калині живуть солов’ї.

Він простелений тим, в кого серце не черствіє і дарує тепло,

Хай цей символ сусідиться вічно в нашій хаті на мир, на добро.

Вишивали рушники різними способами і кольорами. Ось цей вишитий квітами, червоними І чорними хрестиками, Чому таке поєднання? У пісні співається:

Два кольори мої, два кольори...

Червоний - то любов, а чорний - то журба.

У житті кожної людини бувають радість і смуток. Так і на рушникові люди виписували свою долю. Я бажаю, щоб на ваших життєвих дорогах - рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних - журби та печалі.

Хліб і рушник - одвічні, людські символи. Хліб і сіль на. вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб - символізує єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.

 

МОВА КАЛИНОВА - назва наступної сторінки.

 

Мова кожного народу неповторна і своя - це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов’їною, барвінковою. Вона, є державною мовою України, Послухаємо вірші про мову.

 Українська мова- давня й молода.

Світить рідне слово, як жива вода.

Звідки воно взялось - Діло не просте...

 В душу засівалось, із душі росте.

 

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

 I дорожча в час недолі?

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перші матері слова,

Перша пісня колискова!

Мово рідна,слово рідне!

Хто вас забуте,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька розмовляти,

Ненька наша мила?

Мова кожного народу

Неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду.

В житті - трелі солов’я.

На своїй природній мові

I потоки гомонять, Зелені клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Соловїну,барвінкову,

Колискову - навіки-

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати, -

Мова кожного Із нас.

Наша мова калинова

І ласкава,і медова,

І багата, і не бідна –

От що мова наша рідна!

Розцвітай же,рідне слово!

І в родині, і у школі,

І на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудово –

 розцвітай же, слово!

Всі зрозуміли, що жити в Україні і не знати українську мову неповага до народу?

Ведучий: Друзі, а хто знав, чим українці славляться на весь світ? Піснею!

Справді, українська пісня - це диво, її люблять у всьому світі. Наступна сторінка нашого журналу ПІСНЯ - ДУША НАРОДУ

Діти виконують пісні та танцюють.

Список використаних джерел

Велика ілюстрована енциклопедія України. К.: Махаон-Україна, 2009. – 504 с.:іл..

Шкільними стежинками. Країна знань: Хрестоматія з літератури. 1-4 класи. Книга 1 / Упорядник К.С. Лагуніна. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2008. – 400 с.