Усний журнал Сокальського краю-пісне лебединне.

Сокальський краю – пісне     

                    лебедина

              (Усний журнал)

Зал святково прибраний. В центрі – великий усний журнал (у вигляді перекладної книжки). Великих форматів його сторінки

1. Легенди міста
2. чорний шлях
3. Пам’ятники архітектури
4. В полум’ї війни.
5. Сокаль сьогодні

Виставки робіт: Покотюк А.С. – директора музею «Людини. Земля. Всесвіт»

Ікона – священик о. Василь.

Кросворд «Соколи»

Карта – план міста

Фотовиставка «Сокаль»( краєвиди)

Література:

 «Сокаль»

«Сокальщина»

«Літературна Сокальщина»

Района газета «Голос – з-над Бугу»

                        «Храм серця»

Гості: Мер міста,

           священик,

           працівники музею,

           вчителі,

           батьки.

І ведучий      Понад лагідним Бугом

2 ведучий     Сокальський краю - пісне лебедина

Воз`єднана оновлена земля

Ти пишний цвіт в віночку України

З найменням, що бринить на крилах соколят.

3 ведучий     Яких людей зродила ти, зростила

Трудом звеличених, любов^`ю до землі

О, краю рідний?

Батьківщино мила.

Ти вічний поклик в небі журавлів,

4 ведучий      Де Буг несе ласкаві свої води

Як вітерець гойда рясні жита

Цвіте земля гартуючої вроди

Мого дитинства казка золота.

ПІСНЯ ПРО СОКАЛЬ

Ой Сокалю мій рідний

Сторона моя отча

Незабутній, чарівний

Ти з дитинства мені

Тут до школи ходжу

І тобою милуюсь

Ти навіки у серці

Будеш завжди моїм.

Тішить плин твоїх вулиць

Бугу лагідний плескіт

І Богдана святая у руці булава

І Шевченкові думи над тобою витають

Ой Сокалю мій рідний, ти колиско моя

Пролетить тут дитинство

Пролине швидко юність

У життєвих доріг понесе течія

Та ніколи, ніколи

Я тебе не забуду

Ой Сокалю, Сокалю

Рідна земле моя.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Оголошення теми і мети усного журналу.

Шановні гості, мами, тати, дорогі діти Сьогодні ми зібралися,

щоб заглянути в історію нашого міста, дізнатися , звідки походить сама назва нашого міста, чим живе наше місто. Сьогодні ми проводимо усний журнал на .тему: "Сокальський краю - пісня лебедина". В гостях у нас працівники музею "Людина. Земля. Всесвіт"

Кожушко Євгенія Наумівна.

1 ведучий     Відкриваємо першу сторінку нашого журналу, адже наше місто має

гарну і ніжну назву - Сокаль.

2 ведучий     Про походження назви нашого міста існує декілька легенд.

1 учень В одній з легенд говориться про те, що давним-давно Сокаль являє собою  урочище,  де  водилось   багато   соколів. звідси походить ця  назва. Приводом   для   цієї  легенди   стала  грамота мазовецького  князя Земовита з   ХУ   ст  з  якій  він  забороняв полювати на соколів в околицях Сокаля. Цілком можливе, що в урочищі   жив   спеціально   призначений   охоронець   соколів    -  сокольничий, сокаль.

Сокіл-птах, що найкращий

Він і в лісі, і в полі.

Звідси назва для міста

Так легенда говорить.

Чому саме з таким сильним птахом порівнюють надіє місто? Швидкість сокола 300 км за годину. Часто можна помітний лише тінь, що промайнула, почути свист повітря. Його не наздогнати навіть літаком АН-2, а крім того сокіл - де птах довгожитель. Він живе 162 роки

2 учень. Письменник Кругляк в книжці «Ім`я  вашого    міста зазначає, що в  староукраїнській мові слово "єокаль" вживається в значенні ''кухня'', "їдальня». Тому й припускаємо, що на території, де а давнину заснувався Сокаль, стояла харчевня для подорожніх, від якої і пішла назва міста.

3 учень Доволі переконливе дослідження про ім"я нашого міста маємо в книзі "Белз і безлзька земля від найдавніших часів» яку написав талановитий історик Коструба.

Воно переносить нас в XI століття і на основі фактів доводить, що назва Сокаля пішла від імені половецького князя Сокала .Тут же подаються ось ці рядки з " Повісті минулих літ" :

"Прийшли половці вперше на руську землю воювати .Всеволод тоді вийшов супроти них місяця лютого о другий день. І сталася битва межи ними і перемогли половці Всеволода, і , спустошивши землю відійшли й вперше було лихо для Руської землі до поганих безбожних ворогів. Князем же був у них Сокал". Зрештою, вчений Левицький обгрунтував версію, що назва Сокаль тюрського походження і що вона пов`язана саме з іменем половецького князя Сокала.

Грамзапис / пісня про Соколів/

І ведучий Друга сторінка нашого журналу "Чорний шлях".

1 учень Сокаль, як повітовий центр в кінці 15 і на початку 16 століття розвивався повільно. Однією з причин було те, що знаходився він на так званому "Чорному шляху", яким численні полчища орд раз у раз несли в наш край страшні руїни і біду. Найбільше спустошив наш край Ахмет - син кримського хана Менглі Гірея. Він зробив 9 нападів на місто. Особливо трагічно закінчився для Сокаля татарський напад літом 1519 року. Багатотисячна орда пограбувала місто! вирізала всіх жителів, котрі не встигли втекти в ліси.

2 учень  Коли над запаленим татарами Сокалем жахтіла пожежа і зникали в її полум'ї останні будинки, на правий берег Бугу привів із Волині своє військо великий литовський гетьман Констянтин Острозький, який вирішив зупинити дальший похід татар під час їх переправи через ріку і визволити із полону бранців.

Про цю битву в поемі "Острозька війна" автор пише про Констянтина Острозького;

Він захищав Батьківщину свою, він воєнне світило.

Серед великих багатств задоволений жив собі скромно...

В битві печальній Сокальській не згинуло б стільки загонів.

Якби всю владу тоді над військом йому доручили.

Сокаль згорів у 1519 році дощенту разом з двома церквами та костелом. Після цього його на старому місці не відбудовували.

В 1549 році татари знову навідуються в Сокаль і запалюють його. На місці битви із татарами було споруджено пам`ятник. Стояв вія там до часу поки на сокальщину не прийшли червоні" визволителі" і стерли його з лиця землі.

3 учень Так минали століття

І згустилися хмари

Зруйнували дощенту

Наше місто татари.

А людей працьовитих

Без найменшого жалю,

Убивали, знущались,

І ясир забирали.

Матері лили сльози

За синами й дочками

 В чорний колір сорочки

Всю тугу виливали.

1 учень         Після битви і пожежі 1519 року Сокаль                                      

перенісся на правий берег Бугу і був оточений високим земляним валом. Спочатку в місті спорудили дерев`яну церкву, а пізніше муровану, Св.Миколая, що збереглася до нині і є найстарішим пам`ятником архітектури.

2 учень      Влітку 1589 року в Сокалі появляються монахи чернечого ордену Бернардинів аби розпочати будівництво костелу і монастиря. Літом 1619 року розпочалося відкриття костелу і монастиря Бернардинів. З відкриттям на правому березі Західного Бугу жіночого монастиря, тут створився монашеський комплекс, що одержав назву "Сокальські бригідки".

На одному березі Бугу був чоловічий монастир, а на другому жіночий. Сокальці довго не могли змиритися з тим, що навколишні землі роздаються чужим монастирям. Тому дехто із них почав захоплювати ці землі. Польська влада стала на захист монахів. Розпочалося повстання сокальців, жителі навколишніх сіл знищували, вбивали шляхтичів. Деякий час перемога була на боці городян.

3 учень         В історії Сокаля згадується і про те, що в 1548 році Сокаль приймав Богдана Хмельницького, який повертався із Замосця. Гетьман вислав 100 козаків, щоб підготували  зустріч. Але сокальці на чолі з Петром Вареницею підготували зустріч самі. Після того, як Богдан Хмельницький покинув місто, польська шляхта повернулася, повстання було придушене, пролилося багато крові, а людям стало жити ще важче.

Пісня. ГЕЙ НАПОВНИМ БРАТТЯ.

Гей наповним браття

Кришталеві чаші

Щоб шаблі не брали

Щоб кулі минали

Голівоньки наші

Бо козацька слава

Кровію полита

Січена шаблями,

Рубана мечами

Ще й вітрами бита. Погуляймо, браття, Наберімось сили.

Щоби до походу,

Щоби до схід сонця Сурми не сурмили.

І ведучий.      4 сторінка нашого журналу має назву "В полум"ї війни".

Четверта  прикордонна  комендатура  не   змогла вчинити жодного серйозного опору і наступ продовжувався.

2 учень

Місто перетворилось в жахливе пекло. Фашисти в перші дні свого існування відзначили тортурами, знищенням та вбивствами. Більше 12000 людей загинуло під час фашистської навали. Крім того було знищено фабрики, заводи, пограбовано і навезено багато цінних речей. 19 липня 1944 року 8 гвардійський полк визволив наше місто. Радісно зустрічали своїх визволителів сокальчани, жителі навколишніх сіл.

На башні кидали вінки сокальчанки. Від чорного диму очистилась даль Восьмого гвардійського полку танки Входили у знищене німцями місто Сокаль.

На Сокальському кладовищі заборонено тіла загиблих воїнів, які поклали своє життя за визволення нашого міста.

Минають роки та ніхто не забуде вдовиного плачу і диму й боїв.

І наша земля завжди вдячною буде

Воєнному подвигу славних бійців.

В той пам'ятний день,

Як боєць - визволитель

Приніс порятунок від рабства і сліз

Гарячий липневий задимлений вітер

Про звільнення звістку прибужжям розніс.

Минають роки, відзначаються дати.

І чути у кожнім прибузькім селі

Уклін вам гвардійці,

Спасибі солдати

За щастя, за сонце, за мир на землі.

2 ведучий.    П`ята сторінка нашого журналу "Сокаль сьогодні".

1 учень,        Володимир Сірко.

НАД БУГОМ

Вечір в небі зорі порозносив,

Ще й поклав пів місяця між них, Повелів їм посрібнити роси

І купатись в хвилях водяних.

Буг всміхається вербам кучерявим,

Зорями усіяний, радів -

І голубив лебедів ласкавих,

Що пливли замрійно по воді.

 Ніч зотліла в небесах барвистих, Ранок йде в тумані зверх дахів, -

Сяє Сокаль, як намисто,

 В щебеті розбуджених птахів.

2 учень         Пройшли роки. Сокальчани перейшли через важкі випробування, перенесли страждання і біль, смуток і радість, і завжди в їхньому серці палахкотів вогник надії на краще майбутнє. Сьогодні квітуче місто, яке зберегло культурне надбання минулого, впевненою ходою крокує у своє майбутнє.

3 учень Володимир Сірко

КОХАНИЙ СОКАЛЬ

Засяяло сонце край Бугу на містом,

Розливши проміння в садовім суцвітті,

 -Сокаль усміхнувся у квітах барвистих,

Як парубок юний в своїм повнолітті.

 На ньому сорочка у чорних узорах,

Що чорним по білому доля,

Як символ гіркого народного горя,

Як пам^`ять, що довго нас гнула неволя.

Пропахлий медами Сокаль укоханий,

Вдихнувши свободи,

живий без тривоги,

 - Матусі - Вкраїні вигоюймо рани,

У світ волелюбний мостімо дороги.

 Хай праця і пісня шляхетність підносить

Добробут ведуть, мов на чистій росі, Лани захвилюють пшеничним колоссям,

Щасливе майбутнє у Бога попросять.

4 учень У центрі нашого міста три роки тому було встановлено пам<sup>`</sup>ятник славетному Кобзареві - Тарасу Шевченко. Творцем цього пам`ятника є скульптор Емануїл Петрович Мисько.Він є ректором Львівської академії мистецтв, а здійснив задум скульптора архітектор Камєнщиков. На відкритті пам`ятника був присутній праправнук Шевченка - Микола Лисенко, який проживає у місті Києві.

5 учень КОМБЕЛЬ. ШЕВЧЕНКОВІ.

Відкрито пам`ячник в Сокалі...

Ожив у бронзі наш Кобзар,

У погляді і серця жар,

 І дум стривожених печалі.

Безсмертний геній України

Окрилив словом свій народ...

 І він піднявся із руїни,

 З недолі, розбрату, гіркот.

Тарас до кожного порогу,

 І в майбуття проклав дорогу,

Нетлінне - слово віщове.

Його не вкриває плином Лета,

Бо серце праведне поета

У серці кожного живе.

6 учень У центрі нашого міста є музей, в якому зібрано багатющий матеріал про наше місто! От сьогодні на нашому святі присутні працівники цього музею .Надамо їм слово.

Пісня. КОЛЬОРОВА ПІСНЯ МАМИ

Засинає день у хаті

Ходить місяць за ліском

 Вишива сорочку мати

І співа над полотном.

Ця чарівна пісня мами

В сорочка тих сорочках

Ой летіли, пролетіли молоді літа

Лише чорним вишивали

Теплоту і жаль осель

Свою тугу виливали

У співаночках пісень.

7 учень Сокальська гімназія заснована в  1911 році. Поряд святого храму Петра і Павла. Школа-гімназія наша гордість, історія міста, велич і розум його. У ній вчилося багато талановитих людей, які сьогодні є відомими професорами, докторами наук, талановитими лікарями.

8 учень         Лідія Головко

"ПРИСВЯТА"

Через весни проходять роки,

Швидко йдуть, неспиняючи кроку,

Скільки долей пройшло через них! -А тобі так багато вже років.

Тут минали дитячі роки

У невдачах і щасті, дерзанні.

Набиралися розуму ми,

Діставали знання у навчанні. Вам нести через відгомін літ Невичерпність добра і неспокій, Щоб серця молодих поколінь Пам'ятали в гімназії років.

9учень А ось, що цікавого ми дізнались про історію нашої школи. У старому приміщенні школи в минулому столітті була жіноча школа. За часів радянської влади, в 1945 році було створено початкову школу з російською мовою навчання Через три роки ця школа стала семирічною, а ще через 4 роки середньою. Пізніше було побудовано новий корпус, в якому ми тепер навчаємось, а в 1973 році добудоване праве крило, майстерню, теплицю, спортивну школу. З 1992 року наша школа стала україномовною .Випускники нашої школи працюють викладачами політехніки, читають лекції в Київському університеті, є докторами фізичних наук, відомими воєначальниками

10 учень

 Моя стежина

Від шкільного порога

Пролягає дорога

Що в життя мене кличе й веде.

В тій дорозі стежинок,

Яку небі хмаринок

І не знаю по якій хто піде.

Школо рідна і мила,

Ти всі тайни відкрила

І не раз мені твердила ти:

Що стежки є прямії,

Є криві і слизькії

Як потрібно свою віднайти!

Від шкільного порога

Пролягає дорога

І на неї ступаю вже я

Та ніколи - ніколи,

Не забуду я школи,

Де стелилась стежина моя.                Валентина Гавілей

                                      Кросворд

1../г/ Яку назву носить вулиця, на якій знаходяться друкарня?

/Шашкевича/

2./в/ Яка головна вулиця нашого міста? /Шептицького/

2./г/Іменами яких двох святих названа церква нашого міста? /Петра і Павла/

З./в/ Яке прізвище праправнука Т.Шевченка ? / Лисенко/

4./г/Кому поставлено пам`ятник при в`їзді в Сокаль ( в невеличкому парку)? /Хмельницькому/

5./г/  Хто видав грамоту про охорону Соколів? /Земовей/

б./в/ Як звали сина кримського хана? /Ахмет/

?./г/ Який птах став символом Сокаля? /Сокіл/

8./г/ Про кого писали "Він захищав Батьківщину, він воєнне світило"?

/Острозький/
9./в/ Яка церква є найстарішим пам'ятником архітектури нашого міста? /Св.Миколая/

1 ведуча       Ми любимо свою Україну, ми любимо її одну єдину. Ми бачимо її у хвилях нашого Бугу, у зірках сокальського неба, у квітці, у пташині, у всьому тому вічному і нетленному, що прийшло до нас крізь віки

від наших батьків, дідів, прадідів. Ми сердечно любимо Україну, а Сокаль - частина України. Усе нам тут любе і миле: і синьо-жовтий прапор, і золотий тризуб, і щаслива дитяча усмішка, і вишневі сади, і поля, і луги, і ліси.

Володимир Вітт

                 ПІСНЯ ПРО СОКАЛЬ

Там де сонце встає,

Де дитинство моє

Промайнуло, як тепле є літо

То Вітчизна моя

Українська земля

Понад все найдорожча на світі.

До цілющих джерел на зелені луги

Журавлі нам весну приносять

Щоб прибузькі твої зацвіли береги

Відгукнулись сади стоголоссям,

Хто не знає тебе той повік не збагне

Те містечко на заході краю

А Сокальська земля, то колиска моя,

Я без неї життя не приймаю.

Пісня. СОКАЛЬСЬКИЙ ВАЛЬС

 Ой світив місяць у горі

Сокальці спали в тишині

Чудові зорі, по небу морі

Снували казку цю мені.

Мені приснилась люба дівчина.

Котру, я щиро так кохав

Як ми сиділи над синім Бугом

Її до серця пригортав.

І ще у тім чудовім сні    

Таке приснилося мені   

Рідний Сокаль наш так 

розквітає

Неначе квітка навесні